Ухвала суду № 71858333, 25.01.2018, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

25.01.2018 Справа №607/1132/18

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Дзюбановський Ю.І., при секретарі судового засідання Кісіль Т.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Тернопільській області Филими Б.П., погодженого прокурором відділу прокуратури Тернопільської області Оскоріп В.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, одруженого, тимчасово не працюючого, раніше не судимого в силу ст. 89 КК України,

-- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,

-- за участю: прокурора Ковальчук М.О., захисника Матвіяса А.Б., підозрюваного ОСОБА_3,

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий СУ ГУПН в Тернопільській області Филима Б.П. в межах кримінального провадження №12017210000000182 від 07.06.2017р. звернувся із клопотанням, погодженим прокурором відділу прокуратури Тернопільської області Оскоріп В.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_3, якому 22.01.2018р. повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, яке мотивуються наступним.

СУ ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному проваджені №12017210000000182 від 07 червня 2017 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що в період з червня 2017 року по 10 січня 2018 року ОСОБА_5 спільно з своїми знайомими ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у житловому будинку АДРЕСА_2 незаконно виготовляли та зберігали з метою збуту психотропну речовину - амфетамін.

Усвідомлюючи незаконність такої злочинної діяльності та небезпеку в її викритті правоохоронними органами, ОСОБА_5 запропонував ОСОБА_3 безпосередньо збувати у м. Тернопіль наркозалежним особам незаконно виготовлену психотропну речовину, на що останній погодився.

28 вересня 2017 року ОСОБА_5, маючи незаконно виготовлену психотропну речовину - амфетамін, передав її ОСОБА_3 з метою подальшого збуту наркозалежним особам у м.Тернопіль. Надалі, 29 вересня 2017 року близько 15.05 год. ОСОБА_3, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5, перебуваючи на зупинці громадського транспорту по вул. Б.Хмельницького м.Тернополя поблизу залізничного вокзалу збув ОСОБА_9, (анкетні дані змінено) психотропну речовину амфетамін масою в перерахунку на основу 0,0297 грама за грошові кошти у сумі 250 гривень.

22 січня 2018 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, а саме незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також у незаконний збут психотропних речовин, вчинений за попередньою змовою групою осіб.

У клопотанні зазначено та вказано прокурором в судовому засіданні, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджуються зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:

-протоколом допиту свідка ОСОБА_9 (анкетні дані змінено);

-висновком експерта №2-869/17 від 03.11.2017р.;

-іншими матеріалами досудового розслідування в їх сукупності, зокрема, матеріалами НСРД при матеріалах кримінального провадження, які на даному етапі не розсекречені, а також долученим в судовому засіданні протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 12.01.2018р.

Слідчий у клопотанні зазначає і підтримується в судовому засіданні прокурором, що відповідно до ст. 177 КПК України підставою для застосування відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, яке є тяжким злочином, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; продовжувати злочинну діяльність або ж вчинити інше кримінальне правопорушення; незаконного впливу на свідків та інших учасників у кримінальному провадженні; знищення, схову або спотворення будь-яких з речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_3 покладених на нього процесуальних обов'язків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, а також запобігання ризикам, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Ризиком того, що ОСОБА_3 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду є те, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді виключно позбавлення волі, на строк до 10 років. Відповідно альтернативної міри покарання немає. Усвідомлюючи тяжкість вчинених злочинів та розмір покарання, яке йому загрожує, може умисно переховуватись від органу досудового розслідування та суду як на території України так і поза її межами з метою уникнення від відповідальності.

На даний час органом досудового розслідування проведено тільки ряд першочергових слідчих дій, спрямованих на встановлення обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженню. Наявні дані кримінального провадження та оперативна інформація вказує на те, що ОСОБА_3 вчиняв злочин, до якого причетні інші особи. У зв'язку із цим органом досудового розслідування проводяться слідчо-розшукові заходи, спрямовані на встановлення місце знаходження та вилучення речових доказів, насамперед місцезнаходження прекурсорів, за допомогою яких виготовлялися психотропні речовини, обставин їх купівлі та доставки у м.Тернопіль, місця зберігання раніше виготовленої психотропної речовини та обставин її збуту, обставин одержання грошових коштів від збуту психотропних речовин та місць їх зберігання. Однак, ОСОБА_3, перебуваючи на волі, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, насамперед не відшукані на даний час психотропні та наркотичні речовини, прекурсори, грошові кошти, одержані від їх реалізації, про наявність яких і місця їх зберігання йому достовірно відомо, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, що може негативно вплинути на хід досудового розслідування та його результати, у тому числі унеможливить виконання завдань визначених ст. 2 КПК України.

