Постанова № 71882528, 25.01.2018, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" січня 2018 р. Справа № 5021/2509/2011

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Камишева Л.М., суддя Білоусова Я.О., суддя Ільїн О.В.

при секретарі судового засідання Євтушенку Є.В.

за участю представників учасників справи:

від апелянта – ОСОБА_1, договір про надання правової допомоги від 15 січня 2018 року № к 1-37/18,

від Фонду державного майна України - ОСОБА_2, за довіреністю від 27 грудня 2017 року № 449,

від Регіонального відділення Фонду державного майна України по Сумській області - ОСОБА_2, за довіреністю від 05 січня 2018 року №3,

від боржника ПАТ “Сумихімпром” – ОСОБА_3 за довіреністю від 23 січня 2018 року №85-279, договір про надання юридичних послуг від 23 січня 2018 року №01, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 25 грудня 2017 року № 21/1305, ордер від 24.01.2018р. № 19-18,

від кредиторів – не з’явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду Публічного акціонерного товариства “Сумихімпром”, м. Суми (вх.№ 3631 С/2) на ухвалу господарського суду Сумської області від 02 жовтня 2017 року у справі № 5021/2509/2011 (суддя Яковенко В.В., повний текст ухвали складено 04.10.2017р.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія з управління активами “Промислові інвестиції”, м. Київ

до Публічного акціонерного товариства “Сумихімпром”, м. Суми

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Сумської області від області від 02 жовтня 2017 року у справі № 5021/2509/2011 задоволено позовну заяву МПП “Центр естетики та краси “Еліта” до ПАТ “Сумихімпром” про визнання права власності. Визнано право власності на нежитлове приміщення, секція №1, інвентаризаційний номер 11057999, загальною площею 264,4 кв.м, що розташоване на першому поверсі будинку за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 30, за ОСОБА_4 приватним підприємством “Центр естетики та краси “Еліта”. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства “Сумихімпром” на користь Малого приватного підприємства “Центр естетики та краси “Еліта” витрати по сплаті судового збору у розмірі 11861,62 грн.

Публічне акціонерне товариство “Сумихімпром”, не погоджуючись з вказаною ухвалою місцевого господарського суду, звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Сумської області 02 жовтня 2017 року у справі №5021/2509/2011 та прийняти нове рішення, яким провадження по даній позовній заяві припинити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається, зокрема, на те, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали неправильно застосовано норми матеріального права, а саме:

- положення ч. 4 ст. 203, ч. 1 ст. 220, ч. 4 ст. 656, ст. 657 Цивільного кодексу України та статті 15 Закону України “Про товарну біржу”, який є спеціальним нормативним актом щодо визначення правових умов створення і діяльності товарних бірж на території України та загальним щодо порядку укладення договорів, а отже, на думку апелента, договори щодо придбання на біржових торгах об’єктів нерухомого майна вимагають оформлення в письмовій формі та підлягають нотаріальному посвідченню.

- положення ч.2 ст. 215, ч.2 ст. 586 Цивільного кодексу України, ч. 3 с. 9, ч.3 ст. 12 Закону України “Про іпотеку”, оскільки між сторонами укладено спірний договір купівлі-продаж нерухомого майна від 03.12.2008р. за наявності заборони відчуження нерухомого майна – загальною площею 7041,1 кв.м за адресою №30 по вул. Харківська м. Суми, та відсутності згоди іпотекодержателя ВАТ “ВіЕйБі” на відчуження частини предмета іпотеки.

Також вважає, що місцевим господарським судом порушено норми процесуального права, а саме положення статті 80 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній на час прийняття оскаржуваної ухвали), оскільки господарським судом Сумської області у межах справи № 9/74-09нр вирішено господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

У письмових поясненнях (вх. № 231 від 10.01.2018р.) ПАТ “Сумихімпром” вказує на безпідставність вимог МПП “Центр естетики та краси “Еліта” щодо права власності на нежитлове приміщення, розташоване за адресою № 30 по вул. Харківська м. Суми, оскільки після набрання законної сили рішенням Господарського суду Сумської області від 27.10.2010р. втрачаються правові наслідки щодо набуття МПП “Центр естетики та краси “Еліта” права власності на нежитлові приміщення, що підтверджується постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2017р. у справі 818/328/17,

У відзиві на апеляційну скаргу (вх. №448 від 16.01.2018р.) ОСОБА_4 приватне підприємство “Центр естетики та краси “Еліта”, заперечуючи проти доводів апелянта, вважає ухвалу господарського суду Сумської області від 02 жовтня 2017 року у справі №5021/2509/20119 законною та обґрунтованою, у зв’язку з чим просить апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Сумихімпром” залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу – без змін.

В обґрунтування своєї правової позиції посилається, зокрема, на те, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, що спірне приміщення перебуває в іпотеці як частина майнового комплексу за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 30, та спростовується даними Державного реєстру іпотек, відповідно до яких об’єктом обтяження є: гуртожиток на 1074 місць з готелем “Молодіжний центр “Діалог” загальною площею 15051,1 кв.м, готель “Хімік” під літ “А” - цегляні, загальною площею7041,1 кв.м, адреса: Сумська область, м. Суми, вул. Харківська, 30.

Крім того, вказує на те, що згідно Інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єктів нерухомого майна за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 30, розміщені також приміщення, що не перебувають в іпотеці та взагалі відсутні відомості щодо нежитлового приміщення загальною площею 264,4 кв.м.

Вважає помилковими твердження ПАТ “Сумихімпром” щодо наявності рішення суду між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, оскільки в межах справи № 9/74-09нр. основною вимогою МПП “Центр естетики та краси “Еліта” було визнання договору купівлі продажу від 03.12.2008р. № 10 дійсним та похідною вимогою визнання права власності на спірні приміщення, а підставою позову - ухилення ПАТ “Сумихімпром” від здійснення нотаріального посвідчення вказаного договору.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 27 листопада 2017 року прийнято апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Сумихімпром” до провадження та призначено розгляд справи на 16 січня 2018 року.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 16 січня 2018 року відкладено розгляд справи на 25 січня 2018 року.

15.12.2017р. згідно з Законом України у редакції від 03.10.2017р. №2147-VIII “Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів” набув чинності Господарський процесуальний кодекс України у новій редакції.

Відповідно до підпункту 9 пункту 1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України справи у судах апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Зважаючи на вищенаведені положення та те, що апеляційне провадження у даній справі порушено до 15.12.2017р., розгляд справи здійснюється судом апеляційної інстанції за правилами ГПК України, в редакції Закону від 03.10.2017р. №2147.

У призначене судове засідання кредитори не з’явились, про причини неявки суд не повідомили. Відповідно до вимог статті 268 ГПК України були повідомлені належним чином про час та місце судового засідання, про що свідчить відтиск штампу на останньому аркуші ухвал Харківського апеляційного господарського суду від 27.11.2017р. та 16.01.2018р., наявні в матеріалах повідомлення про вручення поштового відправлення, конверти з судовою кореспонденцією, що повернулись до суду апеляційної інстанції з відміткою відділення поштового зв'язку “за закінченням терміну зберігання”.

Окрім того, враховуючи невідкладне розміщення ухвал Харківського апеляційного господарського суду від 27.11.2017р. та 16.01.2018р. у Єдиному державному реєстрі судових рішень, колегія суддів зазначає, що всіх учасників процесу належним чином повідомлено про час та місце судового засідання.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи (ч. 12 ст. 270 ГПК України).

У судовому засіданні 25.01.2018р. представник ПАТ “Сумихімпром” підтримав доводи апеляційної скарги в повному обсязі, просив скасувати ухвалу господарського суду Сумської області 02 жовтня 2017 року у справі № 5021/2509/2011 та прийняти нове рішення, яким провадження по даній позовній заяві припинити.

Представник МПП “Центр естетики та краси “Еліта”, заперечуючи проти вимог та доводів апеляційної скарги ПАТ “Сумихімпром”, просив апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду Сумської області 02 жовтня 2017 року у справі № 5021/2509/2011 залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу – без змін.

Представник Фонду державного майна України та Регіонального відділення Фонду державного майна України по Сумській області зазначив, що при вирішенні даного спору покладається на розсуд суду.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі та відзивах на неї доводи учасників справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, переглянувши справу в порядку ст. 269 ГПК України, колегія суддів зазначає наступне.

Як убачається із матеріалів справи, ухвалою господарського суду Сумської області від 24 жовтня 2011 року за заявою ТОВ "Компанія з управління активами "Промислові інвестиції" порушено провадження у справі про банкрутство ПАТ "Сумихімпром" за загальною процедурою згідно з Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України №2343-ХІІ, до внесення змін Законом України №4212-VІ від 22.12.2011 р., далі - Закон про банкрутство).

Ухвалою підготовчого засідання господарського суду Сумської області від 31.01.2012 р. визнано безспірними грошові вимоги ініціюючого кредитора до боржника на суму 37999649,42 грн.; введено процедуру розпорядження майном боржника; розпорядником майна призначено арбітражного керуючого ОСОБА_5; зобов'язано ініціюючого кредитора у десятиденний строк здійснити офіційну публікацію оголошення про порушення справи про банкрутство боржника, докази чого надати суду.

Оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство ПАТ "Сумихімпром" опубліковано в газеті "Голос України" №33 (5283) від 21.02.2012 р.

Ухвалами господарського суду Сумської області від 05.07.2012 р., від 07.08.2012 р. та від 06.06.2012р. у справі №5021/2509/2011 частково затверджено реєстр вимог кредиторів.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 30.10.2012 р. у справі №5021/2509/2011, зокрема, введено процедуру санації ПАТ "Сумихімпром" строком на 12 місяців. Керуючим санацією призначено його керівника - голову правління ПАТ "Сумихімпром" ОСОБА_6 Призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого ОСОБА_5 на строк здійснення процедури санації.

Ухвалами господарського суду Сумської області від 11.06.2013р., від 08.04.2014р., від 15.12.2014р., від 08.12.2015р., від 22.06.2016р. та від 01.02.2017р. строк процедури санації ПАТ “Сумихімпром” продовжувався на шість місяців.

У липні 2017 року ОСОБА_4 приватне підприємство “Центр естетики та краси “Еліта” звернулось до господарського суду Сумської області з позовною заявою, в якій, посилаючись на положення статей 15, 328, 334 392, 650, 655 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України, статей 25, 30 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, статті 15 Закону України “Про товарну біржу”, просило визнати право власності за МПП “Центр естетики та краси “Еліта” на нежитлове приміщення, секція №1, інвентаризаційний номер 11057999, загальною площею 264,4 кв. м, яке розташоване на 1-му поверсі за адресою: 40024, м. Суми, вул. Харківська, 30, 1-й поверх (т. 175, а.с. 3-15).

Позовні вимоги мотивовані тим, що за результатами біржових торгів між МПП “Центр естетики та краси “Еліта” та ПАТ “Сумихімпром” укладено договір купівлі-продажу майна від 03.12.2008р., відповідно до якого продавець продав, а покупець купив на умовах цього договору спірні нежитлові приміщення; факт здійснення оплати “Центр естетики та краси “Еліта” за придбане майно підтверджується платіжними дорученнями від 29.12.2008р. № 180, від 26.01.2009р. № 12, а згідно акту приймання-передачі від 27.01.2009р. ПАТ “Сумихімпром” передало зазначені нежитлові приміщення МПП “Центр естетики та краси “Еліта”.

Вважає, що договір купівлі-продажу майна від 03.12.2008р. є укладеним з моменту передачі майна покупцеві, оскільки статтею 15 Закону України “Про товарну біржу” (в редакції, що діяла на час укладення договору) передбачено, що угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 05.07.2017р. порушено провадження у справі № 920/617/17 за позовом МПП “Центр естетики та краси “Еліта” до ПАТ “Сумихімпром” про визнання права власності.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 20.07.2017р. матеріали справи № 920/617/17 передано для розгляду по суті в межах справи №5021/2509/2011 про банкрутство ПАТ “Сумихімпром”.

07.09.2017р. позовну заяву МПП “Центр естетики та краси “Еліта” до ПАТ “Сумихімпром” про визнання права власності прийнято до розгляду в межах справи №5021/2509/2011 про банкрутство ПАТ “Сумихімпром”.

При прийнятті оскаржуваної ухвали суд першої інстанції, керуючись приписами статей 204, 328, 334, 650, 655 Цивільного кодексу України, статті 15 Закону України “Про товарну біржу”, дійшов висновку, що вимоги Малого приватного підприємства “Центр естетики та краси “Еліта” підлягають задоволенню з огляду на те, що спірне нежитлове приміщення загальною площею 264,4 кв. м, що знаходиться на першому поверсі будинку №30 по вул. Харківська м. Суми, є окремим об’єктом нерухомості; відносно цього майна відсутні заборони на відчуження та інші речові права; спірне приміщення придбане МПП “Центр естетики та краси “Еліта” у спосіб і на підставах, що не суперечать закону; договір купівлі-продажу майна від 03.12.2008р., укладений за результатами біржових торгів між МПП “Центр естетики та краси “Еліта” та ПАТ “Сумихімпром”, відповідав вимогам законодавства на час його укладення, не визнаний судом недійсним.

Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до частини 2 статті 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Пунктом 1-1 Розділу Прикінцеві та Перехідні положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011р. № 4212-VI, що набрав чинності з 19.01.2013р.) передбачено, що положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.

За таких обставин, встановивши обставини порушення щодо боржника справи про банкрутство ухвалою господарського суду Сумської області від 24.10.2011 р. та перебування його у процедурі санації, яка була введена згідно ухвали місцевого господарського суду від 30.10.2012 р., застосуванню щодо боржника - ПАТ "Сумихімпром", підлягають положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, до набрання чинності змін до 19.01.2013 р. (далі - Закон про банкрутство).

Водночас, відповідно до частини 4 статті 10 Закону про банкрутство (в редакції Закону України № 4212-VI від 22.12.2011р., чинній з 19.01.2013р.) суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов’язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов’язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Тобто, за умови порушення провадження у справі про банкрутство боржника, особливістю вирішення майнових спорів до боржника є те, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом без порушення нових справ, що узгоджується із загальною спрямованістю Закону №2343-ХІІ, який передбачає концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.

Такі зміни щодо виключної підсудності певних спорів судам, у провадженні яких перебуває справа про банкрутство, набрали чинності з 19.01.2013р., а тому майнові спори та пов'язані з цим вимоги розглядаються в межах провадження у справі про банкрутство, незалежно від того, що до боржника можуть застосовуватися окремі положення матеріального та процесуального права, визначені Законом про банкрутство в редакції, яка існувала до набрання чинності Законом України №4212-VІ від 22.12.2011р. з 19.01.2013р. та в силу пункту 1 Прикінцевих та перехідних положень продовжує застосовуватися до окремих боржників.

Предметом спору у даній справі є вимога МПП “Центр естетики та краси “Еліта” про визнання права власності на нежитлове приміщення, секція №1, яке розташоване за адресою: 40024, м. Суми, вул. Харківська, 30, 1-й поверх, загальною площею 264,4 кв. м., на підставі статті 392 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Позов про визнання права власності є речово-правовим, вимоги котрого звернені до суду, який повинен підтвердити наявність у позивача права власності на спірне майно.

Передумовою для застосування статті 392 ЦК України є відсутність іншого, окрім судового, шляху для відновлення порушеного права.

Умовами задоволення позову про визнання права власності на майно є наявність у позивача доказів на підтвердження в судовому порядку факту приналежності йому спірного майна на праві власності. Такими доказами можуть бути правовстановлюючі документи, а також будь-які інші докази, що підтверджують приналежність позивачу спірного майна.

При цьому метою подання цього позову є усунення невизначеності у суб'єктивному праві, належному особі. Судове рішення про задоволення таких вимог має ґрунтуватись на встановленому судом в ході розгляду справи існуючому юридичному факті і не може підміняти собою правовстановлюючих документів. Момент виникнення права не залежить від набрання рішенням суду законної сили, оскільки підставою для прийняття останнього є наявність у позивача до звернення до суду тих матеріально-правових фактів, з якими закон пов'язує виникнення права власності.

Тобто, підставою для звернення до суду з позовом про визнання права власності, згідно з вимогами статті 392 Цивільного кодексу України є оспорення існуючого права, а не намір набути вказане право за рішенням суду і до обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги входять, зокрема, факти, з яких вбачається, що відповідач виконав дії, спрямовані на заперечення наявного у позивача права, на захист якого подано позов або утверджує за собою право, яке належить позивачу, тобто ті, які свідчать про порушення або оспорення існуючого права.

Приписами частини 1 статті 328 Цивільного кодексу України визначено, що право власності набувається на підставах, які не заборонені законом, зокрема, із правочинів.

Положення частини другої статті 328 Цивільного кодексу України закріплюється презумпція правомірності набуття права власності на певне майно, відповідно до якої право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

З огляду на те, що відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України набуття права власності це певний юридичний склад, з яким закон пов'язує виникнення в особи суб'єктивного права власності на певні об'єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав чи в який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об'єкт та чи підлягає це право захисту у порядку, передбаченому статтею 392 Цивільного кодексу України.

