Постанова № 71883577, 30.01.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/1975/17 Суддя першої інстанції: Аблов Є.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Степанюка А.Г.,

суддів - Кузьменка В.В, Шурка О.І.,

при секретарі - Ліневській В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції апеляційну скаргу Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 серпня 2017 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатигаз» до Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю «Карпатигаз» (далі - Позивач, ТОВ «Карпатигаз») звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області (далі - Відповідач, Городоцька ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.10.2016 року №0007311200.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.08.2017 року позов задоволено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що хоча й матеріалами справи не підтверджується своєчасна сплата Позивачем суми узгодженого грошового зобов'язання, однак оскільки проведення камеральних перевірок з питань своєчасності сплати податкового зобов'язання чинним законодавством не допускалося, правових підстав для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення у контролюючого органу не було.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та постановити нове судове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог. При цьому посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Наголошує на безпідставності висновків суду про неможливість контролю під час камеральної перевірки своєчасності сплати самостійно визначеного узгодженого податкового зобов'язання. Крім того, підкреслює неврахування судом положень п. 4 листа ДПА України від 27.04.2011 року №11920/7/15-0217, в якому зазначено, що під час камеральної перевірки з'ясовується питання несвоєчасності сплати визначеного платником податку грошового зобов'язання.

У судовому засіданні представник Апелянта доводи апеляційної скарги підтримав з підстав, викладених в останній, та просив її вимоги задовольнити повністю.

Позивач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового розгляду справи, у судове засідання не прибув. На адресу суду направив письмові заперечення на апеляційну скаргу, в якій просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника апелянта, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з такого.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції встановив, що у серпні 2016 року головним державним ревізором інспектором сектору податків та зборів з юридичних осіб Городоцької ОДПІ проведено камеральну перевірку ТОВ «Карпатигаз» з питань своєчасності сплати самостійно визначеного податкового зобов'язання до бюджету. У ході перевірки податковим органом виявлено, що в порушення п. 57.1 ст. 57 ПК України рента плата за користування надрами для видобування природного газу у розмірі 3 532 552,20 грн. із граничним термін сплати 30.05.2016 року фактично сплачена 31.05.2016 року, тобто із затримкою на 1 календарний день. Результати перевірки зафіксовані в акті від 29.08.2016 року №302/12-00/337504782 (а.с. 15-16), копію якого отримано ТОВ «Карпатигаз» 01.09.2016 року (а.с. 17).

За наслідками розгляду заперечень від 05.09.2016 року №05/09-1 на акт перевірки (а.с. 18-20) Відповідач листом від 13.09.2016 року №2744/10/13-33-15-00-17/1039 (а.с. 21-22) повідомив Позивача про відповідність висновків акту вимогам податкового законодавства.

На підставі викладених в акті перевірки висновків Відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Ш» від 12.10.2016 року №0007311200 (а.с. 12), яким до Позивача застосовано штрафні санкції за затримку на 1 календарний день сплату податкового зобов'язання на суму 3 532 552,20 грн. у розмірі 10% у сумі 353 355,22 грн. за платежем: плата за користування надрами для видобування природного газу.

За наслідками адміністративного оскарження (а.с. 47-50, 55-62) даний акт індивідуальної дії рішеннями ГУ ДФС у Львівській області від 17.11.2016 року №5816/10/13-01-10-01-05 (а.с. 51-53) та ДФС України від 20.01.2017 року №1233/6/99-99-11-03-01-25 (а.с. 63-64) залишений без змін.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, виходячи з системного аналізу положень ст. ст. 16, 20, 31, 36, 49, 54, 75, 76, 86, 111, 126, 129, 257 Податкового кодексу України, ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», п. п. 2.14, 2.19 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 року №22, пп. 2.5.1 п. 2.1 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення камеральних перевірок платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця, затверджених наказом Міндоходів України від 14.06.2013 року №165, суд першої інстанції прийшов до висновку, що матеріалами справи не підтверджується своєчасне подання платником податків платіжного доручення про сплату податкового зобов'язання до банку, однак неможливість охоплення предметом камеральної перевірки питання своєчасності сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання унеможливлює прийняття контролюючим органом оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може не погодитися з огляду на таке.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України у редакції, яка була чинною на момент проведення перевірки, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

За привалами ст. 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Пунктом 86.2 ст. 86 Податкового кодексу України передбачено, що за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Крім того, зі змісту пп. 1 п. 2.5 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця, затверджених наказом Міндоходів України від 14.06.2013 року № 165, вбачається, що за наслідками якої складається (формується): у разі встановлення помилок (порушень) у податковій звітності або неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності - Акт про результати камеральної перевірки. Зразки форм актів про результати камеральної перевірки наведено у додатку 2 до Методичних рекомендацій; у разі відсутності помилок (порушень) у податковій звітності інспектор у тій частині перевіреної звітності, що заповнюється службовими особами Міндоходів, робить відмітку у графі «порушень (помилок) не виявлено» (якщо інше не визначено Кодексом), вказує дату проведення камеральної перевірки і ставить підпис.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що предметом камеральної перевірки можуть бути виключно помилки (порушення) у податковій звітності та/або її неподання (несвоєчасне подання).

Питання ж своєчасності нарахування та сплати усіх передбачених Податковим кодексом України податків та зборів є предметом документальної перевірки, як це прямо випливає зі змісту визначення останньої, закріпленої в пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України. Разом з тим, доказів проведення документальної перевірки ТОВ «Карпатигаз» з питань своєчасності сплати грошових зобов'язань з рентної плати Городоцькою ОДПІ надано не було, що вірно підкреслив суд першої інстанції.

Посилання Апелянта на лист ДПА України №11920/7/15-0217 від 27.04.2011 року «Щодо оформлення акта проведення камеральних перевірок з податку на прибуток підприємств», в абзаці 4 якого зазначено, що під час перевірки з'ясовується, зокрема, питання несвоєчасної сплати визначеного платником податку грошового зобов'язання, судовою колегію оцінюється критично, оскільки даний лист не є нормативним актом, а відтак має виключно рекомендаційний характер.

Крім того, правильність даних висновків Окружного адміністративного суду м. Києва підтверджується з законодавчими змінами, які знайшли свій вияв з 01.01.2017 року в абзаці 2 підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, а саме - предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується з твердженням суду першої інстанції, що станом на 29.08.2016 року у Городоцької ОДПІ були відсутні повноваження на проведення камеральної перевірки з питань своєчасності сплати ТОВ «Карпатигаз» самостійно визначеного податкового зобов'язання до бюджету, наслідком чого є необхідність скасування податкового повідомлення-рішення з наведених підстав.

Інших доводів на спростування висновків суду першої інстанції в апеляційній скарзі не зазначено.

При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 серпня 2017 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатигаз» до Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 серпня 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Головуючий суддя А.Г. Степанюк

Судді В.В. Кузьменко

О.І. Шурко

Повний текст постанови складено « 30» січня 2018 року.