Рішення № 71871445, 30.01.2018, Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 580/2188/17

Номер провадження 2/580/103/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2018 року Лебединський районний суд Сумської області

в складі: головуючого -судді Стеценка В. А.,

за участю секретаря - Радковської О.В.

розглянувши в судовому засіданні в м. Лебедині справу за позовною заявою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 до Московськобобрицької сільської ради Лебединського району Сумської області, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Мартинівське» про визнання договорів оренди земельних ділянок недійсними та скасування їх державної реєстрації;

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернулася до суду з даним позовом до відповідача, мотивуючи свої вимоги тим, що після смерті матері позивача - ОСОБА_3, яка мала місце ІНФОРМАЦІЯ_3, він має право успадкувати нерухоме майно - три земельні ділянки загальною площею 2,7264 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розміщені на території Московськобобрицької сільради. Рішенням Лебединського райсуду Сумської області від 05.11.2012 року спадщина була визнана відумерлою, а 11.08.2017 року дане рішення було переглянуто судом у зв?язку з нововиявленими обставинами та скасовано.

На даний час позивач не має можливості зареєструвати право власності на спадкове майно на своє ім?я, оскільки між сільрадою та ТОВ «Мартинівське» були укладені договори оренди земельних ділянок.

Тому представник позивача звернулася до суду та просила визнати договори оренди недійсними та скасувати їх державну реєстрацію.

Позивач в судове засідання не з'явився, його представник позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав суду заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутності, проти задоволення позову не заперечив.

Представник третьої особи - ТОВ «Мартинівське в судове засідання теж не з'явився, хоча про час, дату та місце розгляду справи був сповіщений належним чином, причин неявки суду не повідомив.

З паспортів, картки (а.с. 4-5), досліджених у судовому засіданні, вбачається, що позивачем у справі є ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. М.Бобрик Лебединського району Сумської області, і/н НОМЕР_1.

З свідоцтва (а.с. 6), дослідженого в судовому засіданні, вбачається, що ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Влізьки Лебединського району Сумської області, актовий запис № 17.

З довідки (а.с. 12), дослідженої в судовому засіданні, вбачається, що ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3, до дня смерті була зареєстрована та проживала по АДРЕСА_1 разом з сином - позивачем ОСОБА_1 та невісткою. Заповіт від її імені сільрадою не посвідчувався.

З державного акту (а.с. 8), дослідженого в судовому засіданні, вбачається, що ОСОБА_4 належить на праві приватної власності земельна ділянка загальною площею 2,73 га для ведення сільськогосподарського товарного виробництва, що розташована на території Московськобобрицької сільради.

З рішення (а.с. 9), дослідженого в судовому засіданні, вбачається, що 11.08.2017 року Лебединським райсудом рішення суду від 05.11.2012 року було скасовано та ухвалено нове рішення, яким в задоволенні вимог Московськобобрицької сільради про визнання відумерлою спадщини ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_3, відмовлано.

З витягів (а.с. 10-22), досліджених в судовому засіданні, вбачається, що у комунальній власності Московськобобрицької сільради перебували земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 2,7264 га, з них: рілля - 2,1662 га кадастровий номер НОМЕР_3; сіножаті - 0,4208 га, кадастровий номер НОМЕР_4; пасовища - 0,1394 га, кадастровий номер НОМЕР_5. 17.09.2017 року реєстрація права власності скасована, однак між сільрадою та ТОВ «Мартинівське» залишились заключеними договори оренди даних земельних ділянок строком 30 років.

Вислухавши представника позивача та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовна заява обґрунтована, між сторонами мають місце цивільні правовідносини і позов підлягає до задоволення, оскільки в судовому засіданні було встановлено, що після смерті матері позивача - ОСОБА_3, яка мала місце ІНФОРМАЦІЯ_3, позивач має право успадкувати нерухоме майно - три земельні ділянки загальною площею 2,7264 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розміщена на території Московськобобрицької сільради. Однак рішенням Лебединського райсуду Сумської області від 05.11.2012 року спадщина була визнана відумерлою, а 11.08.2017 року дане рішення було переглянуто судом у зв?язку з нововиявленими обставинами та скасовано.

На даний час позивач не має можливості зареєструвати право власності на спадкове майно на своє ім?я, оскільки між сільрадою та ТОВ «Мартинівське» були заключні договори оренди цих земельних ділянок.

Вказані обставини встановлені з пояснень представника і матеріалів справи та не були оспорені в судовому засіданні.

Згідно ст. 210 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Перелік органів, які здійснюють державну реєстрацію, порядок реєстрації, а також порядок ведення відповідних реєстрів встановлюється законом.

Згідно вимог ч. 1 ст. 215 ЦК України підставами недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами 1 - 3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Згідно вимог ч.1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Згідно вимог ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно вимог ст. 761 ЦК України право передання майна у найм має власник речі, або особа, якій належать майнові права.

Суд бере до уваги, що згідно вимог ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюються на засадах змагальності сторін і кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень та вважає, що в судовому засіданні представником позивача було доведено, щоправа позивача є порушеними, що відповідач не є власником переданого в оренду майна і доводи представника не були спростовані ні відповідачем, ні третьою особою.

Тому суд вважає необхідним задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

На підставі вище наведеного, керуючись ст.ст. 2-5, 76-80, 258-259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 210, 215-216, 391, 392, 761 ЦК України;

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 до Московськобобрицької сільської ради Лебединського району Сумської області, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Мартинівське» про визнання договорів оренди земельних ділянок недійсними та скасування їх державної реєстрації задовільнити.

Визнати договори оренди між Московськобобрицькою сільською радою Лебединського району Сумської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мартинівське» земельної ділянки загальною площею 2,7264 га, що складається з ріллі - 2,1662 га, кадастровий номер НОМЕР_3; сіножаті - 0,4208 га, кадастровий номер НОМЕР_4; пасовища - 0,1394 га, кадастровий номер НОМЕР_5, для ведення сільськогосподарського товарного виробництва, що розташовані на території Московськобобрицької сільської ради Лебединського району Сумської області - недійсними.

Скасувати державну реєстрацію земельної ділянки загальною площею 2,7264 га, що складається з ріллі - 2,1662 га, кадастровий номер НОМЕР_3; сіножаті - 0,4208 га, кадастровий номер НОМЕР_4; пасовища - 0,1394 га, кадастровий номер НОМЕР_5, для ведення сільськогосподарського товарного виробництва, що розташовані на території Московськобобрицької сільської ради Лебединського району Сумської області.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Сумської

області через Лебединський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-ти денний

строк з дня його проголошення, а особами, які не були присутні під час проголошення рішення,

в той же строк після отримання його копії.

Суддя Стеценко В. А.