Рішення № 71879505, 29.01.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2018 року м. Житомир справа № 806/3778/17

категорія 10.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Нагірняк М.Ф., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Третя особа: Житомирський обласний військовий комісаріат, про визнання протиправним та скасування п. 3 рішення від 06.10.2017 року №105, зобов'язання призначити та виплатити одноразову грошову допомогу,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування п. 3 рішення від 06.10.2017 року №105 щодо відмови у призначенні одноразової грошової допомоги.

Позивач зазначає, що в період з 04.08.1986року по 31.05.1988року проходив строкову військову службу на території Республіки Афганістан та приймав участь в бойових діях, під час яких отримав травму. 16.04.2009року Житомирською МСЕК-2 Позивачу встановлена третя група інвалідності, яка настала внаслідок загального захворювання, а з 10.02.2010року встановлена третя група інвалідності і з 03.05.2017року - 2-а група інвалідності внаслідок поранення, контузії, захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії.

Позивач вважає, що як інвалід другої групи з 26.04.2017року набув право на отримання одноразової грошової допомоги в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму. На своє звернення до Відповідача отримав протиправну відмову у призначенні та виплаті такої одноразової допомоги.

Ухвалою суду від 27.12.2017року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

15.01.2018року Представник Міністерства оборони України, Відповідача по даній справі, направив до суду відзив на вказану позовну заяву, в якому проти позову заперечив і зазначив, що Позивач, як військовослужбовець строкової військової служби має право на отримання вказаної одноразової грошової допомоги відповідно до вимог п.6 ч.2 ст.16 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" виключно за умови, що отримання інвалідності мало місце під час строкової військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби. Позивачу така інвалідність встановлена лише з 26.04.2017року, тобто пізніше ніж через три місяці після звільнення з такої служби (через 29 років).

На думку представника Відповідача, Міністерство оборони України правомірно відмовило Позивачу у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги.

Представник Житомирського обласного військового комісаріату, Третьої особи, в своїх письмових запереченнях, що надійшли 09.01.2018року, проти позову заперечив і зазначив доводи, аналогічні доводам Представника Міністерства оборони України, викладеним у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали в письмовому провадженні, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню за таких підстав.

Спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо порядку та підстав призначення та нарахування одноразової грошової допомоги у разі інвалідності військовослужбовців, як складової їх соціального захисту, регулюються правовими нормами Закону України від 20 грудня 1991 року N 2011-XII "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон N 2011-XII), що були чинні на день виникнення таких відносин.

Соціальний захист військовослужбовців - це діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом (стаття 1 Закону N 2011-XII).

За змістом статті 16 зазначеного Закону N 2011-XII одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві - це гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами у справі, 16.03.2010року Житомирською обласною медико-соціальною комісією №2 Позивачу з 10.02.2010року була встановлена третя група інвалідності, яка настала внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії. (а.с.24).

03.05.2017року Житомирською обласною медико-соціальною комісією №2 Позивачу з 26.04.2017року була встановлена друга група інвалідності, яка настала внаслідок травм і захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії. (а.с.25).

Відповідно до дослідженого судом Витягу із протоколу №129 від 19.11.2009року засідання Військово-лікарської комісії Центрального регіону по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузії, трав, каліцтва, травма Позивача як колишнього військовослужбовця пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії. (а.с.22).

Позивач заявою від 28.08.2017року через Житомирський ОМВК звернувся до Відповідача про призначення та виплати такої допомоги у зв'язку з встановленням 2-групи інвалідності, внаслідок травм і захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії (а.с.26).

За результатами розгляду заяви Позивача рішенням Відповідача в особі комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсацій (протокол №105 від 06.10.2017року було повідомлено про відмову в призначенні вказаної допомоги.

Вказане рішення мотивоване встановленням Позивачу інвалідності понад з-місячний термін після звільнення з строкової військової служби (а.с.27).

Таке рішення Відповідача відповідає обставинам справи та ґрунтується на вимогах чинного законодавства з огляду на таке.

На день подання Позивачем зазначеної заяви (28.08.2017р.) механізм розгляду таких звернень та механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі інвалідності визначався правовими нормами Постанови КМ України від 25 грудня 2013 р. N 975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" (надалі - Порядок N 975).

В п.3 цього Порядку N 975 прямо зазначено, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - є дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

В заяві від 28.08.2017року прямо зазначено, що таке звернення Позивача зумовлене встановленням йому 26.04.2017року 2-групи інвалідності, внаслідок травм і захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії.

За приписами п.6 частини другої ст.16 Закону N 2011-XII, в редакції на день звернення Позивача, одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю строкової військової служби інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової військової служби при виконанні обов'язків військової служби, або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження строкової військової служби.

Позивачу як військовослужбовцю строкової військової служби, інвалідність встановлена значно пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, хоча і внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження строкової військової служби. По цій причині у Позивача відсутнє право на отримання зазначеної одноразової грошової допомоги відповідно до вимог п.6 частини другої ст.16 Закону N2011-XII.

Суд вважає, що позовні вимоги Позивача зумовлені виключно помилковим трактуванням правових норм ст.16 Закону N 2011-XII.

Позивач не врахував, що приписами частини другої ст.16 Закону N 2011-XII, в редакції на день звернення Позивача, законодавець серед осіб, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, розмежовує такі категорії осіб як військовослужбовці та військовослужбовці строкової служби.

Правовою нормою п.5 частини другої ст.16 Закону N 2011-XII, в редакції на день звернення Позивача, законодавець прямо зазначає, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби.

Тобто, право на отримання одноразової грошової допомоги після перебігу тримісячного строку звільнення особи з військової служби можливо виключно військовослужбовцями (крім військовослужбовців строкової служби) з підстав, передбачених п.5 частини другої ст.16 Закону N 2011-XII.

Саме вказаною правовою нормою обґрунтована правова позиція Верховного суду України наведена в перелічених Позивачем адміністративних справах даної категорії.

Позивач відноситься до категорії військовослужбовців строкової служби, а тому право на отримання одноразової грошової допомоги такій категорії осіб законодавцем обмежено, окрім іншого, встановленням інвалідності в період проходження ним військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення такої особи з військової служби.

Неконституційність такого врегулювання вказаних правовідносин в установленому порядку не визнана.

Наведені Позивачем правові норми частини першої статті 3 Закону N 2011-XII зазначають лише сферу дії цього Закону, а тому носять загальний характер. Право конкретних категорій осіб на отримання одноразової грошової допомоги, підстави, порядок та інші умови її отримання деталізується в конкретних правових нормах цього Закону, а саме ст.ст.16-16-4 Закону.

Виходячи з вищевикладеного, суд робить висновок, що позовні вимоги Позивача не ґрунтуються на чинному законодавстві України, є безпідставними, а тому задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 2,90,139-143,242-246,250,255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Міністерства оборони України відмовити в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його складення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.Ф. Нагірняк