
Справа № 520/11815/17
Номер провадження:1-кп/521/293/18
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 січня 2018 року м. Одеса
Малиновський районний суд м. Одеси у складі колегії суддів:
головуючого судді - Гарського О.В.
суддів - Іщенко О.В., Кузьменко Н.Л.
секретаря - Левченко А.Г.
за участю прокурорів - Задоріна Є.Ю., Реут Ю.В., Самойленко М.
потерпілих - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3
представника потерпілих, адвоката - Кіхтенко Л.Ф.
обвинувачених - ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9
захисників - адвокатів - Прилепського І.А., Боряк Г.Л., Потапової Ж.Б., Соломенцева І.А., Згода О.О.
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі в порядку ст. 314 КПК України обвинувальний акт у відношенні: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 обвинуваченого у скоєнні кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 190, ст. 257, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 14, ч. 4 ст. 187 КК України; ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 обвинуваченого у скоєнні кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 190, ст. 257, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 14, ч. 4 ст. 187 КК України; ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3 обвинуваченого у скоєнні кримінальних правопорушень передбачених ст. 257, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 14, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України; ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4, обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_5, обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, -
В С Т А Н О В И В:
Під час підготовчого судового засідання адвокат Боряк Г.Л. подала скаргу в порядку ст. 303 КПК України про визнання незаконною постанову заступника керівника прокуратури Одеської області Кічука Ю.В. від 09.02.2017 року про доручення здійснення досудового розслідування іншому органу досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12016160470005169.
Підставою для подання скарги на думку адвоката є той факт, що заступник прокурора Одеської області порушив вимоги ч. 5 ст. 36 КПК України та змінив місце проведення досудового розслідування, а не орган досудового розслідування. Підстав для зміни місця проведення досудового слідства визначених ч. ч. 3, 5 ст. 218 КПК України текст постанови та матеріали кримінального провадження не містять.
Всі захисники та обвинувачені підтримали скаргу та просили її задовольнити.
Прокурори, представник потерпілих та потерпілі заперечували проти задоволення скарги, оскільки вважали, що підстав для визнання незаконною постанови заступника прокурора Одеської області Кічука Ю.В. не має.
Вивчивши обвинувальний акт та приложені до нього матеріали, вислухавши скаргу захисника та думку всіх учасників судового провадження, колегія суддів вважає, що скарга захисника - адвоката Боряк Г.Л. не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Досить вільне трактування вимог ч. 5 ст. 36 КПК України стороною захисту, на думку суду не є таким, що відповідає аутентичному змісту норми Закону.
Так відповідно до ч. 5 ст. 36 КПК України, Генеральний прокурор, керівник регіональної прокуратури, їх перші заступники та заступники своєю вмотивованою постановою мають право доручити здійснення досудового розслідування будь-якого кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування, у тому числі слідчому підрозділу вищого рівня в межах одного органу, у разі неефективного досудового розслідування.
Відповідно до п. а ч. 1 ст. 38 КПК України, органами досудового розслідування (органами, що здійснюють дізнання і досудове розслідування) є (серед інших): слідчі підрозділи, органів Національної поліції.
Суд вважає, що право на доручення здійснення досудового розслідування посадовими особами зазначеними у нормі закону є таким, що не обмежується обов'язковою передачею кримінального провадження іншому органу досудового розслідування не в межах органів Національної поліції. Це право частково обмежується лише єдиною підставою - неефективного досудового розслідування. Частина речення у нормі закону, "у тому числі слідчому підрозділу вищого рівня в межах одного органу", є лише додатковою деталізаціє повноважень.
Як тлумачення за точним змістом, так и тлумачення за загальним змістом мають своєю задачею встановити справжню, дійсну волю законодавця, яка виражена в законі, від якої слід відрізняти припущення або бажання, що не втілилися в законі.
Суд вважає, що справжня воля законодавця була направлена на певні процесуальні можливості усунення перешкод в об'єктивному, неупередженому та швидкому розслідування кримінальних проваджень, шляхом застосування повноважень керівниками прокуратур. Відповідний прокурор або його заступник мають право доручити здійснення досудового розслідування будь-якого кримінального правопорушення (окрім підслідності Національного антикорупційного бюро України) будь-якому іншому органу досудового розслідування, в тому числі в межах одного органу. Обмеження у дорученні здійсненні досудового розслідування в розумінні захисника на думку суду не можуть сприяти об'єктивному та неупередженому розслідуванню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 303, 314, 315 КПК України, СУД, -
У Х В А Л И В:
В задоволенні скарги адвоката Боряк Г.Л. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 щодо визнання незаконної постанови заступника прокурора Одеської області Кічука Ю.В. від 09.02.2017 року про доручення здійснення досудового розслідування іншому органу досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12016160470005169 від 24.11.2016 року - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її оголошення.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: О.В. Гарського
Судді: О.В. Іщенко
Н.Л. Кузьменко
Судове рішення № 71870084, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси) було прийнято 23.01.2018. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 520/11815/17. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: