Постанова № 71883317, 23.01.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2018 року№ 876/11030/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Качмара В.Я.,

суддів - Гінди О.М., Ніколіна В.В.,

при секретарі судового засідання - Смидюк Х.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційні скарги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» Білої Ірини Володимирівни на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2017 року у справі №813/6229/15 (суддя Сакалош В.М., постанова прийнята об 11/10 год, м.Львів, повний текст складено 17 жовтня 2017 року) у справі за позовом ОСОБА_3 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» Волкова Олександра Юрійовича про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

25.11.2015 ОСОБА_3 звернулася до суду із позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) та Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» (далі - ПАТ) Волкова О.Ю. (далі - Уповноважена особа-1) у якому, з урахуванням уточнених позовних вимог (т.1 а.с.81-85), просила:

визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи-1 щодо не включення її за договорами банківського вкладу у національній валюті «Весняний пролісок 2015» від 11.02.2015 №152020038121 (далі - Договір-1), банківського рахунку №9821-00 в національній валюті від 19.03.2015 (далі - Договір-2), договору №UK015713 на відкриття карткового рахунку та обслуговування АБ «Київська Русь» для пенсіонерів від 21.04.2010 (далі - Договір-3), договір для нарахування процентів 06.02.2008 №М005908 (далі - Договір-4) до переліку вкладників ПАТ, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду;

зобов'язати Уповноважену особу-1 включити позивача за Договором-1, Договором-2, Договором-3 та Договором-4 до переліку вкладників ПАТ, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду;

зобов'язати Фонд включити позивача за Договором-1, Договором-2, Договором-3 та Договором-4 до реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Позовні вимоги обґрунтовує, тим, що за наявності у неї чотирьох договорів з ПАТ, на яких обліковуються кошти, Уповноважена особа-1, всупереч вимог Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон №4452-VI) та неодноразові звернення позивачки, не включив її в перелік вкладників, які мають право на отримання гарантованої суми відшкодування вкладу за рахунок коштів Фонду (далі - Перелік). Це своєю чергою призвело до того, що й Фонд не включив її в загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (далі - Загальний рестр). Внаслідок такої бездіяльності відповідачів позивачка не може отримати своєї гарантованої суми вкладу.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 9 березня 2016 року у справі №813/6229/15, яку залишено без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2016 року, позов задоволено (далі - Постанова-1; т.1 а.с.118-126, 168-175).

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26 липня 2017 року ці судові рішення скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції (далі - Ухвала; т.1 а.с.256-257).

Судом звернуто увагу на те, що при новому розгляді справи, суд першої інстанції повинен з'ясувати питання про правомірність рішення Уповноваженої особи-1 щодо визнання нікчемними Договору-2 та правочинів ПАТ щодо перерахування на рахунок позивачки коштів від Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпік ЛТД» (далі - ТОВ-1) і Товариства з обмеженою відповідальністю «Біогумос» (далі - ТОВ-2) на загальну суму 30400 грн, оскільки без з'ясування цих питань висновок судів попередніх інстанцій про зобов'язання включити позивачку в Перелік є передчасним і суперечить вимогам Закону №4452-VI.

Стосовно позовних вимог про зобов'язання Фонду включити ОСОБА_3 до Загального реєстру, цей суд зазначив, що такий реєстр виконавча дирекція Фонду затверджує на підставі Переліку, який надає Уповноважена особа-1. А так як, Уповноваженою особою-1 не було включено позивача до такого Переліку, то відповідно і у Фонду не виникло обов'язку щодо включення її до Загального реєстру.

При новому розгляді справи, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог (т.2 а.с.29-30), відповідно до якої позивач просила:

визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи-1 щодо не включення її за Договором-2 до реєстру вкладників ПАТ, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду;

зобов'язати Фонд включити ОСОБА_3 за Договором-2 у реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, постановою Львівського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2017 року позов задоволено.

Із судовим рішенням не погодилися Фонд та Уповноважена особа Фонду Біла І.В. (далі - Уповноважена особа-2). Просять скасувати таке рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Вказують, що судом не досліджено у повній мірі природу походження грошей, які позивач просить їй відшкодувати, а зобов'язання відшкодування коштів юридичним особам, прямо суперечить порядку відшкодування коштів вкладникам неплатоспроможних банків.

Позивач у письмовому запереченні вважає постанову суду першої інстанції обґрунтованою, прийняту з врахуванням всіх обставини справи та такою, що відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому, апеляційний суд, відповідно до ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності учасників справи, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, апеляційні скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційні скарги підлягають до часткового задоволення, з таких міркувань.

Задовольняючи позов у спосіб, який просив позивач, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачами не доведено правомірності своїх дій, щодо визнання Договору-2 і операцій по перерахунку коштів за цим договором нікчемними правочинами.

Повністю погодитися із такими твердженнями не можна.

Апеляційним судом, з урахуванням встановленого судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що між ПАТ та позивачем, як вкладником, укладено 19.03.2015 Договір-2 (т.1 а.с.10-12).

Постановою правління Національного банку України (далі - НБУ) від 19.03.2015 №190 ПАТ віднесено до категорії неплатоспроможних.

На підставі цієї постанови виконавчою дирекцією Фонду 19.03.2015 прийнято рішення №61 про запровадження з 20.03.2015 тимчасової адміністрації та призначення Уповноваженої особи-1 (т.1 а.с.96).

Тимчасову адміністрацію в ПАТ запроваджено строком на 3 місяці, а саме з 20.03.2015 по 19.06.2015 включно.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 15.06.2015 №116 продовжено тимчасову адміністрацію у ПАТ включно та продовжено повноваження Уповноваженої особи-1 (т.1 а.с.97).

Правлінням НБУ 16.07.2015 прийнято постанову №460 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь».

Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 17.07.2015 №138 розпочато процедуру ліквідації ПАТ та призначено Уповноважену особу-1, строком на 1 рік з 17.07.2015 по 16.07.2016 включно (т.1 а.с.98).

Оголошення про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку, призначення Уповноваженої особи-1 опубліковано в газеті «Голос України» від 23.07.2015 №131 (далі - Газета).

З огляду на це, позивач 02.07.2015 звернулася до Уповноваженої особи-1 із заявою, у якій повідомила, що з 2010 року є клієнтом банку; відкрила депозитний рахунок, пенсійний рахунок, поточний та картковий рахунки; на всіх рахунках знаходяться кошти. Однак, її не включено до списку осіб, які «підпадають під виплату». Просила включити її до списку осіб, які «підпадають під виплати» (т.1 а.с.14).

Також, 07.07.2015 ОСОБА_3 звернулася до Уповноваженої особи-1 із заявою про задоволення вимог кредитора, у якій просила визнати її кредитором ПАТ та включити до Реєстру вимог кредиторів за Договором-1, Договором-2, Договором-3 та Договором-4 (т.1 а.с.15).

26.08.2015 позивач повторно звернулася до Уповноваженої особи-1 з вимогою включити її за зазначеними вище договорами до реєстру осіб на видачу вкладів фізичних осіб через Фонд та надати письмову відповідь про причину не включення (т.1 а.с.16).

Неодержавши жодної відповіді на вище перелічені заяви ОСОБА_3. 03.09.2015 звернулася до Директора-розпорядника Фонду з заявою про включення до реєстру на видачу вкладів через Фонд, у якій повідомила, що тричі з цього приводу зверталася до Уповноваженої особи-1, однак відповідей не отримала (т.1 а.с.17).

14.09.2015 начальник Управління документаційного забезпечення ПАТ надав відповідь на заяву позивача (без вказівки на дату заяви) про відсутність законних підстав для включення вимог ОСОБА_3. до реєстру вимог кредиторів, оскільки визначений законодавством строк для виставлення кредиторських вимог тривав з 23.07.2015 до 25.08.2015, після публікації відомостей про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку в Газеті (т.1 а.с.18).

