Постанова № 71882227, 22.01.2018, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" січня 2018 р. Справа№ 910/17239/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гончарова С.А.

суддів: Тищенко А.І.

Михальської Ю.Б.

при секретарі судового засідання Денисюк І.Г.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 22.01.2018 року.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Пром Гарант Плюс"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.11.2017 року

у справі №910/17239/17 (суддя Щербаков С.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРІУМФ 15"

до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"

про зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.11.2017р. у справі №910/17239/17 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Пром Гарант Плюс" повернуто без розгляду.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Пром Гарант Плюс" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.11.2017р., матеріали справи скерувати до суду першої інстанції для розгляду по суті.

Апеляційна скарга вмотивована тим, що в той же час, предметом позову за заявою третьої особи є вимога про визнання відсутнім у ІІАТ КБ «Приватбанк» права на стягнення грошових коштів з ТОВ «Тріумф 15», шляхом звернення стягнення на заставлені майнові права за договором застави №Г.21.1.2.0/5-2005 від 25.10.2016 року.

Апелянт вказує, що враховуючи положення правових норм та обставини справи ТОВ «Пром Гарант Плюс» звернулось до Господарського суду міста Києва із заявою про вступ у справу в якості третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору, яка відповідає вимогам статей 54-57 ГПК України, однак місцевий господарський суд безпідставно та необгрунтовано повернув вказану заяву без розгляду в порушення ст.ст. 26. 63 ГПК України та пункту 1.5 постанови пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011 року, у зв'язку з чим ухвала Господарського суду м. Києва від 29.11.2017р. у справі №910 17239 17 підлягає скасуванню.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.12.2017 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Пром Гарант Плюс" передано на розгляд колегії суддів у складі: Гончаров С.А. (головуючий суддя), Тищенко А.І., Михальська Ю.Б.

Судом встановлено, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Пром Гарант Плюс" відповідає вимогам статті 258 Господарського процесуального кодексу України, підстав для її повернення та відмови у відкритті апеляційного провадження не встановлено.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.12.2017 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Пром Гарант Плюс" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.11.2017 року у справі № 910/17239/17.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.01.2018 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Пром Гарант Плюс" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.11.2017 у справі № 910/17239/17 призначено до розгляду 22.01.2017 року.

Апелянт, згідно з поданою до суду 11.01.2018 року заявою, просить апеляційний суд долучити до матеріалів справи документів, а саме оригінали квитанції про сплату судового збору від 28.1 1.2017 року, заява про вступ у справу в якості 3-ої особи з самостійними вимогами на предмет спору від 27.11.2017 року №188, копія довіреності на ім'я представника Тіхонової С.В., чеки та описи вкладеного до поштових відправлень на адресу сторін у справі («ТОВ Тріумф 15», ПАТ Кб «Приватбанк», еопія договору поставки №ПТ 16-66/ПГ від 19.10.2016 року, копія додаткової угоди №1 від 19.10.2016 року, копія додаткової угоди №2 від 01.11.2016 року, копія додаткової угоди №2 від 03.01.2017 року

Апелянт, згідно з поданим до суду 22.01.2018 року клопотанням, просить апеляційний суд відкладсти розгляд справи, заява обґрунтована тим, що представник не має можливості бути присутнім у зазначеному судовому засіданні, оскільки у визначену дату буде знаходитись у відряджені в м. Черкаси.

Клопотання апелянта про відкладення розгляду справи підлягає залишенню без задоволення з огляду на те, що за висновками суду, його неявка не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами, а також з огляду на те, що, по-перше, обставини, викладенні в клопотанні апелянта про відкладення розгляду справи, жодним чином не підтверджені, та по-друге, апелянт був обізнаний про подання ним апеляційної скарги та про її розгляд в Київському апеляційному господарському суді та не був позбавлений можливості залучити іншого представника для участі у судовому засіданні.

Апелянт та позивач до судового засідання, що відбулось 22.01.2018 року, не з'явились, хоча були належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

Відповідно до ч.ч. 12, 13 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи. Якщо суд апеляційної інстанції визнав обов'язковою участь у судовому засіданні учасників справи, а вони не прибули, суд апеляційної інстанції може відкласти апеляційний розгляд справи.

При цьому, положеннями вказаної статті передбачено право, а не обов'язок суду відкласти апеляційний розгляд справи.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представників учасників процесу, що з'явились до судового засідання, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною першою статті 270 ГПК у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.

Як зазначалось, Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРІУМФ 15" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" у якому просить суд зобов'язати Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" припинити дії спрямовані на стягнення коштів з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРІУМФ 15" за кредитним договором № 4Т16100Г від 25.10.2016 та визнати відсутнім у Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" право на стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРІУМФ 15" за кредитним договором № 4Т16100Г від 25.10.2016.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на бездіяльність Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" щодо незакінчення трансформації кредитного портфеля, що на думку позивача, призводить до умисного прострочення Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРІУМФ 15" виконанням своїх грошових зобов'язань за кредитним договором № 4Т16100Г від 25.10.2016 року.

28.11.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю "Пром Гарант Плюс" звернулося до Господарського суду міста Києва, як третя особа із самостійними вимогами на предмет спору, з позовною заявою про визнання відсутнім у Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" права на стягнення грошових коштів з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРІУМФ 15" шляхом звернення стягнення на заставлені майнові права за договором застави № Г.21.1.2.0/5-2005 від 25.10.2016 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 ГПК України до позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у справі, в якій відкрито провадження, застосовуються положення статті 180 цього Кодексу.

Згідно зі ч. 4 Стаття 180 ГПК України, зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу.

Приписами ч. 1, 4 ст. 173 ГПК України, в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги). Не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРІУМФ 15" є: зобов'язання Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" припинити дії спрямовані на стягнення коштів з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРІУМФ 15" за кредитним договором № 4Т16100Г від 25.10.2016 та визнання відсутнім у Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" права на стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРІУМФ 15" за кредитним договором № 4Т16100Г від 25.10.2016.

В той час, як предметом позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору Товариства з обмеженою відповідальністю "Пром Гарант Плюс" є визнання відсутнім у Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" права на стягнення грошових коштів з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРІУМФ 15" шляхом звернення стягнення на заставлені майнові права за договором застави № Г.21.1.2.0/5-2005 від 25.10.2016.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що вимоги за первісним позовом та позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, обґрунтовані різними доказами, мають різні підстави позову, між собою взаємно не пов'язані, вимоги не є тотожними вимогам за первісним позовом, що свідчить про відсутність взаємної пов'язаності даної вимоги з предметом спору між позивачем і відповідачем у справі.

Враховуючи вищевикладене, місцевий суд приходить до вірного висновку про відсутність підстав для прийняття позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору Товариства з обмеженою відповідальністю "Пром Гарант Плюс" для сумісного розгляду з первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРІУМФ 15" по справі №910/17239/17.

У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 80 ГПК України).

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, належним чином дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та виніс законну та обґрунтовану ухвалу у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

При цьому, доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Пром Гарант Плюс", викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, а підстави для скасування ухвали господарського суду відсутні.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що в задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Пром Гарант Плюс" на ухвалу господарського суду міста Києва від 29.11.2017 року у справі № 910/17239/17 слід відмовити, а оскаржувану ухвалу - залишити без змін.

Судові витрати, згідно до ст. 129 ГПК України покласти Товариства з обмеженою відповідальністю "Пром Гарант Плюс".

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 271, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 282 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Пром Гарант Плюс" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.11.2017 року у справі № 910/17239/17- залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.11.2017 року у справі № 910/17239/17 - залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/17239/17 повернути до суду першої інстанції.

4. Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. 288 ГПК України.

Головуючий суддя С.А. Гончаров

Судді А.І. Тищенко

Ю.Б. Михальська