Постанова № 71854069, 25.01.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 672/455/17

Головуючий у 1-й інстанції: Шинкоренко С.В.

Суддя-доповідач: Полотнянко Ю.П.

25 січня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Полотнянка Ю.П.

суддів: Драчук Т. О. Загороднюка А.Г.

за участю:

секретаря судового засідання: Аніщенко А.О.,

Представника відповідача: Клюцука В.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на постанову Городоцького районного суду Хмельницької області від 06 листопада 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Городоцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про призначення пенсії на пільгових умовах,

В С Т А Н О В И В :

у квітні 2017 року позивач звернувся до суду з позовом до Городоцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про призначення пенсії на пільгових умовах.

Постановою Городоцького районного суду Хмельницької області від 06.11.2017 року позов задоволено:

- визнано незаконним рішення комісії по призначенню пенсій Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №1 від 12.01.2017 р. про відмову у зарахуванні до пільгового стажу роботи ОСОБА_3 періодів роботи з 01.07.1982 р. по 31.12.1982 р. (57 днів); з 01.01.1983 р. по 31.12.2000 р. (14 років, тобто за виключенням зарахованих раніше 4 років: 1986 р., 1988-1989 р.р., 1999 р.); з 01.01.2001 р. по 12.07.2001 р. (56 днів);

- визнано незаконним рішення Городоцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області №976 від 20.01.2017 р. про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах ОСОБА_3 та про відмову у зарахуванні до пільгового стажу роботи періоду : з 13.07.2001 р. по 31.12.2006 р. (05 років 05 місяців 18 днів);

- зобов"язано Городоцьке об'єднане управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області призначити ОСОБА_3 пенсію на пільгових умовах починаючи з 07.10.2016 р. відповідно до п. "в" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення";

- стягнуто на користь ОСОБА_3 640 грн. 00 коп. сплаченого судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Городоцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області та Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в рівних частинах з кожного.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив рішення суду першої інстанції скасувати.

Позивач в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами адміністративної справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції скасувати, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач після досягнення 55-річного віку у 2016 році звернувся до Городоцького об'єднаного УПФУ Хмельницької області із заявою з відповідними документами про призначення йому пільгової пенсії відповідно до п. "в" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Рішенням комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області № 1 від 12 січня 2017 року позивачу не зараховано до пільгового стажу періоди роботи з 01.07.1982 року по 31.12.1985 року, з 01.01.1987 року по 31.12.1987 року, з 01.01.1990 року по 31.12.1998 року, з 01.01.2000 року по 12.07.2001 року, оскільки в книгах обліку праці та розрахунків з членами спецгоспу, розрахункових відомостях по оплаті праці "механізатори" в графі "посада" проставлена професія "механізатор", а не "тракторист-машиніст".

Рішенням комісії Городоцького об'єднаного УПФУ Хмельницької області № 976 від 20 січня 2017 року позивачу не зараховано до пільгового стажу періоду роботи з 13.07.2001 року по 31.12.2006 року по професії "тракторист-машиніст" в фермерському господарстві "Хлібороб".

Протоколом № 976 від 20 січня 2017 року ОСОБА_3 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, про що повідомлено йому листом від 24.01.2017 року за № 341/02.

Постановою Городоцького районного суду Хмельницької області від 12.06.2017 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 27.07.2017 року позовні вимоги задоволено.

Вподальшому, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26.09.2017 року касаційні скарги Городоцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області задоволено: скасовано Постанову Городоцького районного суду Хмельницької області від 12.06.2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 27.07.2017 року, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції для з'ясування безпосередньої зайнятості ОСОБА_3 як тракториста-машиніста у виробництві сільськогосподарської продукції.

06 листопада 2017 року задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачу безпідставно було відмовлено у призначені пенсії на пільгових умовах, оскільки матеріалами справи підтверджено, що позивач виконував трудову функцію за професією тракториста, зайнятому у виробництві сільськогосподарської продукції.

Колегія суддів частково погоджується з висновками суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.

Відповідно до п. "в" ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі, мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи.

Порядок призначення пенсій на пільгових умовах цій категорії працівників роз'яснено у листі Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 №7. До трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, належать працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідні посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах протягом повного сезону сільгоспробіт в рослинництві та тваринництві. Трактористам-машиністам, які відпрацювали повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення, і в тому випадку, якщо в між польовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи на стаціонарних і причіпних установках та агрегатах, з ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо. Віднесення господарства до сільгосппідприємств, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію, здійснюється відповідно до класифікатора галузей народного господарства. До сільськогосподарських належать підприємства, які виробляють продукцію рослинництва і тваринництва. Єдина назва професії "тракторист-машиніст", запроваджена в 1961 році, охоплює такі професії: бульдозерист, бульдозерист-скреперист, грейдерист; комбайнер; машиніст дощувальної установки, змонтованої на базі трактора; машиніст скрепера, скреперист; машиніст чаєзбиральної машини; машиніст екскаватора; машиніст-водій льонозбиральної машини, самохідної широкозахватної сінокосарки; механік-комбайнер, тракторист, тракторист-бульдозерист. До числа трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, віднесено працівників, прийнятих на роботу трактористами-машиністами, які мають про це відповідні посвідчення.