15.10.2015 на лист ОСОБА_3. Фондом надана відповідь стосовно отримання відшкодування за вкладом у ПАТ, у якій повідомлялося, що у переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, переданому до Фонду Уповноваженою особою-1, відсутня інформація про вклади позивача. Наголошено, що саме Уповноважена осба-1 складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку (т.1 а.с.19).

Після цього, 16.01.2016 Уповноваженою особою-1 ОСОБА_3. листами №№251/16 та 253/16 надіслано повідомлення про нікчемність правочинів. А саме, правочинів банку щодо виконання платіжних доручень №№214 та 26 від 19.03.2015, які надані ТОВ-1 і ТОВ-2 та пов'язані з перерахуванням грошових коштів з поточних рахунків НОМЕР_2, НОМЕР_3 відкритих у ПАТ у розмірі 25200,00 та 5200,00 грн на користь ОСОБА_3. на рахунок НОМЕР_1, що відкритий у ПАТ з призначенням платежу «Позика на зворотній основі» згідно з Договором-2 та відповідно повідомлено про нікчемність Договору-2 (т.1 а.с.87-90, 99-103).

Крім того, до початку нового розгляду справи, позивач суду першої інстанції повідомила те, що, згідно листа виконуючої обов'язки Уповноваженої особи-1 ОСОБА_7 від 10.08.2016 №4200/16 на виконання Постанови-1 листом від 28.07.2016 за вх.№4047/43 до Фонду надано додаткову інформацію про внесення змін до переліку вкладників ПАТ. Відтак, Уповноваженою особою-1 розблоковано всі рахунки позивача і включено по усіх рахунках до Переліку. Що стосується Договору-2, то жодних включень до Переліку чи проведення виплат Фондом не здійснювалося (т.1 а.с.249-250).

01.09.2016 рішенням виконавчої дирекції Фонду «Про зміну уповноваженої особи на ліквідацію та делегування повноважень ліквідатора ПАТ «Банк «Київська Русь»» №1706 відсторонено Уповноважену особу-1 та відкликано надані їй повноваження. Призначено Уповноважену особу-2.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також відносини між Фондом, банками, НБУ, повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків регулюються та визначаються Законом №4452-VI.

За ст.2 Закону №4452-VI (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин)

неплатоспроможний банк - банк, щодо якого НБУ прийняв рішення про віднесення до категорії неплатоспроможних у порядку, передбаченому Законом України «Про банки і банківську діяльність»;

ліквідація банку - процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства;

тимчасова адміністрація - процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом;

уповноважена особа Фонду - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

Згідно з ч.1 ст.3 Закону №4452-VI Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Відповідно до ч.1 ст.26 Закону №4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку (ч.2 ст.26 цього Закону).

За змістом частин 1 та 2 ст.27 Закону №4452-VI уповноважена особа Фонду складає Перелік та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний Перелік.

Частиною 3 вказаної статті встановлено, що уповноважена особа Фонду зазначає у Переліку суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Пунктом 5 ст.27 Закону №4452-VI передбачено, що протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Згідно з ч.1 ст.28 Закону №4452-VI Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів вкладникам, їх представникам та спадкоємцям у національній валюті України в готівковій або безготівковій формі не пізніше семи днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

За ч.1 ст.34 Закону №4452-VI Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.

За змістом ч.1 ст.36 Закону №4452-VI з дня призначення Уповноваженої особи призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Уповноважена особа від імені Фонду набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

За ч.3 цієї ж статті правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після початку процедури виведення Фондом банку з ринку, є нікчемними.

Відповідно до ч.5 ст.36 Закону №4452-VI під час тимчасової адміністрації не здійснюється: 1) задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.

