Ухвала суду № 71883111, 24.01.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 759/14033/16-а

УХВАЛА

24 січня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача Суддів За участю секретаряВівдиченко Т.Р. Земляної Г.В. Парінова А.Б. Кондратенко Я.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_6 про роз'яснення судового рішення в адміністративній справі за апеляційною скаргою Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України у м. Києві на постанову Святошинського районного суду м. Києва від 30 листопада 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_6 до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України у м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України у м. Києві, в якому просив визнати протиправною відмову відповідача у здійсненні перерахунку пенсії та зобов'язати провести перерахунок пенсії, згідно ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» на підставі довідки Генеральної прокуратури України від 04.04.2016р. № 18-572зп в розмірі 90% від розміру заробітної плати, без обмеження її розміру, а також виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії з 05.04.2016р.

Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 30 листопада 2016 року позов ОСОБА_6 було задоволено.

Визнано дії Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України у м. Києві від 11.04.2016р. щодо відмови ОСОБА_6 у перерахунку пенсії за вислугу років, згідно зі ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції Закону України від 12.07.2001р. № 2663-ІІІ), на підставі довідки Генеральної прокуратури України від 04.04.2016р. № 18-572зп.

Зобов'язано Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України у м. Києві здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_6 пенсії за вислугу років без обмежень її максимального розміру, відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру) (в редакції Закону України від 12.07.2001р. № 2663-ІІІ) у розмірі 90% від розміру місячної заробітної плати, зазначеної у довідці Генеральної прокуратури України від 04.04.2016р. № 18-572зп, з 05.04.2016р.

Зобов'язано Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України у м. Києві подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2017 року скасовано постанову Святошинського районного суду м. Києва від 30 листопада 2016 року в частині зобов'язання Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_6 пенсії за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» без обмеження її максимального розміру. В задоволенні позовних вимог в цій частині відмовлено.

В частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій Правобережного об'єднаного управління пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у перерахунку ОСОБА_6 пенсії за вислугу років, згідно з ст. 50-1 ЗУ «Про прокуратуру», на підставі довідки Генеральної прокуратури України від 04 квітня 2016 року № 18-572зп та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_6 пенсії за вислугу років, відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» у розмірі 90 відсотків від розміру місячної заробітної плати, зазначеної у довідці Генеральної прокуратури України від 04 квітня 2016 року № 18-572зп, з 05 квітня 2016 року, а також подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, постанову Святошинського районного суду м. Києва від 30 листопада 2016 року, - залишено без змін.

До Київського апеляційного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_6 про надання роз'яснення судового рішення у даній справі, в якій заявник просив надати роз'яснення щодо обов'язковості чи ні здійснення відповідачем виплати ОСОБА_6 пенсії за вислугу років в розмірі 90% від розміру місячної заробітної плати з 05.04.2016р., тобто 34 690 грн. (38 545,54 грн. х 90% = 34 690 грн.) і можливості (законності) чи ні самовільної зміни (зменшення) Управлінням встановленого судом розміру пенсії без відповідного рішення суду.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи вказаної заяви, колегія суддів приходить до висновку, про її часткове задоволення, з огляду на наступне.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України (в редакції, що діє з 15.12.2017р.), за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.

Дана норма передбачає підстави для роз'яснення судового рішення в судовому засіданні. Отже, роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.

Також, роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли судом не дотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.

Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а із змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.

Вказана стаття КАС України передбачає можливість роз'яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.

Виходячи із системного тлумачення наведеної норми, роз'яснено може бути судове рішення, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини.

Механізм, визначений цією статтею, не може використовуватись, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

В ухвалі Верховного Суду України від 13.07.2016р. (справа № 21-452іп16) зазначено, що рішення суду може бути роз'яснено у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто, роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.

В свою чергу, підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому, суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.

За роз'ясненням рішення суду можуть звертатися особи, які брали участь у справі, або державний виконавець у випадку, коли рішення є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію.

В заяві про роз'яснення рішення зазначається, що саме у резолютивній частині рішення є незрозумілим, в чому полягає незрозумілість рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання.

Роз'яснення інших частин рішення (крім резолютивної) не має правового значення, оскільки вони не мають обов'язкового характеру.

Згідно з п. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ашинґдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom) від 28 травня 1985 року, (п. 57, Series A, № 93), право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням. В справі Європейського суду з прав людини «Пономарьов проти України» (Заява № 3236/03) від 3 квітня 2008 року вказано, що сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення.

Так, як вбачається з поданої ОСОБА_6 заяви про роз'яснення судового рішення він просить роз'яснити постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2017 року в частині щодо обов'язковості чи ні здійснення відповідачем виплати ОСОБА_6 пенсії за вислугу років в розмірі 90% від розміру місячної заробітної плати з 05.04.2016р., тобто 34 690 грн. (38 545,54 грн. х 90% = 34 690 грн.) і можливості (законності) чи ні самовільної зміни (зменшення) Управлінням встановленого судом розміру пенсії без відповідного рішення суду.

Досліджуючи зміст постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2017 року, колегія суддів звертає увагу на те, що вирішуючи питання правомірності задоволення судом першої інстанції позовних вимог про виплату ОСОБА_6 пенсії за вислугу років, відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» без обмеження її максимального розміру, судом апеляційної інстанції не надавалась правова оцінка законності або незаконності такого обмеження.

Натомість, судом апеляційної інстанції було акцентовано увагу на тому, що на час розгляду справи, відповідачем не було застосовано відповідні обмеження, з огляду на що, задоволення позовних вимог в цій частині суперечить основним засадам адміністративного судочинства, оскільки судове рішення не може ставитись в залежність від настання або ненастання обставин, що можуть виникнути в майбутньому.

Так, за змістом ч. 1 ст. 2 КАС України (в редакції, що діяла до 15.12.2017р.), завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Згідно з ч. 1 ст. 6 КАС України (в редакції, що діяла до 15.12.2017р.), кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Право на захист - це самостійне суб'єктивне право, яке з'являється у володільця регулятивного права лише в момент порушення чи оспорення останнього.

З аналізу викладеного вбачається, що завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи в публічно-правових відносинах. При цьому, захист прав, свобод та інтересів осіб передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.

Таким чином, як вбачається зі змісту постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2017 року, постанова Святошинського районного суду м. Києва від 30 листопада 2016 року скасована в частині зобов'язання Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_6 пенсії за вислугу років, відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» без обмеження її максимального розміру, лише з тих підстав, що задоволення таких позовних вимог суперечить основним засадам адміністративного судочинства, оскільки судове рішення не може ставитись в залежність від настання або ненастання обставин, що можуть виникнути в майбутньому.

За таких обставин, на переконання колегії суддів апеляційного суду, вказівка про необхідність здійснення перерахунку пенсії «без обмеження її максимального розміру» була необґрунтованою та свідчила про вирішення спору на майбутнє.

У зв'язку із викладеним, питання встановлення обмеження розміру пенсії ОСОБА_6 певною граничною сумою чи відсутності такого обмеження не є спірним у даних правовідносинах, що досліджуються у даній справі.

Інші порушені заявником питання жодним чином не належать до роз'яснення рішення суду та стосуються роз'яснення порядку виконання такого рішення, що не належить до компетенції суду, в розумінні ч. 1 ст. 254 КАС України.

Таким чином, колегія суддів, оцінивши в сукупності вказані вище обставини, приходить до висновку, що заяву ОСОБА_6 про роз'яснення судового рішення слід задовольнити частково та роз'яснити, що постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2017 року у справі № 759/14033/16-а не є підставою для встановлення обмеження максимального розмірі пенсії ОСОБА_6. В задоволенні інших вимог, викладених у заяві ОСОБА_6 належить відмовити.

Керуючись ст.ст. 243, 248, 254, 325, 329 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_6 про роз'яснення судового рішення - задовольнити частково.

Роз'яснити, що постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2017 року у справі № 759/14033/16-а не є підставою для встановлення обмеження максимального розмірі пенсії ОСОБА_6.

В задоволенні інших вимог, викладених у заяві ОСОБА_6 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач Судді Вівдиченко Т.Р. Земляна Г.В. Парінов А.Б.

Повний текст ухвали виготовлено 29.01.2018 року