Таким чином, головними умовами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є перебування особи на посаді тракториста-машиніста, безпосередня зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, досягнення відповідного віку, а також наявність кількості відповідного стажу.

Згідно зі статтею 62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Призначення та виплата пенсій регулюється Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Законом України "Про пенсійне забезпечення", постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 "Про затвердження порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній".

Відповідно до п. 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, передбачено, що уточнюючі довідки підприємств або організацій для підтвердження спеціального трудового стажу, приймаються у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років.

Згідно записів трудової книжки ОСОБА_3 в період з 06.06.1982 року по 12.07.2001 року працював "механізатором" в спецгоспі "Дружба", згодом КСП "Дружба", ЗАСТ "Дружба", приватне сільськогосподарське підприємство "Дружба".

З 13.07.2001 року позивача прийнято на роботу в селянське фермерське господарство "Хлібороб" механізатором (трактористом-машиністом).

З архівних довідок № 636 від 13.10.2016 року, №4/01-32 від січня 2017 року, № 607 від 16.06.2016 року, № 608 від 16.06.2016 року, № 609 від 16.06.2016 року, № 610 від 16.06.2016 року про щорічну кількість відпрацьованих вихододнів та щомісячні суми заробітної плати за кожні роки встановлено, що вони видані на підставі розрахункових відомостей (механізатор).

На виконання ухвали Вищого адміністративного суду України від 26.09.2017 року, судом першої інстанції встановлено достатню кількість належних та допустимих доказів, які підтверджують роботу позивача трактористом-машиністом та безпосередню зайнятість його у виробництві сільськогосподарської продукції.

Разом з тим, судом першої інстанції не встановлювався пільговий стаж показами свідків, а лише підтверження факту безпосередньої зайнятості позивача у виробництві сільськогосподарської продукції, оскільки факт виконання роботи позивача на посаді тракториста-машиніста підтверджено записами трудової книжки та архівними довідками, які містяться у матеріалах справи.

Тому, наведене дає підстави для зарахування позивачу спірних періодів роботи на посаді тракториста-машиніста зайнятому у виробництві сільськогосподарської продукції.

Проте, колегія суддів зазначає, що згідно з п. 3 Порядку №18-1 підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років.

Відповідно до пунктів 15, 16 Порядку № 18-1 Комісії розглядають заяви про підтвердження стажу роботи, на бажання заявника, у його присутності або в присутності його законного представника, або представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально. Комісії приймають рішення щодо підтвердження стажу роботи або про відмову в його підтвердженні та не пізніше п'яти робочих днів з дня його прийняття направляють до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, а також у містах та районах, а також повідомляють заявника про прийняте рішення.

Рішення Комісій можуть бути оскаржені в Пенсійному фонді України або в судовому порядку.

З аналізу наведених норм, колегія суддів дійшла висновку, що вирішення питання про зарахування до пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, віднесено до виключної компетенції Комісій при Головних управліннях Пенсійного фонду в областях.

З матеріалів справи слідує, що саме Комісія з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років при Головному управлінні Пенсійного фонду України у Хмельницькій області рішенням від 12.01.2017 р. № 1 відмовила позивачу у зарахуванні спірного періоду роботи до пільгового стажу (а.с.10).

При цьому, адміністративний позов, поданий позивачем до суду першої інстанції, не завлений також і до комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України у Хмельницькій області як до відповідача, хоча по суті позовні вимоги заявлені саме до комісії, а остання не залучалась попередніми судами до розгляду справи.

Згідно п. 5 ст. 48 КАС України під час вирішення питання про залучення співвідповідача чи заміну належного відповідача суд враховує, зокрема, чи знав або чи міг знати позивач до подання позову у справі про підставу для залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

Згідно п. 7 ст. 48 КАС України, заміна позивача допускається до початку судового розгляду справи по суті. Заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції.

Колегія суддів звертає увагу, що судом першої інстанції під час розгляду справи не залучено в якості відповідача комісію, у зв'язку з чим адміністративний позов заявлено не до належного органу.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що з вищевказаних підстав позовні вимоги ОСОБА_3 не підлягають задоволенню, оскільки фактично позовні вимоги заявлені не до належного відповідача, який прийняв рішення про незарахування до пільгового стажу спірних періодів роботи, а відмова Городоцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області є лише наслідком виконання прийнятого рішення комісії від 12.01.2017 року №1.

У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення зокрема є, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи, що судом першої інстанції порушені норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, колегія суддів, вважає за необхідне, скасовуючи постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області задовольнити частково.

Постанову Городоцького районного суду Хмельницької області від 06 листопада 2017 року скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 29 січня 2018 року.

Головуючий Полотнянко Ю.П. Судді Драчук Т. О. Загороднюк А.Г.