Нормами ч.6 ст.36 Закону №4452-VI визначено, що обмеження, встановлене п.1 ч.5 цієї статті, не поширюється на зобов'язання банку щодо: 1) виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом, в національній валюті України. Вклади в іноземній валюті перераховуються в національну валюту України за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком України до іноземних валют на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації відповідно до цієї статті.

Порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами фізичних осіб, а також порядок здійснення виплат коштів за вкладами протягом дії тимчасової адміністрації в межах суми, гарантованої Фондом, за рахунок цільової позики Фонду визначається «Положенням про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами», затвердженим рішенням виконавчої дирекції Фонду від 09.08.2012 №14, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07.09.2012 за №1548/21860 (далі - Положення).

Відповідно до пунктів 3-6 розділу ІІІ Положення (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний Перелік (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 ч.4 ст.26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку.

Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.

Визначений у Переліку залишок гарантованої суми надається з урахуванням розрахункових сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку.

Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах граничного розміру суми відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики Фонду, така сума відшкодування включається до Переліку.

Перелік складається в алфавітному порядку за прізвищами вкладників та подається до Фонду на паперових та електронних носіях разом із супровідним листом.

Інформація про вкладника в Переліку має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

Протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування.

За пунктами 2, 4, 6 розділу IV Положення Фонд складає на підставі Переліку Загальний реєстр, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення.

Виконавча дирекція Фонду приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами та затверджує Загальний реєстр протягом шести днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

На підставі рішення виконавчої дирекції за розпорядженням директора-розпорядника Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів (здійснює перерахування гарантованої суми за Загальним реєстром, передачу Загального реєстру банку-агенту) не пізніше семи днів з дня прийняття НБУ рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Таким чином, процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами передбачає такі послідовні етапи: складення уповноваженою особою Фонду Переліку та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду; складення Фондом на підставі отриманого Переліку Загального реєстру; затвердження виконавчою дирекцією Фонду.

Статтею 37 Закону №4452-VI визначені повноваження уповноваженої особи Фонду, яка діє від імені Фонду відповідно до цього Закону і нормативно-правових актів Фонду.

З метою забезпечення прав Фонду, уповноважена особа Фонду, як зазначено у ч.2 ст.38 №4452-VI, протягом дії тимчасової адміністрації зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Частиною 2 ст.37 Закону №4452-VI встановлено, Фонд безпосередньо або уповноважена особа у разі делегування їй повноважень має право: 1) вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку; 3) продовжувати, обмежувати або припиняти здійснення банком будь-яких операцій; 4) повідомляти сторони за договорами, зазначеними у ч.2 ст.38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів;

Положеннями ч.2 ст.38 Закону №4452-VI закріплено, що протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Згідно з ч.3 цієї статті правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, зокрема і з таких підстав: 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

Відповідно до ч.4 ст.38 Закону №4452-VI уповноважена особа Фонду: 1) протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у ч.2 ст.38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

Зважаючи на це, уповноважена особа Фонду наділена правом перевірки правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних.

З матеріалів справи видно що, 19.03.2015 між позивачем та ПАТ укладеного Договір-2. На підставі вказаного договору відкрито поточний рахунок НОМЕР_1 (далі - Рахунок) в національній валюті в ПАТ. На цьому рахунку знаходяться кошти на загальну суму 30400 грн. Вказані кошти були надані ОСОБА_3 ТОВ-1 та ТОВ-2 шляхом надання позивачу безвідсоткової позики згідно однойменних договорів від 19.03.2015. Загальна сума коштів 19.03.2015 переведена на рахунок позивача, що підтверджується платіжними дорученнями №№26 та 214 (т.1 а.с.87-90).

На думку апелянтів, вище зазначені транзакції є нікчемними правочинами на підставі п.2 та п.7 ч.3 ст.38 Закону №4452-VI.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст.204 Цивільного кодексу України (далі - ЦК; в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).

Згідно з ч.2 ст.215 ЦК недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У відповідності до ст.228 цього ж Кодексу правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

У розглядуваній справі, Уповноваженою особою-1 визначено вимоги пунктів 2, 7 ч.3 ст.38 Закону №4452-VI конкретною підставою нікчемності Договору-2, та операцій з внесення і перерахування грошових коштів по Рахунку, відкритому на виконання цього договору.

З приводу цього, апеляційний суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що відповідно до положень ч.1 ст.1066 ЦК за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Умовами Договору-2 не було визначено застережень щодо неможливості зарахування грошових коштів, які надійшли до банку на ім'я вкладника від іншої особи, а відтак той факт, що кошти надійшли на Рахунок ОСОБА_3. шляхом переказу з рахунків ТОВ-1 та ТОВ-2, не надає достатніх і необхідних підстав вважати таку операцію нікчемною.

Також, як уже було зазначено вище, ч.3 ст.38 Закону №4452-VI встановлений перелік підстав для визнання нікчемними правочинів банку, який вже визнаний неплатоспроможним, ч.3 ст.36 цього Закону передбачено наслідки укладення банком правочинів після призначення у ньому уповноваженої особи Фонду.

З аналізу правових норм закріплених у цих статтях випливає, що правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після запровадження тимчасової адміністрації та у зв'язку з цим призначення уповноваженої особи Фонду є нікчемними.

Потрібно зауважити, що Договір-2 між позивачем та ПАТ був укладений 19.03.2015, а тимчасова адміністрація в останньому була запроваджена з 20.03.2015, тому підстав для визнання даного правочину нікчемним, немає.

Вирішуючи розглядуваний спір у цій частині, суд апеляційної інстанції враховував правовий висновок Верховного Суду України у подібній категорії справ висловлений до постанови від 16 листопада 2016 року №6-1474цс16.

Разом з тим, суд першої інстанції, задовольняючи позов ОСОБА_3., способом, яким просила позивач не врахував приписів Закону №4452-VI та Положення, а тому в частині визнання протиправною бездіяльності Уповноваженої особи-1 щодо не включення ОСОБА_3. за Договором-2 до реєстру вкладників ПАТ, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, допустив підміну понять закріплених у законодавчих нормах, не звернувши увагу на те, що уповноважена особа Фонду не здійснює включення до «реєстру вкладників», а (формує) складає Перелік, який подається до Фонду, який після надходження такого Переліку складає Загальний реєстр.

В іншій частині вимог, щодо зобов'язання Фонду включити позивача, знову ж таки у «реєстр вкладників» цим судом, також не враховано висновки Вищого адміністративного суду викладених в Ухвалі, згідно яких обов'язок Фонду щодо включення особи до Загального реєстру, виникає лише після включення уповноваженою особою Фонду вкладника до Переліку і подання Переліку до Фонду.

З огляду на це, апеляційний суд на підставі ч.2 ст.9 КАС (в редакції, чинній на час апеляційного розгляду справи), для повного захисту прав та інтересів позивача, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та шляхом часткового задоволення позову визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи-1 щодо не включення ОСОБА_3. за Договором-2 до Переліку вкладників ПАТ; зобов'язати Уповноважену особу-2 включити позивача за Договором-2 до Переліку вкладників ПАТ.

За пунктами 3, 4 ч.1 ст.317 КАС підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

В підсумку, такі обставини є безсумнівною підставою для скасування постанови суду першої інстанції та прийняття нової постанови про часткове задоволення позову з наведених вище підстав.

Керуючись статтями 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» Білої Ірини Володимирівни задовольнити частково.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2017 року скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» Волкова Олександра Юрійовича щодо не включення ОСОБА_3 за договором банківського рахунку №9821-00 в національній валюті від 19 березня 2015 року до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» Білу Ірину Володимирівну включити ОСОБА_8 за договором банківського рахунку №9821-00 в національній валюті від 19 березня 2015 року до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

В задоволенні решти позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В. Я. Качмар судді О. М. Гінда В. В. Ніколін Повний текст виготовлений 29 січня 2018 року.