Постанова № 71882755, 25.01.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

25 січня 2018 рокусправа № 804/3701/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Прокопчук Т.С.

судді: Шлай А.В. Чепурнова Д.В.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 липня 2017 року (суддя: Кононенко О.В.) по адміністративній справі № 804/3701/17

за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області, 3 особа Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 09.06.2017 року звернувся до суду з позовом до відповідача Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДФС у Дніпропетровській області), 3 особи Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - ГУ ПФУ в Дніпропетровській області), в якому просить:

визнати протиправною бездіяльність та зобов'язати ГУ ДФС у Дніпропетровській області зарахувати йому до вислуги років для призначення пенсії у календарному обчисленні стаж роботи в державних органах з 02.08.1993 року по 30.11.1999 року і внести від повідні зміни до наказу №271-о від 30.05.2016 року «Про звільнення»;

зобов'язати ГУ ДФС у Дніпропетровській області зробити перерахунок і виплатити йому одноразову грошову допомогу в розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби в державних органах в період з 02.08.1993 року по 30.11.1999 року та час навчання в період з 01.09.1988 року по 22.06.1993 року із розрахунку один рік навчання за шість місяців календарної служби;

зобов'язати ГУ ДФС у Дніпропетровській області направити до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області подання, в якому вказати вислугу років для призначення йому пенсії, з урахуванням стажу його роботи в державних органах з 02.08.1993 року по 30.11.1999 року, відповідно до наказу №271-о від 30.05.2016 року «Про звільнення»;

стягнути з відповідача на його користь сплачену суму судового збору в розмірі 640 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.07.2017 року позовні вимоги задоволено, стягнуто на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сплачену суму судового збору в розмірі 640 грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, ГУ ДФС у Дніпропетровській області подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, не затверджений перелік посад в органах державної податкової служби України, період роботи на яких може бути зарахований до календарної вислуги років.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм права та правової оцінки обставин у справі, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що починаючи з 02.08.1993 року по 01.05.1995 року ОСОБА_2 перебував на посаді державного податкового інспектора відділу податкових розслідувань ДПІ у Апостолівському районі Дніпропетровської області; з 01.05.1995 року по 16.10.1995 року на посаді старшого державного податкового ревізора - інспектора відділу податкових розслідувань ДПІ у Апостолівському районі Дніпропетровської області; з 16.10.1995 року по 20.01.1997 року на посаді старшого податкового ревізора - інспектора з впровадження контрольно - касових апаратів відділу зборів та стягнень з юридичних осіб ДПІ у Апостолівському районі Дніпропетровської області; з 20.01.1997 року по 30.11.1999 року на посаді державного податкового інспектора Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області.

01.03.1994 року позивачем прийнято присягу державного службовця.

Починаючи з 01.12.1999 року позивач проходив службу в податковій міліції Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області, яка з 01.02.2012 року реорганізована в Державну податкову службу у Дніпропетровській області, з 11.06.2013 року в Головне управління Міндоходів у Дніпропетровській області, з 23.10.2014 року у Головне управління ДФС у Дніпропетровській області.

30.05.2016 року наказом ГУ ДФС у Дніпропетровській області №271-о позивача звільнено з податкової міліції,в наказі зазначено, що загальний стаж позивача складає - 27 років 7 місяців 18 днів, та 16 років 5 місяців 29 днів календарна вислуга років.

Починаючи з 31.05.2016 року позивач отримує пенсію на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-XII від 09.04.1992 року (далі - Закон № 2262-XII).

14.04.2017 року ОСОБА_2 звернувся до Головного управління ДФС у Дніпропет ровській області з заявою про зарахування йому до вислуги років стажу роботи на держав ній службі за період з 02.08.1993 року по 30.11.1999 року відповідно до приписів п. «и» ст. 17 Закону № 2262-XII, який йому неправомірно не зараховано при звільненні.

Листом № 9938/10/04-36-04-02-19 від 17.05.2017 року Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області у задоволенні заяви позивачу відмовлено через те, що центральними органами виконавчої влади, які забезпечують формування державної фінансової політики, не затверджений перелік посад в органах державної податкової служби України, період роботи на яких може бути зарахований до календарної вислуги років.

Приписами п. «и» ч. 1 ст. 17 Закону № 2262-XII визначено, що особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б» - «д» ст.12 цього Закону, які мають право на пенсію за цим Законом, до вислуги років для призначення пенсії зараховуються: час роботи в державних органах у разі переходу на військову службу, зокрема в податкову міліцію на посади офіцерського та начальницького складу згідно з переліками посад, затверджуваними в тому числі центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сфері державної фінансової політики.

Аналогічні приписи викладені також в абз. 12 п.1 постанови Кабінету Міністрів України № 393 від 17.07.1992 року «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» (далі - Постанова КМУ № 393).

Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 503-р від 12.09.1997 року до категорії посад державних службовців включені посади працівників ДПА, які не мають спеціальних звань.

В силу викладеного доводи відповідача про відсутність правових підстав для зарахування позивачу до вислуги років вищевказаного періоду його роботи на державній службі в період з 02.08.1993 року по 30.11.1999 року не засновані на законі, оскільки не виконання державними органами покладених на них обов'язків, зокрема щодо створення та затвердження списку посад органів державної податкової служби України, період роботи на яких може бути зарахований до календарної вислуги років, не може впливати на гарантії визначені п. «и» ч. 1 ст. 17 Закону № 2262-XII та Постановою КМУ № 393.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 22.06.2004 року в п. 184 у справі «Броньовський проти Польщі» зазначив, що принцип верховенства права зобов'язує державу поважати і застосовувати запроваджені нею закони, створюючи правові й практичні умови для втілення їх в життя.

Викладе свідчить про наявність підстав для визнання протиправною бездіяльності ГУ ДФС у Дніпропетровській області в цій частині та покладання обов'язку на відповідача здійснити позивачу відповідне зарахування та внести відповідні зміни до наказу №271-о від 30.05.2016 року «Про звільнення», з направленням до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області подання з вказівкою зарахування позивачу зазначений період до вислуги років.

Частиною 2 ст. 17 Закону № 2262-XII визначено, що до вислуги років поліцейським, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу в тому числі податкової міліції при призначенні пенсії на умовах цього Закону додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах, а також в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на службу до податкової міліції або призначення на відповідну посаду в межах до п'яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач в період з 01.09.1988 року по 22.06.1993 року проходив навчання в Дніпропетровському інституті інженерів залізничного транспорту, після закінчення якого йому було присвоєне військове звання «лейтенант».

Дані обставини свідчать про правомірність висновків суду першої інстанції задоволення позовних вимог та покладання обов'язку на ГУ ДФС у Дніпропетровській області зарахувати позивачу до вислуги років зазначений період навчання із розрахунку - один рік навчання за шість місяців календарної служби та внести відповідні зміни до наказу №271-о від 30.05.2016 року «Про звільнення», з направленням до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області подання з вказівкою зарахування позивачу зазначеного періоду до вислуги років.

Частиною 1 ст. 9 Закону № 2262-XII визначено, що особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом та звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення зі служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням одноразова грошова допомога в розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.

В силу викладеного суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність у позивача права на одноразову грошову допомогу в розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби позивача з 02.08.1993 року по 30.11.1999 року та за період його навчання з 01.09.1988 року по 22.06.1993 року із розрахунку - один рік навчання за шість місяців календарної служби,та поклав обов1язок на відповідача здійснити на користь позивача зазначені виплати.

Судом першої інстанції відповідно до норм ст. 94 КАС України в редакції, що діяла на час розгляду справи, вірно стягнена на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Дніпропетровській області сплачена сума судового збору в розмірі 640 грн.

Доводами апеляційної скарги зазначені обставини не спростовуються.

Оскільки судом першої інстанції постанова прийнята з додержанням норм матеріального права, підстави для її скасування відсутні.

Керуючись пп.3 ч.6 ст.12, п. 1 ч.1 ст. 315, ст. 316, 321, 322,325, пп. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 липня 2017 року по адміністративній справі № 804/3701/17 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складений 30 січня 2018 року.

Головуючий суддя: Т.С. Прокопчук

Суддя: А.В. Шлай

Суддя: Д.В. Чепурнов