Рішення № 71870356, 16.01.2018, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/19261/17

Провадження № 2-а/522/451/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.01.2018 року Приморський районний суд м. Одеси

у складі: головуючого судді Бойчука А.Ю.

при секретарі Скибінській Є.С.,

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та стягнення грошових коштів,-

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовною заявою до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, згідно якої просив:

-визнати бездіяльність Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради щодо ненарахування та невиплати позивачу в повному обсязі щорічної разової грошової допомоги до 05 травня 2017 року відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» протиправною.

-стягнути з Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради на користь позивача разову грошову допомогу до 05 травня як учаснику бойових дій за 2017 рік відповідно до ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеної частиною 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на момент проведених виплат, з урахуванням раніше виплачених сум - 5360,00 гривень.

Обґрунтовуючи свої вимоги тим, що є учасником бойових дій та має право на пільги, встановлені ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» № 3551-ХІІ від 22.10.1993 року та має щорічно до 05 травня отримувати разову грошову допомогу в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.

Позивач вважає, що він як учасник бойових дій, повинен був отримати до 05 травня 2017 року щорічну разову грошову допомогу в розмірі 6560,00 гривень. Проте, відповідачем було сплачено лише 1200,00 гривень та відмовлено в перерахунку та виплаті щорічної допомоги в розмірі 6560,00 гривень, вважає таку бездіяльність Департаменту протиправною, у зв'язку із чим був змушений звернутися до суду.

Позивач надав суду заяву, згідно якої просив розглядати адміністративну справу у відповідності до ч. 4 ст. 229 КАС України, позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав суду заяву, згідно якої просив розглядати адміністративну справу за його відсутності, заперечував щодо задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-учасників бойових дій, що підтверджується посвідченням учасника бойових дій НОМЕР_2 від 14 березня 2016 року.

Позивач у липні 2017 року звернувся до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради щодо перерахунку грошової допомоги до розміру 6560,00 гривень, проте йому було відмовлено, оскільки разова грошова допомога до 5 травня за 2017 року виплачена йому в розмірі 1200,00 грн. відповідно до вимог чинного законодавства.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з питань захисту прав людини.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

У відповідності до ч. 2ст. 95 Конституції України виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.

Відповідно до ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.

Таким чином, розмір щорічної разової грошової допомоги учасникам бойових дій до 5 травня визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.

Згідно п. 26 розділу VІ «Прикінцеві і перехідні положення» Бюджетного кодексу України (в редакції Закону України від 28 грудня 2014 року №79-VІІІ) встановлено, що норми і положення, серед іншого, ст.ст.12,13,14,15,16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Таким чином, із набуттям чинності Закону України від 28 грудня 2014 року № 79-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин», Кабінету Міністрів України надано повноваження щодо визначення розміру щорічної разової грошової допомоги до 5 травня встановленого ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Враховуючи, що Закон України від 28 грудня 2014 року № 79-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» прийнятий пізніше Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», то у даному випадку, підлягають застосуванню норми Закону України від 28 грудня 2014 року № 79-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин».

На виконання даної норми закону Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №223 від 05.04.2017 року «Деякі питання виплати у 2017 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та «Про жертви нацистських переслідувань», якою встановлено порядок та розміри виплати зазначеної допомоги в 2017 році, зокрема розмір грошової допомоги учасникам бойових дій складає - 1200 гривень, які були перераховані відповідачем, що не заперечується позивачем.

Конституційний Суд України в рішенні від 25 січня 2012 року № 3-рп/2012 зазначив, що одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування кожного на достатній життєвий рівень.

Конституційний Суд України виходить із того, що додержання конституційних принципів соціальної і правової держави, верховенства права обумовлює здійснення законодавчого регулювання суспільних відносин на засадах справедливості та розмірності з урахуванням обов'язку держави забезпечувати гідні умови життя кожному громадянину України.

Таким чином, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість її фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з ч. 1ст. 17 Конституції України є найважливішою функцією держави.

Невід'ємною складовою здійснення правового регулювання відносин у сфері соціального забезпечення є визначення правового механізму та державних органів, на які покладається обов'язок виконання соціальної політики держави. Одним із таких органів є Кабінет Міністрів України, який згідно з п. 2 ч. 1ст. 20 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» забезпечує проведення державної соціальної політики, соціальний захист громадян та вживає заходів щодо підвищення реальних доходів населення.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що щорічна разова грошова допомога до 5 травня за 2017 рік була правомірно нарахована та виплачена позивачу відповідно до положень Бюджетного кодексу України та постанови Кабінету Міністрів України №223 від 05.04.2017 року в розмірі 1200,00 грн., у зв'язку із чим в задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до ч. 1-3 чт. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Керуючись: ст. ст. 2,5,6, 9, 72-77,79, 94, 241-244, 246 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 36290160, адреса: м. Одеса, вул. Льва Толстого,7) про визнання бездіяльності протиправною та стягнення грошових коштів - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 25.01.2018 року.

Суддя: Бойчук А.Ю.