Відповідно до приписів частини 1 статті 334 Цивільного кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону (ч. 3, 4 ст. 334 Цивільного кодексу України).

Стаття 655 Цивільного кодексу України закріплює законодавче визначення договору купівлі-продажу, згідно з яким це договір, за яким одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Особливості договору купівлі-продажу окремих видів майна можуть встановлюватися законом (ч. 5 ст. 656 ЦК України).

Відповідно до статті 650 Цивільного кодексу України особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.

У відповідності із статтею 185 Господарського кодексу України укладення господарських договорів на біржах, оптових ярмарках, публічних торгах застосовуються загальні правила укладення договорів на основі вільного волевиявлення, з урахуванням нормативно-правових актів, якими регулюється діяльність відповідних бірж, ярмарків та публічних торгів.

Відповідно до ст. 15 Закону України “Про товарну біржу” (в редакції від 15.05.2003р., що діяла на час виникнення правовідносин) біржовою операцією визнається угода, що відповідає сукупності зазначених нижче умов: а) якщо вона являє собою купівлю-продаж, поставку та обмін товарів, допущених до обігу на товарній біржі; б) якщо її учасниками є члени біржі; в) якщо вона подана до реєстрації та зареєстрована на біржі не пізніше наступного за здійсненням угоди дня.

Угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню.

Угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі. Біржові операції дозволяється здійснювати тільки членам біржі або брокерам.

Отже, біржовий контракт з моменту його реєстрації на біржі є вчиненим правочином.

Матеріали справи свідчать, що 03.12.2008р. за результатами біржових торгів між ВАТ “Сумихімпром” (продавець) та МПП “Центр естетики та краси “Еліта” (покупець) укладений договір купівлі-продажу майна, відповідно до якого на біржових торгах, що відбулись 03.12.2008р. на Сумській товарній біржі «Сумиагропромбіржа», протокол №2 від 03.12.2008р., продавець продав, а покупець купив на умовах цього договору наступне майно: нежитлові приміщення, секція №1, інвентарний номер 11057999, загальною площею 264,4 кв.м., що знаходиться на першому поверсі будинку за адресою: 40024, м. Суми, вул. Харківська, 30 (п.1.1 договору) (т.175, а.с. 10).

Згідно з пунктом 1.3 договору право власності на майно за цим договором переходить до покупця в момент здійснення ним на користь продавця оплати в розмірі 50% від вартості майна, вказаного в пункті 2.1 цього договору, в строк до 31.12.2008р. Покупцем є ОСОБА_4 приватне підприємство “Центр естетики та краси “Еліта”.

Вартість майна, що вказане в пункті 1.1 договору, становить 790774,20 грн. (п. 2.1 договору).

Розділом 3 договору визначено, що передача майна за цим договором здійснюється продавцем покупцю в строк до 10 календарних днів з моменту перерахування покупцем продавцю 50% вартості, що вказана в п.2.1. Передача майна за цим договором продавцем і прийняття майна покупцем оформлюється актом прийому-передачі.

У відповідності до пункту 4.4 договору продавець у встановлений цим договором строк передає покупцю майно; несе витрати, пов’язані з укладанням цього договору та його реєстрацією.

Договір зареєстрований на Сумській товарній біржі “Сумиагропромбіржа” і відповідно до Правил біржової торгівлі, про що у журналі реєстрації зроблений відповідний запис №10-н від 3 грудня 2008 року.

З матеріалів справи вбачається, що МПП “Центр естетики та краси “Еліта” сплатило ВАТ “Сумихімпром” за придбане майно, що підтверджується платіжним дорученням від 29.12.2008р. №180 на суму 400000,00 грн., платіжним дорученням від 26.01.2009р. № 12 на суму 390774,20 грн. (т. 175, а.с.13-14).

За актом приймання-передачі від 27.01.2009р. ВАТ “Сумихімпром” передало, а МПП “Центр естетики та краси “Еліта” прийняло нежитлові приміщення на першому поверсі будинку за адресою: 40024, м. Суми, вул. Харківська, 30, загальною площею 264,4 кв. м (т.175,а.с. 12).

