Рішення № 71862406, 23.01.2018, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/6302/15-ц

Провадження № 2/0182/1054/2018

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

23.01.2018 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

у складі: головуючого - судді Тихомирова І.В.

секретаря - Рахуба О.Г.

за участю: відповідачів - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нікополі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановив:

Публічне Акціонерне Товариство "Дельта Банк" (далі – ПАТ "Дельта Банк") звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свої вимоги мотивують тим, що 14 березня 2008 року між ВАТ "Сведбанк" та відповідачем ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір № 0322/0308/45-003 (Кредитний договір на купівлю житлової нерухомості), згідно якого Банк надав відповідачу кредит в розмірі 24 000,00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 11,90 % річних за весь строк фактичного користування кредитом, на строк до 14 березня 2030 року.

Відповідно до умов кредитного договору № 0322/0308/45-003 від 14 березня 2008 року відповідач зобов’язувався належним чином прийняти, використовувати і повернути банку отримані кошти, а також здійснювати плату за кредит (встановлені проценти) шляхом здійснення фіксованих платежів у сумі 256,99 доларів США, щомісячно.

Взяті на себе зобов’язання за кредитним договором стосовно своєчасного повернення сум отриманого кредиту та своєчасної сплати нарахованих за користування кредитом відсотків у встановленні кредитним договором терміни, відповідач не виконує, у зв’язку з чим у ОСОБА_1 склалась заборгованість за кредитом.

Станом на 21 липня 2015 року заборгованість ОСОБА_1 перед банком становить 580 639 грн. 31 коп., яка складається з наступного:

●сума заборгованості за кредитом – 482 657,52 грн.;

●сума заборгованості за відсотками – 75 516,68 грн.;

●пеня - 21 156,57 грн.;

●сума за ставкою 3% від простроченої заборгованості по тілу – 205,25 грн.;

●сума за ставкою 3% від простроченої заборгованості по відсотках – 1 103,29 грн.

14 березня 2008 року між ВАТ "Сведбанк" та відповідачами ОСОБА_2, ОСОБА_3 з кожним окремо були укладені Договори поруки № 0322/0308/45-003-Р-1 та 0322/0308/45-003-Р-2 відповідно до умов яких ОСОБА_2 та ОСОБА_3 кожна окремо зобов’язалися відповідати перед Кредитором за належне виконання позичальником ОСОБА_1 взятих на себе зобов’язань за Кредитним договором № 0322/0308/45-003 від 14 березня 2008 року.

Відповідно до вимог ст.ст. 512-519 ЦК України, 25 травня 2012 року між ПАТ "Сведбанк" та ПАТ "Дельта Банк" було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги відповідно до умов якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених договором, ПАТ "Сведбанк" передає ПАТ "Дельта Банк" права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами.

Враховуючи те, що відповідач ОСОБА_1 протиправно, всупереч умов договору, не повертає позивачу кредит, позивач просив суд задовольнити позов та стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором відповідно до вимог ч. 2 ст. 1050 ЦК України та судові витрати.

В судове засідання представник позивача не з'явився, 22 січня 2018 року від нього надійшла заява про розгляд справи без його участі на підставі наявних в матеріалах справи доказів, в якій позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити в повному обсязі (а.с.183-184).

Відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 позовні вимоги АТ "Дельта Банк" не визнали та в своїх запереченнях від 25 січня 2016 року зазначили, що вимоги викладені у позовні заяві є незаконними, а сам позов не підлягає задоволенню.

В обґрунтування своїх заперечень посилаються на те, що у наданій позивачем копії договору купівлі-продажу прав вимоги не зазначено, що саме їх кредитні зобов'язання відступлені на користь позивача. До того ж, ні первісним кредитором, ні позивачем в порушення вимог ст. 516 ЦК України їх не було повідомлено про відступлення права вимоги.

Враховуючи те, що дане питання між ними та кредиторами фактично не врегульовано, тому відсутні правові підстави говорити про наявність в них заборгованості перед позивачем.

Крім того вважають, що позовна заява підписана та подана до суду особою, яка на це не була уповноважена, оскільки довіреність посвідчена Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, але завірена печаткою ПАТ "Дельта Банк", який знаходиться у стадії ліквідації і всі дії від імені банку здійснюються Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.

В судовому засіданні 23 січня 2018 року відповідачі просили суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши відповідачів, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Як встановлено судом, 14 березня 2008 року між ВАТ "Сведбанк" та відповідачем ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір № 0322/0308/45-003 (Кредитний договір на купівлю житлової нерухомості), згідно якого Банк надав відповідачу ОСОБА_1 кредит в розмірі 24 000,00 доларів США для придбання нерухомого майна - квартири, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м Нікополь, АДРЕСА_1, з виплатою відсоткової ставки у розмірі 11,90 % річних зі строком повернення кредиту до 14 березня 2030 року включно (а.с.6-14, 139-143).

Відповідно до вимог ст.ст. 512-519 ЦК України, 25 травня 2012 року між ПАТ "Сведбанк" та ПАТ "Дельта Банк" було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги відповідно до умов якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених договором, ПАТ "Сведбанк" передає ПАТ "Дельта Банк" права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами (а.с.50-57).

Під час судового засідання відповідач не оспорював факт укладання з ПАТ "Сведбанк" кредитного договору № 0322/0308/45-003 від 14 березня 2008 року та отримання грошових коштів.

Відповідно до п.п. 3.1.1. кредитного договору № 0322/0308/45-003 від 14 березня 2008 року відповідач ОСОБА_1 зобов’язався належним чином прийняти, використовувати і повернути банку отримані кошти, а також здійснювати плату за кредит (встановлені проценти) шляхом здійснення фіксованих платежів у сумі 256,99 доларів США у чітко встановлений Договором термін 10 числа кожного місяця та в день закінчення кредитного договору.

03 вересня 2012 року між ПАТ "Дельта Банк" та відповідачем ОСОБА_1 було укладено Додатковий договір № 3 до Кредитного договору № 0322/0308/45-003 від 14 березня 2008 року, яким зокрема було внесено зміни в п. 3.1.1. Договору, щодо графіка погашення кредиту (а.с.17,18,153).

В порушення умов кредитного договору № 0322/0308/45-003 від 14 березня 2008 та діючого законодавства відповідач ОСОБА_1 не виконує свої зобов’язання за кредитним договором, у зв'язку з чим 27 листопада 2014 року на адресу відповідача ОСОБА_1 було направлено досудову вимогу № 31.4-08/12987/14 про дострокове повернення кредиту відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України (а.с.39). Однак досудова вимога позивача залишилась не виконаною.

Станом на 21 липня 2015 року заборгованість ОСОБА_1 перед банком становить 580 639 грн. 31 коп., яка складається з наступного:

●сума заборгованості за кредитом – 482 657,52 грн.;

●сума заборгованості за відсотками – 75 516,68 грн.;

●пеня - 21 156,57 грн.;

●сума за ставкою 3% від простроченої заборгованості по тілу – 205,25 грн.;

●сума за ставкою 3% від простроченої заборгованості по відсотках – 1 103,29 грн.

Згідно ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

14 березня 2008 року між ВАТ "Сведбанк" та відповідачем ОСОБА_2, був укладений Договір поруки № 0322/0308/45-003-Р-1 (а.с.27,28,154).

Відповідно до п.п. 1, 2 Договору поруки № 0322/0308/45-003-Р-1 від 14.03.2008 ОСОБА_2 зобов’язалася відповідати перед Кредитором за належне виконання ОСОБА_1 взятих на себе зобов’язань за Кредитним договором № 0322/0308/45-003 від 14 березня 2008 року в повному об’ємі та відповідно до умов, визначених Кредитним договором.

Також 14 березня 2008 року в якості забезпечення Позичальником виконання своїх зобов’язань за кредитним договором № 0322/0308/45-003 від 14 березня 2008 року, між ВАТ "Сведбанк" та відповідачем ОСОБА_3 був укладений договір поруки № 0322/0308/45-003-Р-2 відповідно до п.п. 1, 2 якого ОСОБА_3 також зобов'язалася відповідати перед Кредитором за належне виконання позичальником ОСОБА_1 взятих на себе зобов’язань за Кредитним договором № 0322/0308/45-003 від 14 березня 2008 року (а.с. 29,30,155).

Судом встановлено, що позивач на виконання умов п. 4 Договорів поруки від 14 березня 2008 року пропонував відповідачам повернути кредит достроково та 27 листопада 2014 року на адресу відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 направив вимоги № 31.4-08/13036/14 та № 31.4-08/13037/14 про дострокове повернення кредиту відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України (а.с.40,41). Вказаний у вимозі строк сплинув, але погашення заборгованості не відбулося.

Доводи відповідачів про те, що в наданій позивачем копії договору купівлі-продажу прав вимоги, укладеного 25 травня 2012 року між ПАТ "Сведбанк" та ПАТ "Дельта Банк", не зазначено, що саме їх кредитні зобов'язання відступлені на користь позивача, не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки даний факт підтверджуються Витягом з Додатку № 1 до Договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами (Перелік прав вимоги за кредитами) між ПАТ "Сведбанк" та ПАТ "Дельта Банк" від 25 травня 2012 року (а.с.58).

Суд також, не може прийняти до уваги доводи відповідачів про те, що позовна заява підписана та подана до суду особою, яка на це не була уповноважена, з огляду на наступні обставини.

При подачі позову представник позивача ПАТ «Дельта Банк» ОСОБА_4 діяла на підставі довіреності від 21 липня 2015 року, завіреної уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ «Дельта Банк» ОСОБА_5, строк дії якої до 02 вересня 2015 року 2015 року, та закріпленою печаткою.

