Ухвала суду № 71853875, 23.01.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/3578/17

Категорія: 6.3 Головуючий в 1 інстанції: Свида Л. І.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: судді доповідача - головуючого - Шляхтицького О.І.,

суддів: Потапчука В.О., Семенюка Г.В.,

при секретарі - Ханділян Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради на ухвалу Одеського окружного адміністративного від 13 листопада 2017 року у справі за адміністративним позовом Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради до Одеської філії державного підприємства «Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень», третя особа - ОСОБА_2 про скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

У липні 2017 року Малиновська районна адміністрація Одеської міської ради звернулась до суду з вищевказаним адміністративним позовом скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) Одеської філії державного підприємства «Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень», індексний номер 30267897 від 01.07.2016 року, на підставі якого до Державного реєстру прав власності на нерухоме майно державним реєстратором внесено запис про право власності на квартиру від 30.06.2016 року за №15193298 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 960469951101) про реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на об'єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного від 13 листопада 2017 року адміністративний позов Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради до Одеської філії державного підприємства «Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень», третя особа - ОСОБА_2 про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) Одеської філії державного підприємства «Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень», індексний номер 30267897 від 01.07.2016 року, на підставі якого до Державного реєстру прав власності на нерухоме майно державним реєстратором внесено запис про право власності на квартиру від 30.06.2016 року за №15193298 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 960469951101) про реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на об'єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 - залишено без розгляду.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив його скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує увагу на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуємого судового рішення:

- підстави, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог виникли після отримання інформаційної довідки № 85937724 від 26.04.2017 року та ознайомлення з матеріалами цивільної справи № 2-5341/2008 28.04.2017 року.

Заслухавши доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Оцінюючи відповідність оскаржуваної ухвали про залишення адміністративного позову без розгляду вимогам статті 100 КАС України (в редакції чинній на час постановлення ухвали), колегія суддів зазначає наступне.

Згідно частини 2 статті 99 КАС України, на відміну від інших суб'єктів звернення, для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог.

За змістом частини 1 статті 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

В ході судового розгляду встановлено, що оскаржуване рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 30267897, на підставі якого до Державного реєстру прав власності на нерухоме майно державним реєстратором внесений запис про право власності на квартиру від 30.06.2016 року за №15193298 про реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на об'єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1, винесено 01.07.2016 року.

Водночас, відповідно до «Положення про Малиновську районну адміністрацію Одеської міської ради», затвердженого рішенням Одеської міської ради від 26.04.2017 року №1934-VII та попереднього «Положення про Малиновську районну адміністрацію Одеської міської ради», затвердженого рішенням Одеської міської ради від 13.02.2014 року №4584-VI, позивач по цій справі наділений повноваженнями щодо здійснення контролю за недопущенням самовільного будівництва у районі, здійснення заходів щодо виявлення фактів самовільного будівництва, реконструкції та звернення до суду з позовами про знесення самовільно побудованих об'єктів або їх приведення у первинний стан.

Райадміністрація має право залучати працівників інших виконавчих органів місцевого самоврядування, територіальних структурних підрозділів органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій до розгляду питань, віднесених до їх компетенції; отримувати в установленому законом порядку від інших виконавчих органів місцевого самоврядування, місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій інформацію, документи та інші матеріали, необхідні для виконання покладених на неї повноважень.

Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність у позивача можливості та повноважень дізнатися про порушення своїх прав раніше, тобто в межах шестимісячного строку з моменту проведення спірної реєстрації об'єкта нерухомості.

Варто зазначити, що звернення позивача до суду із вимогами про скасування спірної реєстрації права власності більше ніж через рік може призвести до порушення принципу юридичної визначеності.

Дотримання строків розгляду адміністративних справ одна з обов'язкових передумов ефективності адміністративних проваджень, оскільки результат правозастосовчої діяльності безпосередньо залежить від часових меж їх реалізації. Будь-який вид адміністративного провадження базується на процесуальних принципах, серед яких оперативність і швидкість, що забезпечується чітко регламентованими строками, закріпленими в законах та підзаконних актах.

Строк звернення до адміністративного суду - це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, повинна звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно - правових відносинах або для реалізації владних повноважень.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними.

Варто зазначити, що в грудні 2016 року стосовно ОСОБА_2 проводилася перевірка Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради дотримання нею законодавства в сфері містобудівної діяльності, про що складався акт перевірки від 05.12.2016 року, припис про усунення порушень містобудівного законодавства від 05.12.2016 року, протокол про адміністративне правопорушення від 05.12.2016 року та в зазначених документах містяться дані про надання третьою особою під час перевірки, в тому числі, Відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з яких вбачалося здійснення спірної реєстрації.

В даному випадку перевірка ОСОБА_2 проводилася структурним підрозділом Одеської міської ради, виконавчим органом якої є позивач, а тому позивач міг дізнатися про спірну реєстрацію ще в грудні 2016 року.

Таким чином позивач міг дізнатися про здійснення спірної реєстрації права власності в межах шестимісячного строку звернення до суду починаючи з 01.07.2016 року, проте звернувся до суду з цим позовом тільки 06.07.2017 року, а тому позивач пропустив строк звернення до суду.

Водночас, слід зазначити, що судом можуть вбачатися підстави для поновлення строку звернення до суду виключно з ініціативи та в межах наведених доводів особи, яка подала заяву. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Апелянтом при цьому не спростовані висновки суду першої інстанції щодо відсутності будь-яких обставин та доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду.

Крім того за змістом статті 99 КАС України законодавець виходив не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.

Наслідки пропуску строків звернення до адміністративного суду встановлені ст. 100 КАС, відповідно до якої адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Аналіз наведеної норми дає підстави вважати, що суд має можливість самостійно, на свій розсуд, застосувати наслідки пропуску строку звернення до суду.

Разом з цим, поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Інститут строку звернення до суду в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Реалізація права позивача на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною поведінкою.

Суд апеляційної інстанції, оцінюючи обставини, що перешкоджали здійсненню права на звернення до суду, на які апелянт посилається як на поважні, виходить з оцінки та аналізу всіх наведених у клопотанні доводів і з того, чи мав апелянт за таких обставин можливість своєчасно реалізувати право на звернення до суду, - зазначає, що наведені обставини нічим не обґрунтовані, суду не надано жодних належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду.

З позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що жодних належних та допустимих доказів щодо причин пропуску строку вчасного звернення до адміністративного суду з вказаним адміністративним позовом, які б унеможливлювали і не залежали б від волі позивача своєчасно звернутись за судовим захистом, позивач не вказує і не надає, та відповідно судом не встановлено обставин, що свідчать про наявність об'єктивних перешкод для подання позову у встановлений законодавством строк, а отже відсутні підстави для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними.

Відповідно до вимог статті 100 КАС України, позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Таким чином, враховуючи те, що позивачем пропущений встановлений законом строк звернення до суду з даними позовними вимогами та будь-яких обґрунтувань обставин та доказів, на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом позивачем не наведено та не надано, що унеможливлює визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, колегія суддів приходить до висновку про відсутність поважних причин для поновлення строку звернення до суду з даним позовом та правильність висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду у відповідності до вимог статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів звертає увагу на Практику Європейського суду з прав людини, яка відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, відповідно до якої право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс та інш. Проти Великобританії» рішення від 22.10.1996 р., «Девеер проти Бельгії» рішення від 27.02.1980 р.).

Водночас стосовно позовних вимог про стягнення на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу, тобто з 30.12.2016 року до моменту його поновлення на роботі та моральної шкоди в розмірі 2500 грн., колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції щодо продовження розгляду справи, у зв'язку з тим, що ці вимоги не обмежуються місячним строком звернення до суду.

Доводи апелянта, що підстави, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог виникли після отримання інформаційної довідки № 85937724 від 26.04.2017 року та ознайомлення з матеріалами цивільної справи № 2-5341/2008 28.04.2017 року, колегія суддів відхиляє, оскільки зазначене не впливає на пропуск встановленого законом строку звернення до суду.

Інші доводи апеляційної скарги ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів, а також на невірному тлумаченні норм матеріального права. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень процесуального права при вирішенні спірного питання не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради залишити без задоволення, а ухвалу Одеського окружного адміністративного від Одеського окружного адміністративного від 13 листопада 2017 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення - 26 січня 2018 року.

Головуючий суддя Шляхтицький О.І.Судді Потапчук В.О. Семенюк Г.В.