Рішення № 71859273, 22.01.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.01.2018

Справа № 910/21831/17

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В., при секретарі судового засідання Бігмі Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом

Сільськогосподарського приватного підприємства «Андрєєв»

до

про

Товариства з обмеженою відповідальністю «Амстор Трейд»

стягнення заборгованості у розмірі 94 929 грн. 00 коп.

Представники:

від Позивача: не з’явились;

від Відповідача: не з’явились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Сільськогосподарське приватне підприємство «Андрєєв» (надалі також - «Позивач») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Амстор Трейд» (надалі також - «Відповідач») про стягнення заборгованості у розмірі 94 929 грн. 00 коп.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що 01.04.2014 року між Сільськогосподарським приватним підприємством «Андрєєв» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Амстор Трейд» (Покупець) було укладено Договір №451, відповідно до умов якого Постачальник зобов’язався поставляти товар на умовах DDP (рампа торгового центру в місці поставки – згідно замовлення Покупця), а Покупець зобов’язався прийняти товар та оплатити його вартість, відповідно до умов Договору. Як зазначає Позивач, на виконання умов Договору він поставив товар на загальну суму в розмірі 94 929 грн. 00 коп., що підтверджується товарно – транспортними накладними, проте Відповідач всупереч умовам Договору не здійснив оплату за отриманий товар у повному обсязі. Таким чином, в результаті неналежного виконання Відповідачем зобов’язань у останнього утворилась заборгованість перед Сільськогосподарським приватним підприємством «Андрєєв» в розмірі 94 929 грн. 00 коп.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.12.2017 порушено провадження у справі №910/21831/17, призначено розгляд справи на 20.12.2017.

15.12.2017 набрав чинності Закон України від 03.10.2017 N2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким зокрема, Господарський процесуальний кодекс України викладений в новій редакції.

Пунктом 9 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 N2147VІІІ, чинної з 15.12.2017, передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст.12 ГПК України, в редакції Закону України від 03.10.2017р. N2147VІІІ, чинної з 15.12.2017р., спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Згідно з ч. 5 ст.12 ГПК України, в редакції Закону України від 03.10.2017р. N2147VІІІ, чинної з 15.12.2017р., для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Суд, розглянувши матеріали справи № 910/21831/17, з метою справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення спору, а також ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави, дійшов висновку, що вказану справу слід розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

Враховуючи вищевикладене, на виконання наведених приписів Господарського процесуального кодексу України, Суд вважає за необхідне призначити судове засідання у справі та встановити сторонам строки для подання ними документів на підтвердження своєї правової позиції в даному спорі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.12.2017 року вирішено справу розглядати у порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 22.01.2018 року.

22.01.2018 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшло клопотання про долучення доказів по справі.

В судове засідання 22 січня 2018 року представники Сторін не з’явились, про поважні причини неявки суд не повідомили, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується поверненням на адресу рекомендованого повідомлення про вручення 02.01.2018 року уповноваженій особі підприємства Позивача ухвали суду від 20.12.2017 року та поверненням поштового конверту за закінченням встановленого терміну зберігання.

Таким чином, Суд приходить до висновку, що Відповідач та Позивач про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Відповідно до статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що Сторони були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, Суд вважає, що неявка в судове засідання представників Сторін не є перешкодою для прийняття Рішення у даній справі.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 22 січня 2018 року, на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Відповідно до статті 223 Господарського процесуального кодексу України,в судовому засіданні складено протокол судового засідання.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ

01.04.2014 року між Сільськогосподарським приватним підприємством «Андрєєв» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Амстор Трейд» (Покупець) було укладено Договір №451, відповідно до умов якого Постачальник зобов’язався поставляти товар на умовах DDP (рампа торгового центру в місці поставки – згідно замовлення Покупця), а Покупець зобов’язався прийняти товар та оплатити його вартість, відповідно до умов Договору.

Відповідно до п.5.1 Договору загальну суму Договору складає сума товару, отриманого по всім накладним.

Згідно з п.5.5 Договору в редакції Протоколу розбіжностей Покупець зобов’язаний здійснювати оплату за поставлений товар, за вирахуванням сум, які передбачені даним Договором, які настануть після спливу 22 календарних днів з моменту поставки товару, шляхом перерахуванням грошових коштів на поточний рахунок Постачальника. Покупець здійснює оплату товарів два рази на тиждень по робочих вівторках та четвергам (в день, який раніше настане після спливу строку оплати). Оплата за договором здійснюється за умови надання Постачальником належним чином оформлених документів, надання яких є необхідним згідно з цим Договором та чинним законодавством України.

Договір діє з моменту підписання Сторонами до 31.12.2014 р. Дія Договору автоматично продовжується на наступний термін, якщо жодна зі сторін не попередить письмово іншу Сторону про припинення дії Договору за один місяць до закінчення терміну дії Договору , вказаного в п.7.1 Договору. (п.п7.1, 7.3 Договору)

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору №451 від 01.04.2014 року у період з 02.12.2014 року по 03.01.2015 року Позивач поставив товар, а Відповідач в свою чергу прийняв вказаний товар, що підтверджується відповідними накладними на загальну суму в розмірі 95 529 грн. 00 коп.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги Позивач зазначає, що Відповідач всупереч умовам Договору не здійснив оплату за отриманий товар у повному обсязі. Таким чином, в результаті неналежного виконання Відповідачем зобов’язань у останнього утворилась заборгованість перед Сільськогосподарським приватним підприємством «Андрєєв» в розмірі 94 929 грн. 00 коп.

22.08.2017 року Позивач надіслав на адресу Відповідача претензію №24 від 21.08.2017 року з вимогою сплатити заборгованість у розмірі 94 929 грн. 00 коп., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення 31.08.2017 року уповноваженій особі підприємства Відповідача.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Сільськогосподарського приватного підприємства «Андрєєв» підлягають задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення Договору №451 від 01.04.2014 року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно з приписами ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з приписами ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору №451 від 01.04.2014 року у період з 02.12.2014 року по 03.01.2015 року Позивач поставив товар, а Відповідач в свою чергу прийняв вказаний товар, що підтверджується відповідними накладними на загальну суму в розмірі 95 529 грн. 00 коп., які оформлені належним чином та підписані уповноваженими представниками сторін без зауважень та заперечень, в добровільному порядку, проте Відповідач не здійснив оплату за отриманий товар у повному розмірі.

Згідно з п.5.5 Договору в редакції Протоколу розбіжностей Покупець зобов’язаний здійснювати оплату за поставлений товар, за вирахуванням сум, які передбачені даним Договором, які настануть після спливу 22 календарних днів з моменту поставки товару, шляхом перерахуванням грошових коштів на поточний рахунок Постачальника. Покупець здійснює оплату товарів два рази на тиждень по робочих вівторках та четвергам (в день, який раніше настане після спливу строку оплати). Оплата за договором здійснюється за умови надання Постачальником належним чином оформлених документів, надання яких є необхідним згідно з цим Договором та чинним законодавством України.

Суд зазначає, що строк виконання Відповідачем грошового зобов’язання щодо оплати поставленого товару відповідно до умов Договору №451 від 01.04.2014 року та ст. 530 Цивільного кодексу України на момент розгляду даної справи судом настав.

Таким чином, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Амстор Трейд» перед Сільськогосподарським приватним підприємством «Андрєєв» за Договором №451 від 01.04.2014 року становить 95 529 грн. 00 коп. Проте, у зв’язку з тим, що Позивачем заявлено до стягнення з Відповідача заборгованості у розмірі 94 929 грн. 00 коп., а Суд відповідно до частини 2 статті 237 Господарського процесуального кодексу України позбавлений можливості при ухваленні рішення виходити у рішенні за межі позовних вимог, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Амстор Трейд» перед Сільськогосподарським приватним підприємством «Андрєєв» за Договором №451 від 01.04.2014 року становить 94 929 грн. 00 коп.

Проте, Суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів відповідно до статей 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати Відповідачем грошових коштів Сільськогосподарському приватному підприємству «Андрєєв» в розмірі 94 929 грн. 00 коп.

Отже, Суд зазначає, що Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору, не здійснив оплату поставленого та прийнятого товару в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов'язання належним чином, а тому, Суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення 94 929 грн. 00 коп. - суми основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином, з Товариства з обмеженою відповідальністю «Амстор Трейд» на користь Сільськогосподарського приватного підприємства «Андрєєв» підлягає стягненню заборгованість у розмірі 94 929 грн. 00 коп.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ

1. Позов Сільськогосподарського приватного підприємства «Андрєєв» - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Амстор Трейд» (03028, м.Київ, ПРОСПЕКТ НАУКИ, будинок 42/1, корпус 10, офіс 17, Ідентифікаційний код юридичної особи 39135315) на користь Сільськогосподарського приватного підприємства «Андрєєв» (85160, Донецька обл., Костянтинівський район, село Іванопілля, ВУЛИЦЯ МЕТОНІДЗЕ, будинок 1-В, Ідентифікаційний код юридичної особи 31783084) заборгованість у розмірі 94 929 (дев’яносто чотири тисячі дев’ятсот двадцять дев’ять) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 1 600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 26 січня 2018 року.

Суддя О.В. Чинчин