Постанова № 71857262, 24.01.2018, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Єдиний унікальний номер 332/4629/15 Головуючий у 1 інстанції Марченко Н.В.

Провадження № 22-ц/778/12/18 Суддя-доповідач Поляков О.З.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2018 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого Полякова О.З.

Суддів: Гончар М.С.

Кухаря С.В.

при секретарі: Бабенко Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4 на рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 15 січня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, третя особа: Державна реєстраційна служба Запорізького міського управління юстиції, про визнання права власності на частку у спільній власності майна подружжя, -

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, який в ході розгляду справи був уточнений, до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, третя особа: Державна реєстраційна служба Запорізького міського управління юстиції, про визнання права власності на частку у спільній власності майна подружжя.

В обґрунтування своїх вимог зазначав, що з липня 1996 року він та ОСОБА_9 проживали однією сім'єю, як подружжя без реєстрації шлюбу.

18 липня 1997 року він подарував ОСОБА_9, належний йому на праві власності житловий будинок, житловою площею 49,8 м. кв., а також гараж, літню кухню, сараї, вбиральню, погріб, паркани і водопровід, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1, що підтверджується договором дарування.

02 серпня 1997 року між ними було зареєстровано шлюб.

Зазначав, що за час сумісного проживання, ними за рахунок сімейного бюджету, здійснено реконструкцію вказаного житлового будинку, внаслідок чого його загальна площа була збільшена до 280,9 м. кв., а житлова площа - до 171,7 м.кв.

Факт здійснення перебудов, реконструкцій та зведення нових об'єктів домоволодіння підтверджується Розпорядженням голови Заводської районної адміністрації від 13.12.2004 року № 1438р «Про оформлення житлової прибудови «Г -2» та самовільних будівель по АДРЕСА_1», Актом прийняття індивідуального житлового будинку у м. Запоріжжі, затвердженим на підставі розпорядження голови Заводської рай адміністрації від 13 грудня 2004 року № 1438р.(а.с.14-15), а також поясненнями свідків допитаних в судовому засіданні.

Крім того, ОП «ЗМБТІ» було внесено відповідні зміні до технічного паспорту на житловий будинок індивідуального житлового фонду за адресою АДРЕСА_1. (а.с.10-13)

Крім того, ОП «ЗМБТІ» було внесено відповідні зміні до технічного паспорту на житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 10-13).

ІНФОРМАЦІЯ_1 його дружина померла. Після її смерті відкрилась спадщина на вищевказане нерухоме майно.

Відповідачі у справі є спадкоємцями ОСОБА_9 за законом.

Оскільки між ними є спір щодо обсягу прийнятого спадкового майна, просив визнати нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а саме: житловий будинок літ. «Г», житлову прибудову «Г1-2», літні кухні «А», «К», таражі «Ж», «З», сараї «Л», «Н», вбиральню «М», погріб «пг» намети «О», «П», паркани « 4.5.6.7.8,9.10 та водопровід №11 спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_3 і ОСОБА_9, та визнати за ним право власності на 1/2 частину зазначеного нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 15 січня 2016 року у задоволені позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4 посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду, ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 03 березня 2016 року рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 15.01.2016 року змінено в частині правового обґрунтування відмови у задоволені позову.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 14 вересня 2016 року рішення апеляційного суду Запорізької області від 03 березня 2016 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, пояснення учасників процесу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права .

Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу свої вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинку, будівлі, споруди, тощо( виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 62 СК України якщо майно дружини, чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних-трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя, воно у разі спору може бути визнане за рішенням суду об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Частиною 1 ст. 70 СК України передбачено, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними.

Згідно вимог ст.368 ЦК України майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім'ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.

Як вбачається з матеріалів справи, 18 липня 1997 року ОСОБА_3 подарував ОСОБА_9, належний йому на праві власності житловий будинок, житловою площею 49,8 м. кв., а також гараж, літню кухню, сараї, вбиральню, погріб, паркани і водопровід, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 та підтверджується Договором дарування, посвідченим приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Вакуленко С.О. та внесено в реєстр за р. № 3692.(а.с.8-9)

02 серпня 1997 року між ними було зареєстровано шлюб.

Протягом часу сумісного проживання, подружжя здійснило реконструкцію вказаного житлового будинку, в наслідок чого його загальна площа була збільшена до 280,9 м. кв., а житлова площа - до 171,7 м.кв.

Факт здійснення перебудов, реконструкцій та зведення нових об'єктів домоволодіння підтверджується Розпорядженням голови Заводської районної адміністрації від 13.12.2004 року № 1438р «Про оформлення житлової прибудови «Г -2» та самовільних будівель по АДРЕСА_1» (а.с. 14, т.1)

В матеріалах справи міститься акт про прийняття індивідуального житлового будинку у м. Запоріжжі, затвердженим на підставі розпорядження голови Заводської рай адміністрації від 13 грудня 2004 року № 1438р., з якого вбачається що спірний житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 був введений в експлуатацію у 2004 році.(а.с. 15, т.1).

Крім того, ОП «ЗМБТІ» було внесено відповідні зміні до технічного паспорту на житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 10-13).

Позивач весь час мешкав за спірною адресою і особисто приймав участь у перебудові та реконструкції будинку.

Зазначені обставини крім наявних в матеріалах справи документів були також підтверджені показами свідків, а також фактично не заперечувалися відповідачами.

Окрім цього, під час апеляційного розгляду справи, за клопотанням ОСОБА_3 було призначено та проведено судову оціночно - будівельну експертизу.

За висновком судової оціночно - будівельної експертизи № 119-17 від 28.07.2017 року ( а. с.147-233) вперіод з 1997 року по 2015 рік в житловому будинку було виконано реконструкцію та прибудовано нові прибудови, за рахунок чого було збільшено площу житлового будинку АДРЕСА_1, а також на території домоволодіння у вказаний період було побудовано нові будівлі та споруди. Тобто виконано невід'ємні поліпшення земельної ділянки які впливають на ринкову вартість об'єкта нерухомості. Загальна площа житлового будинку, відповідно до технічного паспорту від 07.07.1997 року, (т. 2 а.с. 43-45), експлікації з плану житлового будинку АДРЕСА_1, складала - 114,7 м2. Загальна площа житлового будинку, відповідно до технічного від 26.10.2004 року, (т. 2 а. с. 38-42), експлікації з плану житлового будинку АДРЕСА_1, складала - 280,9 м2.

Різниця в площі житлового будинку АДРЕСА_1 після проведення реконструкції, складає - 166,2 м2.

Таким чином площа житлового будинку АДРЕСА_1 після проведення реконструкції збільшилася на - 59% (166,2 / 280,9 х 100).

Встановлено, що за період з 1997 року по 2015 рік на території земельної ділянки АДРЕСА_1 було побудовано нові прибудови до житлового будинку, господарські будівлі та споруди.

Загальна вартість об"єктів нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1 станом на липень 1997 року складала - 45 817 грн.

Загальна вартість об"єктів нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1 станом на жовтень 2004 року складала - 703 664 грн.

Реконструкція яка була виконана в будинку АДРЕСА_1 в період з 1997 року по 2015 рік, призвела до поліпшення технічних та об'ємно-планувальних характеристик нерухомого майна, оскілки площу житлового будинку було збільшено.

З огляду наведено вбачається, що саме в період спільного проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_9, вартість спірного будинку була значно збільшена та поліпшено його якісні характеристики, в зв'язку з чим спірний будинок в розумінні вимог ст. 62 СК України є об'єктом спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до ч.1 ст. 257 ЦПК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За вимогами ч.1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Судова колегія приходе до висновку ,що по справі відсутні підстави для застосування наслідків пропуску строку позовної давності ,так як позивач вважаючи себе одним із співвласників об"'єкту права спільної сумісної власності подружжя, дізнався по порушення його прав не з дня відкриття спадщини \ ІНФОРМАЦІЯ_1 - дня смерті його дружини ОСОБА_9 \,а з вересня 2015 року , так як в період з 2011 по 2015 роки ні хто зі спадкоємців заходів для отримання свідоцтва про право на спадщину не здійснював.

Враховуючи вищенаведене, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції колегія вважає, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, ухвалив рішення, яке не відповідає нормам матеріального і процесуального права, а тому наявні підстави для задоволення апеляційної скарги та прийняття нової постанови про задоволення позову.

В силу вимог ч.1,13 ст.141 ЦПК України в разі задоволення апеляційної скарги особа, яка подала апеляційну скаргу, має право на компенсацію за рахунок відповідачів судових витрат пов'язаних з розглядом справи, а саме документально підтверджених витрат понесених нею на проведення судової експертизи та сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 382-384 ЦПК України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4 - задовольнити.

Рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 15 січня 2016 року у цій справі - скасувати, прийняти нову постанову за якою:

«Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, третя особа: Державна реєстраційна служба Запорізького міського управління юстиції, про визнання права власності на частку у спільній власності майна подружжя - задовольнити.

Визнати нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а саме: житловий будинок літ. «Г», житлову прибудову « Г1-2», літні кухні «А», «К», гаражі «Ж», «З», сараї «Л», «Н», вбиральню «М», погріб «пг» намети «О», «П», паркани № 4,5,6,7,8,9,10 та водопровід №11 спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_3 і ОСОБА_9.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а саме: житловий будинок літ. «Г», житлова прибудова « Г1-2», літні кухні «А», «К», гаражі «Ж», «З», сараї «Л», «Н», вбиральня «М», погріб «пг» намети «О», «П», паркани № 4,5,6,7,8,9,10 та водопровід №11.

Стягнути з ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 на користь ОСОБА_3 судові витрати по 2110 (дві тисячі сто десять) гривень 60 (шістдесят) копійок з кожного.»

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повна постанова складена 29.01.2018 року

Головуючий:

Судді: