Рішення № 71864608, 29.01.2018, Лисичанський міський суд Луганської області

Справа № 415/7376/17

Провадження № 2/415/476/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.01.18 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Калмикової Ю.О.,

за участю секретаря Кравченко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Лисичанська цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1, місце проживання якого за адресою: АДРЕСА_1, Україна до Перевальської міської ради Луганської області, місцезнаходження якої за адресою: вул. Леніна, буд. 21, м. Перевальськ, Луганська область, Україна про визнання права власності на спадщину, третя особа – Станично-Луганська державна нотаріальна контора, місце знаходження якої за адресою: вул.. Москва-Донбас, 34, смт. Станиця Луганська, Станично-Луганський район, Луганська область, Україна, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Лисичанського міського суду із позовною заявою до Перевальської міської ради Луганської області про визнання права власності на спадщину, третя особа – Станично-Луганська державна нотаріальна контора.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що 05.07.2014 року померла його мати – ОСОБА_2. Після її смерті відкрилась спадщина, яка складається з квартири АДРЕСА_2 України. Вказана квартира належить на праві спільної/сумісної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1. Він є єдиним спадкоємцем після смерті матері. Він звернувся до нотаріуса Станично-Луганської ДНК, але нотаріус надав роз’яснення, щодо необхідності звернення до суду у зв’язку з відсутністю даних щодо реєстрації квартири в органах БТІ та у реєстрах.

На підставі викладеного просив суд визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 на ? частку квартири АДРЕСА_3.

На запит суду Лисичанською державною нотаріальною конторою надано відповідь № 983/01-16 від 22.12.2017 р., згідно з якою після померлої 05.07.2014 р. ОСОБА_2 спадкова справа, згідно алфавітних книг обліку спадкових справ в Лисичанській ДНК, не заводилась, відповідно спадкоємці з заявами про прийняття, чи відмову від спадщини не зверталися та Свідоцтва про право на спадщину не видавалися. Надано ще інформаційну довідку із Спадкового реєстру №50403489 від 22.12.2017 року.

Згідно з Інформаційною довідкою із Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 50403489 від 22.12.2017 р., наданою Лисичанською державною нотаріальною конторою, за параметрами пошуку ОСОБА_2, померла 05.07.2014 року у Спадковому реєстрі інформація відсутня.

Позивач ОСОБА_1. в судове засідання не з’явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав до суду письмову заяву про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача - Перевальської міської ради Луганської області в судове засідання не з’явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи суду не надав.

Представник третьої особи – Станично-Луганської державної нотаріальної контори в судове засідання не з’явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи суду не надав.

Дослідивши письмові докази по справі, суд вважає встановленими фактичні осбтавини.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно з свідоцтвом про народження серії ГД № 795325 від 13.09.1956 року, виданим Станично-Луганським бюро ЗАГС Ворошиловградської області, народився ОСОБА_1 11.08.1945 року, про що зроблено актовий запис № 50. Батьком записаний ОСОБА_3, матір’ю – ОСОБА_2.

Згідно з свідоцтвом про смерть серії 1-ЕД № 413912 від 17.07.2014 р., виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Станично-Луганського районного управління юстиції у Луганській області, ОСОБА_2 померла 05.07.2014 року у віці 89 років, про що зроблено відповідний актовий запис № 134 в смт. Станиця Луганська, Луганської області, Україна.

На запит суду Лисичанською державною нотаріальною конторою надано відповідь № 983/01-16 від 22.12.2017 р., згідно з якою після померлої 05.07.2014 р. ОСОБА_2 спадкова справа, згідно алфавітних книг обліку спадкових справ в Лисичанській ДНК, не заводилась, відповідно спадкоємці з заявами про прийняття, чи відмову від спадщини не зверталися та Свідоцтва про право на спадщину не видавалися.

Так, згідно з свідоцтвом про право власності на житло № 294 від 10.05.1994 р., наданого шахтою «Перевальськ», квартира за адресою: АДРЕСА_4, належить на праві спільної/сумісної власності ОСОБА_2, ОСОБА_1. Свідоцтво виданого на підставі розпорядження № 295 від 06.05.1994р.