Ризиком того, що ОСОБА_3, перебуваючи на волі може незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні є те, що на даний час досудовим розслідуванням не встановлено усіх свідків та очевидців даного злочину, вказані особи не допитані, зокрема і особи, яким ОСОБА_3 збував психотропну речовину амфетамін. Водночас, деякі з них відомі ОСОБА_3, а відтак, останній як особисто, так і через третіх осіб може незаконно впливати на свідків з метою дачі ними неправдивих, неповних показів, відмови від раніше наданих показань або умисного ухилення ними від явки до органу досудового розслідування та суду для надання показань, що може негативно вплинути на стан судового розгляду та його результати. Також ОСОБА_3 особисто або через третіх осіб може незаконно впливати, у тому числі шляхом застосування погроз на інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні з метою ненадання ними показів чи надання показів в його користь.

Окрім цього, необхідно провести комплекс слідчо-розшукових дій, спрямованих на отримання доказів вчинення ОСОБА_3 спільно із іншими особами інших злочинів, встановлення цих осіб та притягнення їх до кримінальної відповідальність за вчиненні діяння. Проте ОСОБА_3, знаючи осіб, які причетні до його злочинної діяльності, може вживати будь-яких заходів, спрямованих на унеможливлення встановлення їх органом досудового розслідування, впливати на них з метою ухилення ними від органу досудового розслідування та суду, ненадання ними показів чи надання показів в його користь тощо.

Тому, в разі застосування до ОСОБА_3 більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, орган розслідування не матиме можливості запобігти його спілкуванню з іншими співучасниками злочину та свідками, вчинення іншого кримінального правопорушення, перешкоджанню ним в розслідуванні цього кримінального провадження та знищення, приховання або спотворення будь-якої із речей які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Досудовим розслідуванням не встановлено даних, за допомогою яких би обґрунтовувалася можливість запобігти зазначеним ризикам будь-яким іншим із передбачених у КПК України запобіжних заходів, ніж обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Перевіривши надані матеріали клопотання, дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку прокурора, який підтримав клопотання, з наведених у ньому підстав, захисника, який просить відмовити у задоволенні клопотання, оскільки ОСОБА_3 не набув статусу підозрюваного, так як пред'явлення повідомлення про підозру проводилося без участі захисника, до клопотання слідчим не долучено і прокурором не доведено наявність в діях ОСОБА_3 обґрунтованої підозри у вчинення ним злочину за ч. 2 ст. 307 КК України, оскільки клопотання ґрунтується лише на одному факту нібито продажу ОСОБА_3 наркотичного засобу, з якого не вбачається наявності попередньої змови групи осіб і не доведено того, що саме цей проданий засіб, який переданий експерту є наркотичним, наявність порушень положень КПК України, що виразилося у поданні прокурором під час розгляду клопотання додаткових доказів, які не слід брати уваги, думку ОСОБА_3, який підтримує пояснення захисника щодо недоведеності клопотання, або ж в разі його доведення, на думку слідчого, просить застосувати запобіжний захід, не пов'язаний із позбавленням волі, враховуючи його особу та характеризуючі дані, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

Згідно ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, у тому числі наявність в нього родини утриманців; наявність постійного місця проживання у підозрюваного; наявність судимостей; репутацію підозрюваного та майновий стан.

Частина 2 статті 177 цього Кодексу передбачає, що підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженню; перешкоджати кримінальному провадженню іншими чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється обвинувачується.

Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у ст. 5 параграф 1 (с) Конвенції, передбачає «наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин». Існування «обґрунтованої підозри» розглядається як необхідна, а при первісному обранні - навіть іноді неодмінна і достатня підстава для арешту.

Таким чином, під достатніми доказами відносно акту повідомлення особи про підозру слід розуміти достовірні відомості, зібрані, перевірені і оцінені слідчим, прокурором у встановленому законом порядку, які в своїй сукупності приводять до єдиного висновку на даний момент розслідування про те, що конкретна особа вчинила кримінальне правопорушення, яке передбачене КК України, і не підлягає звільненню від відповідальності за нього. При цьому, повідомлення особи про підозру, повинно базуватися не на простій сукупності доказів, а на їх системі. Якщо немає системи доказів, а є лише окремі докази винуватості, що не узгоджуються з іншими, значить не можна приймати рішення про повідомлення особи про підозру.

Обґрунтованість повідомлення про підозру означає, що кожне положення, сформульоване в ній, ґрунтується на зібраних доказах.

Так, під час розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, яке тяжким злочином, санкція статті якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна. При цьому, підозра у вчиненні ОСОБА_3 вказаного злочину підтверджується оголошеними та дослідженими у судовому засіданні доказами в їх сукупності, які в даному випадку є достатніми при вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу, виходячи із системного аналізу зібраних доказів. Посилання захисника на необґрунтованість підозри, відсутність доказів, які б вказували про вчинення ОСОБА_3 інкримінованого йому злочину, не перебування ОСОБА_3 в статусі підозрюваного, що виключає можливість самого розгляду клопотання, спростованні матеріалами клопотання, наданими і дослідженими в судовому засіданні обґрунтуваннями прокурора щодо їх зібрання та допустимості згідно вимог КПК України.

При цьому необхідно відзначити, що на даній стадії досудового розслідування слідчий судді не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього заходу забезпечення кримінального провадження, одним із яких є запобіжний захід, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Вивченням особи ОСОБА_3 встановлено, що він проживає має місце реєстрації та місце постійного проживання, по якому характеризується позитивно, одружений, тимчасово працює по наданню послуг «таксі» (зі слів), на обліках в лікаря нарколога чи психіатра не перебуває, раніше не судимий в силу ст. 89 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Летель проти Франції» від 26.06.1991р. зазначив, що «особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення, як виняткову міру запобіжного заходу протягом певного часу». Тобто, із зазначеного рішення Європейського суду вбачається, що у справах, де особа обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, виходячи з самої тяжкості обвинувачення, попереднє ув'язнення може бути застосоване.

Приймаючи до уваги ті обставини, що не зважаючи на особу підозрюваного ОСОБА_3 та його позитивні характеризуючі дані, враховуючи обставини вчиненого тяжкого кримінального правопорушення, санкція статті якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з позбавлення майна, альтернативна міра покарання відсутня, у випадку незастосування до останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрання підозрюваному іншого більш м'якого запобіжного заходу, як це клопоче ОСОБА_3, існують ризики, що підозрюваний, зважаючи на санкцію кримінального правопорушення, у якому останній підозрюється, зможе переховуватися від органів досудового розслідування або суду, продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, матиме можливість незаконно впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження, про яких йому відомо і встановлення яких ведеться органом досудового розслідування, може спотворити, сховати або знищити будь-які із речей, а саме психотропних та наркотичних речовин, прекурсорів, про місцезнаходження яких він знає, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення як доказів вчинення злочину і пошук яких здійснюється слідством в рамках кримінального провадження.

За встановлених обставин при розгляді клопотання слідчий суддя вважає, що клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Тернопільській області Филими Б.П. є обґрунтоване і доведене, а застосований до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в даному випадку відповідає обставинам вчиненого кримінального правопорушення і на даному етапі досудового розслідування такий захід забезпечення кримінального провадження виправдовує таке втручання у право підозрюваного на особисту свободу та недоторканість.

Докази, які б свідчили про вкрай негативний стан здоров'я підозрюваного, який би унеможливлював перебування ОСОБА_3 під вартою, судом під час розгляду клопотання не встановлено і стороною захисту не надано.

Крім цього, згідно ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення, особу ОСОБА_3, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, його вік, сімейний та майновий стан, приходить до висновку про необхідність визначення розміру застави в межах, встановлених законом у даному випадку та який достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 177, 183, 193, 194, 196, 205, 309, 376 КПК України, слідчий суддя -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання підозрюваного ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу, не пов'язаного з позбавлення волі - відмовити.

Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Тернопільській області Филими Б.П., погодженого прокурором відділу прокуратури Тернопільської області Оскоріп В.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_3 - задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, взявши ОСОБА_3 під варту із зали суду.

Датою закінчення строку дії ухвали вважати 00 год. 00 хв. 20 березня 2018 року.

Визначити ОСОБА_3 розмір застави у сумі 140 960 грн. (сто сорок тисяч дев'ятсот шістдесят гривень) для внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Тернопільській області (р/р 37319038003454, МФО 820172, ідентифікаційний код 26198838, Банк Одержувача: Державна казначейська служба, призначення платежу - застава за «Сироїжко Павла Дмитровича» у кримінальному провадженні №12017210000000182 за ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25 січня 2018 року).

У випадку внесення застави, покласти на ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, строком до 20 березня 2018 року наступні обов'язки:

-- з'являтися за першою вимогою до слідчого, прокурора чи суду залежно від стадії кримінального провадження;

-- не відлучатися із с. Біла Тернопільського району без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

-- утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними та свідками у даному кримінальному провадженні;

- носити електронний засіб контролю.

Роз'яснити ОСОБА_3, що якщо він, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до апеляційного суду Тернопільської області протягом п'яти днів з дня її оголошення, а для особи, яка перебува є під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Ю. І. Дзюбановський