Постанова № 71882764, 30.01.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2018 року справа №805/3141/17-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача Компанієць І.Д., суддів Василенко Л.А., Казначеєва Е.Г.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 01 листопада 2017 року у справі №805/3141/17-а (головуючий 1 інстанції - Голубова Л.Б.) за позовом приватного акціонерного товариства «Азовський машинобудівний завод» до Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування вимоги сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску частково на суму 109723,67 гривень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач просив скасувати вимогу ГУ ДФС у Донецькій області від 09 червня 2017 року № Ю-216-23 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування частково на суму 109723,67 гривень.

В обґрунтування зазначив, що 22.08.2017 року отримав вимогу, в якій зазначено, що станом на 31.05.2017 року заборгованість позивача з ЄСВ становить 884348,09 гривен, яка виникла за самостійно узгодженими сумами ЄСВ за звітні періоди з березня 2015 року по квітень 2017 року включно.

Вважає вимогу незаконною, оскільки підприємство зареєстровано в зоні проведення АТО, та відповідно до закону позивач звільнений від виконання своїх обовязків, визначених ч.2. ст..6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування», на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, подана до відповідного органу доходів і зборів. Позивачем подано таку заяву до податкової інспекції 28 листопада 2014 року та повторно 30 квітня 2015 року.

Таким чином, позивач є звільненим від сплати єдиного внеску з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 01 листопада 2017 року позов задоволено.

Скасовано вимогу Головного управління ДФС у Донецькій області про сплату боргу (недоїмки) № Ю-216-23 від 09 червня 2017 року в частині 109723,67 гривень.

Не погодившись з судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції не звернув уваги, що фактично підприємство здійснює діяльність в м. Бердянську, тобто на території, яка не входить до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася АТО.

Закон №1669 «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» не скасовує обов'язків, визначених ч.2 ст.6 Закону №2464, а надає можливість платникам ЕСВ на період АТО не виконувати обов'язки у встановлені строки та в повному обсязі.

Апелянт зазначає, що протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та допустимим документом, на підтвердження настання обставин непереборної сили (форм-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підставі для звільнення відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» не звільняють органи доходів і зборів від виконання обов'язку щодо формування вимоги про сплату недоїмки на підставі наданої платниками звітності.

Сторони в судове засідання не прибули, про час, дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, тому за ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановила наступне.

Приватне акціонерне товариство «Азовський машинобудівний завод» є юридичною особою, зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з кодом 32954671 з 24 грудня 2004 року, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 11).

Позивач перебуває на обліку у Мангуській обєднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області як платник податків та платник єдиного внеску, про що свідчить довідка форми № 4-ОПП від 02 липня 2012 року (а.с.12).

09 червня 2017 року Головне управління ДФС у Донецькій області сформувало вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-216-23 щодо сплати позивачем недоїмки з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 884348,09 гривень (а.с. 10).

В спірній вимозі зазначено, що сформована вона станом на 31.05.2017 року.

Підставою виникнення зазначеного вище боргу з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 884348,09 гривень є самостійно задекларовані позивачем суми ЄСВ з березня 2015 року по квітень 2017 року, як свідчить розрахунок недоїмки, зроблений самостійно позивачем (а.с. 14). Позивач просить скасувати частково спірну вимогу в сумі 109723,67 гривень за період: з травня 2016 року по жовтень 2016 року включно.

Із витягу з інтегрованої картки платника єдиного соціального внеску вбачається, що у ПрАТ «Азовський машинобудівний завод» недоїмка з єдиного внеску станом на 31.05.2017 року складає 884348,09 гривень (а.с. 39-138)

Таким чином, станом на дату винесення спірної вимоги - 09 червня 2017 року не сплачена сума боргу з ЄСВ у строк, передбачений Законом № 4264 склала 884348,09 гривень.

Позивач звертався до Донецької Торгово-промислової палати з заявою щодо отримання сертифікату про засвідчення форс-мажорних обставин від 09 липня 2015 року № 156 про настання обставин непереборної сили на підприємстві позивача по обовязках зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання якого наступило з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції (а.с. 19).

Проте, листом від 15 липня 2015 року № 1011/12.12-03 Донецька Торгово-промислова палата повідомила позивача, що законом не передбачено підтверджувати ще й настання форс-мажорних обставин, оскільки підприємство зареєстроване в мст.Мангуш Першотравневого району Донецької області, яке в свою чергу включено до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція (а.с. 20-21). Донецька Торгово-промислова палата зазначила, що єдиною підставою для звільнення від сплати ЄСВ є заява платника єдиного внеску, подана за місцем обліку.

Відповідно до заяви від 27 листопада 2014 року приватне акціонерне товариство «Азовський машинобудівний завод» просить Мангуську ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області звільнити його від виконання обовязків від сплати ЄСВ (а.с. 15).

Листом від 08 грудня 2014 року Мангуська ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області відмовила позивачеві, оскільки дію Розпорядження № 1053-р від 30.10.2014 року зупинено згідно з Розпорядженням Кабінету Міністрів України №1079-р від 05.11.2014 року (а.с. 16).

Позивач вдруге звернувся до Мангуської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області з заявою від 30 квітня 2015 року стосовно звільнення від сплати ЄСВ (а.с. 17). Проте, листом від 13 травня 2015 року № 2864/08/05-40-013 йому знову було відмовлено (а.с. 18). Контролюючий орган повідомив, що приватне акціонерне товариство «Азовський машинобудівний завод» знаходиться на обліку Мангуської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області, але ж фактично підприємство (основні фонди та засоби виробництва) знаходиться у м. Бердянськ Запорізької області по вулиці Гагаріна, буд. 7. Тобто, підприємство здійснює свою діяльність не на території проведення антитерористичної операції. (а.с. 18).

На підставі пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України, статті 94 Податкового кодексу України (надалі ПК України) податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Тобто, контролюючим органам, надано також право здійснення контролю за нарахуванням, повнотою і своєчасністю сплати єдиного соціального внеску.

Відповідно до абз.1, 3, 4 ч.4 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі Закон №2464) орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з п.2 та п.4 розділу ІІІ Порядку ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, який діяв до 10.06.2016р., затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 05.12.2013р. № 765 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04 лютого 2014р. за № 217/24994, передбачено, що зобов'язання, штрафні санкції, пеня за податками, зборами, митними платежами, суми до сплати єдиного внеску, самостійно визначені платником у звітності, відображаються територіальним органом Міндоходів в інтегрованій картці платника.

Нарахування податків, зборів та сум єдиного внеску в інтегрованій картці платника здійснюються відповідно до звітності, що подається платником до територіального органу Міндоходів, а також митних та інших платежів - на підставі оформленої митної декларації.

Нарахування узгоджених сум грошових зобов'язань за податками, зборами, митними платежами та сум єдиного внеску, нарахованих до сплати, в інтегрованій картці платника здійснюється датою граничного строку сплати таких нарахувань.

При поданні уточнюючого розрахунку, що збільшує або зменшує грошові зобов'язання минулих податкових періодів платника та ліквідаційної звітності, нарахування в інтегрованій картці платника проводиться датою його подання.

На підставі п. 1 підрозділу 1 розділу IV Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, який діє з 10.06.2016р., затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016р. №422 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 травня 2016р. за №751/28881, передбачено, що первинні показники, що відображаються в підсистемі, яка забезпечує обробку податкової звітності та платежів, є показниками форм податкової звітності та звітності з єдиного внеску, затверджених у встановленому порядку.

У відповідності до п. 1 підрозділу 2 вказаного Порядку прийняття звітного документа є обовязком контролюючого органу.

Дані Звітних документів, поданих платниками на паперових носіях, переносяться до інформаційної системи органів ДФС у терміни, встановлені регламентом комп'ютерної обробки Звітних документів.

Після повного внесення даних Звітного документа такий документ отримує статус «Повністю введено».

Для звітних документів, поданих засобами електронного зв'язку в електронній формі, статус «Повністю введено» вважається присвоєним за умовчанням.

Таким чином, визначені платником суми єдиного внеску до сплати підлягають відображенню у відповідній картці платника ЄСВ.

На підставі п.1 та п.12 ч.2 ст. Закону №2464 платник єдиного внеску зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом.

При формуванні вимоги контролюючий орган не визначає платнику суму єдиного внеску до сплати, оскільки такі суми попередньо визначаються на підставі відповідної звітності або рішень. Фактично, вимога формується внаслідок наявності в картці платника відомостей про нараховані суми єдиного внеску, у тому числі нараховані самим платником, але не сплачені у встановлений ч.8 ст.9 Закону №2464 строк.

Законом №1669 , який набрав чинності 15.10.2014р., у Законі №2464 розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено пунктом 9-3 (у наступному 9-4) такого змісту:

9-3. Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу».

Судова колегія не приймає доводи апелянта, що вказана норма в Закону №1669 втратила чинність, , оскільки у спеціальному Закону №2464 дана норма є діючою.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014р. №1053-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція включено смт. Мангуш Першотравневого району Донецької області, де зареєстроване підприємство позивача.

Дію вказаного Розпорядження зупинено Розпорядженням Кабінету Міністрів України №1079-р від 05.11.2014 року.

Вказані розпорядження втратили чинність згідно з Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 р. № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України». Вказаним розпорядженням до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція включено смт. Мангуш Першотравневого району Донецької області.

Тобто, у період невиконання обовязків платника єдиного соціального внеску позивач знаходився на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону №1669.

Оскільки, за приписами ч.4 ст.25 Закону № 2464 вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом, а платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, оскаржувана позивачем вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ю-216-23 від 09 червня 2017 року безпосередньо порушує права позивача.

Згідно пункту 5 розділу VI «;Порядок стягнення заборгованості з платників» наказу Мінфіну України від 20.04.2015 року № 449 «Про затвердження Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»протягом десяти календарних днів з дня одержання вимоги про сплату боргу (недоїмки) платник зобов'язаний сплатити зазначені у вимозі суми недоїмки, штрафів та пені.

У разі незгоди з розрахунком органу доходів і зборів суми боргу (недоїмки) платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання вимоги, узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) в адміністративному або судовому порядку.

У разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобовязаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.

Про оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) до органу доходів і зборів вищого рівня або суду платник зобов'язаний одночасно письмово повідомити орган доходів і зборів, який направив вимогу.

У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження (отримання) вимоги про сплату боргу (недоїмки) не сплатив зазначених у вимозі сум недоїмки та штрафів з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгодженої в результаті оскарження суми боргу (недоїмки) (з дня отримання відповідного рішення органу доходів і зборів або суду), орган доходів і зборів протягом десяти робочих днів надсилає в порядку, встановленому Законом, до органу державної виконавчої служби вимогу про сплату боргу (недоїмки).

У разі якщо платник єдиного внеску, що є бюджетною установою та одержувачем бюджетних коштів, а також підприємством, установою та організацією, рахунки яких відкриті в органах Казначейства, протягом десяти календарних днів з дня надходження (отримання) вимоги про сплату боргу (недоїмки) не сплатив зазначених у вимозі сум недоїмки та штрафів з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгодженої в результаті оскарження суми боргу (недоїмки) (з дня отримання відповідного рішення органу доходів і зборів або суду), орган доходів і зборів протягом десяти календарних днів надсилає в порядку, встановленому частиною другою статті 3 Закону України «Про виконавче провадження», до органу Казначейства вимогу про сплату боргу (недоїмки).

До сум боргу (недоїмки) платника, що подаються до органів державної виконавчої служби або до органів Казначейства, у вимогу про сплату боргу (недоїмки) за даними інформаційної системи органу доходів і зборів включаються також суми узгоджених з платником, але не сплачених у встановлений термін штрафів та пені.

У зазначених випадках орган доходів і зборів також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки, штрафів та пені. У разі звернення органу доходів і зборів з позовом про стягнення недоїмки, штрафів та пені до суду передбачені законом заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.

Таким чином, Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування прямо зобовязує платника ЄСВ оскаржити вимогу шляхом адміністративного або судового оскарження в випадку незгоди з визначеною у ній суми недоїмки.

Статтею 10 Закону України № 1669 встановлено, що протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

При цьому, відповідно до приписів частини 1 статті 2 Закону № 2464 дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Отже, Законом №2464 встановлено, що підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

На підставі викладеного, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач виконав вимоги Закону - звернувся з відповідною заявою до податкового органу і є звільненим від сплати єдиного соціального внеску.

На підставі встановлених обставин справи та наведених нормативно-правових норм, які регулюють спірні відносини, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про задоволення позову у повному обсязі, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 01 листопада 2017 року у справі №805/3141/17-а - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 01 листопада 2017 року у справі №805/3141/17-а - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття 30.01.2018 року.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення до Верховного Суду.

Повне судове рішення складено 30 січня 2018 року.

Суддя-доповідач І.Д. Компанієць

Судді Л.А. Василенко

Е.Г. Казначеєв