За змістом ч. 3 ст. 38 ЦПК України (який діяв на час звернення позивача з даним позовом) юридичних осіб представляють у цивільному процесі їх органи, що діють в межах повноважень, наданих їм законом, статутом чи положенням, або їх представники.

Набуття правосуб'єктності процесуального представника і здійснення його процесуальних функцій можливе за наявності відповідних повноважень, підтверджених визначеними цивільно-процесуальним законодавством та належно оформленими документами (ст.ст. 62,64 ЦПК України).

Повноваження представника юридичної особи підтверджуються її довіреністю, яка видається за підписом посадової особи, уповноваженої на це законом, статутом або положенням, посвідченою печаткою юридичної особи (ч.ч. 1,3 ст. 62 ЦПК України).

Відповідними повноваженнями представник повинен бути наділений на час вчинення дії.

Під час розгляду справи представник позивача ПАТ «Дельта Банк» ОСОБА_6 діяла на підставі довіреності від 06 грудня 2017 року, завіреної уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ «Дельта Банк» ОСОБА_5, строк дії якої до 31 березня 2018 року, та скріпленою печаткою (а.с.184).

Пунктом 1 ч.3 ст. 37 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що Уповноважена особа Фонду на виконання своїх повноважень діє без довіреності від імені банку, має право підпису будь-яких договорів (правочинів), інших документів від імені банку.

Згідно п.4 ч.1 ст. 48 даного Закону Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку вживає у встановленому законодавством порядку заходів до повернення дебіторської заборгованості банку, заборгованості позичальників перед банком та пошуку, виявлення, повернення (витребування) майна банку, що перебуває у третіх осіб.

У відповідності до п.5 ч.2 ст. 37 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Уповноважена особа Фонду має право заявляти від імені банку позови майнового та немайнового характеру до суду, у тому числі позови про винесення рішення, відповідно до якого боржник банку має надати інформацію про свої активи.

З урахуванням вищевказаного, суд вважає, що повноваження представника позивача в тому числі й на подання позовних заяв від імені ПАТ «Дельта Банк» визначені довіреністю від 21 липня 2015 року та 06 грудня 2017 року виданою та підписаною Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ «Дельта Банк» ОСОБА_5 з дотриманням положень чинного законодавства України.

Належним чином посвідчена копія цієї довіреності була долучена до матеріалів позову.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 02.03.2015 року №51 «Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк», з 03.03.2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» - ОСОБА_5 (а.с. 64).

Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

Отже право вимоги витребування (повернення) майна (коштів) банку має саме Фонд гарантування вкладів фізичних осіб або Уповноважена особа Фонду, як самостійний суб'єкт правовідносин в межах здійснення регулятивної функції, а не банк, який знаходиться на стадії тимчасової адміністрації або ліквідації.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В той же час доказів, які б спростовували позовні вимоги позивача та доводили заперечення відповідача, відповідачами суду не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, суд приходить висновку, що відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розпорядилися своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Отже враховуючи те, що відповідач ОСОБА_1 всупереч умов договору не повертає позивачу кредит, суд приходить до висновку, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 1050, ст. 554 ЦК України заборгованість за кредитним договором в сумі 580 639,31 грн. (п’ятсот вісімдесят тисяч шістсот тридцять дев’ять грн. 31 коп.) підлягає стягненню солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «Дельта Банк» у примусовому порядку.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підлягають стягненню судові витрати на користь держави в сумі 5 806,39 грн. (п’ять тисяч вісімсот шість грн. 39 коп.) по 1 935,46 грн. (одна тисяча дев’ятсот тридцять п’ять грн. 46 коп.) з кожного.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 12,13,18,62,64,76,81,89,141,263-265,268 ЦПК, 6, 526,625,629,1054 ЦК України, суд

вирішив:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2), ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3) на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» заборгованість за Кредитним договором № 0322/0308/45-003 від 14 березня 2008 року в сумі 580 639,31 грн. (п’ятсот вісімдесят тисяч шістсот тридцять дев’ять грн. 31 коп.) , яка складається з:

●сума заборгованості за кредитом – 482 657,52 грн.;

●сума заборгованості за відсотками – 75 516,68 грн.;

●пеня - 21 156,57 грн.;

●сума за ставкою 3% від простроченої заборгованості по тілу – 205,25 грн.;

●сума за ставкою 3% від простроченої заборгованості по відсотках – 1 103,29 грн.

Стягнути пропорційно з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2), ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3) судовий збір у розмірі 5 806,39 грн. (п’ять тисяч вісімсот шість грн. 39 коп.) на користь держави по 1 935,46 грн. (одна тисяча дев’ятсот тридцять п’ять грн. 46 коп.) з кожного.

На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Згідно підпункту 15.5 Перехідних положень ЦПК України, в редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017 року, який набув чинності 15 грудня 2017 року, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя: ОСОБА_7