Постанова № 71884034, 25.01.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Хайкін В.М.

25 січня 2018 р. м. ХарківСправа № 638/8353/17Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Жигилія С.П.

суддів: Перцової Т.С. , Дюкарєвої С.В.

за участю секретаря судового засідання Ващук Ю.О.

представників сторін: позивача - ОСОБА_1, відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на постанову Дзержинського районного суду м. Харкова (м. Харків) від 06.11.2017 року (17:28:27 год.) по справі № 638/8353/17

за позовом ОСОБА_3

до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 (далі по тексту – позивач, ОСОБА_3В.) звернулась до Дзержинського районного суду м. Харкова з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі по тексту – відповідач, ГУ ПФУ в Харківській області), в якому просить суд:

- визнати дії (бездіяльність) Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яка полягає у не перерахунку пенсії та виплаті пенсії ОСОБА_3 з 13.05.2016 року без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації, одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірах зазначених у довідці військової частини А1451 про додаткові види грошового забезпечення ОСОБА_3 від 18.04.2017 року №225/56/145фс протиправними;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплачувати ОСОБА_3 пенсію з 13.05.2016 року в розмірі, який обчислено з грошового забезпечення з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації, одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірах зазначених у довідці військової частини А1451 про додаткові види грошового забезпечення ОСОБА_3 від 18.04.2017 року №225/56/145фс, здійснити виплату суми перерахунку, починаючи з 13.05.2016 року;

- подати протягом 15 днів, з дня набрання постановою законної сили, звіт про виконання судового рішення, що передбачено частиною 1 статті 267 КАС України

Постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 06.11.2017 року по справі № 638/8353/17 позов ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії – задоволено.

Визнано дії (бездіяльність) Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яка полягає у не перерахунку пенсії та виплаті пенсії ОСОБА_3 з 13.05.2016 року без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації, одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірах зазначених у довідці військової частини А1451 про додаткові види грошового забезпечення ОСОБА_3 від 18.04.2017 року №225/56/145фс – протиправними.

Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплачувати ОСОБА_3 пенсію з 13.05.2016 року в розмірі, який обчислено з грошового забезпечення з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації, одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірах зазначених у довідці військової частини А1451 про додаткові види грошового забезпечення ОСОБА_3 від 18.04.2017 року №225/56/145фс, здійснити виплату суми перерахунку, починаючи з 13.05.2016 року.

Зобов’язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області подати протягом 30 днів з дня набрання постанови законної сили звіт про виконання судового рішення, що передбаченого частиною 1 статті 267 КАС України.

Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІН НОМЕР_1, зареєстрованої за адресою: м. Харків, пр-т. КосіораАДРЕСА_1, витрати по сплаті судового збору у розмірі 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп.

Відповідач, не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 06.11.2017 року по справі № 638/8353/17 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Представник відповідача в апеляційній скарзі та у судовому засіданні зазначив, що правових підстав для включення щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації та одноразової грошової допомоги при звільненні до розрахунку пенсії не має, оскільки зазначені виплати не входять до переліку щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсії, визначеному рішенням Конституційного Суду України від 13.05.2015 року №4-рп/2015. Зазначає, що судом першої інстанції не з’ясовано чи з усіх видів грошового забезпечення позивача сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Вказує на пропуск строку позивачем для звернення до суду, встановленого ст. ст. 99, 100 КАС України. Таким чином, вважає рішення суду першої інстанції незаконним та таким, що підлягає скасуванню, а його апеляційна скарга - задоволенню.

Представник позивача, у надісланих до суду письмових запереченнях на апеляційну скаргу та у судовому засіданні, з наведених підстав, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 06.11.2017 року по справі № 638/8353/17 залишити без змін. Зокрема, зазначив, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області призначено позивачу пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» на підставі документів, наданих Харківським обласним військовим комісаріатом, проте розмір пенсії обчислений виходячи з 80% грошового забезпечення без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації, одноразової грошової допомоги при звільненні. Посилаючись на висновки Верховного Суду України які висловлені в постановах від 10.03.2015 року (справа № 21-70а15), від 20.10.2015 (№21-2942а15) року, вважає, що щомісячна додаткова грошова винагорода, грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація, одноразова грошова допомога при звільненні, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_3 проходила військову службу у Збройних силах України.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області протоколом від 01.10.2014 року призначено позивачу пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на підставі подання Харківського обласного військового комісаріату від 07.10.2014 року №2531 з 01.10.2014 року та довідки Військової частини А1451 про додаткові види грошового забезпечення від 30.09.2014 року.

Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області пенсію позивачу обчислено з грошового забезпечення без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації, одноразової грошової допомоги при звільненні.

З метою уточнення розміру не врахованих видів грошового забезпечення для обчислення пенсії ОСОБА_3 звернулась до Військової частини А 1451

З довідки Військової частини А1451 від 18.04.2017 року №225/56/145фс про додаткові види грошового забезпечення, виданої ОСОБА_3 за її зверненням, вбачається, що при наданні первісної довідки Військовою частиною А1451 не включено додаткові види грошового забезпечення із зазначенням відомостей про щомісячну додаткову грошову винагороду, грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, індексацію та одноразову грошову допомогу при звільненні.

12.05.2017 року ОСОБА_3 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою про перерахунок невірно обчисленої при призначенні пенсії та виплаті пенсії з грошового забезпечення з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації, та одноразової грошової допомоги при звільненні.

Зазначену заяву та довідку Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області отримано, проте у встановлений законом строк не здійснено перерахунок розміру пенсії та її виплату.

Не погоджуючись із діями (бездіяльністю) ГУ ПФУ в Харківській області щодо відмови у перерахунку пенсії, ОСОБА_3 звернулась до суду з даним адміністративним позовом про визнання дій протиправними, зобов’язання вчинити певні дії.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на перерахунок пенсії, а відмова ГУ ПФУ в Харківській області є неправомірною.

Колегія суддів частково погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до частини третьої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу), пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України № 393 від 17 липня 1992 року "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей", пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Військовослужбовцям у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Частиною першою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» установлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Частиною другою цієї статті визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Постановою Кабінету Міністрів України №1294 від 7 листопада 2007 року «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» упорядковано структуру та умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та затверджено схеми посадових окладів і додаткових видів грошового забезпечення за категоріями військовослужбовців (пункт 3 цієї постанови).

Згідно зі схемою додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України (щомісячних та одноразових, додаток № 25 до постанови №1294), до одноразових віднесені такі види грошового забезпечення: винагорода, призначення та виплата якої пов'язана з обсягом та складностями роботи, що виконується під час проходження військової служби; матеріальна допомога на початкове обзаведення (вид матеріального забезпечення військовослужбовців, передбачений статтею 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»), а також одноразова матеріальна допомога військовослужбовцям строкової військової служби.

Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» також гарантовано право військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, на щорічну основну відпустку із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення (частина перша статті 10-1 цього Закону).

Умови, розмір та порядок виплати військовослужбовцям зазначеної допомоги визначені постановою № 1294 та Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам. Так, розмір грошової допомоги на оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою на день вибуття в щорічну основну відпустку (підпункт 3 пункту 5 Постанови №1294, підпункт 30.4 пункту 30 розділу ХХХ Інструкції).

Наведеними нормативними актами також регламентовано умови та порядок виплати військовослужбовцям матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.

Розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань установлюється за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України (підпункт 3 пункту 5 постанови № 1294, підпункти 33.1, 33.3 пункту 33 розділу ХХХІІІ Інструкції).

Отже, зазначені допомоги є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення, які відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає ОСОБА_4 України від 3 липня 1991 року № 1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення», згідно зі статтею 1 якого індексація грошових доходів населення це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Тобто, індексація є частиною державної системи соціального захисту громадян, спрямованою на підтримання їх купівельної спроможності.

Вказана правова позиція узгоджується з судовою практикою Верховного Суду України у спорах цієї категорії, зокрема у постанові від 10.03.2015 року по справі № 21-70а15.

У відповідності до ч.1 ст.244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Щодо врахування при обчисленні пенсії щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року № 889 "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій", колегія суддів зазначає наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року № 889 "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій" (з наступними змінами) встановлено щомісячну додаткову грошову винагороду (далі - винагорода) для окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій.

