Постанова № 71855992, 24.01.2018, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 303/4097/15-ц

П О С Т А Н О В А

Іменем України

24 січня 2018 року м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі:

головуючого : судді Джуги С.Д.

суддів: Кондора Р.Ю., Кожух О.А.

при секретарі: Волощук В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Мукачівського міськрайонного суду, яке ухвалено 26 жовтня 2017 року суддею Морозовою Н.Л., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача: Державна реєстраційна служба Мукачівського МРУЮ в Закарпатській області, ТзОВ «Мукачівське РБТІ та ЕО» про визнання недійсним договору купівлі-продажу домоволодіння, скасування державної реєстрації права власності,

в с т а н о в и в:

У липні 2015 року ОСОБА_1 звернулась до суду з указаним позовом та просила: скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на домоволодіння по АДРЕСА_1, яка проведена на підставі рішення Мукачівського міськрайонного суду № 2-165/09/ від 23 жовтня 2009 року; визнати недійсним договір купівлі-продажу домоволодіння від 31 жовтня 2011 року по АДРЕСА_1, який укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, застосувавши умови двосторонньої реституції; скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на домоволодіння по АДРЕСА_1, яка проведена на підставі договору купівлі-продажу від 31 жовтня 2011 року.

Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що вона та ОСОБА_3 були співвласниками домоволодіння, розташованого по АДРЕСА_1 по 1/3 частини та 2/3 частини відповідно. Рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 23 жовтня 2009 року, яке залишено без змін ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 28 квітня 2010 року, визнано право власності за ОСОБА_3 на все домоволодіння, розташоване по АДРЕСА_1 та зобов'язано ОСОБА_3 виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості 1/3 частини вказаного домоволодіння.

ОСОБА_3, на підставі вказаного рішення, зареєструвала за собою право власності на вказане домоволодіння та відчужила його ОСОБА_2, на підставі договору купівлі- продажу від 31 жовтня 2011 року.

В подальшому ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 лютого 2012 року рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 23 жовтня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 28 квітня 2010 року скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції. В подальшому ухвалою Мукачівського міськрайонного суду від 18 липня 2012 року провадження у справі закрито, у зв'язку з відмовою ОСОБА_3 від позову.

Після цього, з метою захисту свого права власності на 1/3 частину спірного домоволодіння, позивачка зверталась до суду з віндикаційним позовом, за наслідками розгляду якого рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 18 червня 2013 року, яке змінене рішенням апеляційного Закарпатської області від 24 липня 2013 року, її позов було задоволено та витребувано від ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1/3 частину домоволодіння, розташованого по АДРЕСА_1, залишивши у власності ОСОБА_2 2/3 частини вказаного домоволодіння.

Позивачка вважає, що оскільки рішення Мукачівського міськрайонного суду від 23 жовтня 2009 року, на підставі якого було зареєстроване право власності на спірне домоволодіння в цілому за ОСОБА_3, а згодом відчужене останньою на користь ОСОБА_2 та зареєстровано за ним, скасовано, тому 1/3 частина спірного домоволодіння вибула з її володіння незаконно, у зв'язку з чим вона була позбавлена права реалізувати своє суб'єктивне право, передбачене ч. 1 ст. 362 ЦК України, згідно з якою у разі продажу частки у праві спільної часткової власності співвласник має переважне право перед іншими особами на її купівлю, тому звернулась до суду з указаним позовом.

Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 24 грудня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 04 квітня 2016 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на домоволодіння по АДРЕСА_1, реєстраційний номер 6200409, яка проведена на підставі рішення Мукачівського міськрайонного суду від 23 жовтня 2009 року.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу домоволодіння від 31 жовтня 2011 року по АДРЕСА_1, який укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, застосувавши умови двосторонньої реституції у частині 1/3 частки, яка набута ОСОБА_3 на підставі рішення Мукачівського міськрайонного суду від 23 жовтня 2009 року.

Скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на домоволодіння по АДРЕСА_1, реєстраційний номер 6200409, яка проведена на підставі договору купівлі-продажу від 31 жовтня 2011 року в частині 1/3 частки, яка набута ОСОБА_3 на підставі рішення Мукачівського міськрайонного суду від 23 жовтня 2009 року.В іншій частині позовних вимог відмовлено.

УхвалоВищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 червня 2017 року дане рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 24 грудня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 04 квітня 2016 року скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 26 жовтня 2017 року в задоволенні заявленого позову ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить зазначене рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, вказує на те, що суд не врахував, що вона є власником 1/3 частини нерухомого майна і має право переважної купівлі частки у спільній власності, суд безпідставно не визнав недійсним договір купівлі - продажу та не застосував реституцію, чим порушено її законні права.

В запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_3 просить апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, посилаючись на те, що судом першої інстанції правильно встановлено фактичні обставини справи та правильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає, що вона не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції правильно встановлено наступні обставини справи.

Позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_3 були співвласниками домоволодіння, розташованого по АДРЕСА_1. ОСОБА_1 належало 1/3 частина вказаного домоволодіння на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 25 червня 2007 року, а ОСОБА_3 - 2/3 частини на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 10 квітня 2007 року.

Рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 23 жовтня 2009 року, яке залишено без змін ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 28 квітня 2010 року, визнано право власності за ОСОБА_3 на все домоволодіння, розташоване по АДРЕСА_1 та зобов'язано ОСОБА_3 виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості 1/3 частини вказаного домоволодіння.

ОСОБА_3, на підставі вказаного рішення, зареєструвала за собою право власності на вказане домоволодіння та відчужила його ОСОБА_2, на підставі договору купівлі-продажу від 31 жовтня 2011 року.

В подальшому ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 лютого 2012 року рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 23 жовтня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 28 квітня 2010 року скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції. В подальшому ухвалою Мукачівського міськрайонного суду від 18 липня 2012 року провадження у справі закрито, у зв'язку з відмовою ОСОБА_3 від позову.

Обгрунтовуючи заявлений позов позивач ОСОБА_1 посилається на те, що оскільки рішення Мукачівського міськрайонного суду від 23 жовтня 2009 року, на підставі якого було зареєстроване право власності на спірне домоволодіння в цілому за ОСОБА_3, а згодом відчужене останньою на користь ОСОБА_2 та зареєстровано за ним, скасовано, тому 1/3 частина спірного домоволодіння вибула з її володіння незаконно, у зв'язку з чим вона була позбавлена права реалізувати своє суб'єктивне право, передбачене ч. 1 ст. 362 ЦК України.

Суд першої інстанції правильно дійшов висновків, що вимога позивача ОСОБА_1 про скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_3 на домоволодіння у АДРЕСА_1, реєстраційний номер 6200409, яка проведена на підставі рішення Мукачівського міськрайонного суду № 2-165/09/ від 23.10.2009 року, - не узгоджується з положеннями Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції станом на 15 грудня 2009 року; далі - Закон № 1952-ІV) та Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), оскільки дана державна реєстрація не є чинною, так як вона була змінена 03.11.2011року на державну реєстрацію права власності ОСОБА_2, проведеної на підставі договору купівлі - продажу від 31.10.2011 року.

Судом першої інстанції правильно зазначено, що обставини, з якими позивачем обґрунтовує вимоги про визнання недійсним договору купівлі - продажу від 31.10.2011 року із застосуванням двосторонньої реституції, а саме - в зв'язку з порушенням її переважного права, як співвласника, перед іншими особами на купівлю частки у праві спільної часткової власності, передбаченого ч.1 ст. 362 ЦК України, не є підставами для визнання правочину недійсним.

Згідно ч.4 ст. 362 ЦК України у разі продажу частки у праві спільної часткової власності з порушенням переважного права купівлі співвласник може пред'явити до суду позов про переведення на нього прав та обов'язків покупця. Одночасно позивач зобов'язаний внести на депозитний рахунок суду грошову суму, яку за договором повинен сплатити покупець.

Таким чином, за змістом даної статті способом захисту порушеного переважного права купівлі частки є пред'явлення співвласником, право якого порушено, позову про переведення на нього прав та обов'язків покупця з одночасним внесенням на депозитний рахунок суду грошової суми, яку за договором повинен сплатити покупець, а не визнання недійсним договору. Більше того, лише за дійсним договором, можливе переведення прав прав та обов'язків.

Недотримання вимог ст. 362 ЦК України у разі продажу учасником спільної часткової власності своєї частки іншій особі не є підставою для визнання правочину недійсним (п.26 постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»).

Окрім того, на момент укладення договору купівлі - продажу від 31.10.2011 року домоволодіння по АДРЕСА_1 в цілому було зареєстровано на праві приватної власності за ОСОБА_3, як одноосібним власником, а тому у неї, відповідно до ст. 362 УК України, не було обов'язку письмово повідомити інших співвласників про намір продати належний їй на праві власності в цілому житловий будинок.

Дані обставини встановлені також рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 18 червня 2013 року та рішенням апеляційного Закарпатської області від 24 липня 2013 року, якими віндикаційний позов ОСОБА_1, було задоволено та витребувано від ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 належну їй 1/3 частину домоволодіння, розташованого по АДРЕСА_1, залишивши у власності ОСОБА_2 2/3 частини вказаного домоволодіння.

Таким чином, даним рішенням суду порушені права позивачки ОСОБА_1 на належну їй 1/3 частину вказаного домоволодіння відновлено.

За таких обставин рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування немає. Доводи апеляційної скарги вищенаведених висновків суду не спростовують, ґрунтуються на неправильному розумінні норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, а тому не можуть бути взяті до уваги.

З врахуванням наведеного, колегія суддів дійшла до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 268, 374, 375,381-384 ЦПК України, апеляційний суд ,-

постановив :

апеляційну скаргу ОСОБА_1- залишити без задоволення

Рішення Мукачівського міськрайонного суду від 26 жовтня 2017 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду

Повний текст судового рішення складено 29 січня 2018 року.

Головуючий :

Судді: