Постанова № 71883897, 23.01.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2018 року№ 876/12138/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді – Качмара В.Я.,

суддів– Гінди О.М., Ніколіна В.В.,

при секретарі судового засідання – Смидюк Х.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 9 листопада 2017 року у справі №803/1386/17 (суддя Денисюк Р.С., постанова прийнята об 11/15 год, м.Луцьк, Волинська область) за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправними та скасування вимоги та рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2017 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1. (далі – ФОП) звернулася до суду з позовом до Головного управління ДФС у Волинській області (далі – ГУ ДФС), в якому просила визнати протиправними та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 25.05.2017 №Ф-0007691300 (далі – Вимогу) та рішення про застосування штрафних санкцій від 25.05.2017 №0007701300 (далі – Рішення).

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що на підставі планової виїзної документальної перевірки, ГУ ДФС 21.04.2016 складено акт за №104/13-2587500102 (далі – Акт), в якому зазначено, що позивачем порушено п.44.1 ст.44, п.177.4 ст.177, п.177.2 ст.177 Податкового кодексу України (далі – ПК) та п.1 ч.2 ст.6 розділу ІІ і п.2 ч.1 ст.7 розділу ІІІ Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464-VI), що призвело до заниження суми оподатковуваного доходу, суми податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та суми єдиного соціального внеску (далі – ЄСВ). Вважає необґрунтованими висновки ГУ ДФС з тих підстав, що обставини щодо заниження оподатковуваного доходу були предметом судового розгляду в адміністративній справі №803/1761/16 про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02.06.2016 № НОМЕР_1 (далі –ППР), яким позивачу було збільшено суму грошового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб. Зазначає, що оскільки ППР визнане судом протиправним та скасоване, тому й оскаржувані в цій справі Рішення та Вимога винесені відповідачем протиправно та підлягають скасуванню.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 9 листопада 2017 року позов задоволено повністю.

Не погодившись із ухваленим рішенням, його оскаржив відповідач, який, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить залишити постанову суду першої інстанції без змін. В апеляційній скарзі вказує, що перевіркою достовірності відображення у звітності сум доходу, отриманого від здійснення діяльності, що підлягає обкладанню податком на доходи фізичних осіб та на який нараховується ЄСВ, встановлено його заниження на суму 56284,00 грн. Зазначає, що ФОП до складу інших витрат зайво та безпідставно включено витрати орендної плати за користування земельними ділянками комунальної власності згідно договорів оренди та витрати по сплаті ліцензії.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та представника відповідача, перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що оскаржувані Вимога та Рішення, прийняті за результатами планової виїзної документальної перевірки, суперечать вимогам чинного законодавства та є неправомірними.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають фактичним обставинам справи та є вірними з таких міркувань.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що з 29.03.2016 по 14.04.2016 ГУ ДФС проведена планова виїзна документальна перевірка ФОП ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, виконання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2015 та дотримання законодавства щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2013 по 31.12.2015, про складено Акт (а.с.10-24).

Перевіркою встановлено порушення позивачем, зокрема,

- п.44.1 ст.44, пунктів 177.4, 177.2 ст.177 ПК, що призвело до заниження суми оподатковуваного доходу в сумі 56284,00 грн., в результаті чого занижено суму податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності у сумі 8443,02 грн, в тому числі: за 2013 рік – 2764,20 грн, за 2014 рік – 2764,20 грн та за 2015 рік – 2914,60 грн;

- п.1 ч.2 ст.6 Розділу ІІ та п.2 ч.1 ст.7 розділу ІІІ Закону №2464-VІ, в результаті чого занижено ЄСВ на суму 20599,94 грн., в тому числі: за 2013 рік 6744,62 грн., за 2014 рік 6744,67 грн та за 2015 рік 7110,65 грн.

З Акта видно, що контролюючий орган зробив висновок про те, що ФОП в порушення вимог пунктів 177.4, 177.2 ст.177 ПК занижено податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 8443,02 грн., в тому числі: за 2013 рік - 2764,20 грн., за 2014 рік - 2764,22 грн., за 2015 рік - 2914,60 грн внаслідок включення до складу інших витрат орендної плати за користування земельними ділянками комунальної власності на загальну суму 13284,00 грн., а саме: за 2013 рік - 4428,00 грн., за 2014 рік -4428,00 грн., за 2015 рік - 4428,00 грн. та витрат по сплаті ліцензії на загальну суму 43000,00 грн., а саме: за 2013 рік - 14000,00 грн., за 2014 рік - 14000,00 грн., за 2015 рік - 15000,00 грн., в результаті чого занижено суму чистого оподатковуваного доходу в розмірі 56284,00 грн., в тому числі: у 2013 році - 18428,00 грн., у 2014 році - 18428,00 грн., у 2015 році - 19428,00 грн.

За результатом проведеної перевірки та на підставі Акта відповідачем було прийнято ППР, яким позивачу збільшено суму грошового зобов’язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 10 063,78 грн., в тому числі: 8 443,02 грн - податкове зобов’язання та 2 620,76 грн. -штрафні (фінансові) санкції.

Крім того, на підставі Акта ГУ ДФС прийнято Рішення, яким позивачу донараховано 20599,94 грн ЄСВ та застосовано штрафні санкції в розмірі 3071,69 грн та винесено Вимогу на суму 20599,94 грн (а. с. 25-26).

Судом встановлено, що ППР оскаржувалося позивачем у судовому порядку.

Так, постановою Волинського окружного адміністративного суду від 04.01.2017 в адміністративній справі №803/1761/16, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2017, визнано протиправним та скасовано ППР.

Предметом судового розгляду в адміністративній справі №803/1761/16 було встановлення правомірності донарахування контролюючим органом позивачу грошового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 10 063,78 грн., в тому числі: 8 443,02 грн - податкове зобов’язання та 2 620,76 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Донарахування ГУ ДФС податку на доходи фізичних осіб було здійснено в зв’язку з безпідставним включенням у 2013-2015 роках до складу інших витрат, витрат з орендної плати за користування земельними ділянками комунальної власності на загальну суму 13284,00 грн та витрат по сплаті ліцензії на загальну суму 43000,00 грн.

Однак, рішенням суду, яке набрало законної сили, встановлено безпідставність і протиправність висновків контролюючого органу щодо заниження оподатковуваного доходу на суму 56284,00 грн та, відповідно, і донарахування податку з доходів фізичних осіб на суму 10553,78 грн.

Таким чином, судом при розгляді справи №803/1761/16 було надано оцінку правомірності донарахуванню контролюючим органом ФОП ОСОБА_1 грошового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 10553,78 грн (8443,02 грн - податкове зобов'язання та 2110,76 грн - штрафні (фінансові) санкції), та за результатами її розгляду, суд встановив безпідставність і протиправність висновків ГУ ДФС, викладених в Акті щодо заниження позивачем податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності у сумі 8443,02 грн у зв’язку з включенням у 2013-2015 роках до складу інших витрат, витрат з орендної плати за користування земельними ділянками комунальної власності на загальну суму 13284 грн та витрат по сплаті ліцензії на загальну суму 43000 грн.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС (в редакції, чинній на час розгляду справи в суді першої інстанції) обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Оскільки, рішенням суду в адміністративній справі №803/1761/16, яке набрало законної сили, не підтверджено правомірності висновків контролюючого органу щодо заниження позивачем оподатковуваного доходу за 2013-2015 роки на суму 56284,00 грн., які і стали підставою для донарахування позивачу єдиного внеску в сумі 20599,94 грн. та штрафної санкції в сумі 3071,69 грн., тому при розгляді цієї справи, в силу вимог ч.1 ст.72 КАС, такі обставини доказуванню не підлягають.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що оскільки ППР, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 8443,02 грн винесено із порушенням вимог чинного законодавства, що доведено судовим рішенням, яке набрало законної сили, то, виходячи із цього, відповідач у даній справі протиправно виніс Рішення та Вимогу, так як будь-яких порушень щодо включення позивачем до складу інших витрат у 2013-2015 роках витрат з орендної плати за користування земельними ділянками комунальної власності на загальну суму 13284,00 грн та витрат по сплаті ліцензії на загальну суму 43000,00 грн., з яких і було донараховано суму єдиного внеску, встановлено не було.

Поряд з цим, суд звертає увагу на те, що оскаржувані Рішення та Вимога винесені ГУ ДФС вже після набранням рішенням у справі №803/1761/16 законної сили.

Відтак, оскаржувані Рішення та Вимога є протиправними та підлягають скасуванню.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про визнання протиправним та скасування оскаржуваних Рішення та Вимоги.

Підсумовуючи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку. Доводи апелянта висновків суду не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Волинській області залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 9 листопада 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя ОСОБА_2 судді ОСОБА_3 ОСОБА_4 Повний текст виготовлений 29 січня 2018 року.