Згідно зі ст. 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", до заробітної плати для обчислення пенсії враховуються, зокрема, суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону.

Зі змісту вищенаведених норм вбачається, що єдиною умовою для включення відповідних виплат до складу грошового забезпечення військовослужбовця, з розміру якого обчислюється пенсія, є сплата єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску загальнообов'язкове державне соціальне страхування", єдиний внесок нараховується: для платників, зазначених в абзаці сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму грошового забезпечення кожної застрахованої особи, оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами; допомоги, надбавки або компенсації відповідно до законодавства.

Положеннями пункту 1.2 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, яка затверджена наказом Міноборони від 11.06.2008 року № 260, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 14.07.2008 року № 638/15329, встановлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи відповідача про те, що вказана винагорода мала несистематичний характер, і не є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що щомісячна додаткова грошова винагорода військовослужбовця, яку він отримував під час проходження служби, з якої нараховані і сплачені страхові внески, має бути включена до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення пенсії.

Вищезазначене узгоджується з висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 20.10.2015 року у справі №21-2942а15.

За приписами ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У свою чергу, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області, як суб'єктом владних повноважень, не надано належних та допустимих доказів наявності підстав для відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_3 з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації, розмір яких визначений у довідці Військової частини А1451 від 18.04.2017 року №225/56/145фс про додаткові види грошового забезпечення.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що щомісячна додаткова грошова винагорода, грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та індексація, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія, відтак позивач має право на перерахунок та отримання пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб" в розмірі, який має бути обчислений з грошового забезпечення, до якого включені щомісячна додаткова грошова винагорода, грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та індексація, з яких нараховано і сплачено страхові внески.

Таким чином ГУ ПФУ в Харківській області протиправно не здійснено позивачу перерахунок пенсії на підставі поданої довідки військової частини А1451 від 18.04.2017 року №225/56/145фс.

Щодо посилань відповідача на рішення Конституційного Суду України № 4-рп/2015 від 13.05.2015 року, згідно якого “в положеннях першого речення частини третьої статті 63 Закону перелік нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, який включає надбавки, доплати, підвищення, є вичерпним”, то вони є безпідставними, оскільки вказане рішення Конституційного Суду стосується порядку перерахунку пенсій в зв'язку зі встановленням Кабінетом Міністрів України нової щомісячної додаткової грошової винагороди, а не видів грошового забезпечення, з яких має бути визначений розмір пенсії.

Щодо включення до заробітку для обчислення пенсії одноразової грошової допомоги при звільненні, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 15 Закону № 2011-ХІІ, як і статтею 9 Закону № 2262-XII, військовослужбовцям при звільненні з військової служби за власним бажанням виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

За змістом пункту 17 статті 11 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі по тексту ?? Закон № 1058-IV), військовослужбовці підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню.

Частиною другою статті 20 Закону № 1058-IV визначено, що обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених, зокрема, у пункті 17 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

ОСОБА_4 України від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу; далі - ОСОБА_4 № 400/97-ВР) визначає порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Пунктом 4 частини першої статті 1 Закону № 400/97-ВР визначено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є, зокрема, військовослужбовці, особи рядового і начальницького складу.

Аналіз зазначених норм матеріального права дає підстави вважати, що військовослужбовці підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, тому мають сплачувати страхові внески та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з суми сукупного оподатковуваного доходу, обчисленого відповідно до законодавства України.

За змістом частини третьої статті 43 Закону № 2262-XII пенсія військовослужбовців обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.

Ця норма не містить положень про включення до грошового забезпечення такої виплати, як одноразова грошова допомога при звільненні. Правові підстави для її виплати встановлені статтею 15 Закону № 2011-ХІІ та статтею 9 Закону № 2262-XII, які пов'язані зі звільненням особи зі служби.

Таким чином, хоча вказана виплата й підпадає під ознаки одноразової допомоги, але має інше правове призначення.

Тобто, одноразова грошова допомога при звільненні не входить до додаткового грошового забезпечення, яка повинна враховуватися при нарахуванні пенсії, оскільки відноситься до разових платежів і має характер окремих гарантій держави щодо соціального захисту громадян, зокрема військовослужбовців.

Вищезазначене узгоджується з висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 12.09.2017 року у справі №21-1115а16.

Враховуючи викладене, беручи до уваги встановлену судом першої та апеляційної інстанції неправомірність дій відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії на підставі поданої довідки військової частини А1451 від 18.04.2017 року №225/56/145фс, колегія суддів приходить до висновку, що належним та достатнім способом судового захисту права позивача на отримання пенсії у належному розмірі є зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплачувати ОСОБА_3 пенсію з 13.05.2016 року в розмірі, який обчислено з грошового забезпечення з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації, в розмірах зазначених у довідці військової частини А1451 про додаткові види грошового забезпечення ОСОБА_3 від 18.04.2017 року №225/56/145фс, здійснити виплату суми перерахунку.

Щодо строку захисту права позивача на перерахунок та виплату пенсії в розмірі, який обчислений з грошового забезпечення, до якого включені: щомісячна додаткова грошова винагорода, грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та індексація, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно зі ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів.

Оскільки позивач з моменту призначення пенсії мав право на обчислення її розміру з вищезазначених складових грошового забезпечення, зазначених в довідці військової частини А1451 від 18.04.2017 року №225/56/145фс, а призначення пенсії в меншому розмірі відбулося не з вини позивача, апеляційний суд із врахуванням наведених вище положень ч. 2 ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» приходить до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_3 про зобов'язання відповідача перерахувати та виплачувати їй пенсію з 13.05.2016 року в розмірі, обчисленому з урахуванням вищезазначених складових грошового забезпечення, зазначених в довідці військової частини А1451 від 18.04.2017 року №225/56/145фс.

Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

З наведеної норми вбачається, що зобов’язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є правом, а не обов’язком суду.

При цьому, таке право виникає у випадку, якщо рішення ухвалене не на користь суб'єкта владних повноважень.

Беручи до уваги, що судовим розглядом встановлено протиправність дій ГУ ПФ України в Харківській області у спірних відносинах та задоволено позовні вимоги, колегія суддів вважає, що наявні підстави для покладення на відповідача обов’язку подати звіт про виконання судового рішення.

З приводу доводів відповідача про пропущення позивачем строку звернення до суду з даним позовом, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно частини 2 статті 99 КАС України (в редакції, чинній на момент звернення до суду з адміністративним позовом), для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, для вирішення питання щодо строку звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи необхідно з'ясувати, яким саме рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені права цієї особи, коли розпочався перебіг цього строку.

Позовна заява та матеріали справи свідчать, що порушення прав позивача відбулось з боку ГУПФУ щодо бездіяльності (дій) проведення перерахунку пенсії за додатковими документами, поданим позивачем до ГУПФУ після отримання позивачем відмови в здійсненні перерахунку пенсії, тобто з 12.05.2017 року.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що позивач, звертаючись з даним позовом, не пропустив строк, визначений частиною 2 статті 99 КАС України.

Згідно з ч.1 ст.317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Дзержинського районного суду м. Харкова від 06.11.2017 року по справі № 638/8353/17 підлягає частковому скасуванню з прийняттям в цій частині нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ч.4 ст.241, ст.ст.243, 250, 308, 310, 317, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області задовольнити частково.

Постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 06.11.2017 по справі № 638/8353/17 скасувати в частині визнання бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яка полягає у не перерахунку пенсії та виплаті пенсії ОСОБА_3 з 13.05.2016 року без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації, одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірах зазначених у довідці військової частини А1451 про додаткові види грошового забезпечення ОСОБА_3 від 18.04.2017 року №225/56/145фс протиправною та в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплачувати ОСОБА_3 пенсію з 13.05.2016 року в розмірі, який обчислено з грошового забезпечення з урахуванням одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі зазначеному у довідці військової частини А1451 про додаткові види грошового забезпечення ОСОБА_3 від 18.04.2017 року №225/56/145фс.

В цій частині прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 відмовити.

В іншій частині постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 06.11.2017 року по справі № 638/8353/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду, крім випадків, встановлених ч.5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя ОСОБА_5Судді ОСОБА_6 ОСОБА_7 Повний текст постанови складено 30.01.2018 року