Рішення № 71864606, 29.01.2018, Айдарський районний суд Луганської області (до 25.04.2025 - Новопсковський районний суд Луганської області)

Дата документу 29.01.2018

ЄУ № 420/1672/17

Провадження №2/420/57/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2018 року Новопсковський районний суд Луганської області

у складі головуючого судді Стеценко О.С.

за участю секретаря Рожкової Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Новопсков справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 сільської ради Новопсковського району Луганської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – ОСОБА_4,

ВСТАНОВИВ:

Позивачі, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, звернулися до Новопсковського районного суду Луганської області з позовом (уточненим 21.11.2017), в якому просять визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після ОСОБА_5, померлої 05.12.2015, на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: Луганська область, Новопсковський район, с. Новорозсош, пров. Комарова, буд. 8, який складається з: житлового будинку під літ. «А-1», тамбуру під літ. «а»; сараю під літ. «Б», погребу під літ. «п/г», загальною вартістю 22465 грн.; визнати за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за законом після ОСОБА_5, померлої 05.12.2015, на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: Луганська область, Новопсковський район, с. Новорозсош, пров. Комарова, буд. 8, який складається з: житлового будинку під літ. «А-1», тамбуру під літ. «а»; сараю під літ. «Б», погребу під літ. «п/г», загальною вартістю 22465 грн.

Позивачі обґрунтовують свої вимоги тим, що 05.12.2015 померла їхня рідна мати – ОСОБА_5. Після її смерті відкрилась спадщина у вигляді нерухомого майна, а саме: житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: Луганська область, Новопсковський район, с. Новорозсош, пров. Комарова, буд. 8, який складається з: житлового будинку під літ. «А-1», тамбуру під літ. «а»; сараю під літ. «Б», погребу під літ. «п/г» 1964 року побудови; земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 6,6466 га, кадастровий номер 4423384000:02:005:0073, розташованої на території ОСОБА_3 сільської ради Новопсковського району Луганської області, що належала померлій на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЛГ №047611, виданого Новопсковською райдержадміністрацією Новопсковського району 24.06.2003. За час життя мати склала на їхню користь заповіт, посвідчений секретарем Новорозсошанської сільської ради Новопсковського району Луганської області 09.09.2015 і зареєстрований в реєстрі за №1175, яким заповіла їм в рівних частинах вищезазначену земельну ділянку, але зазначеним заповітом не був охоплений житловий будинок, як вони вважають, у зв’язку з відсутністю правовстановлюючих документів. Спадщину позивачі прийняли своєчасно, звернувшись до нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини у шестимісячний строк, та отримали свідоцтва про право на спадщину за заповітом на ? частку земельної ділянки, кожна. Але реалізувати свої спадкові права в повній мірі вони не мають можливості, оскільки нотаріусом їм було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок №8 по вул. Комарова, с. Новорозсош Новопсковського району Луганської області, так як позивачі не надали документів, які б підтверджували належність вищезазначеного житлового будинку померлій ОСОБА_5 Крім того після смерті матері спадщину також прийняла їх рідна сестра – ОСОБА_6, як така, що проживала разом із матір’ю на час її смерті. Реалізувати свої спадкові права сестра не може, так як померла 01.04.2017. Інших спадкоємців першої черги або за заповітом не має, особи, які мають право на обов’язкову частку у спадщині, відсутні. Таким чином, для захисту своїх прав на спадщину за законом позивачі вимушені звернутись до суду, оскільки іншого позасудового шляху не має.

Позивачі, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, надали заяву про розгляд справи без їх участі та участі їхнього представника, на позовних вимогах наполягають повністю.

Представник відповідача ОСОБА_3 сільської ради Новопсковського району Луганської області в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, з вимогами згоден.

Третя особа, ОСОБА_4, до судового засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Дослідивши наявні у справі письмові докази, спадкову справу, інвентаризаційну справу, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що 05 грудня 2015 року померла ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-ЕД №478743, виданим 07.12.2015 виконавчим комітетом ОСОБА_3 сільскої ради Новопсковського району Луганської області (а.с. 8).

Після її смерті відкрилася спадщина у вигляді:

- житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: Луганська область, Новопсковський район, с. Новорозсош, пров. Комарова, 8;

- земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 6,6466 га, кадастровий номер 4423384000:02:005:0073, розташованої на території ОСОБА_3 сільської ради Новопсковського району Луганської області, що належала померлій на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЛГ №047611, виданого Новопсковською райдержадміністрацією Новопсковського району 24.06.2003.

З матеріалів справи вбачається, що позивачі, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, є доньками ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про народження серії VІІ-УР №0510682 від 31 липня 1965 року ОСОБА_3 сільською радою Новопсковського району Луганської області (а.с. 11), свідоцтвом про укладення шлюбу серії І-ЕД №316048, виданим 17 липня 1999 року Ліснополянською сільською радою Марківського району Луганської області (а.с. 12), свідоцтвом про народження серії І-ЕД №389836, виданого повторно 10 жовтня 2017 року Новопсковським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Луганській області (а.с. 18), свідоцтвом про укладення шлюбу серії І-ЕД №408003, виданим 26 серпня 1978 року Донцівським сільським ЗАГСом Новопсковського району Ворошиловградської області (а.с. 19) відповідно.

ОСОБА_5 09 вересня 2015 року було складено заповіт, згідно якого земельну ділянку, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території ОСОБА_3 сільської ради Новопсковського району Луганської області, що належить їй на праві приватної власності згідно державного акту на землю серії ЛГ №047611, виданого Новопсковською РДА від 24.06.2003, ОСОБА_5 заповіла ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, в рівних частинах, що також підтверджується заповітом посвідченим 09.09.2015 секретарем Новорозсошанської сільської ради Новопсковського району Луганської області ОСОБА_7 та зареєстрованим в реєстрі за №1175 (а.с. 13).

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 спадщину після смерті ОСОБА_5, яка померла 05 грудня 2015 року, прийняли, оскільки 10.02.2016 звернулись до приватного нотаріуса Новопсковського районного нотаріального округу ОСОБА_8 з заявою про прийняття спадщини, що підтверджується матеріалами спадкової справи №33/2016 заведеної 10.02.2016 приватним нотаріусом Новопсковського районного нотаріального округу ОСОБА_8

10 червня 2016 року позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 отримали свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_5 на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 6,6466, кадастровий номер якої 4423384000:02:005:0073, ділянка №259, яка знаходиться на території ОСОБА_3 сільської ради Новопсковського району Луганської області, по ? частці, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом, виданим 10.02.2016 приватним нотаріусом Новопсковського районного нотаріального округу ОСОБА_8 та зареєстрованим в реєстрі за №963 (а.с. 14), свідоцтвом про право на спадщину за заповітом, виданим 10.02.2016 приватним нотаріусом Новопсковського районного нотаріального округу ОСОБА_8 та зареєстрованим в реєстрі за №962 (а.с. 20).

Згідно довідки за вих. №1513 від 11.10.2017, виданої ОСОБА_3 сільською радою Новопсковського району Луганської області, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, до 05.12.2015 проживала та була зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, знята з реєстраційного обліку в зв’язку зі смертю. На час смерті разом з нею за вказаною адресою були зареєстровані ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, дочка, померла 01.04.2017, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, онук, але фактично не проживав за вищевказаною адресою (а.с. 25).

Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Таким чином, донька померлої ОСОБА_5 – ОСОБА_6 у встановленому законом порядку прийняла спадщину, оскільки на час смерті спадкодавця проживала разом з нею, а тому теж є спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_5, що також випливає з постанов приватного нотаріуса Новопсковського районного нотаріального округу ОСОБА_8 від 07.10.2017 та 06.12.2017.

Як вбачається з матеріалів спадкової справи №33/2016, заведеної 10.02.2016, позивач ОСОБА_1 07.10.2017 звернулась до приватного нотаріуса Новопсковського районного нотаріального округу ОСОБА_8 з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок №8 по вул. Комарова, с. Новорозсош Новопсковського району Луганської області, який залишився після смерті ОСОБА_5, та 06 грудня 2017 року з аналогічною заявою звернулась позивач ОСОБА_2

Згідно постанови приватного нотаріуса Новопсковського районного нотаріального округу ОСОБА_8 про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 07 жовтня 2017 року, позивачу ОСОБА_1 було відмовлено у вчиненні нотаріальних дій – видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок №8 по пров. Комарова, с. Новорозсош Новопсковського району Луганської області, що залишився після ОСОБА_5, померлої 05 грудня 2015 року, на підставі того, що нею не надані документи, які б підтверджували належність вищевказаного будинку померлій, а також крім ОСОБА_1 спадщину також прийняли інші спадкоємці першої черги спадкування ОСОБА_6, ОСОБА_2 (а.с. 23).

Відповідно до постанови приватного нотаріуса Новопсковського районного нотаріального округу ОСОБА_8 про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 06 грудня 2017 року, позивачу ОСОБА_2 було відмовлено у вчиненні нотаріальних дій – видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок №8 по пров. Комарова, с. Новорозсош Новопсковського району Луганської області, що залишився після ОСОБА_5, померлої 05 грудня 2015 року, на підставі того, що нею не надані документи, які би підтверджували належність вищевказаного будинку померлій, а також крім ОСОБА_2 спадщину також прийняли інші спадкоємці першої черги спадкування ОСОБА_6, ОСОБА_1 (а.с. 50).

Отже спадщину після померлої ОСОБА_5 прийняли ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_6

В даний час позивачі бажають реалізувати своє право на спадщину за законом, але не можуть цього зробити, так як відсутні правовстановлюючі документи на спадкове майно – житловий будинок №8 по пров. Комарова, с. Новорозсош Новопсковського району Луганської області.

Судом встановлено, рік побудови житлового будинку розташованого за адресою: пров. Комарова, 8, с. Новорозсош Новопсковського району Луганської області – 1964 рік, вартість складає – 22 465 грн., що підтверджується технічним паспортом на житловий будинок (а.с. 32-34) та висновком про вартість житлового будинку (а.с. 35).

Державна реєстрація права власності на нерухоме майно, регулюється Законом України від 1 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», що набрав чинності 27.01.2005.

Оскільки житловий будинок, що є предметом даного позову, був побудований у 1964 році, до набрання чинності Законом України від 1 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», то порядок державної реєстрації зазначеного житлового будинку, повинен був проводитися відповідно до Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженої заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року №56 (далі – Інструкція).

Відповідно до Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженої Міністерством комунального господарства Української РСР від 31.01.1966, об'єктами реєстрації є будинки та домоволодіння з окремим порядковим номером по вулиці, провулку, площі. Під будинком, як об'єктом правової реєстрації, розуміється один будинок з приналежними до нього службовими будівлями та спорудами (чи без таких), що розташовані на одній земельній ділянці, під самостійним порядковим номером по вулиці, провулку, площі. Під домоволодінням розуміється два і більш будинків з приналежними до них надвірними будівлями (чи без таких), що розташовані на одній земельній ділянці під одним порядковим номером по вулиці, провулку, площі.

У період чинності вказаної Інструкції державна реєстрація нерухомого майна не проводилась в сільській місцевості. Право власності на нерухоме майно, що знаходиться в сільській місцевості, може бути підтверджено довідкою виконавчого комітету відповідної місцевої ради.

За змістом п. 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затвердженої наказом Міністра юстиції УРСР від 31.10.1975 № 45/5, підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, які видавалися у тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах.

Погосподарські книги є особливою формою статистичного обліку, що здійснюється в Україні (УРСР) із 1979 року. Отже, записи у погосподарських книгах можуть визнаватися в якості актів органів влади, що підтверджують право приватної власності.

Відповідно до виписки з погосподарської книги №10(2011-2015) ОСОБА_3 сільської ради Новопсковського району Луганської області, виданої виконавчим комітетом ОСОБА_3 сільської ради Новопсковського району Луганської області за вих. № 761 від 22.05.2017, ОСОБА_5 згідно даних по господарського обліку ОСОБА_3 сільської ради за 2011-2015 роки (особовий рахунок №0475-1) була головою домоволодіння за адресою: пров. Комарова, 8, с. Новорозсош, вибула з місця реєстрації в зв’язку зі смертю 05.12.2015 (а.с. 31).

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Отже, судом встановлено, що житловий будинок, розташований за адресою: пров. Комарова, 8, с. Новорозсош Новопсковського району Луганської області, належав ОСОБА_5, померлій 05 грудня 2015 року, на праві приватної власності, оскільки це підтверджується записами в погосподарській книзі № 10, особовий рахунок №0475-1.

Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Стаття 1217 ЦК України передбачає, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинялися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

В силу ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або її не прийняти. Відповідно до ст.ст. 1268, 1269 ЦК України, діями, які свідчать про прийняття спадщини після смерті спадкодавця вважається: постійне проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини або подача спадкоємцем у шестимісячний термін заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори.

Отже, судом встановлено, що після смерті ОСОБА_5, померлої 05 грудня 2015 року, спадкоємцями першої черги за законом, які прийняли спадщину є ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_6

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, враховуючи що спадщину після смерті ОСОБА_5, яка померла 05.12.2015 прийняли її доньки ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_6, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити частково, а саме визнати за ОСОБА_1, право власності в порядку спадкування за законом після ОСОБА_5, померлої 05.12.2015, на 1/3 частину, та за ОСОБА_2 – на 1/3 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: Луганська область, Новопсковський район, с. Новорозсош, пров. Комарова, буд. 8. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Суд не приймає до уваги той факт, що на момент звернення з даним позовом ОСОБА_6 є померлою, оскільки на час відкриття спадщини після ОСОБА_5 вона проживала разом з матір’ю ОСОБА_5 і прийняла спадщину після неї за законом, а тому має право на частку у спадковому майні разом з іншими спадкоємцями.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 80, 81, 89, 141, 259, 263-268, 354, 355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 сільської ради Новопсковського району Луганської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – ОСОБА_4, задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії ЕМ №240982, виданий Марківським РВ УМВС України в Луганській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, яка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7, право власності в порядку спадкування за законом після ОСОБА_5, померлої 05.12.2015, на 1/3 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: Луганська область, Новопсковський район, с. Новорозсош, пров. Комарова, буд. 8, який складається з: житлового будинку під літ. «А-1», тамбуру під літ. «а»; сараю під літ. «Б», погребу під літ. «п/г», загальною вартістю 22465 грн.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт серії ЕК №683317, виданий Новопсковським РВ УМВС України в Луганській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, яка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_8, право власності в порядку спадкування за законом після ОСОБА_5, померлої 05.12.2015, на 1/3 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: Луганська область, Новопсковський район, с.Новорозсош, пров. Комарова, буд. 8, який складається з: житлового будинку під літ. «А-1», тамбуру під літ. «а»; сараю під літ. «Б», погребу під літ. «п/г», загальною вартістю 22465 грн.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 сільської ради Новопсковського району Луганської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – ОСОБА_4 відмовити.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до апеляційного суду Луганської області через Новопсковський районний суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 29.01.2018.

Суддя: О.С. Стеценко