Рішення № 71863119, 18.01.2018, Солонянський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 192/2752/16-а

Провадження № 2-а/192/1/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.01.2018 року Солонянський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Щербини Н. О.,

за участю секретаря судового засідання – Савчукової В. В.,

позивача – ОСОБА_1

представника відповідача – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у смт Солоне в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Святовасилівської сільської ради, Святовасилівської сільської ради, Святовасилівського сільського голови – ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування розпорядження про звільнення з роботи, поновлення на роботі, стягнення виплат за вимушений прогул,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з адміністративним позовом до виконавчого комітету Святовасилівської сільської ради, Святовасилівської сільської ради, Святовасилівського сільського голови – ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування розпорядження про звільнення з роботи, поновлення на роботі, стягнення виплат за час роботи та за вимушений прогул, зобов’язання встановити ранг і надбавку за вислугу років, змінити дати прийому на роботу.

Провадження у зазначеній справі відкрито ухвалою судді Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 05 вересня 2016 року. Ухвалою від 16 лютого 2017 року справу призначено до судового розгляду (а.с.82, т. 2).

Згідно уточнених позовних вимог від 07 червня 2017 року (а.с.138-140, т.2) ОСОБА_1 просила суд:

- визнати протиправним і скасувати Розпорядження селищного голови Єлізарівської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області ОСОБА_4 №259-з від 09 серпня 2016 року про звільнення з роботи ОСОБА_1, як таку що не пройшла випробування;

- поновити на роботі ОСОБА_1 на посаді спеціаліста І категорії відділу з правової та мобілізаційної роботи Єлізарівської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області;

- встановити факт перебування на роботі з 05 травня 2016 року;

- зобов’язати голову Єлізарівської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області внести зміни до трудової книжки змінивши дату прийняття ОСОБА_1 на роботу з 05 травня на 17 травня 2016 року;

- зобов’язати голову Єлізарівської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області призначити ОСОБА_1 з 05 травня 2016 року 5 ранг і надбавку за вислугу років в розмірі 40 відсотків;

- стягнути з виконавчого комітету Єлізарівської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 26 834 гривні 70 копійок;

- стягнути з виконавчого комітету Єлізарівської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 3 004 гривні 17 копійок невиплаченої надбавки за ранг.

Згідно Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03.10.2017 року, з 15 грудня 2017 року КАС України набрав чинності в новій редакції.

Пунктом 10 Розділу VII Перехідних положень КАС України, встановлено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно ст. 12 цього Кодексу вказана справа є справою незначної складності, оскільки спір пов'язаний з прийняттям громадян на публічну службу (п. 1 ч. ч. 6 ст. 12 КАС України), а тому суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою від 18 січня 2018 року адміністративний позов в частині вимог про зобов’язання призначити позивачці з 05 травня 2016 року 5 ранг і надбавку за вислугу років в розмірі 40 відсотків та про стягнення 3 004 гривні 17 копійок невиплаченої надбавки - залишено без розгляду на підставі ст.123, п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України.

В судовому засіданні 18 січня 2018 року позивач подала до суду заяву про збільшення позовних вимог, яку суд не прийняв до розгляду з огляду на те, що відповідно до ч. 1 ст. 47 КАС України позивач має право збільшити свої вимоги до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж на п’ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Оскільки на час подання заяви про збільшення позовних вимог від 17 січня 2018 року справа розглядалася судом за правилами спрощеного позовного провадження, а розгляд справи триває з серпня 2016 року, тому суд не прийняв до розгляду вказану заяву про збільшення позовних вимог і розглянув справу з урахуванням уточнених вимог від 07 червня 2017 року (а.с.138-140, т.2).

На обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що Розпорядженням голови Єлізарівської сільської ради № 133-з від 16 травня 2016 року відповідно до протоколу № 2 від 06 травня 2016 року засідання конкурсної комісії з проведення іспитів на заміщення вакантних посад виконавчого комітету Єлізарівської сільської ради вона була призначена з 17 травня 2016 року на посаду спеціаліста 1 категорії (паспортист) відділу з питань правової роботи, МНС, НС та мобілізаційної роботи Єлізарівської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області за результатами проведеного конкурсу з випробувальним терміном 3 місяці, та 17 травня 2016 року прийняла присягу посадової особи органу місцевого самоврядування.

