Ухвала суду № 71854905, 25.01.2018, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа №263/11910/17

Провадження №2/263/236/2018

У Х В А Л А

25 січня 2018 року місто Маріуполь

Жовтневий районний суд міста Маріуполя у складі:

головуючого судді Музики О.М.,

при секретарі Рудь Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні житловим будинком та земельною ділянкою шляхом виселення, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на частину житлового будинку, визнання частково недійсним державного акта на земельну ділянку, визнання права власності на частину земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

До Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області 18 вересня 2017 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні житловим будинком та земельною ділянкою шляхом виселення. На обґрунтування вимог позивач посилається на те, що вона є власником житлового будинку за адресою: вул. Бахмутська, 88, м. Маріуполь, на підставі свідоцтва про право на спадщину, посвідченого 26 липня 2004 року Першою маріупольською державною нотаріальною конторою. Також позивачу на праві приватної власності належить земельна ділянка № 88 по вулиці Бахмутській у м. Маріуполі на підставі рішення органу місцевого самоврядування. У вказаному будинку проживає позивач, її онука ОСОБА_2, чоловік онуки ОСОБА_3 та їх дитина. ОСОБА_2 та ОСОБА_4 постійно вчиняють сварки, що негативно впливає на стан здоров’я позивача. На прохання позивача переїхати до іншого житла відповідачі відповідають відмовою. ОСОБА_1 з відповідачами спільне господарство не веде, однією сім’єю з ними не проживає, сумісного бюджету не має, крім того, між ними відсутні будь-які договірні відносини щодо користування спірним будинком. Відповідачі заважають ОСОБА_1 у користуванні належним їй будинком, крім того на теперішній час остання збирається його продати. У зв’язку з чим, керуючись положеннями ст. 41 Конституції України, ст. 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ч. 1 ст. 116, ст. 150 ЖК Української РСР, ст. ст. 1, 15, 16, 317, 319, 321, 391 ЦК України, ст. ст. 1, 3, 118, 119, 120 ЦПК України, позивач просить суд усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою та житловим будинком за адресою: вул. Бахмутська, 88, м. Маріуполь, шляхом виселення ОСОБА_2 та ОСОБА_4 без надання їм іншого житлового приміщення; стягнути із відповідачів понесені судові витрати.

Ухвалою Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 09 жовтня 2017 року відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду.

