
РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 січня 2018 року Справа № 902/1156/15
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Крейбух О.Г., суддя Юрчук М.І. , суддя Дужич С.П.
секретар судового засідання Дика А.І.
за участю представників сторін:
ліквідатор: Томашук М.С.
ПАТ "Промінвестбанк": Тукман Ю.В.
арбітражний керуючий Горбач С.Ф.
представник засновника-власника ПП "ТУФ "Феріде": Костєлєй К.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" на ухвалу господарського суду Вінницької області, постановлену 26.07.17р. суддею Міліціановим Романом Валерійовичем о 12:30 год. у м.Вінниці
у справі № 902/1156/15
за заявою Вінницька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Вінницькій області
до Приватного підприємства "Торгово-універсальна фірма "Феріде"
про визнання банкрутом
Ухвалою господарського суду Вінницької області від 26.07.2017 року у справі № 902/1156/15, серед іншого, встановлено арбітражному керуючому (ліквідатору ПП «ТУФ «Феріде») Томашуку М.С. основну грошову винагороду у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання повноважень ліквідатора у справі про банкрутство ПП «ТУФ «Феріде».
Ухвалюючи судове рішення, місцевим господарським судом враховано правову позицію Вищого господарського суду України, викладену у п.37 Інформаційного листа ВГСУ України № 01-06/606/2013 від 28.03.2013 року /матеріали оскарження ухвали а.с. 30-34/.
Кредитор ПАТ «Промінвестбанк», не погоджуючись із постановленою ухвалою, звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 11.09.2017 року № 09-8-8/1391, в якій просить ухвалу господарського суду Вінницької області від 26.07.2017 року у справі № 902/1156/15 в частині встановлення арбітражному керуючому (ліквідатору ПП «ТУФ «Феріде») Томашуку М.С. основної винагороди у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат скасувати та прийняти в цій частині нове рішення, яким основну винагороду ліквідатору Томашуку М.С. встановити в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання ним повноважень ліквідатора.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає:
- відповідно до ч.3 ст.115 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», основна грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень ліквідатора визначається в розмірі двох середньомісячних заробітних плат керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи до відкриття господарським судом процедури ліквідації банкрута за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень ліквідатора. Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого санацією, ліквідатора не може перевищувати десяти мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень;
- незважаючи на те, що відсутня інформація про заробітну плату керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи до введення господарським судом процедури ліквідації боржника, посилаючись на п.37 інформаційного листа ВГСУ № 01-06/606/2013 від 28.03.2013 року, місцевим судом встановлено основну винагороду арбітражному керуючому Томашуку М.С. в розмірі чотирьох мінімальних зарплат щомісячно, таким чином, в порушення вимог ч.3 ст.115 Закону про банкрутство збільшено витрати в ліквідаційній процедурі;
- при встановленні арбітражному керуючому основної винагороди в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат щомісячно, судом першої інстанції не взято до уваги ті обставини, що грошові кошти на рахунках боржника відсутні і господарська діяльність не ведеться.
Таким чином, скаржник вважає, що ухвала місцевого господарського суду від 26.07.2017 року в частині встановлення арбітражному керуючому Томашуку М.С. основної винагороди у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат прийнята із неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для даної справи, із порушення норм матеріального і процесуального права, а тому відповідно підлягає до скасування /матеріали оскарження ухвали а.с.57-60/.
Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 27.09.2017 року, апеляційну скаргу ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» на ухвалу господарського суду Вінницької області від 26.07.2017 року у справі № 902/1156/15 (в частині встановлення основної винагороди ліквідатору ПП «ТУФ «Феріде» арбітражному керуючому Томашуку М.С.) прийнято до провадження; провадження за апеляційною скаргою ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» на ухвалу господарського суду Вінницької області від 26.07.2017 року у справі № 902/1156/15 зупинено до надходження на адресу Рівненського апеляційного господарського суду матеріалів оскарження ухвали господарського суду Вінницької області від 26.07.2017р. у справі № 902/1156/15 з Вищого господарського суду України /матеріали оскарження ухвали а.с. 55-56/.
Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 22.12.2017 року поновлено апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» на ухвалу господарського суду Вінницької області від 26.07.2017р. у справі № 902/1156/15 (в частині встановлення основної винагороди ліквідатору ПП "ТУФ "Феріде" арбітражному керуючому Томашуку М.С.), розгляд справи призначено на 24.01.2018 року.
В судовому засіданні 24.01.2018 року, представник ПАТ «Промінвестбанк» підтримав доводи та вимоги поданої апеляційної скарги, просив ухвалу господарського суду Вінницької області від 26.07.2017 року у справі № 902/1156/15 в частині встановлення ліквідатору ПП «ТУФ «Феріде» Томашуку М.С. основної винагороди у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат скасувати та прийняти в цій частині нове рішення, яким основну винагороду ліквідатору встановити в розмірі двох мінімальних заробітних плат.
Ліквідатор ПП «ТУФ «Феріде» арбітражний керуючий Томашук М.С., заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги ПАТ «Промінвестбанк», просив ухвалу суду першої інстанції від 26.07.2017 року в частині оскарження її банком залишити без змін.
Представник засновника ПП «ТУФ «Феріде» зазначив, що з ініціативи ПАТ «Промінвестбанк» попередньому ліквідатору банкрута - Горбачу С.Ф. було встановлено основну грошову винагороду у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень ліквідатора у справі про банкрутство ПП «ТУФ «Феріде».
Арбітражний керуючий Горбач С.Ф. пояснень з приводу поданої апеляційної скарги ПАТ «Промінвестбанк» на ухвалу господарського суду Вінницької області від 26.07.2017 року у справі № 902/1156/15 в частині встановлення ліквідатору ПП «ТУФ «Феріде» Томашуку М.С. основної винагороди у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат не надавав та свої думки не висловлював.
Вінницька об'єднана Державна податкова інспекція ГУ ДФС у Вінницькій області явку повноважного представника в призначене судове засідання 24.01.2018 року не забезпечила, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлена належним чином.
Оскільки ухвалою суду від 22.12.2017 року явка представників сторін в судове засідання 24.01.2018 року обов'язковою не визнавалась, колегія суддів визнала за можливе здійснювати розгляд справи за відсутності кредитора Вінницької об'єднаної Державної податкової інспекції ГУ ДФС у Вінницькій області.
15.12.2017 року вступив в дію новий Господарський процесуальний кодекс України.
У відповідності до п.п.9 п.1 Перехідних Положень ГПК України, справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши пояснення представника апелянта, арбітражного керуючого та представника засновника банкрута, дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Вінницької області від 17.09.2015 у справі № 902/1156/15 порушено провадження у справі про банкрутство ПП «Торгово-універсальна фірма «Феріде», введено процедуру розпорядження майном боржника на 115 календарних днів, призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Горбача С.Ф.
20.09.2016 року на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет опубліковано оголошення про порушення справи про банкрутство ПП «ТУФ «Феріде».
Ухвалою господарського суду Вінницької області від 24.11.2015 року у справі № 902/1156/15, затверджено реєстр вимог кредиторів ПП «ТУФ «Феріде», а саме, Вінницька об'єднана державна податкова інспекція ГУ ДФС у Вінницькій області із сумою вимог 1 788 910,08 грн.; ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» із сумою вимог 110 480 780, 52 грн.
Постановою господарського суду Вінницької області від 15.03.2016 року у справі № 902/1156/15, ПП «ТУФ «Феріде» визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Горбача С. Ф.
Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 27.12.2016 року у справі № 902/1156/15, затверджено звіт ліквідатора від 29.09.2016 року (додатковий звіт ліквідатора № 01-34/327 від 27.12.2016 року) та ліквідаційний баланс банкрута - ПП «ТУФ «Феріде», ПП «Торгово-універсальна фірма «Феріде» як юридичну особу ліквідовано, провадження у справі № 902/1156/15 про банкрутство припинено.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 07.02.2017 року, ухвалу Господарського суду Вінницької області від 27.12.2016 року у справі № 902/1156/15 залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 25.04.2017 року, постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 07.02.2017 року та ухвалу господарського суду Вінницької області від 27.12.2016 у справі № 902/1156/15 скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Вінницької області на стадію ліквідаційної процедури.
Ухвалою господарського суду Вінницької області від 06.06.2017 року у справі № 902/1156/15 припинено повноваження ліквідатора ПП «ТУФ «Феріде» Горбача С.Ф. за його заявою; призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого Томашука Миколу Савелійовича.
25.07.2017 року ліквідатором ПП «ТУФ «Феріде» арбітражним керуючим Томашуком М.С. подано до суду звіт про виконану роботу в ході ліквідаційної процедури боржника з додатком (вих. № 02-01/152 від 25.07.2017 року) та клопотання про встановлення основної грошової винагороди ліквідатору за виконання ним покладених на нього повноважень у розмірі 4-х мінімальних заробітних плат (вих. № 02-01/151 від 25.07.2017 року).
За результатами розгляду вищевказаного клопотання про встановлення основної грошової винагороди ліквідатору (вих. № 02-01/151 від 25.07.2017 року), господарським судом Вінницької області встановлено арбітражному керуючому (ліквідатору ПП «ТУФ «Феріде») Томашуку М. С. основну грошову винагороду у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання повноважень ліквідатора у справі про банкрутство ПП «ТУФ «Феріде», про що судом першої інстанції 26.07.2017 року винесено оскаржувану ухвалу.
Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні ухвали норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржувану ухвалу залишити без змін, виходячи з наступного.
Згідно з ч.6 ст.12 ГПК України, у редакції чинній з 15.12.2017р., господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон про банкрутство).
Аналогічна норма містилася у ст.4-1 ГПК України, редакція якого діяла до 15.12.2017р.
Згідно з ч.1 ст.41 Закону про банкрутство, ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.
Відповідно до ч.1 ст.98 Закону про банкрутство, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Законом.
Порядок визначення та сплати грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого врегульовано у статті 115 Закону про банкрутство, згідно з частиною першою якої арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) виконує повноваження за грошову винагороду.
В силу ч.3 ст.115 Закону про банкрутство, грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого санацією, ліквідатора складається з основної та додаткової грошових винагород.
Основна грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого санацією, ліквідатора визначається в розмірі двох середньомісячних заробітних плат керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи до введення господарським судом процедури санації боржника або відкриття процедури ліквідації банкрута за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень керуючого санацією або ліквідатора. Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого санацією, ліквідатора не може перевищувати десяти мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень.
Право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень керуючого санацією, ліквідатора.
Таким чином, розмір основної грошової винагороди ліквідатора банкрута визначено Законом про банкрутство і складає дві середньомісячні заробітні плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи до введення господарським судом процедури ліквідації боржника, який, однак, обмежується максимальним розміром у десять мінімальних заробітних плат.
Разом з тим, відповідно до абзаців 7, 8 п.37 Інформаційного листа ВГСУ України від 28.03.2013 року № 01-06/606/2013, грошова винагорода арбітражного керуючого визначається в розмірі мінімальних заробітних плат або середньомісячних заробітних платах керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи. При цьому, в разі неотримання керівником боржника заробітної плати за останні дванадцять місяців його роботи, основна грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого санацією, ліквідатора визначається в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат.
Враховуючи, що розмір середньомісячної заробітної плати керівника боржника не може бути менш ніж встановлений законодавством розмір мінімальної заробітної плати, то мінімальний можливий розмір оплати послуг арбітражного керуючого (ліквідатора) може коливатись від двох до чотирьох мінімальних заробітних плат, як то, зокрема визначено п. 37 Інформаційного листа ВГСУ України від 28.03.2013 року № 01-06/606/2013.
Як вбачається з клопотання ліквідатора (вих. № 02-01/151 від 25.07.2017 року) та підтверджується наявними у справі довідками Вінницької об'єднаної ДПІ головного управління ДФС у Вінницькій області № 6491/10/02-28-13-01 від 09.06.2017 року /матеріали оскарження ухвали а.с.10/ та головного УПФУ у Вінницькій області № 2252/09/36/05 від 09.06.2017 року /матеріали оскарження ухвали а.с.11/, відомості щодо розміру і фактичного отримання керівником ПП «ТУФ «Феріде» заробітної плати в період дванадцяти місяців його роботи до відкриття процедури ліквідації банкрута відсутні.
Між тим, рішенням комітету кредиторів, оформленим протоколом № 5 від 29.09.2016 року, на якому був присутній кредитор ПАТ «Промінвестбанк» в особі Тукмана Ю.В. (довіреність № 09-32/4790000 від 24.07.2015р. з кількістю голосів 77 105, що становить 98,8 % від загальної кількості голосів), встановлено ліквідатору ПП «Торгово-універсальна фірма «Феріде» Горбачу С.Ф. основну винагороду за виконання повноважень ліквідатора в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат /т.4, а.с.247-248/.
