Постанова № 71883601, 30.01.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/11944/16 Судді першої інстанції: Клименчук Н.М.

Мазур А.С., Федорчук А.Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Степанюка А.Г.,

суддів - Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі - Ліневській В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Рівненській області на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.07.2017 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Новус Україна» до Головного управління ДФС у Рівненській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, визнання дій протиправними, -

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю «Новус Україна» (далі - Позивач, ТОВ «Новус Україна») звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління ДФС у Рівненській області (далі - Відповідач-1, ГУ ДФС у Рівненській області), Державної фіскальної служби України (далі - Відповідач-2, ДФС України) про:

- визнання протиправним та скасування рішення ГУ ДФС у Рівненській області від 25.04.2016 року №0000444000 про застосування фінансових санкцій;

- визнання протиправними дій ДФС України щодо незадоволення скарги ТОВ «Новус Україна» від 06.05.2016 року №01 (вх. №11917/6 від 06.05.2016 року) з прийняттям рішення про результати розгляду скарги від 29.06.2016 року №14079/6/99-99-11-03-01-25.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.07.2017 року позов задоволено частково - визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ДФС у Рівненській області від 25.04.2016 року №000044400 про застосування фінансових санкцій. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

При цьому, задовольняючи позовні вимоги в частині, суд першої інстанції виходив з того, що, по-перше, немаркованими вважаються алкогольні напої, за які не було сплачено або сплачено у неналежному розмірі акцизний податок, водночас, оскільки законом дозволено використання марок акцизного податку старого зразка до повної реалізації алкогольної продукції, у діях Позивача відсутній склад правопорушення, по-друге, марки акцизного податку на товар, який реалізовувався у магазинах ТОВ «Новус Україна», видавалися виробнику алкогольних напоїв - ПрАТ «Одеський завод шампанських вин», по-третє, ряд алкогольних напоїв, що продаються Позивачем, правильно маркована у відповідності до вимог чинного законодавства та до неї застосовано останнім вірну ставку акцизного податку, виходячи з УКТ ЗЕД.

Відмовляючи у задоволенні іншої частини позовних вимог, суд першої інстанції зазначив, що рішення ДФС України прийнято у відповідності до чинного законодавства у межах повноважень та у спосіб, що ним передбачений.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Відповідач-1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нову, якою у задоволенні позову відмовити повністю. При цьому посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Наголошує, що оскільки на момент проведення перевірки та розгляду скарги ТОВ «Новус Україна» контролюючий орган не володів інформацією щодо видачі марок акцизного податку ПрАТ «Одеський завод шампанських вин», висновок суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог в указаній частині є передчасним. Вказує на неправильність підтвердження судом першої інстанції кодів УКТ ЗЕД ряду реалізованих Позивачем алкогольних напоїв, що зумовило помилковість висновків суду про маркування належним чином таких товарів.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Оскільки постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.07.2017 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог не є предметом апеляційного оскарження, судова колегія вважає за необхідне здійснювати перевірку законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У судовому засіданні представник Апелянта доводи апеляційної скарги підтримав та просив суд її вимоги задовольнити повністю з підстав, викладених в останній.

Представник Позивача наполягав на залишенні апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції - без змін.

Відповідач-2, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, у судове засідання не прибув.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з такого.

Вирішуючи вказаний спір, суд першої інстанції встановив, що у березні 2016 року працівниками ГУ ДФС у Рівненській області на підставі наказу від 14.03.2016 року №138 (а.с. 102), направлень на перевірку від 14.03.2016 року №76 (а.с. 102а) та №77 (а.с. 103) було проведено фактичну перевірку магазину за адресою: м. Рівне, вул. Черкаська, 24, що належить ТОВ «Новус Україна», з питань додержання суб'єктом господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі підакцизними товарами.

У ході перевірки податковим органом було встановлено:

- факт реалізації вина виноградного, ароматизованого, газованого, солодкого «Dolce Vita» Lambrusco, ємністю 0,75л., міцністю 9,5-13% об., виробництва НВП ТОВ «Нива», дата виробництва 16.11.2015 року, маркованого маркою акцизного податку АВ ВП 15 ААБЯ 050830 06/15 із ставкою акцизного податку 2,685 грн. В реалізації перебувало вино виноградне, ароматизоване, газоване солодке «Dolce Vita» Lambrusco, «Frizzanie» Lambrusco, «Spumante» Lambrusco в кількості 22 пляшки. Згідно наданого посвідчення про якість №2462, де зазначено вино виноградне ароматизоване газоване солодке рожеве «Dolce Vita» Таїрово, дата розливу 16.11.2015 року, насичене діоксидом вуглецю, тиск при 20 °C в кПа 236, що в бар становить 2,36. Відповідно до УКТ ЗЕД вина у пляшках з «грибоподібними» корками, які підтримуються за допомогою кріплень чи зв'язок, вина в іншій тарі з надмірним тиском не менше як 1 бар, але менше як 3 бар при температурі 20 °C, який зумовлений розширенням діоксиду вуглецю, відноситься до коду 2204 21. Відповідно до п. 215.2 ст. 215 Податкового кодексу України вина газовані відносяться до коду товару (продукції) 2204 10, на які встановлена ставка акцизного податку 5,20 грн. за 1 літр, що є порушенням п. 20 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого Постановою КМ України від 27.12.2010 року № 1251;

- факт реалізації пляшки шампанського України «Одеса», сухого, білого, ємністю 0,75л, міцністю 10,5-12,5% об. виробництва ПрАТ «Одеський завод шампанських вин», дата виробництва 20.05.2015 року, маркованого маркою акцизного податку АВ ВП 15 ААБП 276117 11/14 із ставкою акцизного податку 3,90 грн., яка не видавалася виробнику даної продукції, що є порушенням Положення № 1251, в реалізації перебувало 6 пляшок;

- в реалізації знаходилось вино ігристе "Одеса", рожеве, напівсолодке, ємністю 0,75 л міцністю 10-13,5% об. виробництва ПрАТ "Одеський завод шампанських вин", дата виробництва 27.05.2015 року, маркованих марками акцизного податку із ставкою акцизного податку 3,90 грн. в кількості 11 штук (15 АААІ 292704 12/14 3,900 грн. АВ ВП, 15 АААГ 292948 12/14 3,900 грн., 15 АААГ 292817 12/14 3,900 грн., 15 АААГ 292869 12/14 3,900 грн., 15 АААГ 292945 12/14 3,900 грн., 15 АААГ 292979 12/14 3,900 грн., 15 АААГ 292974 12/14 3,900 грн., 15 АААГ 292866 12/14 3,900 грн., 15 АААГ 292976 12/14 3,900 грн., 15 АААІ 292703 12/14 3,900 грн. 15 АААІ 292692 12/14 3,900 грн.), які не видавалася виробнику даної продукції, що є порушенням Положення № 1251;

- в реалізації знаходилось вино ігристе «Одеса мускат», біле, напівсолодке, ємністю 0,75 л міцністю 10-13,5% об. виробництва ПрАТ «Одеський завод шампанських вин», дата виробництва 23.06.2015 року, маркованого марками акцизного податку із ставкою акцизного податку 3,90 грн. в кількості 9 штук та датою виробництва 27.04.2015 р. (15 ААБА 293387 12/14 3,900 грн. АВ ВП, 15 ААБА 293350 12/14 3,900 грн., 15 ААБА 293389 12/14 3,900 грн.,15 ААБА 293383 12/14 3,900 грн. 15 ААБА 293401 12/14 3,900 грн., 15 ААБА 293386 12/14 3,900 грн., 15 ААБА 293394 12/14 3,900 грн., 15 ААБА 293342 12/14 3,900 грн., 15 ААБА 293359 12/14 3,900 грн.), в кількості 4-х штук (15 ААБЧ 278557 11/14 3,900 грн., 15 ААБЧ 278590 11/14 3,900 грн., 15 ААБЧ 278591 11/14 3,900 грн., 15 ААБЧ 278558 11/14 3,900 грн.), які не видавалася виробнику даної продукції, що є порушенням Положення № 1251;

- в реалізації знаходилось шампанське України «Одеса», напівсолодке, ємністю 0,75 л міцністю 10,5-12,5% об. виробництва ПрАТ «Одеський завод шампанських вин», дата виробництва 13.11.2015 року, маркованого марками акцизного податку із ставкою акцизного податку 3,90 грн. в кількості 10 штук (15 ААББ 723920 10/15 3,900 грн. АВ ВП, 15 ААББ 723937 10/15 3,900 грн., 15 ААББ 723925 10/15 3,900 грн., 15 ААББ 723934 10/15 3,900 грн., 15 ААББ 723912 10/15 3,900 грн., 15 ААББ 723942 10/15 3,900 грн. 15 ААББ 723944 10/15 3,900 грн., 15 ААББ 723916 10/15 3,900 грн., 15 ААББ 723922 10/15 3,900 грн., 15 ААББ 723930 10/15 3,900 грн.), які не видавалася виробнику даної продукції, що є порушенням Положення № 1251;

- в реалізації знаходилось шампанське України «Одеса», брют, ємністю 0,75 л міцністю 10,5-12,5% об. виробництва ПрАТ «Одеський завод шампанських вин», дата виробництва 01.07.2015 р., маркованого марками акцизного податку із ставкою акцизного податку 3,90 грн. в кількості 6 штук (15 ААБЗ 295280 12/14 3,900 грн. АВ ВП, 15 ААБЖ 295533 12/14 3,900 грн., 15 ААБЗ 295955 12/14 3,900 грн., 15 ААБЗ 295958 12/14 3,900 грн., 15 ААБЗ 295983 12/14 3,900 грн., 15 ААБЗ 295972 12/14 3,900 грн.), які не видавалася виробнику даної продукції, що є порушенням Положення № 1251.

Результати перевірки зафіксовані в акті від 17.03.2016 року №37/40/36003603 (а.с. 104-107), висновки якого за результатами розгляду заперечень ТОВ «Новус Україна» від 28.03.2016 року №02 (а.с. 108-111) були залишені ГУ ДФС у Рівненській області без змін, про що Позивача повідомлено листом від 05.04.2016 року №776/10/17-00-40-22 (а.с. 22-26).

На підставі викладених в акті перевірки висновків Відповідачем-1 25.04.2016 року прийнято рішення про застосування фінансових санкцій №0000444000, яким до Позивача за порушення ч. 4 ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та Положення №1251 на підставі абз. 15 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» застосовано штрафні санкції у розмірі 17 000,00 грн. (а.с. 115).

За результатами адміністративного оскарження вказаний акт індивідуальної дії рішенням ДФС України від 29.06.2016 року №14079/6/99-99-11-03-01-25 залишений без змін (а.с. 31-33).

На підставі встановлених вище обставин, здійснивши системний аналіз приписів ст. ст. 14, 56, 215, 226 ПК України, ст. ст. 11, 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а також затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року №1251 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, суд першої інстанції прийшов до висновку про відсутність правових підстав для накладення на Позивача штрафу, оскільки використання марки акцизного податку старого зразка не свідчить про відсутність маркування алкогольної продукції, код УКТ ЗЕД було визначено правильно та відповідно обґрунтовано застосовано відповідні йому ставки акцизного податку, матеріалами справи підтверджується факт видачі ПрАТ «Одеський завод шампанських вин» марок акцизного податку, якими позначена реалізована Позивачем продукція.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може не погодитися з огляду на таке.

Відповідно до п. 228.2 ст. 228 Податкового кодексу України контроль за наявністю марок акцизного податку на пляшках (упаковках) алкогольних напоїв і на пачках (упаковках) тютюнових виробів під час їх транспортування, зберігання та продажу, а також у разі ввезення таких товарів на митну територію України здійснюють відповідні контролюючі органи.

Згідно п. 228.9 ст. 228 ПК України відповідальність за недодержання порядку маркування, продажу алкогольних напоїв і тютюнових виробів, несплату чи несвоєчасну сплату податку несуть виробники (замовники), імпортери, продавці таких товарів та їх посадові особи відповідно до закону.

Відповідно до п. 226.1 ст. 226 Податкового кодексу у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов'язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.

У п. 226.3 ст. 226 ПК України визначено, що виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюються відповідно до положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється марками акцизного податку, зразки яких затверджуються Кабінетом Міністрів України (п. 226.5 ст. 226 ПК України).

Відповідно до п. 226.6 ст. 226 Податкового кодексу маркуванню підлягають усі алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8,5 відсотка об'ємних одиниць. Маркування вироблених в Україні алкогольних напоїв із вмістом спирту етилового до 8,5 відсотка об'ємних одиниць не здійснюється.

При цьому, в силу вимог п. 226.7 ст. 226 ПК України кожна марка акцизного податку на алкогольні напої повинна мати окремий номер, місяць і рік випуску марки та позначення про суму сплаченого акцизного податку за одиницю маркованої продукції, крім суми акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв.

Згідно п. 226.9 ст. 226 ПК України вважаються такими, що немарковані: алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку; алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції; алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначає Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту тилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі - Закон) в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин.

Згідно ч. 1 ст. 16 Закону контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

Приписи абз. 3 ч. 4 ст. 11 Закону визначають, що алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до абз. 5 п. 20 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року №1251 (далі - Положення №1251) вважаються такими, що немарковані: алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками; алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з порушенням вимог цього Положення, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції; алкогольні напої з марками, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що чинне законодавство міститься вичерпний перелік обставин, існування яких свідчить про немаркованість алкогольних напоїв, серед яких, зокрема, маркування алкогольних напоїв марками, що не видавалися безпосередньо виробнику, алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.

Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, під час перевірки контролюючим органом було виявлено, що ТОВ «Новус Україна» здійснювалася реалізація алкогольних напоїв виробництва ПрАТ «Одеський завод шампанських вин», помаркованих марками акцизного податку, які даному товариству не видавалися.

Разом з тим, Окружний адміністративний суд м. Києва обґрунтовано наголосив на тому, що зі змісту листа ГУ ДФС в Одеській області від 30.05.2016 року №1179/10/15-32-40-03-08, адресованого ПрАТ «Одеський завод шампанських вин», вбачається, що марки акцизного податку, якими помаркована зафіксована в акті перевірки продукція, вироблена ПрАТ «Одеський завод шампанських вин», видавалися саме даному виробнику (а.с. 34-36). Крім того, ГУ ДФС у Рівненській області листом від 10.06.2016 року №1415/10/17-00-40-22 повідомило ТОВ «Новус Україна» про те, що ГУ ДФС в Одеській області підтвердило факт видачі і використання марок акцизного податку, зафіксованих в акті перевірки від 17.03.2016 року (а.с. 37).

Поряд з цим, матеріалами справи підтверджується направлення ПрАТ «Одеський завод шампанських вин» на адресу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Одесі Міжрегіонального ГУ Міндоходів листів з інформацією щодо обсягів використаних марок акцизного податку у травні 2015 року, липні 2015 року, червні 2015 року, листопаді 2015 року (а.с. 55-71).

З урахуванням наведеного судова колегія приходить до висновку про безпідставність твердження Відповідача-1 щодо перебування на реалізації у Позивача алкогольних виробів ПрАТ «Одеський завод шампанських вин», перелічених в акті перевірки, маркованих марками акцизного податку, які не видавалися виробнику, оскільки протилежне спростовується матеріалами справи та, зокрема, самим Апелянтом у листі від 10.06.2016 року №1415/10/17-00-40-22.

При цьому посилання ГУ ДФС у Рівненській області в апеляційній скарзі на те, що дані відомості не були останньому відомі ні на момент перевірки, ні під час розгляду заперечень на акт перевірки, а тому висновки суду першої інстанції є передчасними, судовою колегією оцінюється критично, оскільки за правилами Положення №1251 продаж та контроль використання марок акцизного податку здійснюється органами ДФС, а тому несвоєчасна перевірка чи отримання податковим органом інформації щодо видачі ГУ ДФС в Одеській області марок акцизного податку виробнику не може бути підставою для притягнення суб'єкта господарювання до відповідальності за реалізацію немаркованої продукції.

Надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції про відповідність зазначення на марках акцизного податку суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари, а також доводам Апелянта про безпідставність таких висновків, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

Ставка акцизного податку та перелік товарів, з яких він справляється визначена у пп. 215.3.1 п. 215.3 ст. 215 Податкового кодексу України та визначається, зокрема, виходячи з коду та опису товару (продукції) за УКТ ЗЕД.

Відповідно до Закону України «Про Митний тариф України» алкогольні та безалкогольні напої і оцет віднесені до 22 товарної групи.

Згідно затверджених наказом ДФС України від 09.06.2015 року №401 Пояснень до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності до товарної позиції 2205 включається цілий ряд напоїв (зазвичай використовуваних як аперитиви чи тоніки), приготовлених з вина зі свіжого винограду товарної позиції 2204, з використанням рослин (коренів, листя, плодів і т.д.) або ароматичних речовин.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що вермут та інше вино виноградне, з доданням рослин або ароматичних речовин у посудинах місткістю 2 л або менше з фактичною концентрацією спирту 18 об. % або менше класифікуються за кодом 2205 10 10 00.

При цьому судовою колегією враховується, що згідно висновку експерта Одеської регіональної торгово-промислової палати від 17.09.2015 року №УТЭ-1446 вино виноградне ароматизоване газоване напівсолодке та солодке біле, червоне та рожеве «Дольче Віта Таїрово», «Фрізанте Таїрово», «Спуманте Таїрово» належать до коду за УКТ ЗЕД - 2205 10 10 00 (а.с. 45-49).

Оцінюючи доводи Апелянта про те, що ні під час перевірки ні у ході розгляду заперечень на акт перевірки Позивачем не було надано технологічні інструкції ТІ 37471967-491-2014 від 31.12.2014 року, ТІ 3771967-492-2014 від 31.12.2014 року, ТІ 37471967-489-2014 від 31.12.2014 року, а також висновок експерта Одеської регіональної торгово-промислової палати №УТЭ-416 від 26.03.2015 року, на які ТОВ «Новус Україна» посилається у своїх запереченнях на акт перевірки, а відтак дані матеріали не були відомі Відповідачу-1 під час прийняття оскаржуваного рішення, судова колегія вважає за необхідне зазначити таке.

Як вбачається зі змісту заперечень ТОВ «Новус Україна» до акту перевірки (а.с. 174-177), до них Позивачем було додано, зокрема, лист товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства «Нива» від 25.03.2016 року №25/01 (а.с. 30), в якому зазначено, що виготовлення спірних маркованих вин було здійснено на підставі ТІ 37471967-491-2014 від 31.12.2014 року, ТІ 3771967-492-2014 від 31.12.2014 року, ТІ 37471967-489-2014 від 31.12.2014 року, які згідно висновку експерта Одеської регіональної торгово-промислової палати №УТЭ-416 від 26.03.2015 року належать до коду УКТ ЗЕД 2205 10 10 00. При цьому, у своїх запереченнях Позивач зазначає, що наведена інформація викладена у листі ТОВ НВП «Нива» (а.с. 175), у зв'язку з чим вказані документи ТОВ «Новус Україна» не надавало ні під час перевірки, ні під час розгляду заперечень, ні у ході судового розгляду справи.

Твердження Апелянта про те, що про висновок експерта Одеської регіональної торгово-промислової палати від 17.09.2015 року №УТЭ-1446 останньому не було відомо на час прийняття оскаржуваного рішення про застосування штрафних санкцій не спростовує висновки суду першої інстанції про те, що вина «Дольче Віта Таїрово», «Фрізанте Таїрово», «Спуманте Таїрово» належать до коду за УКТ ЗЕД - 2205 10 10 00.

Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що згідно Пояснень до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності ігристі вина насичують діоксидом вуглецю або шляхом проведення вторинного бродіння в закритих посудинах (справжні ігристі вина), або шляхом додання цього газу штучно після розливу в пляшки (газовані вина). До цієї товарної позиції не включаються, зокрема, «а» напої на основі вина товарної позиції 2205.

Відповідно до ДСТУ 4807:2007 «Вина ігристі. Технічні умови» вина ігристі виробляють із сусла, виноматеріалів для вин ігристих та (чи) шампанських згідно з вимогами цього стандарту, за технологічними інструкціями, затвердженими у встановленому порядку.

Згідно п. 5.2.2 ДСТУ 4807:2007 «Вина ігристі. Технічні умови» при виробництві ігристих вин заборонено використовувати будь-які ароматизатори чи барвники.

Приписи ч. 1 ст. 11 Закону України «Про виноград та виноградне вино» визначають, що ароматизовані вина - вина виноградного походження, у тому числі вермути, отримані шляхом змішування сухих та/або кріплених виноматеріалів, спиртових рослинних екстрактів, спирту етилового ректифікованого та цукру або цукровмісних матеріалів.

Тобто, ароматизованим вином у розумінні наведеного закону є алкогольний напій виноградного походження, до яких належать, зокрема й вина виноградні ароматизовані «Дольче Віта Таїрово», «Фрізанте Таїрово», «Спуманте Таїрово», виробництво яких згідно ТУ У 11.0-19201066-002:2014 (а.с. 39-40) та змін № 1 до них (а.с. 41-42) здійснювало ТОВ НВП «Нива». Наведене помилково не було враховано Апелянтом, який вказує на те, що алкогольні напої, виробництва ТОВ НВП «Нива», щодо правильності маркування яких виник спір, є вином, а не алкогольними напоями виноградного походження, до яких чинним законодавством встановлюються інші умови, ніж до вина, до складу якого дійсно заборонено додавати барвники чи ароматизатори. Отже й посилання ГУ ДФС у Рівненській області на те, що дана продукція відповідає коду УКТ ЗЕД 2204 29 10 00 через особливість закоркування та тиску всередині, є безпідставним, адже код УКТ ЗЕД 2204 стосується вина, а не алкогольних напоїв виноградного походження.

За таких обставин, оскільки вина виноградні ароматизовані «Дольче Віта Таїрово», «Фрізанте Таїрово», «Спуманте Таїрово» належать до коду УКТ ЗЕД 2205 10 10 00, ставка податку до них згідно пп. 215.3.1 п. 215.3 ст. 215 ПК України повинна застосовуватися у розмірі 3,58 грн. за літр, що складає 2,685 грн. за 0,75 літра. Встановлена відповідність зазначення на марках акцизного податку суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари, поряд з іншим свідчить й про безпідставність висновків податкового органу про реалізацію Позивачем немаркованої марками акцизного податку продукції.

Відповідно до абз. 15 ч. 2 ст. 17 Закону до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень

За таких обставин Відповідач-1, застосовуючи до Позивача санкції за зберігання алкогольних виробів без марок акцизного податку встановленого зразка у розмірі 17 000,00 грн., діяв без урахування всіх фактичних обставин та помилково ототожнив вино з алкогольними напоями виноградного походження, у зв'язку з чим Окружний адміністративний суд м. Києва прийшов до обґрунтованого висновку про наявність підстав для скасування рішення від 25.04.2016 року №0000444000.

Твердження Апелянта про те, що суд першої інстанції не врахував відсутності у Державної системи стандартизації України повноважень на визначення кодів УКТ ЗЕД, у зв'язку з чим посилання на сертифікат відповідності UA1.033.Х003123-15 є безпідставним, судова колегія вважає помилковим, оскільки, обґрунтовуючи своє рішення, суд першої інстанції на дані обставини не посилався.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів із наведеними висновками суду першої інстанції погодилась, оскільки вони знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду справи. Судом було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу - залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Рівненській області на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.07.2017 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Новус Україна» до Головного управління ДФС у Рівненській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, визнання дій протиправними - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.07.2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Головуючий суддя А.Г. Степанюк

Судді В.В. Кузьменко

О.І. Шурко

Повний текст постанови складено « 30» січня 2018 року.