Рішення № 71874914, 17.01.2018, Яготинський районний суд Київської області

Яготинський районний суд Київської області

Справа 382/784/17

Провадження 2/382/26/18

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

17 січня 2018 року Яготинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Литвин Л. І.

при секретарі Чемерис С.О.

за участю адвоката Черних В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Яготин справу за позовом ОСОБА_2 до Міністерства оборони України, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 6, Яготинської міської ради Київської області, м. Яготин, вул. Незалежності, 67 про встановлення факту спільного проживання однією сім"єю,

Встановив:

Позивачка звернулася до суду з позовом до Міністерства оборони України, Яготинської міської ради Київської області, про встановлення факту спільного проживання та визнання права власності на спадкове майно, котрий після вточнення позовних вимог обгрунтувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_8 року у смт. Луганське Бахмутського району Донецької області під час виконання обов'язків військової служби (участі в антитерористичній операції) у віці 24 років загинув її брат - ОСОБА_5. Єдиним членом родини та спадкоємцем померлого брата є вона - його рідна сестра. Родичів чи інших близьких людей, крім неї у ОСОБА_5 не було, оскільки рішенням Яготинського районного суду Київської області від 21 лютого 2003 року, було позбавлено батьківських прав ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у відношенні ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. В свою чергу, вона, як старша сестра повністю матеріально утримувала його до досягнення ним повноліття, опікувалася ним, допомагала у навчанні та постійно проживала разом з ним однією сім'єю. Крім того, після досягнення братом повноліття вони продовжили проживати разом з ним однією сім'єю, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки. Брат допомагав їй у сплаті комунальних послуг, придбані продуктів харчування, здійснював разом з нею косметичний ремонт в квартирі, допомагав у купівлі майна для спільного користування. Окрім цього, вона спільно з іншими родичами організувала проводи брата на військову службу. Надсилала йому кошти на потреби, як член сім'ї, їздила до нього на присягу. Декілька разів він приїздив до сім'ї у відпустку. Коли в нього були кошти, то він віддавав їх на потреби сім'ї. Коли брата не стало, саме їй була надіслана довідка, як члену сім'ї, про загибель ОСОБА_5, та саме вона здійснила його поховання, організовувала поминальні обіди. Факт спільного проживання її разом із ОСОБА_5 однією родиною підтверджується актом обстеження житлового побутових умов, з якого вбачається, що ОСОБА_5 з листопада 2015 року постійно проживав і вів спільне господарство із своєю рідною сестрою ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_3 та показами свідків. В передбачений ст. 1270 ЦК України термін, вона звернулася до Приватного нотаріуса Яготинського районного нотаріального округу із заявою про прийняття спадщини, що підтверджується витягом про реєстрацію у Спадковому реєстрі №45159406 від 21.09.2016. Крім того, з метою отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю ОСОБА_5, який є її братом, вона звернулася до Міністерства оборони України з заявою про виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час проходження служби. Однак, 20 січня 2017 року на засіданні комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум було прийняте рішення № 5, яким їй відмовлено в призначенні виплати одноразової грошової допомоги загиблого солдата ОСОБА_5, який загинув ІНФОРМАЦІЯ_8 року внаслідок травми, пов'язаної із захистом Батьківщини. Відмовляючи їй у виплаті одноразової грошової допомоги, в своєму рішенні відповідач посилається на той факт, що «… ОСОБА_2 (сестра загиблого) має власну сім'ю і чоловіка, який згідно зі статтями 55,75 та 76 Сімейного кодексу зобов'язаний дбати про матеріальне забезпечення сім'ї. Таким чином, ОСОБА_2 не може бути одержувачем одноразової грошової допомоги ні як утриманець, ні як член сім'ї загиблого, оскільки вона одружена, має чоловіка і не має взаємних прав та обов'язків з рідним братом щодо утримання сім'ї, на відміну від взаємних прав та обов'язків зі своїм чоловіком.» Таким чином, встановлення факту спільного проживання породжує для неї право на призначення і виплату одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) військовослужбовців. Згідно п. 4.15 розділу 3 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року за №296/5 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за №282/20595, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна. Просила встановити, що ОСОБА_5, який загинув ІНФОРМАЦІЯ_8 року та ОСОБА_2 є членами однієї сім"ї, відповідно до ст . 3 СК України, оскільки ОСОБА_5 спільно проживав разом із сім"єю ОСОБА_2, був пов"язаний спільним побутом, мав взаємні права та обов"язки.

В судовому засіданні позивачка та її представник підтримали позовні вимоги.

Представник відповідача Міністерства оборони України проти позову заперечував, обґрунтовуючи це наступним. Пунктом 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі: загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби. Відповідно до ст. 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» особами, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, є члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста. Відповідно до ст. 3 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Посилання позивача на акт обстеження від 17 липня 2016 року як факту встановлення спільного проживання до уваги братися не може. В Акті обстеження від 17 липня 2016 року зазначено, що ОСОБА_5 періодично проживав у своєї рідної сестри ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_7 - 7, кв. 60, і вели з нею спільне господарство, а з листопада 2015 року проживав постійно. Зазначене спростовується наступними фактами: ОСОБА_5 був призваний за мобілізацією на військову службу з 12.06.2014 у військову частину А0665, смт. Десна, Козелецького районну Чернігівської області. В подальшому зі Збройними Силами України ним було укладено контракт від 25.11.2015 року на проходження військової служби. Враховуючи той факт, що позивач проходив військову службу в смт. Десна, Козелецького районну, Чернігівської області та безпосередньо в зоні проведення антитерористичної операції позивач з загиблим спільно не могли проживати. Крім того, як свідчить акт № 322-СІ від 20.07.2016 про проведення службового розслідування по факту загибелі солдата ОСОБА_5 проведеного військовою частиною В0676 за даними особової справи загиблий проживав за адресою: АДРЕСА_4. Також, про місце проживання загиблого зазначається і в довідці виданої Яготинським районним військовим комісаріатом від 06.09.2016 за №1940. Пунктом 3.5 Інструкції з організації обліку особового складу Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністерства оборони України 26.05.2014 № 333, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12 червня 2014 р. за № 611/25388 передбачено, що автобіографію (додаток 16) військовослужбовці для першого примірника особової справи пишуть власноруч в одному примірнику в довільній формі чорнилами чорного (фіолетового) кольору розбірливо, без виправлень. ОСОБА_5 у характеристиці було вказано місце проживання: АДРЕСА_5, а не адреса реєстрації і проживання позивача. Крім цього, акт обстеження від 17 липня 2016 року, як факт встановлення спільного проживання до уваги братися не може тому що в Акті відсутні відповідні посилання із чого були зроблені висновки спільного проживання. В акті обстеження від 17 липня 2016 року зазначено що ОСОБА_5 періодично проживав у своєї рідної сестри ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1, і вели з нею спільне господарство, а з листопада 2015 року проживав постійно. Проживання з листопада 2015 року без ведення спільного господарства не створює сім'ю в розумінні Сімейного кодексу України. Крім того, виникають сумніви факту спільного проживання та ведення спільного господарства тому, що позивач разом із сім'єю проживає в однокімнатній квартирі. Акт складений без участі відповідних спеціалістів (фахівців). Згідно із приписами п. 6 Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Служби безпеки України, Державного комітету нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України, Міністерства фінансів України щодо офіційного тлумачення положень пункту 6 статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", частин четвертої і п'ятої статті 22 Закону України "Про міліцію" та частини шостої статті 22 Закону України "Про пожежну безпеку" від З червня 1999 року справа N 1-8/99 члени сім'ї військовослужбовця, працівника міліції, особового складу державної пожежної охорони складають інші особи, що постійно мешкають з ними та ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з військовослужбовцем, працівником міліції, особового складу державної пожежної охорони у безпосередніх родинних зв'язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки та інші). Обов'язковою умовою для визнання їх членами сім'ї, крім власне факту спільного проживання, є ведення з суб'єктом права на пільги щодо оплати житлово-комунальних послуг спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин. Зі змісту позовної заяви не вбачається та жодним чином не підтверджено та не доведено, що позивачка проживала разом з ОСОБА_5 однією сім'єю. Просив відмовити в задоволенні позову до Міністерства оборони України в повному обсязі.

Представник відповідача Яготинської міської ради Київської області в судове засідання не з"явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, покази свідків, дослідивши докази, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом

Відповідно до статті 3 Сімейного кодексу України (СК України) сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки… Сім'я утворюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства..

Рішенням Конституційного Суду України від 03.06.1999 року № 1-8/99 встановлено, що обов'язковою умовою для визнання особи членом сім'ї військовослужбовця, крім власне факту спільного проживання, є ведення з суб'єктом права на пільги спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Відносини щодо місця проживання фізичної особи регулюються Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні». Цим законом замість прописки введений режим реєстрації фізичних осіб при зміні місця їх проживання або перебування за їх заявою. Закон виділяє власне «місце проживання» та «місце перебування». Згідно зі ст. 3 цього Закону місце проживання - це адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік, а місце перебування - це адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік.

Розділом IV Главою 6 ЦПК України визначено, що факти, що мають юридичний характер, - це факти, з якими законом пов"язує виникнення, зміну або припинення правовідносин.

Відповідно з п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.01.1995 року (з наступними змінами) "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" зазначається, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, які не пов'язані з наступним вирішенням спору про право.

З показів свідка ОСОБА_9 даних в судовому засіданні вбачається, що вона знайома із родиною позивачки протягом тривалого часу, оскільки проживає по сусідству з нею АДРЕСА_6. Вона познайомилась з ОСОБА_8 та ОСОБА_5, коли ті переїхали у квартиру по АДРЕСА_7 у 2008 році. Вона відвідувала позивачку раз чи два на місяць та їй відомо, що в ОСОБА_5 у трикімнатній квартирі була окрема кімната, де знаходились його речі. ОСОБА_8, в тому числі її брат, разом купували продукти харчування, іграшки племінниці, разом готували їжу та харчувалися.

З показів свідка ОСОБА_10 даних в судовому засіданні вбачається, що вона знайома з померлим братом позивачки, так як працювала учителькою та викладала у ОСОБА_5 деякі предмети. ОСОБА_11 жив у дитячому будинку після того, як його батьків позбавили батьківських прав. ОСОБА_11 постійно знаходився у своєї сестри ОСОБА_8. В 2008 році ОСОБА_2, разом з чоловіком, донькою та братом переїхали у будинок, де вона проживає та з того часу вона часто спілкувалася з ОСОБА_5, бачила його на прогулянці разом з його племінницею. Останній раз вона спілкувалась з ОСОБА_5 4 липня 2016 року та в ході розмови ОСОБА_5 повідомив їй, що чоловік його сестри хворіє, в їх сім"ї скрутне фінансове становище та щоб заробити гроші, він підписав контракт на військову службу у Збройних Силах України. ОСОБА_2 особисто неодноразово їй говорила, що брат надає їй кошти на всі потреби сім"ї.

З показів свідка ОСОБА_12 даних в судовому засіданні вбачається, що він знав ОСОБА_5 з того часу, коли познайомився із дружиною. Після одруження з ОСОБА_2, вони проживали в однокімнатній квартирі по АДРЕСА_8, та до них переїхав проживати брат ОСОБА_2. Після закінчення навчання ОСОБА_5 працював на Укрпошті, заробітну плату витрачав на потреби їх сім"ї, сплачував комунальні послуги, купував продукти харчування. Коли вони переїхали в трикімнатну квартиру по АДРЕСА_9, то ОСОБА_5 переїхав разом з ними, у нього була окрема кімната. ОСОБА_11 допомогав їм по господарству, доглядав за своєю племінницею, приймав участь у витратах на утримання квартири. Коли він захворів і не міг працювати та півроку знаходився на лікуванні, то ОСОБА_5 їх всім забезпечував, оплачував лікування, придбавав продукти харчування, сплачував комунальні послуги. За адресою своєї реєстрації ОСОБА_5 ніколи не проживав. Власниця будинку-бабуся ОСОБА_5 та ОСОБА_2 - зловживає спиртним та умов для проживання в будинку немає. ОСОБА_13 у квартирі по АДРЕСА_9 він не зміг, оскільки його матір проживає за кордоном та для цього потрібна також її згода.

З показів свідка ОСОБА_14 даних в судовому засіданні вбачається, що він є депутатом міської ради по округу, де проживає позивачка та проживав її загиблий брат. Ним був складений акт обстеження житлово-побутових умов ОСОБА_2, де було зазначено, що останній проживав із сестрою постійно з листопада 2015 року. Дані відомості були занесені до акту після опитування сусідів. Крім цього, після демобілізації ОСОБА_14 під час розмови повідомив йому особисто, що проживає разом із сестрою.

З показів свідка ОСОБА_15 даних в судовому засіданні вбачається, що він проживає по сусідству з позивачкою та її братом в будинку № 7 АДРЕСА_6 Київської області. ОСОБА_2 завжди опікувалась своїм братом ОСОБА_14. Він був у квартирі ОСОБА_2, в ОСОБА_14 була своя кімната, де знаходились його речі. ОСОБА_5 водив у дитячий садок племінницю і доглядав за нею вдома, так як його сестра ОСОБА_2 навчалась. Останні проживали однією родиною.

З показів свідка ОСОБА_16 даних в судовому засіданні вбачається, що вона очолювала волонтерський рух та познайомилася із ОСОБА_5, коли той потребував медичної та фінансової допомоги. Після контузії у зоні АТО ОСОБА_5 був в Артемівську, вона надсилала йому гроші. До дня смерті ОСОБА_11, вона підтримувала з ним відносини, цікавилася його сім"єю. ОСОБА_11 проживав разом із сестрою.

З показів свідка ОСОБА_17 даних в судовому засіданні вбачається, що вона є депутатом Яготинської міської ради. Вона познайомилася із ОСОБА_5 під час проведення агітації на вибори, після демобілізації останнього в 2015 році. Вона займалася волонтерською роботою від партії «Укроп», відправляла кошти. У квартиру до ОСОБА_5 вона не заходила, але зі слів останнього, їй було відомо, що ОСОБА_5 жив разом із сестрою, її чоловіком та племінницею та вважав їх своєю сім"єю, хотів заробити гроші та допомогти сім"ї. В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_8 року у смт. Луганське Бахмутського району Донецької області під час виконання обов'язків військової служби (участі в антитерористичній операції) у віці 24 років загинув рідний брат позивачки- ОСОБА_5, (Витяг з державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження, а.с.7, свідоцтво про смерть, а.с. 10, повідомлення військового комісара Яготинського районного військового округу О.М. Шакун від 11.07.2016 року, адресованого ОСОБА_2, а.с. 71, повідомлення командира військової частини А2457 Є.О. Лаврова від 29.11.2017 року, адресованого військовому комісару Яготинського РВК Київської області, а.с. 138). Рішенням Яготинського районного суду Київської області від 21 лютого 2003 року ОСОБА_6 та ОСОБА_7 позбавлено батьківських прав відносно їх дітей: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_20, ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 8-9). Останні навчалися та виховувалися в одному інтернаті, (а.с. 142-145). Після того, як брат позивачки ОСОБА_5 досягнув повноліття, він переїхав до сестри та проживав з нею спільно однією см"єю. В період з 2010 по 2011 р.р. ОСОБА_5 разом із сестрою спільно проживали за адресою: АДРЕСА_10, (акт обстеження, а.с. 102), а в період з травня 2013 р. по червень 2014 р., з липня по листопад 2015 р.р. та з листопада 2015 року за адресою: АДРЕСА_2 (акт обстеження від 10 липня 2017 року). Позивачка, як старша сестра повністю матеріально утримувала брата до досягнення ним повноліття, опікувалася ним, допомагала в навчанні та спільно проживала разом з ним однією сім'єю, коли він закінчив навчання. Вони були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки. Брат допомагав ОСОБА_2 у сплаті комунальних послуг, придбавав продукти харчування, допомагав у купівлі майна для спільного користування, доглядав за малолітньою племінницею. У період з 12 червня 2014 року ОСОБА_5 проходив військову службу (був призваний за частковою мобілізацією в особливий період) по 22 липня 2015 року (звільнений по демобілізації). Позивачка спільно з іншими родичами організувала проводи брата на військову службу, надсилала йому кошти на потреби, як член сім'ї їздила до нього на присягу. Коли захворів чоловік позивачки -ОСОБА_12 та не зміг працювати, то ОСОБА_5 з метою надання фінансової допомоги сестрі та її чоловіку, уклав контракт та проходив військову службу у зоні АТО, а.с.138). Коли ОСОБА_5 перебував на військовій службі, то всі кошти він присилав сестрі, що також підтверджується випискою (виписки по особовому рахунку ОСОБА_5 за період з 01.11.2015 року по 09.07.2016 року, (а.с. 87-99). Коли ОСОБА_21, загинув, то його сестра за власні кошти поховала брата (довідка Яготинської міської ради, а.с.11, свідоцтво про поховання, а.с.14). По АДРЕСА_11 ОСОБА_5 ніколи не проживав, оскільки власниця будинку-його бабуся зловживала спиртним, (а.с.101). Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 18.12.1986 року у справі «Джонсон проти Ірландії», яке є джерелом права в Україні, поважний суд визначив, що поняття сім"я виходить за межі формальних відносин та встановлених законом угод, тобто не обмежується виключно стосунками, заснованими на шлюбі, і може включати інші «родинні» зв"язки. Дійшовши такого висновку, суд враховує ті обставини, що батьки позивачки та її брата були позбавлені батьківських прав та з одинадцяти років ОСОБА_5 був позбавлений батьківського піклування. Діти виховувалися разом в одному інтернаті, старша сестра прийняла на себе ті обов"язки, турботу та піклування, які могли б надати їй та її молодшому брату батьки. Інших близьких рідних, які приймали участь у їх житті не було. Такі обставини не могли не вплинути на зміцнення їх родинних зв"язків у розумінні поняття «сім"ї». Іншої родини ОСОБА_5 не мав. Заперечення відповідача в тій частині, що сестра загиблого не могла проживати з останнім однією сім"єю спростовуються показаннями свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_17, актами обстеження житлово-побутових умов, які складалися на підставі пояснень сусідів та які не містять суперечливих відомостей, в зв"язку з чим приймаються до уваги судом, та іншими доказами, дослідженими по справі.

Посилаючись на наявність автобіографії, написаної власноруч ОСОБА_5, в котрій ним зазначена його адреса як АДРЕСА_12 відповідач в підтвердження своїх доводів таку автобіографію суду не надав. З акту обстеження (а.с.101) вбачається, що останній не проживав за вказаною адресою. На а.с. 70 є автобіографія ОСОБА_5, де зазначено, що він проживає у квартирі сестри по АДРЕСА_13, кв. 60. Враховуючи викладене, суд вважає заперечення відповідача в цій частині такими, що не заслуговують на увагу.

Крім цього, слід прийняти до уваги особливість даної справи, яка полягає в тому, що загиблий зростав без батьків. Єдиною рідною людиною, з якою він підтримував сімейні зв"язки була сестра та іншої сім"ї у нього не було. Оцінюючи всі докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ґрунтуються на законі та підлягають до задоволення.

Керуючись ст. ст. 10,81, 259,263-265, 268, 315 ЦПК України, ст. 3 СК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженки м Яготина Київської області, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_14, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 до Міністерства оборони України, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 6, Яготинської міської ради Київської області, м. Яготин, вул. Незалежності, 67 про встановлення факту спільного проживання однією сім"єю задовольнити.

Встановити, що ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, який загинув ІНФОРМАЦІЯ_8 року та ОСОБА_2 є членами однієї сім'ї, відповідно до ст. 3 СК України, оскільки ОСОБА_5 спільно проживав разом із сім"єю ОСОБА_2, був пов"язаний спільним побутом, мав взаємні права та обов"язки.

Повне рішення сторони можуть отримати 27 січня 2018 року.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається до Апеляційного суду Київської області через Яготинський районний суд Київської області.

Суддя Литвин Л.І.