Рішення № 71861632, 24.01.2018, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/4520/17

2/212/258/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 січня 2018 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, в складі: головуючого-судді Пустовіта О.Г., з участю: секретаря судового засідання Конограй В.В., за участі представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача Руденко І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду міста Кривого Рогу цивільну справу № 212/4520/17-ц, 2/212/258/18 за позовною заявою ОСОБА_4 до Приватного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я внаслідок виконання трудових обов'язків, -

ВСТАНОВИВ:

В липні 2017 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом, просив стягнути в рахунок відшкодування моральної шкоди з відповідача Приватного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" - 921 600 грн. В обґрунтування своїх позовних вимог вказав, що працював в шкідливих умовах на підприємстві відповідача, внаслідок чого захворів на професійне захворювання. Висновком МСЕК від 26.04.2016 року, первинно, йому встановлено 45 % втрати професійної працездатності по професійному захворюванню, третя група інвалідності. При наступному переогляді за висновком МСЕК від 11.04.2017 року йому встановлено 45% втрати працездатності по професійному захворюванню, третя група інвалідності. Вважає, що з вини підприємства, яке не створило безпечних умов праці, втратив своє здоров`я, завдана моральна шкода, яка полягає в тому, що тривалий час переносить глибокі моральні страждання, що позбавляє його нормальних життєвих зв'язків і вимагає додаткових зусиль. Вказав, що покращення в стані здоров'я не відбувається, з кожним днем відчуває лише погіршення в стані здоров'я. Змінився рівень життєвої діяльності і необхідно прикладати багато зусиль для організації свого життя.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 31 липня 2017 року відкрито провадження у справі з призначенням до розгляду по суті без проведення попереднього судового засідання на 12 жовтня 2017 року.

12 жовтня 2017 року слухання справи відкладено в зв'язку з слуханням кримінальної справи.

05 грудня 2017 року розгляд справи відкладено за клопотанням представника відповідача.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на ті самі підстави.

Представник відповідача ПрАТ "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" позовні вимоги не визнав, просив відмовити в їх задоволенні, оскільки не надано доказів завдання моральної шкоди, не надано доказів вини підприємства, відсутній висновок про завдання позивачу моральної шкоди. Позивач був попереджений про шкідливі фактори виробництва при прийомі на роботу, належним чином забезпечувався необхідними індивідуальними засобами захисту.

Вислухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача та представника відповідача, вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Суд встановив, що позивач ОСОБА_4 з 09.04.2005 року по 04.04.2013 р. працював на різних робітничих професіях на шахті «Гігант» Приватного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат".

Висновком МСЕК від 26 квітня 2016 року йому первинно, встановлено 45 % втрати професійної працездатності по професійному захворюванню радикулопатія, третя група інвалідності, з наступним переоглядом 01.04.2017 року.

При наступному переогляді 11.04.2017 року ОСОБА_4 встановлено 45% втрати професійної працездатності по професійному захворюванню - радикулопатія, третя група інвалідності, безстроково.

За виявленим професійним захворюванням складено акт від 22.02.2016 року розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання позивача. Відповідно до акту позивач виконував роботи в умовах впливу шкідливих факторів, які відносяться до 59 класу шкідливості.

Відповідно до Закону України "Про «Охорону Праці», на підприємство покладено обов'язок забезпечити якісні та безпечні умови праці, а в даному випадку показники мікроклімату інші показники умов праці відхиляються від встановлених нормативних показників, що стали причиною профзахворювання позивача.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що при виконанні трудових обов'язків здоров'ю позивача була заподіяна шкода професійним захворюванням, винними в отриманні позивачем професійного захворювання є відповідач - ПрАТ "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат", на якому позивач тривалий час працював в шкідливих умовах, проте конкретних посадових осіб, які відповідальні за виникнення професійних захворювань, встановити не можливо.

Як встановлено із медичних документів, позивач внаслідок професійного захворювання відчуває біль та обмеження рухів у шийному та поперековому відділах хребта, заніміння кінцівок,заніміння кінцівок, головний біль. Через стан здоров`я він вимушений періодично проходити стаціонарне лікування, йому протипоказана важка праця, довга хода, переохолодження. Позивач не має можливості повноцінно рухатися, відпочивати, має порушення сну, через що відчуває фізичний дискомфорт, перебуває в знервованому стані, не має можливості вести активний спосіб життя, виконуючи звичну роботу по дому, допомагати родині. Через зазначені обставини погіршилися стосунками з членами сім'ї, обмежена в перебуванні в громадських місцях. Покращення в стані здоров'я не відбувається, позивачеві встановлений хронічний характер захворювань, і такі обставини в сукупності викликають відчуття неповноцінності та моральні страждання.

При цьому суд враховує, що моральні страждання позивача мають постійний характер, незважаючи на регулярні курси лікування, стан здоров`я позивача покращується тимчасово. Постійний характер фізичних страждань через задишку, кашель, важкість у грудній клітині позивача знаходить також в медичних документах, з яких убачається, що позивач має необхідність проходити регулярне стаціонарне лікування з приводу професійного захворювання. Фізичний стан, самопочуття з часом не покращується, лікування в медичних установах приносить тимчасовий результат, періодично відбуваються загострення - рецидив хвороб. Зазначені обставини викликають відчуття неповноцінності у позивача, через що він переживає моральні страждання. Такі обставини вносять суттєві зміни в життєвих стосунках, він вимушений докладати додаткових зусиль для організації свого життя, змінити спосіб життя.

Відповідно до ч.1 ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

З огляду на правову позицію Європейського суду з прав людини, висловлену у рішенні від 08.11.2005 року " Кечко проти України" у випадках, коли з набуттям чинності певного закону його нормами призупиняється дія положень закону, що був прийнятий раніше, до спірних правовідносин застосовується закон, що діяв на момент виникнення у особи відповідного права. При цьому рішенням Конституційного Суду України № 20-рп/2008 від 08.10.2008 року , абз.9 п.5 встановлено, що саме право громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки статтею 1167 Цивільного кодексу України та статтею 237-1 Кодексу законів про працю України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).

Відповідно до статті 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Статею 173 КЗпП України закріплено за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків.

Згідно частин 1,3 ст. 13 Закону України «Про охорону праці», роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Суд прийшов до висновку, що виниклі правовідносини врегульовані статтею 237-1 КЗпП України, яка діяла на момент виникнення правовідносин та якою передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають він нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Враховуючи встановлені судом обставини, які знайшли підтвердження в наданих доказах, встановлений факт завдання моральної шкоди позивачу підприємством - відповідачем внаслідок порушення вимог законодавства про охорону праці, встановлених нормативів щодо мікроклімату, суд вважає, що причинена моральна шкода підлягає компенсації.

Встановлюючи розмір відшкодування моральної шкоди суд виходить з меж позовних вимог та доводів позовної заяви, тяжкості наслідків, які настали в здоров`ї позивача, незворотності таких наслідків, розміру втрати працездатності, відсутності наявності динаміки покращення стану позивача, наявність вини підприємства, тривалості роботи на підприємстві у відповідача, постійний характер страждань позивача, який переносить постійний фізичний біль, обмежений в можливості роботи в домашньому господарстві, звичайних повсякденних заняттях та активному спілкуванні з сім`єю, що вносить істотні вимушені зміни у життєвих стосунках, виходячи із засад розумності та справедливості, з урахуванням ступеню вини відповідача, суд вважає необхідним призначити позивачу компенсацію в розмірі 10 000 грн., що буде відповідати розміру заподіяної моральної шкоди.

Суд відхиляє заперечення відповідача ПрАТ "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" в частині доводів про те, що позивач не навів доказів завдання йому моральної шкоди, оскільки такі доводи не ґрунтуються на законі та спростовуються вищенаведеними висновками суду. Надання підприємством засобів захисту від шкідливих чинників, які не усунули вплив негативних факторів, інформованості позивача при прийомі на роботу про умови праці не впливають на право позивача на відшкодування завданої моральної шкоди за умови підтвердження завдання такої шкоди.

На підставі ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь держави судовий збір - 640 грн.00 коп.

Керуючись ст. 13 Закону України «Про охорону праці», ст. 237-1 КЗпП України, ст.ст. 2, 3, 4, 5, 19, 141, 274, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 272, 273, 279, 354 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_4 до Приватного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я внаслідок виконання трудових обов'язків - задовольнити частково.

Стягнути з приватного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь ОСОБА_4 в рахунок відшкодування моральної шкоди 10000 (десять тисяч) гривень 00 копійок, без утримання податку з доходів фізичних осіб.

В решті частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з приватного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь держави судові витрати по сплаті судового збору в сумі 640 гривень 00 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів шляхом подачі апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: О. Г. Пустовіт