Згідно з технічним паспортом та квартиру за адресою: АДРЕСА_5, знаходиться у власності ОСОБА_2.

Отже, у позивача дійсно виникло право на спадкування частини майна після його померлої матері ОСОБА_2, тобто на частину квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5.

Втім, суд зазначає, що позивач ОСОБА_1М не є єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 та будь - який даних про його батька та чоловіка померлої ОСОБА_2 - ОСОБА_3, позивачем суду не надано.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ст. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Відповідно до ч. 1 ст. 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Згідно з довідки № 986 від 24.04.2017 р., наданою Станично-Луганською селищною радою Луганської області, померла ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, на день смерті зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, фактично мешкала без реєстрації за адресою: смт. Станиця-Луганська, вул. Шевченко, буд. 19а, з 12.12.2008 р. по 05.07.2014 р. На день смерті та протягом шести місяців разом з ним зареєстровано та мешкали ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 – син.

Так, позивач звернувся до нотаріуса та отримав роз’яснення 757/02-14 від 21.07.2017 р. державного нотаріуса ОСОБА_4 Станично-Луганської державної нотаріальної контори повідомлено згідно з яким, свідоцтво про право власності на ? частки кватири на ім’я ОСОБА_2, видане 10.05.1994 року відділом по приватизації шахти «Перевальська» не має реєстрації у органах БТІ, ні у реєстрі прав власності на нерухоме майно, ні у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно,тим самим померла не набула право власності на ? частку квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_6. Виходячи з вищевикладеного, ОСОБА_4 державним нотаріусом Станично-Луганської державної нотаріальної контори рекомендовано ОСОБА_1 звернутися до суду з позовом для визнання права власності на ? частку квартири, розташованої за адресою: Луганська область,Ю АДРЕСА_7, у порядку спадкування.

Відповідно до ст. 49 ОСОБА_5 України «Про нотаріат» нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо: 1) вчинення такої дії суперечить законодавству України; 2) не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії; тощо.

Нотаріусу або посадовій особі, яка вчиняє нотаріальні дії, забороняється безпідставно відмовляти у вчиненні нотаріальної дії.

На вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов'язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз'яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову.

ОСОБА_5 України «про нотаріат» ані Наказом Міністерства юстиції України «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» не передбачено видачі нотаріусами такого документу як роз’яснення.

Згідно з Листом ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року, у разі якщо відсутність умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину не підтверджена належними доказами, а саме відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину, це може бути підставою для відмови у позові, а не відмови у відкритті провадження у справі, закриття провадження у справі або залишення позовної заяви без розгляду.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що у позивач ОСОБА_1 не довів суду належними та допустимими доказами, а саме постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії, що у нього існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, після смерті матері ОСОБА_2, у зв'язку з чим його позов не підлягає задоволенню.

Таким чином, факти, викладені позивачем у позовній заяві в обґрунтування позовних вимог не знайшли своє підтвердження в ході судового засідання, є недостовірними та необґрунтованими, не підтверджені письмовими доказами, викликають сумів у суду, за таких обставин суд вважає, що позов ОСОБА_1 до Перевальської міської ради Луганської області про визнання права власності на спадщину, третя особа – Станично-Луганська державна нотаріальна контора не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 258, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 1261, 1296-1297 ЦК України, ст. 49 ОСОБА_5 України «Про нотаріат», Наказом Міністерства юстиції України «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1, місце проживання якого за адресою: АДРЕСА_1, Україна до Перевальської міської ради Луганської області, місцезнаходження якої за адресою: вул. Леніна, буд. 21, м. Перевальськ, Луганська область, Україна про визнання права власності на спадщину, третя особа – Станично-Луганська державна нотаріальна контора, місце знаходження якої за адресою: вул.. Москва-Донбас, 34, смт. Станиця Луганська, Станично-Луганський район, Луганська область, Україна, відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Із урахуванням пункту 15.5 Перехідних положень ЦПК України (в редакції, яка набрала чинності 15.12.2017 року) апеляційні скарги подаються до або через суд першої інстанції, тобто апеляційна скарга може бути подана до Апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

СУДДЯ Ю.О. КАЛМИКОВА