Зазначене рішення комітету кредиторів від 29.09.2016р. № 5 обґрунтоване тим, що відповідно до п.37 Інформаційного листа ВГСУ України № 01-06/606/2013 від 28.03.2013 року, в разі неотримання керівником боржника заробітної плати за останні дванадцять місяців його роботи, основна грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого санацією, ліквідатора визначається в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат.
Тобто 29.09.2016р., враховуючи правову позицію Вищого господарського суду України, викладену у п.37 Інформаційного листа від 28.03.2013 року № 01-06/606/2013, кредитор ПАТ «Промінвестбанк» визначився із затвердженням оплати послуг ліквідатора Горбача С.Ф. за відсутності відомостей про отримання керівником боржника заробітної плати у період дванадцяти місяців до визнання ПП «Торгово-універсальна фірма «Феріде» банкрутом у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат.
Натомість у липні 2017 року ПАТ «Промінвестбанк» вважає, що розмір оплати послуг ліквідатора Томашука М.С., призначеного ухвалою господарського суду Вінницької області від 06.06.2017р., повинен становити два розміри мінімальних заробітних плат, не вказуючи будь-яких причин зменшення розміру основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень ліквідатора у два рази.
З огляду на вищенаведені положення норм Закону про банкрутство, враховуючи, що розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого санацією, ліквідатора не може перевищувати десяти мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання ним повноважень, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції про задоволення клопотання арбітражного керуючого Томашука М.С. № 02-01/151 від 25.07.2017 року та встановлення йому основної грошової винагороди в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання повноважень ліквідатора ПП «Торгово-універсальна фірма «Феріде».
Таким чином, заперечення апелянта, викладені у апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження під час її розгляду, а тому відхиляються як необґрунтовані, адже останні не ґрунтуються на положеннях Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Відповідно до ст.ст.74, 76 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до п.1 част.1 ст.275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно з ст.276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому правові підстави для скасування ухвали господарського суду Вінницької області від 26.07.2017 року у справі № 902/1156/15 відсутні.
На підставі ст.129 ГПК України судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на апелянта.
Колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду зауважує, що норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначають спеціальний порядок оскарження постанов апеляційного господарського суду в касаційному порядку.
Так, згідно з част.3 ст.8 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у касаційному порядку можуть бути оскаржені постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду таких судових рішень:
ухвали про порушення справи про банкрутство,
ухвали про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника,
ухвали за результатами розгляду грошових вимог кредиторів,
ухвали про звільнення (усунення, припинення повноважень) арбітражного керуючого,
ухвали про перехід до наступної судової процедури,
ухвали про затвердження плану санації,
ухвали про припинення провадження у справі про банкрутство,
постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.
Наведений перелік судових рішень, що підлягають оскарженню в касаційному порядку, є вичерпним.
Аналіз статті 12 ГПК України, статті 8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" дає підстави для висновку, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі. Спеціальні норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мають пріорітет у застосуванні під час розгляду справ про банкрутство над іншими законодавчими актами України. Тому положення ч.3 ст.8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" слід розуміти як такі, що встановлюють деякі особливості та обмеження у реалізації права на касаційне оскарження судових рішень у процедурі банкрутства, які полягають, зокрема, у завершенні розгляду питання про встановлення основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень ліквідатора закінченням відповідного апеляційного провадження
Керуючись ст.ст.269-280 Господарського процесуального кодексу України, ст.8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суд
ПОСТАНОВИВ:
Ухвалу господарського суду Вінницької області від 26.07.2017р. у справі № 902/1156/15 в частині встановлення основної винагороди ліквідатору Приватного підприємства "Торгово-універсальна фірма "Феріде" арбітражному керуючому Томашуку М.С. в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плати щомісячно залишити без змін, апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова оскарженню не підлягає.
Матеріали оскарження ухвали від 26.07.2017р. у справі № 902/1156/15 повернути господарському суду Вінницької області.
Повну постанову складено "29" січня 2018 року
Головуючий суддя Крейбух О.Г.
Суддя Юрчук М.І.
Суддя Дужич С.П.
Судове рішення № 71860781, Рівненський апеляційний господарський суд було прийнято 24.01.2018. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 902/1156/15. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: