Рішення № 71854869, 29.01.2018, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/6603/17

Провадження № 2/263/04/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2018 року м. Маріуполь

Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Музики О.М.,

при секретарі Рудь Ю.О.,

за участю позивача ОСОБА_1,

його представника – адвоката ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Маріуполі за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з первісним позовом до Публічного акціонерного товариства «Маріупольгаз» (далі – ПАТ «Маріупольгаз») про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 02 червня 2017 року відкрито провадження у вказаній справі та призначено її до розгляду (а. с. 18).

У липні 2017 року до суду від ПАТ «Маріупольгаз» до суду надійшли заперечення на позов (а. с. 28–30).

28 липня 2017 року від позивача ОСОБА_1 до суду надійшло клопотання про залучення до участі у справі в якості співвідповідача ОСОБА_3 (а. с. 43).

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 31 липня 2017 року клопотання ОСОБА_1 задоволено. Залучено до участі у справі в якості співвідповідача – ОСОБА_3 (а. с. 49).

26 вересня 2017 року від представника позивача – адвоката ОСОБА_2 – надійшло клопотання про витребування доказів (а. с. 61).

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 26 вересня 2017 року клопотання про витребування доказів задоволено. Витребувано у Центрального ВП ГУНП в Донецькій області протокол від 19 травня 2017 року офіційного попередження відносно ОСОБА_3 щодо проведення з ним профілактичної бесіди про недопущення антигромадської поведінки (а. с. 65).

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 26 вересня 2017 року позовну заяв ОСОБА_4 в частині вимог до ПАТ «Маріупольгаз» залишено без розгляду (а. с. 66).

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 29 січня 2018 року прийнято до розгляду вимоги в частині стягнення 20 000 грн. на лікування разом із первісними вимогами (а. с. 110).

Відповідно до пункту 9 розділу ХІІІ Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, в редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України, в редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, провадження в цивільних справах здійснюються відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

У зв’язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року, в редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року.

На обґрунтування вимог позову ОСОБА_1 посилається на те, що 17 січня 2017 року він звернувся до ПАТ «Маріупольгаз» з приводу ремонту газової техніки (колонки). 20 січня 2017 року позивачу повідомили, що підприємством були здійснені ремонтні роботи на суму 1 260 грн., які підлягають сплаті позивачем. У той же день позивач звернувся до начальника підрозділу ОСОБА_3 зі скаргою на те, що ремонтні роботи колонки українського виробництва (заміна резинки та регулювання колонки) не можуть коштувати 1 260 грн., оскільки попередні роботи на дому, здійснені представниками відповідача, були проведені лише за 107 грн. та за 180 грн., що майже у 10 разів менше. Сплативши, на думку позивача, завищену ціну за проведені ремонтні роботи, 20 січня 2017 року останній викликав службу таксі з метою доставки відремонтованої колонки до житлового будинку. Не погоджуючись із доводами ОСОБА_1, представник ПАТ «Маріупольгаз» – ОСОБА_3 схопив позивача за руки, намагався вирвати з рук наряд на оплату. При цьому ОСОБА_3 погрожував позивачу у присутності свідків фізичною розправою. У зв’язку з тим, що позивач є особою похилого віку та має інвалідність першої групи, він фізично не міг надати відсіч протиправним діям посадової особи відповідача. Для захисту прав позивача таксистом, який здійснював перевезення пасажира, надані письмові пояснення щодо обставин, які мали місце 20 січня 2017 року. У результаті спричинених тілесних ушкоджень у позивача загострилися хронічні хвороби та тривале перебування на лікуванні у домашніх умовах. ОСОБА_4 16 травня 2017 року подано до Національної поліції України заяву про злочин щодо спричинення умисного легкого тілесного ушкодження, побоїв та мордування. З відповіді Центрального ВП ГУНП в Донецькій області від 22 травня 2017 року вбачається, що відносно ОСОБА_3 складений протокол офіційного попередження про недопущення антигромадської поведінки та рекомендовано ОСОБА_1 звернутися до суду з цивільним позовом про відшкодування збитків. Посилаючись на указані обставини, положення ст. ст. 16, 22, 23, 1166, 1167 ЦК України, з урахуванням заміни відповідача на належного, ОСОБА_1 остаточно просив стягнути з ОСОБА_3 на свою користь 1 446 грн. 98 коп. у відшкодування матеріальної шкоди, 5 000 грн. у відшкодування моральної шкоди та 20 000 грн. на лікування (а. с. 1 – 4, 43, 46, 63, 80, 81, 99).

Відповідач ОСОБА_3, не погоджуючись із вимогами позову, 14 листопада 2017 року у судовому засіданні надав письмові заперечення, відповідно до яких вимоги позивача вважає безпідставними. Так, одними із видів послуг ПАТ «Маріупольгаз» є діагностика та ремонт газового обладнання за заявками населення. Вартість робіт та послуг, наданих позивачу, затверджені на підприємстві Наказами від 25 листопада 2015 року № 266 та від 25 листопада 2016 року № 267, з відповідним прейскурантом цін, відповідно до якого ОСОБА_1 були надані відповідні послуги, яких потребувало газове обладнання. За фактом виконання товариством послуг позивачу надані акти приймання виконаних робіт із зазначенням їх найменування та ціни, зауважень щодо якості вказаних робіт до товариства не надходило, послуги виконані у повному обсязі, прийняті та оплачені позивачем. Оскільки позивачем у позовній заяві не наведено недоліків у виконаних послугах ПАТ «Маріупольгаз» по ремонту газового обладнання, тому відповідач вважає, що вимога про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 1 446 грн. 98 коп. є безпідставною та такою, що не доведена.

З приводу вимог позивача про відшкодування моральної шкоди, то відповідач такі вимоги також не визнає, посилаючись на те, що позивачем указано у позовній заяві, що 20 січня 2017 року між ним та відповідачем виникла конфліктна ситуація із застосуванням фізичної сили відповідачем, з приводу чого ОСОБА_1 16 травня 2017 року звернувся до Центрального ВП ГУНП в Донецькій області, де після проведеної перевірки йому надана письмова відповідь від 22 травня 2017 року, в якій указано, що оскільки ОСОБА_1 до медичних закладів не звертався та будь-яких документів, що підтверджують факт нанесення відповідачем тілесних ушкоджень не надано, в діях останнього ознак будь-яких кримінальних правопорушень не виявлено.

Посилаючись на указані обставини, положення ст. ст. 22, 23, 1166, 1167 ЦК України, відповідач вважає вимоги позивача не доведеними та безпідставними, у зв’язку з чим просить відмовити у задоволенні позову.

ОСОБА_1 та його представник – адвокат ОСОБА_2 – у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили їх задовольнити у вказаних межах.

Відповідач ОСОБА_3 у судовому засіданні проти вимог позивача заперечив, просить відмовити у їх задоволенні, з підстав, викладених у письмових запереченнях.

Судом, у відповідності до положень ЦПК України, у редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, учасникам справи роз’яснено зміст ст. ст. 12, 13, 42, 49 цього Кодексу, наслідки вчинення та не вчинення процесуальних дій.

Сторони вважали, що саме представлені письмові докази підлягають дослідженню на підтвердження та спростування тих обставин, на які посилалася кожна із сторін.

Суд, вирішуючи питання, передбачені ст. ст. 12, 264 ЦПК України, в редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, виходить з такого.

Судом установлено наступні фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.

ОСОБА_4 до матеріалів позовної заяви долучений акт ПАТ «Маріупольгаз» від 11 травня 2017 року, відповідно до якого вартість діагностики ГК становить 186 грн. 98 коп. (а. с. 12, 45).

Згідно з актом прийняття виконаних робіт, підрядчиком РММ ПАТ «Маріуполгаз», вартість робіт з ремонту газової колонки становить 1 261 грн. 94 коп. На указаному акті наявна розписка ОСОБА_4 про те, що газову колонку він отримав 20 січня 2017 року. На звороті наявна заявка щодо виклику майстра від 24 січня 2017 року (а. с. 13, 103).

Відповідно до листа Центрального ВП ГУНП в Донецькій області від 22 травня 2017 року № 169оп/101/03-2017, який надійшов до відділу поліції з Маріупольської місцевої прокуратури № 1, разом із скаргою ОСОБА_4, останньому повідомлено, що його звернення від 16 травня 2017 року до Центрального ВП ГУНП в Донецькій області з проханням підтвердити факт звернення до відділу поліції щодо дій ОСОБА_3, який 20 січня 2017 року шляхом застосування фізичної сили намагався відняти стат-лист, було зареєстровано в канцелярії відділу поліції за № 169оп та уважно розглянуто. У ході проведеної перевірки встановлено, що до медичних закладів міста ОСОБА_1 не звертався, будь-яких документів, що підтверджують факт нанесення ОСОБА_3 тілесних ушкоджень йому надано не було. У діях останнього ознак кримінального правопорушення, передбаченого ст. ст. 125, 126 КК України не виявлено. 19 травня 2017 року з ОСОБА_3 проведено профілактичну бесіду та винесено протокол офіційного попередження про недопущення антигромадської поведінки. Для вирішення питання перерахунку суми, сплаченої за ремонтні роботи ПАТ «Маріупольгаз», ОСОБА_1 необхідно звернутися до суду із позовною заявою в порядку цивільно-правових відносин (а. с. 5 – 6, 44).

Згідно з довідкою Управління пенсійного фонду України в Приморському районі м. Маріуполя від 28 липня 2016 року № 2998/01, пенсійного посвідчення від 05 липня 2017 року № НОМЕР_1, службового посвідчення УЦБ № 005905, ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні з питань пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», група інвалідності – 1Б, причина інвалідності – інвалідність в період проходження військової служби (а. с. 15, 6, 100).

До матеріалів справи ПАТ «Маріупольгаз» долучені накази від 25 листопада 2015 року № 266 та від 25 листопада 2016 року № 267 про затвердження та введення в дію прейскуранту цін на роботи за послуги, зокрема заявочногоу ремонту газового обладнання, а також прейскуранти цін (а. с. 31 – 37).

На виконання ухвали суду про витребування доказів, на адресу суду від Центрального ВП ГУНП в Донецькій області 30 жовтня 2017 року надійшов висновок дільничного офіцера поліції Центрального ВП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_5 від 15 лютого 2017 року, відповідно до якого встановлено, що 08 лютого 2017 року до Центрального ВП ГУНП в Донецькій області з Приморського відділення поліції надійшли матеріали за заявою ОСОБА_1, в якій він просить прийняти заходи до начальника дільниці по ремонту газового обладнання ПАТ «Маріупольгаз» – ОСОБА_3 У ході проведення перевірки був опитаний ОСОБА_3 – начальник дільниці по ремонту газового обладнання ПАТ «Маріупольгаз», який пояснив, що 17 січня 2017 року до них звернувся ОСОБА_1, який передав до ремонтно-механічної майстерні газову колонку ВПГ-18. Після розборки колонки були виявлені дефекти та визначена вартість ремонту, яка склала згідно з прейскурантом цін – 1 261 грн. 96 коп. Про вартість ремонту повідомлено ОСОБА_1 та надана ним згода на ремонт колонки. 20 січня 2017 року колонка відремонтована та у присутності слюсаря дільниці і ОСОБА_1 перевірена на випробувальному стенді. Після перевірки на працездатність колонки, ОСОБА_1 запропоновано здійснити оплату і підписати акт виконаних робіт, однак ОСОБА_1 оплату не здійснив і намагався занизити вартість ремонтних робіт. Після того, як ОСОБА_1 повідомили, що колонка не буде йому повернута, він здійснив оплату у сумі 1 260 грн., а акт виконаних робіт так і не підписав, забрав із собою. Допитаний дільничним ОСОБА_3, факти, викладені у заяві ОСОБА_1, вважає неправдивими і такими, що не відповідають дійсності. На підставі викладеного, дільничний інспектор дійшов висновків, що заяву за зверненням необхідно вважати розглянутою, матеріали перевірки списати у справи секретаріату, заявнику надати письмову відповідь, рекомендувати ОСОБА_1 звернутися у приватному порядку з позовною заявою до Жовтневого районного суду м. Маріуполя. А також дільничним офіцером поліції ОСОБА_5 винесено офіційне попередження, відповідно до якого останній попередив ОСОБА_3 про недопущення протиправних дій відносно ОСОБА_1 (а. с. 72 – 78).

Указані обставини визнані учасниками справи, тому відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України, у редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, окремому доказуванню не підлягають і у суду відсутній обґрунтований сумнів щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Допитаний у судовому засіданні в якості свідка дільничний офіцер поліції ОСОБА_5 суду пояснив, що на нього розписано скаргу ОСОБА_1 з приводу неправомірних дій посадових осіб ПАТ «Маріупольгаз», за наслідками проведеної перевірки встановлено відсутність підстав для притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3, грубих порушень громадського порядку, встановлено, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 виник конфлікт з приводу ремонту газової колонки та оплати за нього, під час перевірки не встановлено заподіяння ОСОБА_1 будь-яких ушкоджень здоров’я, а також образ, однак дільничний вимушений був провести з ОСОБА_3 бесіду та винести офіційне попередження.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 суду пояснив, що він працює таксистом, 20 січня 2017 року ОСОБА_1 попросив його звозити до майстерні ПАТ «Маріупольгаз» та забрати колонку. При свідкові та ОСОБА_1 перевірено колонку, вона працювала, після цього він забрав та поніс її до машини, коли повернувся, то побачив, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перебували у кабінеті, почали сваритися з приводу ціни за ремонт. ОСОБА_3 почав видирати квитанцію з рук ОСОБА_1, погрожувати останньому. Бачив, як ОСОБА_3 брав за барки ОСОБА_1, останній вимагав документи щодо ремонту колонки і саме з цих причин був конфлікт. Бачив, як ОСОБА_1 кинув кошти на стіл ОСОБА_3 за ремонт колонки. Після цього ОСОБА_6 забрав ОСОБА_1 щоб його не побили. ОСОБА_1 стало погано, піднявся тиск. При цьому ОСОБА_1 дзвонив на лінію «102». Указаний конфлікт також бачив робочий цієї майстерні.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_7 суду пояснив, що він працює газозварювальником ремонтно-механічної майстерні ПАТ «Маріупольгаз», ОСОБА_1 привезена колонка для ремонту, була проведена діагностика та вказано, які наявні механічні пошкодження. Після проведення діагностики подзвонили ОСОБА_1 щодо ціни за ремонт, така була узгоджена. ОСОБА_7 відремонтував колонку. 20 січня 2017 року ОСОБА_1 з кимось приїхав за колонкою, за участю ОСОБА_1 та хлопця, з яким останній приїхав, на стенді перевірили роботу колонки . Після чого ОСОБА_1 та ОСОБА_3 пішли до кабінету, а хлопець, який приїхав із ОСОБА_1, та ОСОБА_7, понесли колонку до машини. Повернулися, почули, що ОСОБА_1 кричить про те, що міськгаз бере великі гроші, кинув кошти на стіл і пішов. З приводу погроз ОСОБА_3 в бік ОСОБА_1, то він не чув їх та не бачив, як ОСОБА_3 брав за барки позивача, а також застосування фізичної сили будь-ким. У кабінеті було двоє осіб: ОСОБА_3 та ОСОБА_1, двері були відкриті та до кабінету ніхто не заходив. Свідок не бачив ОСОБА_6 у кабінеті.

Також ОСОБА_1 до матеріалів справи долучені аркуші із записами лікарів, які не можливо прочитати, та виписка із медичної карти стаціонарного хворого терапевтичного відділення № 1525 за період з 18 липня 2017 року по 08 серпня 2017 року.

У справі, предметом спору є відшкодування матеріальної, моральної шкоди заподіяної неправомірним діями ОСОБА_3 позивачу, та відповідно стягнення коштів на лікування у зв’язку з такими діями.

Вирішуючи питання про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 1 446 грн. 98 коп., суд виходить з такого.

За змістом ч. 3 ст. 12 ЦПК України, у редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, суд зберігаючи об’єктивність і неупередженість, роз’яснює наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 13 ЦПК України, у редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частиною другою статті 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

За змістом статті 1166 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов’язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв’язок та є вина зазначеної особи.

У той же час, положеннями статті 22 ЦК України передбачено, що під матеріальною шкодою розуміється: реальні збитки, упущена вигода.

Реальним збитками, є втрати, яких особа зазнала у зв’язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Позивачем у справі заявлено вимоги про стягнення 1 446 грн. 98 коп. як збитків, які йому заподіяні ОСОБА_3 внаслідок виниклого конфлікту, у той же час позивачем не представлено суду жодних доказів, які б указували на те, що ОСОБА_1 поніс ці витрати у зв’язку із знищенням або пошкодженням ОСОБА_3 його речі (майна), або позивач зробив такі витрати або мусить зробити для відновлення свого права, у тому числі на лікування.

Представлені на аркушах записи лікарів, а також виписка із медичної карти стаціонарного хворого терапевтичного відділення № 1525 за період з 18 липня 2017 року по 08 серпня 2017 року, у розумінні ст. ст. 77–80 ЦПК України не вказують на заподіяння ОСОБА_1 реальних збитків, які він поніс.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивачем не надано суду будь-яких належних даних, які б свідчили про понесення позивачем витрат у розмірі 1 446 грн. 98 коп., які б указували на реальні збитки, у зв’язку з чим у відповідача у такому випадку відсутній обов’язок спростовувати такий розмір шкоди, тому вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

При цьому, суд наголошує, що предметом дослідження у цій справі були саме ті докази, які відповідно до вимог ст. ст. 77 – 80 ЦПК України є належними, допустимими, достовірним та достатніми, і такі не містять жодної інформації щодо реально понесених позивачем витрат або необхідності понесення їх у майбутньому.

Вирішуючи питання про моральну шкоду, суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

За змістом п. 2 ч. 2 ст. 23 цього Кодексу моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої.

Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі у зв’язку із пошкодженням майна.

Проводячи аналіз поданих сторонами доказів, приймаючи до уваги покази свідків, суд вважає, що конфлікт між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 мав місце, під час якого останній проявив протиправну поведінку щодо ОСОБА_1, і таку протиправну поведінку відповідачем не спростовано, тому вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини ОСОБА_3 у заподіянні ОСОБА_1 моральної шкоди, оскільки ОСОБА_3 як начальник ремонтно-механічної майстерні ПАТ «Маріупольгаз», де надаються послуги на замовлення населення, як підрядник зобов’язаний діяти у відповідності до вимог своєї посадової інструкції та правил етичної поведінки, і у разі виниклого конфлікту, вирішувати його лише у правовому полі, та на зауваження пенсіонера і інваліда першої групи реагувати стримано, а не шляхом створення конфлікту та суперечок.

Отже, беручи до уваги зміст ст. 49 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні», враховуючи, що позивач є особою похилого віку, пенсіонером, інвалідом першої групи, у силу свого 81-го віку потребує окремої уваги та відповідного роз’яснення тих чи інших дій, зокрема у даному випадку щодо проведеного ремонту його газової колонки та належного роз’яснення йому вартості такого ремонту, ОСОБА_3 як начальник ремонтно-механічної майстерні, яка надає послуги, зобов’язаний був врахувати такі обставини, поблажливо віднестися до позивача, повторно детально йому роз’яснити об’єм проведеної роботи та у зв’язку з цим вартість робіт, однак не виявив такого бажання та почав сперечатися із позивачем, видирати у нього квитанцію, що вказує на заподіяння ним моральної шкоди позивачу, протиправність його дій, наявність причинного зв’язку між шкодою та діями відповідача, тому і наявна вина відповідача у її заподіянні.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Вирішуючи питання про розмір моральної шкоди, суд враховує характер правопорушення, глибину фізичних та душевних страждань, ступень вини відповідача, а також враховує наведені вище обставини, та вважає, що належним буде розмір 100 грн.

У той же час вимоги позивача про стягнення 20 000 грн. у відшкодування витрат на лікування позивача задоволенню не підлягають, оскільки такі у відповідності до вимог ст. 12 ЦПК України, ст. 1195 ЦК України не підтверджується жодними обставинами та відповідно доказами. Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, в редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, з відповідача у дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 640 грн.

Керуючись ст. ст. 22, 23, 1166, 1167, 1195 ЦК України, ст. ст. 3, 4, 12, 13, 76–81, 84, 89, 247, 263–265 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди – задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 100 (сто) грн. у відшкодування моральної шкоди.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 у дохід держави судовий збір у сумі 640 (шістсот сорок) грн.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до апеляційного суду Донецької області або через Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Із повним текстом рішення суду можна ознайомитися у Єдиному державному реєстрі судових рішень за адресою: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості про учасників справи:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії ВН 977575, ІНН НОМЕР_1, адреса реєстрації: вул. Амурська, 48, м. Маріуполь, Донецька область, 87553, засоби зв’язку – 096 224 35 74;

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт серії ВА 576418, ІНН НОМЕР_2, адреса реєстрації: АДРЕСА_1, 87541.

ОСОБА_8 маріупольська державна нотаріальна контора,

Суддя О.М. Музика