Ухвала суду № 71854636, 26.01.2018, Микільський районний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Володарський районний суд Донецької області)

Справа № 222/1301/17

Провадження № 1-кс/222/42/2018

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 січня 2018 року Слідчий суддя Володарського районного суду Донецької області Подліпенець Є.О., при секретарі Темір В.В., за участю прокурора Івкової А.В., розглянувши у судовому засіданні в залі суду в смт. Нікольське клопотання слідчого СВ Нікольського ВП Волноваського ВП ГУНП в Донецькій області лейтенанта поліції ОСОБА_1, погоджене прокурором Нікольського відділу Волноваської місцевої прокуратури Донецької області ОСОБА_2, про арешт майна по кримінальному провадженню внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.09.2017 року за № 42017051630000055 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 191 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

До Володарського районного суду Донецької області надійшло клопотання слідчого СВ Нікольського ВП Волноваського ВП ГУНП в Донецькій області, погоджене прокурором Нікольського відділу Волноваської місцевої прокуратури Донецької області, про накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на розрахунковому банківському рахунку № 2600801897003 ТОВ «Будгарант Плюс» та розрахунковому банківському рахунку № 2600201891739 ТОВ «Ві.Ай.Пі. Будівельна компанія», які були відкриті в ПАТ «Кредобанк» та заборонити здійснення розрахунково-касових операцій у видаткових частинах зазначеного рахунку негайно з моменту оголошення ухвали суду.

В обґрунтування вищенаведених вимог в клопотанні зазначено, що 07.09.2017 року внесені відомості до ЄРДР за № 42017051630000055 та розпочато досудове розслідування за фактом вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 191 КК України, а саме привласнення чи розтрата чужого майна, яке було ввірене особі чи перебувало в її віданні. Під час досудового розслідування встановлено, що в результаті проведених відкритих торгів Управлінням капітального будівництва Донецької обласної державної адміністрації (далі УКБ ДОНОДА) з ТОВ «Будгарант плюс» та ТОВ «Ві.Ай.Пі. Будівельна компанія» було укладено договори підряду № 29-б від 20.03.2017р. та № 62-б від 28.04.2017р. на проведення ремонту (термомодернізація) будівлі комунального закладу «Нікольська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 1 ім. А.Д. Якименка Нікольської районної ради Донецької області». В подальшому, для здійснення ремонтних (будівельних) робіт за вказаними договорами, УБК ДОНОДА перерахувало за предоплатою на договірних умовах на банківські розрахункові рахунки підприємств - ТОВ «Будгарант плюс» та ТОВ «Ві.Ай.Пі. Будівельна компанія» бюджетні кошти в сумі 2080403,24 грн. та 2589510 грн. відповідно. Проте останні ремонтні (будівельні) роботи не виконали. КЗ «Нікольська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 1 ім. А.Д. Якименка Нікольської районної ради Донецької області», не відремонтована та знаходиться в непридатному стані. Слідство вважає, що перераховані гроші знаходяться на вищенаведених рахунках, а тому враховуючи, що ці кошти набуті внаслідок вчинення кримінального правопорушення, є доходами від них, з метою запобігання можливості розпорядження та відчуження ними є необхідність у їх збереженні.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав в повному обсязі та наполягав на його задоволенні, вважає, що слідством представлені всі докази достатні для задоволення клопотання.

Ознайомившись з клопотанням, дослідивши додані до нього матеріали, вислухавши прокурора приходжу до наступного.

Так, відповідно до ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно абз. 2 ч.1 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Частиною 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Приписи ст. 171 КПК України, ставлять вимоги, у відповідності до яких у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

При вирішенні питання про арешт майна, за ч.2 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

В разі задоволення клопотання, частина 5 ст. 173 КПК України, покладає на слідчого суддю обов’язок постановити ухвалу, в якій має бути зазначено: 1) перелік майна, на яке накладено арешт; 2) підстави застосування арешту майна; 3) перелік тимчасово вилученого майна, яке підлягає поверненню особі, у разі прийняття такого рішення; 4) заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно; 5) порядок виконання ухвали із зазначенням способу інформування заінтересованих осіб.

Як вбачається з клопотання, слідчий ставить на меті накладення арешту на кошти з метою збереження речових доказів та посилається на ту обставину, що зазначені бюджетні кошти в сумі 2080403,24 грн. та 2589510 грн. відповідно, були перераховані на рахунки зазначених юридичних осіб.

Проте, слідчим в клопотанні не наведено посилань, та не додано до клопотання доказів того, що зазначені кошти в сумі 2080403,24 грн. та 2589510 грн. на які слідчий просить накласти арешт, знаходяться на наведених рахунках зазначених юридичних осіб, що не відповідає вимогам ст. 171 КПК України та унеможливлює вірно вирішити вимоги зазначені в клопотанні.

Крім цього додані до клопотання платіжні доручення, що підтверджують лише факт перерахування певних сум грошей в червні, травні та серпні 2017 року, а не факт знаходження грошей на рахунках, подані в копіях, які належним чином не засвідченні, що також є порушенням ст. 171 КПК України та унеможливлює надати вірну та належну оцінку зазначеним доказам.

Згідно ч.3 ст. 172 КПК України слідчий суддя, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статі 171 КПК України, повертає його прокурору та встановлює строк в сімдесят дві години для усунення недоліків про що постановляє ухвалу.

Таким чином, враховуючи, що клопотання подано без додержання вимог статі 171 КПК України вважаю, що клопотання на підставі ч.3 ст. 172 КПК України підлягає поверненню прокурору для усунення недоліків з встановленням строку в сімдесят дві години для усунення зазначених недоліків.

Керуючись ст.ст. 170 -173 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого СВ Нікольського ВП Волноваського ВП ГУНП в Донецькій області лейтенанта поліції ОСОБА_1, погоджене прокурором Нікольського відділу Волноваської місцевої прокуратури Донецької області ОСОБА_2, про арешт майна по кримінальному провадженню внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.09.2017 року за № 42017051630000055 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 191 КК України - повернути прокурору та встановити строк в сімдесят дві години з моменту отримання копії ухвали останнім для усунення недоліків.

Слідчий суддя Є.О. Подліпенець