10 листопада 2017 року до суду надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на частину житлового будинку, визнання частково недійсним державного акта на земельну ділянку, визнання права власності на частину земельної ділянки. На обґрунтування вимог зустрічної позовної заяви зазначено, що спірний будинок придбаний матір’ю ОСОБА_2 – ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу від 21 січня 1987 року. На той час будівля складалася із саманного житлового будинку, трьох сараїв літ. Б, Г, Е, вбиральні літ. В. Протягом 1993-1996 років та 2001 року ОСОБА_5 та її чоловік ОСОБА_6 за власні кошти побудували літню кухню літ. И-1, яка складалась із двох поверхів. У вересні 2001 року ОСОБА_5, яка мешкала зі своєю родиною – чоловіком та доньками у належному їй житловому будинку дозволила своїм батькам: ОСОБА_1 та ОСОБА_7 проживати у будівлі літ. И-1. 22 жовтня 2001 року ОСОБА_5 уклала зі своїм батьком ОСОБА_7 договір дарування будинку літ. А-1, огорожі літ. 1, сараїв літ. Б-1, літ. Г-1, літ. Е, вбиральні літ. В-1, крім будівлі літ. И-1 оскільки така належним чином не була введена в експлуатацію. 08 лютого 2002 року ОСОБА_7 помер, а 06 липня 2004 року ОСОБА_1 у Першій маріупольській нотаріальній конторі отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на спірний будинок, але без будівлі И-1. На час смерті ОСОБА_7 у будинку А-1 продовжувала мешкати родина ОСОБА_5 з чоловіком та дітьми, а у будівлі літ. И-1 – ОСОБА_1 Оцінка спадкового майна складала 17064 грн. З жовтня 2010 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 стали проживати однією сім’єю без реєстрації шлюбу. Батьки ОСОБА_2 запропонували їй з чоловіком добудувати будівлю літ. И-1 та проживати там. В результаті вирішено, що батьки передають ОСОБА_2 будівлю літ. И-1, яка збудована за їх власні кошти, ОСОБА_2 з її чоловіком добудовує таку за власні кошти, частина яких складається із позичених батьками, а ОСОБА_1 буде проживати в окремому приміщенні будівлі літ. И-1. ОСОБА_1 л.О. погодилась з тим, що таким чином вони побудують сумісну власність, а після смерті останньої ОСОБА_2 отримає її частину спірного будинку. 19 серпня 2011 року ОСОБА_1 склала заповіт, за яким усе її майно вона заповіла ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_5). У квітні 2012 року позивачем за зустрічним позовом та ОСОБА_3 розпочали ремонтно-будівельні роботи житлового будинку літ. И-2 (раніше И-1). Згідно з технічними характеристиками будинку станом на 30 вересня 2013 рокук інвентаризаційна вартість житлового будинку літ. И-2 складала 260307 грн., тамбуру – літ И-1 – 19238 грн., а всього – 279545 грн. У липні 2012 року сталася пожежа у будинку літ. А-1, яка завдала будинку шкоди та від спадкового майна залишилася лише два сараї літ. Б-1, Е-1, вбиральня літ. К-1, літня кухня літ. 3-1, огорожа № 1. 12 липня 2013 року ОСОБА_1 дала згоду на реєстрацію ОСОБА_8 за адресою: вул. Бахмутська, 88, м. Маріуполь, а з 15 липня 2013 року ОСОБА_8 та ОСОБА_9 фактично стали проживати у житловому будинку літ. И-2. 07 вересня 2013 року ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_8) та ОСОБА_3 зареєстрували шлюб, а 20 жовтня 2015 року у них народилася донька ОСОБА_10, яка з 12 листопада 2015 року зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1. До 26 серпня 2016 року будівля літ. И-2 (раніше – літ. И-1) значилася як самовільно збудований об’єкт. Документи на споруди, які залишилися на цій земельній ділянці, були оформлені на ОСОБА_1, яка, скориставшись цією обставиною, таємно ввела в експлуатацію будівлю літ. И-2 як житловий будинок на її ім’я. 25 липня 2016 року ОСОБА_1 уклала з Маріупольською міською радою договір оренди земельної ділянки за адресою: вул. Бахмутська, 88, м. Маріуполь, строком на 10 років. На теперішній час між ОСОБА_1 та сім’єю ОСОБА_2 склалися складні неприязні стосунки. Користуючись тим, що всі документи на житлову будівлю та земельну ділянку оформлені на ОСОБА_1, остання бажає виселити сім’ю ОСОБА_2 та продати цей будинок, чим порушує їх права та інтереси.

У зв’язку з чим, керуючись положеннями ст. ст. 15, 123, 177, 316, 328, 331, 355, 357-358, 377-388, 386 ЦК України, ст. 152 Земельного кодексу України, ст. ст. 79, 88 ЦПК України ОСОБА_2 просить суд: відмовити у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні житловим будинком та земельною ділянкою шляхом виселення; визнати за ОСОБА_2 право власності на 97/100 житлового будинку за адресою: вул. Бахмутська, 88, м. Маріуполь; визнати частково недійсним свідоцтво про право на спадщину на ім’я ОСОБА_1, видане 27 липня 2004 року Першою маріупольською державною нотаріальною конторою, реєстровий № 7-1424; визнати за ОСОБА_1 право власності на 3/100 частини будинку за адресою: вул. Бахмутська, 88, м. Маріуполь; визнати частково недійсним свідоцтво про право власності на земельну ділянку, розташовану за адресою: вул. Бахмутська, 88, м. Маріуполь, видане на ім’я ОСОБА_1; визнати за ОСОБА_2 право власності на частину земельної ділянки за адресою: вул. Бахмутська, 88, м. Маріуполь; стягнути із ОСОБА_1 судові витрати.

Ухвалою Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 13 листопада 2017 року указані позовні заяви об’єднані в одне провадження.

Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України, в редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, провадження в цивільних справах здійснюються відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з ч. 4 ст. 19 ЦПК України загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до ч. 3 ст. 274 ЦПК України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 189 ЦПК України завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з’ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Враховуючи, що у справі провадження за первісним позовом відкрито до 09 жовтня 2017 року, а питання про об’єднання із зустрічною позовною заявою вирішене 13 листопада 2017 року, керуючись ч. 3 ст. 3, ст. ст. 12, 13, 19, 189, 274 ЦПК України, беручи до уваги, що розгляд справи по суті не розпочався, суд дійшов висновку про розгляд указаної цивільної справи у порядку загального позовного провадження та призначення у справі підготовчого засідання, що забезпечить сторонам їх право на змагальність та диспозитивність цивільного судочинства.