04 серпня 2016 року позивачка на сесії сільради від голови ОСОБА_3 отримала попередження, що за результатами проходження випробувального терміну станом на 04 серпня 2016 року вона не витримала таке випробування і 10 серпня 2016 року буде звільнена з роботи на підставі ст. 28 КЗпП України, а Розпорядженням №259-з від 09 серпня 2016 року позивачка була звільнена з займаної посади з 10 серпня 2016 року.

У Розпорядженні від 09 серпня 2016 року зазначено, що звільнення відбулося начебто на підставі документів, які підтверджують невідповідність ОСОБА_1 займаній посаді з урахуванням скарг громадян, проте позивачка вважає таке звільнення незаконним, оскільки під час прийму на роботу не був письмово оформлений трудовий договір з умовою випробування, заяву про прийом на роботу з умовою випробування вона особисто не писала, не була ознайомлена з розпорядженням про прийом на роботу з випробуванням до початку роботи, фактично до роботи приступила 05 травня 2016 року, а не 17 травня 2016 року, з посадовою інструкцією її ніхто не ознайомив, як не забезпечив і належними умовами роботи. Також посилається на те, що як розпорядження про прийом на роботу, так і розпорядження про її звільнення, а також посадова інструкція містять безліч недоліків, що є підставою для поновлення її на роботі.

В судових засіданнях ОСОБА_1 свій позов підтримала та пояснила, що в квітні 2016 року приймала участь в конкурсі на зайняття вакантної посади паспортиста, де одержала перемогу та з 05 травня 2016 року почала працювати в Єлізарівській сільській раді, проте не мала робочого місця через ремонті роботи, а з 16 травня 2016 року почала здійснювати прийом громадян та 25 травня 2016 року отримала заробітну плату за травень 2016 року в розмірі 1 500 гривень, хоча очікувала на більшу суму. Вона почала з’ясовувати це питання з головним бухгалтером і ОСОБА_1 пояснили, що вона прийнята на роботу з випробуванням, а тому їй не нараховували виплати за ранг. 26 травня 2016 року позивачці надали для ознайомлення Розпорядження про прийом на роботу, де було зазначено про те, що вона прийнята на роботу з випробуванням, яке вона намагалася оскаржити до комісії по трудовим спорам, яка в сільській раді була створена всупереч вимогами Закону України «Про місцеве самоврядування». Під час роботи у неї виникали конфліктні ситуації з головою ради з приводу її роботи, з приводу не забезпечення її належними умовами для роботи, у зв’язку з чим позивач писала доповідні записки, а від неї також вимагали писати пояснення з приводу скарг громадян на її роботу.

ОСОБА_1 вважає, що її звільнення з роботи у зв’язку з не проходженням випробування є незаконним, оскільки умова про випробування не була їй відома на час прийняття на роботу, а під час виконання нею своїх трудових обов’язків ніяких порушень вона на допускала. Вважає, що оскільки випробування було застосовано до неї безпідставно, то безпідставно і не було призначено 5 ранг та не здійснювалися відповідні нарахування до заробітної плати, які вона просить стягнути на її користь.

Представник позивачки – адвокат ОСОБА_5 в судових засіданнях підтримав позов та вважав звільнення ОСОБА_1 незаконним з тих підстав, що позивачку не було забезпечено необхідними умовами для роботи, не було проведено атестацію згідно постанови КМУ №1440 «Про затвердження типового положення про проведення атестації посадових осіб місцевого самоврядування» для прийняття висновку про її невідповідність займаній посаді.

Представник відповідачів – ОСОБА_2 в судових засіданнях позов не визнав та пояснив, що посада паспортиста в сільській раді з’явилася з березня 2016 року, а 14 серпня 2015 року шляхом об'єднання Єлізарівської, Наталівської, Новомар'ївської та Промінської сільських рад Солонянського району утворена Святовасилівська сільська об'єднана територіальна громада, до складу якої увійшла Єлізарівська сільська рада.ж що не заперечувалося сторонами. ОСОБА_1 була прийнята на посаду паспортиста за результатами проведеного конкурсу на зайняття вакантної посади, відповідно до вимог Закону України «Про місцеве самоврядування» з випробуванням, про що було прийнято відповідне Розпорядження, з яким ОСОБА_1 ознайомилася 26 травня 2016 року та з 17 травня 2016 року, після прийняття присяги, приступила до виконання своїх обов’язків. З самого початку роботи позивачка почала допускати помилки в своїй роботі, про що складалися відповідні доповідні записки та акти, а від підписання Посадової інструкції ОСОБА_1 відмовлялася, що також було зафіксовано відповідними актами. Громадяни скаржилися на її роботу навіть на Урядову гарячу лінію, вона порушувала порядок зберігання печаток (забрала їх до себе додому), а тому на сесії ради її було повідомлено про звільнення, як таку що не пройшла випробування. Щодо присвоєння рангу, то представник відповідачів повідомив, що ранги присвоюється лише після проходження випробування, а надбавки нараховуються лише по Закону України «Про державну службу», а по Закону України «Про місцеве самоврядування» - надбавки нараховуються лише для працюючих. Трудовий договір між працівником та органами місцевого самоврядування не укладається, а про застосування випробувального терміну ОСОБА_1 була повідомлена до початку проведення конкурсу і про застосування такого випробувального терміну зазначено в конкурсних документах, а саме в рекомендаціях, про що позивачці було відомо. Щодо посилань позивачки про те, що вона працювала з 05 травня 2016 року, то представник відповідачів зазначив, що на вказаній посаді до 16 травня 2016 року працювала ОСОБА_6, яку звільнили 17 травня 2016 року, а тому ОСОБА_1 не могла працювати на цій посаді з 05 травня 2016 року, що також підтверджується Табелем обліку робочого часу. У зв’язку із зазначеним просив відмовити в задоволенні позову.

Відповідач ОСОБА_3 в судових засіданнях позов не визнав та пояснив, що оскільки ОСОБА_1 хоча і мала відповідну освіту, проте давно працювала на аналогічних посадах, тому він, як голова сільської ради, вирішив прийняти її на роботу з випробуванням, оскільки хотів щоб у сільській раді працював досвідчений паспортист. Про прийняття на роботу з випробуванням він особисто повідомляв ОСОБА_1, а протягом трьох місяців її роботи було з’ясовано що вона не справляється з роботою, оскільки громадяни скаржилися на її роботу.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що вона була членом комісії по трудовим спорам, на якій розглядалися питання щодо порушення ОСОБА_1 трудової дисципліни.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши в межах заявленого позову наявні у справі докази, приходить до наступних висновків.

Положеннями ч.1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу, яка передбачає підстави звільнення від доказування.

Статтями 10,11 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» передбачено, що прийняття на службу в органи місцевого самоврядування здійснюється, зокрема, шляхом призначення відповідно сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України. Проведення конкурсу, випробування та стажування при прийнятті на службу в органи місцевого самоврядування здійснюється в порядку, визначеному законодавством України про державну службу. Громадяни України, які вперше приймаються на службу в органи місцевого самоврядування у день прийняття відповідного рішення складають Присягу. Посадова особа місцевого самоврядування, яка вперше приймається на службу в органи місцевого самоврядування, вважається такою, що вступила на посаду, з моменту складення Присяги. Присяга вважається складеною, якщо після її зачитування громадянин України скріплює Присягу своїм підписом. Підписаний текст Присяги зберігається за місцем служби. Про складення Присяги робиться запис у трудовій книжці із зазначенням дати складення Присяги.

Згідно ст. 15 вказаного Закону ранги присвоюються одночасно з обранням (прийняттям) на службу в органи місцевого самоврядування або обранням (призначенням) на вищу посаду. Особам, які призначаються на посади з випробувальним строком, ранги присвоюються після його закінчення, за результатами роботи. Особам, які призначені на посади і мають ранги посадових осіб місцевого самоврядування або ранги державного службовця, присвоєні за попереднім місцем роботи, надбавка за ранг у період випробувального строку виплачується відповідно до цих рангів.

В судовому засіданні було встановлено, що Розпорядженням №15-з від 18 січня 2016 року був затверджений Порядок проведення конкурсу на заміщення вакантних посад посадових осіб у виконавчому апараті Єлізарівської сільської ради (а.с.153-158,т. 1), а 14 серпня 2015 року шляхом об'єднання Єлізарівської, Наталівської, Новомар'ївської та Промінської сільських рад Солонянського району утворена Святовасилівська сільська об'єднана територіальна громада.

28 квітня 2016 року протоколом № 2 за результатами проведених іспитів кандидатів на заміщення вакантних посад виконавчого комітету Єлізарівської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області були затверджені кандидатури ОСОБА_7 та ОСОБА_1 (а.с.160, т. 1), а згідно Рекомендації конкурсної комісії, було рекомендовано прийняти ОСОБА_1 на посаду спеціаліста І категорії (паспортиста) виконавчого комітету з випробувальним терміном три місяці (а.с.162, т. 1).

Розпорядженням № 133-з від 16 травня 2016 року ОСОБА_1 була призначена на посаду спеціаліста І категорії (паспортист) відділу з питань правової роботи, МНС, НС та мобілізаційної роботи Єлізарівської сільської ради відповідно до Протоколу № 2 від 06 травня 2016 року засідання конкурсної комісії з проведення іспитів на заміщення вакантних посад виконавчого комітету Єлізарівської сільської ради відповідно до положень Закону України «Про державну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про місцеве самоврядування в Україні» з випробувальним терміном три місяці (а.с.13,т.1), а 17 травня 2016 року ОСОБА_1 прийняла присягу посадової особи органу місцевого самоврядування (а.с.14,т. 1). Запис в трудовій книжці ОСОБА_1 про прийняття нею присяги здійснено 16 травня 2016 року (а.с.55, т. 1).

Розпорядженням № 133-з від 16 травня 2016 року було внесено зміни до вказаного Розпорядження, а також зазначено про призначення позивачки на посаду з 17 травня 2016 року (а.с.11, т. 2), а з вказаним Розпорядженням позивач ознайомилася 26 травня 2016 року, про що підтвердила в судовому засіданні та 19 липня 2016 року, про що міститься відповідний запис (а.с.11 зворот, т. 2).

Крім того, листом від 08 липня 2016 року позивач також була повідомлена про застосування до неї випробувального терміну та про неможливість присвоєння 5 рангу посадової особи місцевого самоврядування, оскільки ранги присвоюються після успішного проходження терміну випробування (а.с.31, т. 2).

Згідно Табеля обліку використання робочого часу за травень 2016 року (а.с.169, т. 2) ОСОБА_1 приступила до роботи саме з 17 травня 2016 року, а посилання позивачки на те, що вказаний Табель обліку був надрукований в січні 2018 року – не приймаються судом, оскільки відповідних доказів позивачка суду не надала, а факт отримання нею заробітної плати за травень 2016 року підтверджує факт існування такого Табелю станом на травень 2016 року, оскільки нарахування та виплата заробітної плати здійснюється саме на підставі зазначеного Табеля обліку робочого часу.

Суд вважає, що посилання позивачки на те, що фактично до роботи вона приступила 05 травня 2016 року спростовуються дослідженими матеріалами справи. Існування розбіжностей в даті здійснення запису в трудовій книжці, в тексті присяги та в Розпорядженні про призначення на посаду не може бути підставою для висновку про те, що позивач вступила на посаду з 05 травня 2016 року, а тому позовні вимоги в частині перебування на роботі з 05 травня 2016 року та зобов’язання голови Єлізарівської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області внести зміни до трудової книжки, змінивши дату прийняття ОСОБА_1 на роботу з 05 травня на 17 травня 2016 року - задоволенню не підлягають.

Суд не приймає посилання позивачки на те, що вона не писала заяву про прийом на роботу з випробуванням та що з нею не укладався трудовий договір з такою умовою, оскільки під час розгляду справи було встановлено, що позивач прийнята на посаду за результатами проведеного конкурсу на заміщення вакантної посади, а згідно ст. 26 КЗпП (в редакції на час існування спірних відносин) при укладенні трудового договору може бути обумовлене угодою сторін випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається. Умова про випробування повинна бути застережена в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу.

Судом встановлено, що умова про випробування була застережена в Розпорядженні № 133-з, а наявність описок у вказаному Розпорядженні не може бути підставою для висновку суду про відсутність такого застереження.

Статтею 21 цього Кодексу визначено, що трудовий договір - угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно ст. 24 КЗпП трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Оскільки судом було встановлено, що про призначення на посаду ОСОБА_1 було видано відповідне Розпорядження № 133-з, яке є видом письмового трудового договору, в якому містилося застереження про випробування, та з яким була ознайомлена позивачка і про застосування до неї строку випробування вона була повідомлена сільським головою особисто, тому посилання на те, що вона була призначена на посаду без випробувального терміну спростовуються дослідженими матеріалами справи. Ознайомлення ОСОБА_1 з Розпорядженням № 133-з про прийом на роботу після його прийняття не суперечить вимогам чинного законодавства, а у встановлений КАС України термін позивачка з позовом до суду про скасування такого Розпорядження не зверталася, продовжувала роботу на займаній посаді.

Щодо вимог про визнання протиправним і скасування Розпорядження №259-з від 09 серпня 2016 року про звільнення з роботи ОСОБА_1, як таку що не пройшла випробування; поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, то суд посилається на наступне.

Частиною 2 ст. 28 КЗпП України (на час існування спірних відносин) було передбачено, що у разі встановлення власником або уповноваженим ним органом невідповідності працівника займаній посаді, на яку його прийнято, або виконуваній роботі він має право протягом строку випробування звільнити такого працівника, письмово попередивши його про це за три дні. Розірвання трудового договору з цих підстав може бути оскаржене працівником в порядку, встановленому для розгляду трудових спорів у питаннях звільнення.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 була прийнята на посаду паспортиста з випробувальним терміном три місяці з 17 травня 2016 року (з дати складання присяги), а 04 серпня 2016 року була попереджена про звільнення з 10 серпня 2016 року у зв’язку з невідповідністю займаній посаді.

Згідно Розпорядження №259-з від 09 серпня 2016 року ОСОБА_1 була звільнена з займаної посади як така, що не витримала випробування з 10 серпня 2016 року на підставі ст. 28 КЗпП (а.с.16, т. 1).

Судом під час розгляду справи було встановлено, що до сільської ради неодноразово за період роботи ОСОБА_1 надходили скарги від жителів громади на її роботу, про що складалися відповідні акти, а від позивачки вимагалося надання письмових пояснень (а.с.85-95,101-104, 106-117, 1). Також, комісією сільської ради було самостійно виявлено порушення ОСОБА_1 своїх посадових обов’язків в частині порядку користування та зберігання печаток та штампів, які вона забрала до себе додому, що не заперечувала позивачка в судовому засіданні, а також щодо надання на оплату квитанцій про сплату адміністративного збору за реєстрацію місця проживання неповнолітніх осіб, що не передбачено чинним законодавством (а.с.105, т.1).

Тому, встановивши невідповідність ОСОБА_1 займаній посаді та виконуваній роботі, яка перешкоджала продовженню даної роботи, відповідачем було прийнято оскаржуване Розпорядження №259-з від 09 серпня 2016 року, підстави для скасування якого відсутні.

Посилання ОСОБА_1 на те, що відповідачами не проводилася її атестація для встановлення її невідповідності займаній посаді, не приймаються судом, оскільки така атестація проводиться у разі звільнення за ст. 40 КЗпП працівників, які прийняті на роботу без випробувального терміну. Під час застосування випробувального терміну проведення атестації не передбачено чинним законодавством.

Суд зазначає, що звільнення ОСОБА_1 з займаної посади відбулося саме у зв’язку з встановленням невідповідності працівника займаній посаді в період випробувального терміну, на яку його прийнято та виконуваній роботі, а не у зв’язку порушенням нею трудової дисципліни.

У зв’язку з відсутністю правових підстав для скасування Розпорядження №259-з від 09 серпня 2016 року, похідні вимоги про поновлення на роботі та про стягнення грошових коштів за час вимушеного прогулу задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 6,8,9,12,72-79,91-94,192-228,241-250,255,257-263 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 (52433, Дніпропетровська область, Солонянський район, с. Орлове, вул. Вишнева, буд. 2) до виконавчого комітету Святовасилівської сільської ради (52433, Дніпропетровська область, Солонянський район, с. Святовасилівка, вул. Центральна, буд. 2, ЄДРПОУ 40207068), Святовасилівської сільської ради (52433, Дніпропетровська область, Солонянський район, с. Святовасилівка, вул. Центральна, буд. 2, ЄДРПОУ 40207068), Святовасилівського сільського голови – ОСОБА_3 (52433, Дніпропетровська область, Солонянський район, с. Святовасилівка, вул. Центральна, буд. 2,) про визнання протиправним та скасування розпорядження про звільнення з роботи, поновлення на роботі, стягнення виплат за період роботи, - в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 29 січня 2018 року.

Головуючий: суддя Н. О. Щербина