Отже, договір купівлі-продажу майна від 03.12.2008р., укладений за результатами біржових торгів між ВАТ “Сумихімпром” (продавець) та МПП “Центр естетики та краси “Еліта” (покупець) виконаний сторонами, а отже, такий правочин є вчиненим.

Проте, даний договір купівлі-продажу не був посвідчений у нотаріальному порядку.

Відповідно до частини 1 статті 657 Цивільного кодексу України (в редакції, чинній на час укладення спірного договору) договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна.

Колегія суддів зазнає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення не враховано, що Закон України «Про товарну біржу» є спеціальним нормативним актом щодо визначення правових умов створення і діяльності товарних бірж на території України та загальним стосовно укладення договорів. З останнього питання спеціальними є норми Цивільного кодексу України.

Зокрема, відповідно до частини 2 статті 4 Цивільного кодексу України основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу.

З наведеного свідчить, що закони України, в тому числі і Закон України "Про товарну біржу", не можуть суперечити нормам Цивільного кодексу України, а в разі виникнення неузгодженостей, переважному застосуванню підлягають норми саме Цивільного кодексу України.

Таким чином, договори щодо придбання на біржових торгах об’єктів нерухомого майна вимагають оформлення в письмовій формі та підлягають нотаріальному посвідченню.

Згідно з частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до 220 Цивільного кодексу України, якою передбачено правові наслідки недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору, у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Рішенням господарського суду Сумської області від 19.02.2009р. у справі № 9/74-09 було визнано дійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень, загальною площею 264 кв.м., що знаходяться на першому поверсі будинку за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 30, укладений між ОСОБА_4 підприємством «Центр еліти та краси «Еліта» та Відкритим акціонерним товариством «Сумихімпром» (зареєстрований СТБ «Сумиагропромбіржа» (Запис у журналі реєстрації № 10-н від 03.12.2008 р.) з моменту його підписання – з 3 грудня 2008 року. Визнано право власності на нежитлові приміщення загальною площею 264,4 кв.м., що знаходяться на першому поверсі будинку за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 30 за ОСОБА_4 приватним підприємством «Центр естетики та краси «Еліта» (т. 182, а.с. 19-20).

03.04.2009р. на підставі рішенням господарського суду Сумської області від 19.02.2009р. у справі № 9/74-09 право власності на вказані об'єкти нерухомості було зареєстровано за ОСОБА_4 підприємством «Центр еліти та краси «Еліта», що підтверджено Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна (т. 183, а.с. 98, зворотна частина).

Відповідно до Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України №7/5 від 07.02.2002 р. (наказ втратив чинність згідно з наказом Міністерства юстиції України від 14.12.2012р. N 1844/5) одним з правовстановлюючих документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна, є рішення суду про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна.

Оскільки договір купівлі-продажу нерухомого майна від 03.12.2008р. був укладений без додержання вимог закону про нотаріальне посвідчення, то єдиним належним правовстановлюючим документом, на підставі якого у МПП “Центр естетики та краси “Еліта” виникло право власності на вищевказане нерухоме майно, було рішенням господарського суду Сумської області від 19.02.2009р. у справі № 9/74-09.

В подальшому, постановою Вищого господарського суду України від 08.06.2010р. у справі №9/74-09 задоволено касаційну скаргу ВАТ “Всеукраїнський акціонерний банк”, як заставодержателя майна, що є предметом купівлі-продажу відповідно до спірного договору, скасовано рішення господарського суду Сумської області від 19.02.2009р., справу направлено на новий розгляд до місцевого господарського суду Сумської області (т. 182, а.с. 21-22).

Рішенням господарського суду Сумської області від 27.10.2010р. відмовлено у задоволенні позовних вимог МПП “Центр естетики та краси “Еліта” про визнання договору дійсним та визнання права власності на нерухоме майно (т. 182, а.с. 23-25).

З огляду на те, що відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (надалі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а у відповідності до статті 19 вказаного Закону рішення суду, що набрало законної сили, є підставою для державної реєстрації прав, а отже, може бути як підставою для реєстрації виникнення права власності на нерухоме майно, так і підставою для реєстрації припинення такого права.

Як вбачається з листа №420/14.01-13 від 03.02.2017р. Управління “Центр надання адміністративних послуг у м. Суми”, 02.02.2017р. державним реєстратором на нерухоме майно ОСОБА_4 припинено право власності за МПП “Центр естетики та краси “Еліта” на нежитлове приміщення загальною площею 264,4 кв. м, розташованого за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 30, на підставі рішення господарського суду Сумської області від 27.10.2010р. справа № 9/74-09 (т. 183, а.с. 94).

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 04.08.2017р. у справі №818/328/17 визнано протиправним та скасовано рішення Державного реєстратора Управління “Центру надання адміністративних послуг у м. Суми” ОСОБА_4 №33678454 від 02.02.2017р. про припинення права власності МПП “Центр естетики та краси “Еліта” на нежитлове приміщення загальною площею 264,4 кв. м, що розташоване в м. Суми по вул. Харківська, буд. 30.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2017р. у справі №818/328/17 скасовано постанову Сумського окружного адміністративного суду від 04.08.2017р. у справі № 818/328/17 та прийнято нову, якою відмовлено у задоволенні позовних вимог МПП “Центр естетики та краси “Еліта” (т. 186, а.с. 69-73).

З огляду на викладене, зважаючи, що укладений між ВАТ “Сумихімпром” та МПП “Центр естетики та краси “Еліта” за результатами біржових торгів договір купівлі-продажу майна від 03.12.2008р. на виконання вимог статті 657 Цивільного кодексу України не був посвідчений нотаріально, то в силу статті 220 Цивільного кодексу України він є нікчемним.

Щодо твердження апелянта про те, що продаж майна здійснений без згоди іпотекодержателя всупереч приписам Закону України "Про іпотеку", колегія суддів виходить з такого.

За змістом статей 572, 575 ЦК України іпотека є видом забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

За положеннями частин першої, третьої статті 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Таким чином, іпотека як майновий спосіб забезпечення виконання зобов’язань є особливим (додатковим) забезпечувальним зобов’язанням, що має на меті стимулювання боржника до виконання основного зобов’язання та запобігти негативним наслідкам порушення боржником своїх зобов’язань або зменшити їх.

Виконання забезпечувального зобов'язання, що виникає з іпотеки, полягає в реалізації іпотекодержателем (кредитором) права одержати задоволення за рахунок переданого боржником в іпотеку майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника. Сутність цього права полягає в тому, що воно дозволяє задовольнити вимоги кредитора навіть у разі невиконання боржником свого зобов'язання в силу компенсаційності цього права за рахунок іпотечного майна та встановленого законом механізму здійснення кредитором свого преважного права, незалежно від переходу права власності на це майно від іпотекодавця до іншої особи (в тому числі й у випадку недоведення до цієї особи інформації про обтяження майна).

Частиною п'ятою статті 3 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Згідно із частиною першою статті 4 Закону України «Про іпотеку» обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законом.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяження » право на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до приписів статей 9, 12 Закону України «Про іпотеку» іпотекодавець має право виключно на підставі згоди іпотекодержателя, зокрема, відчужувати предмет іпотеки. Правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним.

З матеріалів справи вбачається, що 28.08.2008р. між ВАТ «ВіЕйБі Банк» (іпотекодержатель) та ВАТ «Сумихімпром» (іпотекодавець) укладено іпотечний договір, відповідно до якого предметом іпотеки є: готель Хімік під літерою «А» - цегляні, загальною площею 7041,1, розташований за адресою: місто Суми, вулиця Харківська, будинок номер 30 (т. 183, а.с. 22).

Відповідно до пункту 1.1 Іпотечного договору іпотекодавець з метою забезпечення виконання основного зобов’язання, що випливає з кредитного договору, передає в іпотеку, а іпотекодержатель приймає в іпотеку предмет іпотеки. Після укладення цього договору за повідомленням іпотекодержателя предмет іпотеки підлягає державній реєстрації.

Виходячи з пункту 3.1 вказаного договору іпотекодавець не має право без письмової згоди іпотекодержателя вчиняти чи опосередковано сприяти вчиненню нижчезазначених дій (у тому числі укладати відповідні правочини), зокрема відчужувати предмет іпотеки, передавати предмет іпотеки в спільну діяльність, лізинг, найм (оренду), користування.

Відповідно до свідоцтва про право власності від 19.06.2001р. ВАТ “Сумихімпром” належить об’єкт – гуртожиток на 1074 місць з готелем та молодіжним центром “Діалог” загальною площею 15073,6 кв. м, розташований на земельній ділянці площею 9669 кв. м у м. Суми по вул. Харківській, 30 (т.183, а.с. 35).

З витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданого КП “Сумське МБТІ” 01.08.2008р. свідчить, що до вказаного об’єкту нерухомості за літерою “А” входить готель “Хімік”, загальною площею 7041,1 кв. м., вартістю 558689,66 грн. (а.с. 34, том 183).

З Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо об’єкту нерухомого майна (нежитлового приміщення, об’єкта житлової нерухомості, загальною площею 264,4 кв.м, розташованого за адресою: місто Суми, вулиця Харківська, будинок номер 30) вбачається, що 28.08.2008р. внесений запис про обтяження вказаного вище майна реєстратором: приватним нотаріусом ОСОБА_7, на підставі договору іпотеки від 28.08.2008р. (т. 183, а.с. 67).

З наведеного в сукупності вбачається, що на момент укладення між ВАТ “Сумихімпром” (продавець) та МПП “Центр естетики та краси “Еліта” (покупець) договору купівлі-продажу майна від 03.12.2008р., нерухоме майно, яке було предметом цих договору, перебувало під забороною відчуження на підставі договору іпотеки від 28.08.2008р.

Матеріали справи не містять доказів щодо надання згоди іпотекодержателем на відчуження предмету іпотеки, а отже вказаний договір є недійсними в силу приписів статті 12 Закону України «Про іпотеку».

З огляду на викладене, суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали дійшов помилкових висновків, що договір купівлі-продажу майна від 03.12.2008р. укладений за результатами біржових торгів між МПП “Центр естетики та краси “Еліта” та ПАТ “Сумихімпром” у відповідності до вимог чинного законодавства, а спірне нежитлове приміщення загальною площею 264,4 кв. м, що знаходиться на першому поверсі будинку №30 по вул. Харківська м. Суми, придбане МПП “Центр естетики та краси “Еліта” у спосіб і на підставах, що не суперечать закону.

Водночас, колегія суддів вважає необґрунтованими вимоги апелянта щодо необхідності припинення провадження у даній справі на підставі пункті 2 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній до 15.12.2017р.), з огляду на таке.

Відповідно до частини 2 статті 80 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017р.), господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова поислання позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Як вже було зазначено у цій постанові, предметом спору у даній справі є вимога МПП “Центр естетики та краси “Еліта” про визнання права власності на нежитлове приміщення, секція №1, яке розташоване за адресою: 40024, м. Суми, вул. Харківська, 30, 1-й поверх, загальною площею 264,4 кв. м. на підставі статті 392 Цивільного кодексу України.

Отже, предмет позову у даній справі і у справі № 9/74-09 схожі між собою тільки однією вимогою МПП “Центр естетики та краси “Еліта” щодо визнання права власності.

Інші вимоги цих позовів різняться між собою, оскільки підстави даних позовів є різними.

Підставою позову у межах даної справи є оспорювання та невизнання ПАТ “Сумихімпром” права власності МПП “Центр естетики та краси “Еліта” на спірне нерухоме майно.

Разом з тим, як вбачається зі змісту рішення господарського суду Сумської області від 27.10.2010р. у справі № 9/74-09 вимогами МПП “Центр естетики та краси “Еліта” були визнання договору купівлі продажу від 03.12.2008р. № 10 дійсним та визнання права власності на спірні приміщення. Підставою позову було ухилення ПАТ “Сумихімпром” від здійснення нотаріального посвідчення вказаного договору. При цьому, з оскаржуваного рішення свідчить, що ПАТ “Сумихімпром” на час розгляду справи № 9/74-09 визнавало право власності МПП “Центр естетики та краси “Еліта” на спірне нерухоме майно.

Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства “Сумихімпром” в частині припинення провадження по даній позовній заяві не підлягає задоволенню.

З огляду на те, що господарським судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи, а також визнано встановленими недоведені обставини, неправильно застосовано норми матеріального права, ухвала господарського суду Сумської області від 02 жовтня 2017 року у справі № 5021/2509/2011 підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовної заяви МПП “Центр естетики та краси “Еліта” до ПАТ “Сумихімпром” про визнання права власності.

Керуючись статтями 254, 255, 269, 270, п. 2ч. 1 ст. 275, ст.ст. 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Сумихімпром” задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Сумської області від 02 жовтня 2017 року у справі №5021/2509/2011 скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складений 30.01.2018 р.

Головуючий суддя Камишева Л.М.

Суддя Білоусова Я.О.

Суддя Ільїн О.В.