25 січня 2018 року від відповідача за первісним позовом ОСОБА_2 до суду надійшло клопотання про витребування доказів, а саме: 1) витребувати у КП «Маріупольське бюро технічної інвентаризації» інвентарну справу домоволодіння за адресою: вул. Бахмутська, 88, м. Маріуполь; 2) витребувати в Управлінні Державного архітектурно будівельного контролю Маріупольської міської ради матеріали, які використовувались фахівцями для надання декларації про готовність об’єкта до експлуатації, серії ДЦ № 142163390366, виданої 26 серпня 2016 року; 3) витребувати у Маріупольської міської ради матеріали, які використовувались для підготовки рішення Маріупольської міської ради від 30 червня 2016 року № 7/8-437.

Відповідно до ч. 1 ст. 48 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Згідно з ч. ч. 6-8 ст. 48 ЦПК України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов’язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п’яти днів з дня вручення ухвали.

У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

На підставі викладеного, для всебічного та об’єктивного розгляду справи, враховуючи, що відповідач за первісним позовом не має можливості подати запитувані ним докази, суд вважає за необхідне витребувати зазначені докази, які стосуються предмету та підстав позову.

Відповідно до ст. 91 ЦПК України виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи. У заяві про виклик свідка зазначаються його ім’я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити. Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, - до початку першого судового засідання у справі. В ухвалі про відкриття провадження у справі або в іншій ухвалі, якою суд вирішує питання про виклик свідка, суд попереджає свідка про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання чи відмову від давання показань на вимогу суду.

20 листопада 2017 року від представника позивача – ОСОБА_11 – надійшло клопотання про допит у якості свідків. У подальшому представник позивача на задоволенні такого не наполягала, тому такі обставини не визначаються та суд не вирішує питання про виклик таких.

23 січня 2018 року представником відповідача – ОСОБА_12 – заявлене клопотання про допит свідків ОСОБА_13, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_3, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, посилаючись на те, що ці свідки можуть підтвердити обставини, що стосуються підстав позову.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 189 ЦПК України, необхідно дійти висновку про задоволення клопотання представника відповідача про допит указаних свідків.

Керуючись ст. ст. 3, 13, 19, 91, 175-177, 187, 189, 274 ЦПК України, суддя,

УХВАЛИВ:

Розгляд цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні житловим будинком та земельною ділянкою шляхом виселення, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на частину житлового будинку, визнання частково недійсним державного акта на земельну ділянку, визнання права власності на частину земельної ділянки проводити за правилами загального позовного провадження.

Призначити підготовче судове засідання на 05 березня 2018 року о 09:30 год. у приміщенні Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області, розташованому за адресою: пр. Металургів, 31, м. Маріуполь, Донецька область.

Відповідачі мають право протягом 15 календарних днів з дня отримання даної ухвали надіслати суду відзив на позовну заяву і всі письмові докази, висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.

Відповідачі мають право у цей же строк надіслати позивачу копії відзиву та доданих до нього документів.

Роз’яснити відповідачам, що в разі ненадання відзиву у встановлений строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Роз’яснити сторонам, що відповідно до ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Клопотання ОСОБА_2 про витребування доказів, - задовольнити.

Витребувати у КП «Маріупольське бюро технічної інвентаризації» інвентарну справу домоволодіння за адресою: вул. Бахмутська, 88, м. Маріуполь.

Витребувати в Управлінні Державного архітектурно будівельного контролю Маріупольської міської ради матеріали, які використовувались фахівцями для надання декларації про готовність об’єкта до експлуатації, серії ДЦ № 142163390366, виданої 26 серпня 2016 року.

Витребувати у Маріупольської міської ради матеріали, які використовувались для підготовки рішення Маріупольської міської ради від 30 червня 2016 року № 7/8-437.

Зазначені документи необхідно направити на адресу суду до 05 березня 2018 року.

Повідомити, що у разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені ЦПК України.

У судове засідання викликати свідків: ОСОБА_13, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_14, ОСОБА_2 Майісію Іванівну, ОСОБА_3, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23.

Попередити свідків про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384, 385 КК України за завідомо неправдиве показання і за відмову від давання показань.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: https://court.gov.ua/sud0519.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею – 25 січня 2018 року.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Музика