Ухвала суду № 71864006, 26.01.2018, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/8136/17

Провадження № 11-кп/779/39/2018

Категорія ч.3 ст.185 КК України

Головуючий у 1 інстанції Деркач Н. І.

Суддя-доповідач Васильєв

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2018 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

судді-доповідача Васильєва О.П.

суддів Повзла В.В., Гриновецького Б.М.

за участю: секретаря судового засідання Драганчук У.М.,

прокурора Журавльова Є.Є.,

обвинуваченого ОСОБА_3

та його захисника Антошка Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №12017090010001906 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_3 на вирок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 10 листопада 2017 року, яким

ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, українця, громадянина України, непрацюючого, раніше неодноразово судимого, остання судимість 05 грудня 2016 року Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області за ст.309 ч.2 КК України із застосуванням ст.69 ч.1 КК України до одного року шести місяців позбавлення волі,

визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України, -

в с т а н о в и л а :

За вироком суду ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначено покарання - три роки шість місяців позбавлення волі.

На підставі ст.70 ч.4 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_3 призначено остаточне покарання шляхом поглинання покарань - три роки шість місяців позбавлення волі, зарахувавши в строк покарання, покарання відбуте частково за вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 05 грудня 2016 року за правилами, передбаченими ст.72 КК України.

Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_3 ухвалено рахувати з часу затримання з 05.12.2016 року.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 задоволено та стягнуто з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь потерпілого - 13543 гривні матеріальної шкоди.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_6 задоволено та стягнуто з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь потерпілої - 5722 гривні 05 копійок матеріальної шкоди.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_7 задоволено та стягнуто з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь потерпілого - 1569 гривень матеріальної шкоди.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави - 3254 (три тисячі двісті п'ятдесят чотири) гривні 52 (п'ятдесят дві) копійки витрат за проведення експертиз.

Вирішено питання про речові докази в порядку передбаченому ст. 100 КПК України.

Судом першої інстанції встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднане з проникненням в інше приміщення, вчинене повторно.

ОСОБА_3, маючи не зняті та непогашені у встановленому законом порядку судимості, на шлях виправлення та перевиховання не став та повторно вчинив нові корисливі злочини за наступних обставин.

26.05.2016 року в період часу з 02 год. по 06 год. 20 хв., ОСОБА_3, перебуваючи біля будинку №27А по вул. Сахарова в м. Івано-Франківську, діючи умисно та повторно, з корисливих спонукань, усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер своїх дій, шляхом віджиму металопластикового вікна проник в приміщення тренажерного залу "Sector Gym", звідки таємно викрав наступні речі: ноутбук марки «НР Рavil», вартістю 4183,00 грн.; два мобільних телефони марки «Samsung E1200», вартістю 278,00 грн. кожен; гантелю марки «Inter Atletika» пластик/хром, вагою 5 кг., вартістю 268,00 грн.; дві гантелі марки «Inter Atletika» пластик/хром, вагою 0.5 кг., вартістю 247,00 грн. кожна; дві гантелі марки «Inter Atletika» пластик/хром, вагою 1 кг., вартістю 279,00 грн. кожна; гантеля марки «Inter Atletika» пластик/хром, вагою 6 кг., вартістю 300,00 грн.; дві гантелі марки «Inter Atletika» пластик/хром, вагою 8 кг., вартістю 268,00 грн. кожна; дві гантелі марки «Inter Atletika» професійні пластик/хром, вагою 20 кг., вартістю 1394,00 грн. кожна; дві гантелі марки «Inter Atletika» професійні пластик/хром, вагою 30 кг., вартістю 2080,00 грн. кожна.

Після цього ОСОБА_3, з викраденим майном покинув місце вчинення кримінального правопорушення та розпорядився ним на власний розсуд, чим завдав, згідно висновку експерта № 4.3-194/16 від 18.07.2016 року, потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 13543,00 грн.

Крім того, ОСОБА_3 30.05.2016 року, в період часу з 05.00 години по 08.00 годин, перебуваючи біля будинку № 1А по вул. Мельника в м. Івано-Франківську, діючи умисно та повторно, з корисливих спонукань, усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер своїх дій, шляхом віджиму вікна, проник в офісне приміщення, звідки таємно викрав наступні речі: газовий котел марки «IMERGAZ EOLO MINI» 24 кВт, № 5610745-1, вартістю 13325,52 грн.; монітор марки «Hansol 720D» модель «А23470315018972», вартістю 840,00 грн.; сканер «Mustek» моделі «1200ЕV», вартістю 364,00 грн.; принтер марки «Canon» моделі «LBP 1120», вартістю 1148, 00 грн.; безшнуровий телефонний апарат радіотехніки марки «DECT Panasonic» моделі «КХ-TCD650RU» з портативним радіоблоком «Panasonic» моделі «КХ-А120СЕ* (ЕХ*)» та блоком живлення «Panasonic» моделі «PQLV19CE/KX-TCA1CE», вартістю 800,00 гривень.

Після цього ОСОБА_3, з викраденим майном покинув місце вчинення кримінального правопорушення та розпорядився ним на власний розсуд, чим завдав, згідно висновку експерта №4.3-199/16 від 20.07.2016 року, потерпілому ОСОБА_8 матеріальну шкоду на загальну суму 16477,52 грн.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, у період часу з 21 години 15.06.2016 року по 08 годин 16.06.2016 року ОСОБА_3, перебуваючи біля будинку № 25 по вул. Хіміків м. Івано-Франківську, діючи умисно та повторно, з корисливих спонукань, усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер своїх дій, шляхом пошкодження навісного замка, проник в гаражне приміщення, звідки таємно викрав наступні речі: дитячі гірські лижі марки «Rossignol», вартістю 1732,50 грн.; велосипед марки «SPELLI», вартістю 2638,40 грн.; мобільний телефон марки «Huawei U8836D Shine», вартістю 807,89 грн.; батарейки (пальчикові) марки «Philips» Long Life, AA 1,5 V в кількості 144 шт., вартістю 3,79 грн. кожна; батарейки (мініпальчикові) марки «Duracell», AA-2, 1,5V в кількості 10 пачок, вартістю 173 грн. кожна.

Після цього ОСОБА_3, з викраденим майном покинув місце вчинення кримінального правопорушення та розпорядився ним на власний розсуд, чим завдав, згідно висновку експерта № 4.3-92/17 від 28.03.2017 року, потерпілій ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 7454,55 грн.

Після того, 17.06.2016 року в період часу з 17 години по 18 годин, ОСОБА_3, перебуваючи біля будинку № 22А по вул. Сахарова в м. Івано-Франківську, діючи умисно та повторно, з корисливих спонукань, усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер своїх дій, шляхом віджиму метало пластикового вікна проник в офісне приміщення по ремонту побутової техніки «Masters», звідки таємно викрав ноутбук марки «Acer -AO 756», який згідно висновку експерта № 4.3-184/16 від 16.07.2016 становить 1569,00 грн.

Після цього ОСОБА_3, з викраденим майном покинув місце вчинення кримінального правопорушення та розпорядився ним на власний розсуд, чим завдав потерпілому ОСОБА_7 матеріальну шкоду на суму 1569,00 грн.

В подальшому, ОСОБА_3, у період часу з 14.00 години 18.07.2016 року, перебуваючи біля будинку №3А, вул. Національної Гвардії в м. Івано-Франківську, увійшов до під'їзду вказаного будинку, де у нього виник умисел на проникнення у приміщення кладової кімнати з метою викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний намір, діючи умисно та повторно, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи протиправний і суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи шкідливі наслідки і свідомо бажаючи настання таких наслідків, з корисливих спонукань, ОСОБА_3, підійшов до вхідних дверей приміщення кладової кімнати, шляхом підбору ключа врізного замка проник у вказане приміщення, звідки таємно викрав взуття марки «Timberland», в кількості 7 пар, вартістю 662,67 гривень кожна, які належить на праві приватної власності ОСОБА_9

Після цього ОСОБА_3, з викраденим майном покинув місце вчинення кримінального правопорушення та розпорядився ним на власний розсуд, чим завдав, згідно висновку експерта № 4.3-92/17 від 28.03.2017 року, потерпілому ОСОБА_9 матеріальну шкоду на загальну суму 4638,69 гривень.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_3 не оспорюючи встановлених судом фактичних обставин та доведеності його вини у вчиненні кримінального правопорушення, вважає призначене йому покарання надто суворим, а тому просить його пом'якшити. Також просить застосувати положення ст.72 КК України та зарахувати йому у строк покарання строк попереднього ув'язнення з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Під час апеляційного розгляду:

- обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник адвокат ОСОБА_4В підтримали вимоги апеляційної скарги та просили її задовольнити;

- прокурор заперечив з приводу поданої апеляційної скарги, просив вирок суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді, доводи учасників кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає вирок суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Розгляд кримінального провадження проводився в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, відповідно фактичні обставини вчиненого ОСОБА_3 кримінального правопорушення, доведеність його вини та кваліфікація дій за статтею КК України, за якою він визнаний винуватим, у поданій апеляційній скарзі не оспорюється і апеляційним судом не перевіряється. В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_3 висловив свою незгоду щодо призначеного йому покарання, тому колегія суддів перевіряє оскаржуваний вирок в цій частині.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

При розгляді кримінального провадження та ухваленні вироку суд першої інстанції в частині призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_3, на думку колегії суддів, дотримався вказаних вимог закону.

В своїй апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_3 вказує на те, що призначене йому покарання не відповідає тяжкості вчиненого злочину і особі обвинуваченого, внаслідок суворості.

Відповідно до положень ст.65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. А згідно вимог ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

Суд першої інстанції дотримався наведених вимог закону України про кримінальну відповідальність, та призначаючи покарання ОСОБА_3, врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, наявність обставин, що обтяжують і пом'якшують покарання в силу ст. ст.66, 67 КК України та визначив покарання в мінімальних межах, встановлених у санкції ч.3 ст. 185 КК України та не може вважатися надто суворим, є достатнім для виправлення обвинуваченого.

Зокрема, суд першої інстанції у відповідності до вимог ст. 66 КК України визнав обставиною, яка пом'якшує покарання - каяття обвинуваченого.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого відповідно до ст. 67 КК України визнано рецидив злочинів.

Відповідно до ч.1 ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції частини статті Особливої частини КК України або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання.

При цьому, слід врахувати і роз'яснення в п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2004 року "Про практику призначення судами кримінального покарання", призначення основного покарання, нижчого від найнижчої межі, передбаченої законом за дані злочини, або перехід до іншого більш м'якого виду основного покарання або не призначення обов'язкового додаткового покарання може мати місце лише за наявності декількох (не менше двох) обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного.

Колегія суддів вважає, що встановлені судом першої інстанції обставини, що пом'якшують покарання, з урахуванням особи винного, не свідчать про істотне зниження ступеню тяжкості вчиненого злочину і не дає підстав для застосування ст.69 КК України та призначення покарання нижче від найнижчої межі санкції ч.3 ст.185 КК України.

Колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги, щодо суворості призначеного покарання, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки призначене обвинуваченому покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України, є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого, а також попередження нових злочинів, за умови реального відбування покарання та підстав для його пом'якшення колегією суддів не вбачається.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано вказав на те, що остаточну міру покарання необхідно призначити на підставі ч.4 ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання, призначеного за вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 05 грудня 2016 року більш суворим покаранням, призначеним за вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 10 листопада 2017 року.

Суд першої інстанції обґрунтовано зарахував в строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_3 покарання відбуте ним за вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 05 грудня 2016 року за правилами, передбаченими ст.72 КК України та вказав, що строк відбування покарання обвинуваченому необхідно рахувати з часу затримання, а саме з 05.12.2016 року.

Апеляційний суд також враховує, що зі змісту матеріалів кримінального провадження вбачається, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 в даному кримінальному провадженні не обирався і відповідно до ухвали Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 13 липня 2017 року останнього було етаповано з Львівської виправної колонії №48 до Івано-Франківського УВП №12 під час відбування покарання, призначеного за попереднім вироком.

Керуючись ст.ст. 376,404,405,407,418,419 КПК України, колегія суддів,-

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Вирок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 10 листопада 2017 року щодо ОСОБА_3 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Суддя-доповідач О.П. Васильєв

Судді: В.В. Повзло

Б.М. Гриновецький