Ухвала суду № 71853873, 25.01.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 січня 2018 р.м.ОдесаСправа № 821/1393/17

Категорія: 10.1 Головуючий в 1 інстанції: Бездрабко О.І.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді -Кравченка К.В.,судді -Джабурія О.В.,судді -Вербицької Н.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Херсонській області (Високопільське відділення) про захист порушеного конституційного права шляхом скасування рішень та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

В вересні 2017 року ОСОБА_4 (надалі - позивач) звернулась до суду з позовом до Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Херсонській області (Високопільське відділення) (надалі - відповідач, ОДПІ), в якому просила:

- скасувати рішення відповідача від 02.02.2015 року №1647/02-2-1 та №1647/02-2-2;

- захистити порушене право, зобов'язати ОДПІ внести виправлення до особового рахунку ФОП ОСОБА_4 щодо штрафу та пені з єдиного соціального внеску, внесених згідно рішень ОДПІ від 02.02.2015 року №1647/02-2-1 та №1647/02-2-2.

В обґрунтування позовних вимог було зазначено, що оскаржувані рішення прийняті на підставі даних Пенсійного фонду, а не внаслідок несплати єдиного соціального внеску. Підрозділи ДФС та органи Пенсійного фонду України надають суперечливу інформацію щодо наявності/відсутності заборгованості щодо недоїмки, нарахованих штрафних санкцій та пені по сплаті єдиного соціального внеску.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 27.10.2017 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, позивач подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить постанову суду першої інстанції скасувати, та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивач зареєстрована як фізична особа-підприємець, яка обрала спрощену систему оподаткування. Як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до 11.08.2013 року знаходилась на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Високопільському районі Херсонської області (надалі - УПФ), а з 11.08.2013 року переведена на облік до ОДПІ. На теперішній час перебуває на податковому обліку, в тому числі як платник єдиного соціального внеску, в ОДПІ.

На підставі даних реєстру штрафних санкцій та пені, нарахованих та переданих УПФ у 2014 році по особам, які сплатили недоїмку зі сплати єдиного соціального внеску в період з 11.08.2013 року по 30.09.2013 року, ОДПІ винесено рішення про застосування до позивача штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску від 05.11.2014 року №1647/02-2/1, №1647/02-2 та від 06.11.2014 року №1647/02-2/2, які оскаржено позивачем в адміністративному порядку до ГУ ДФС у Херсонській області та до ДФС України.

Рішенням ГУ ДФС у Херсонській області від 11.12.2014 року №436/10-21-22-10-04-06 відмовлено в задоволенні скарги позивача, а рішення від 05.11.2014 року №1647/02-2/1, 1647/02-2 та від 06.11.2014 року №1647/02-2/2 залишено без змін.

Рішенням ДФС України від 13.01.2015 року №311/Р/99-99-10-01-07-15 скаргу позивача задоволено частково, скасовано рішення ОДПІ від 05.11.2014 року №1647/02-2/1, №1647/02-2, від 06.11.2014 року №1647/02-2/2 та від 11.12.2014 року №436/10-21-22-10-04-06, а також зобов'язано контролюючий орган прийняти та направити позивачу нові рішення з урахуванням висновків цього рішення.

02.02.2015 року контролюючим органом прийняті рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №1647/02-2-1 на суму 2586,34 грн. (в т.ч. штраф - 401,03 грн., пеня - 2185,31 грн.) за період з 20.01.2012 року до 16.08.2013 року, №1647/02-2-2 на суму 63,69 грн. (в т.ч. штраф - 52,79 грн., пеня - 10,90 грн.) за період з 02.08.2013 року до 18.09.2013 року.

Вказані рішення позивачем було оскаржено в адміністративному порядку, за результатами розгляду яких рішеннями ГУ ДФС у Херсонській області від 03.03.2015 року №41/ФОП/21-22-10-04-06 та ДФС України від 07.04.2015 року №3193/Р/99-99-1001-0715 відмовлено в задоволенні скарги.

В подальшому рішення ДФС України від 07.04.2015 року № 3193/Р/99-99-1001-0715 про відмову в задоволенні скарги позивач оскаржила в судовому порядку.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.09.2016 року по справі №826/9255/15 позивачу відмовлено в задоволенні позову про скасування рішення ДФС України від 07.04.2015 року №3193/Р/99-99-1001-0715, яку залишено без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2016 року.

07.06.2017 року позивач звернулась до ДФС України зі скаргою про неправомірний облік в інтегрованій картці платника ФОП ОСОБА_4 сум пені та штрафних санкцій в період їх адміністративного та судового оскарження, що неправомірно збільшило заборгованість позивача зі сплати єдиного соціального внеску та відображається на особовому рахунку як недоїмка.

За результатами розгляду скарги позивач отримала відповідь ГУ ДФС у Херсонській області від 07.07.2017 року №352/Р/21-22-13-01-36 із висновком про правомірність відображення усіх сум заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску в особовому рахунку позивача, яка з урахуванням переплати на кінець 2016 року склала 2625,22 грн..

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що спірні рішення ОДПІ винесені з дотриманням норм діючого законодавства, є правомірними та скасуванню не підлягають.

Колегія суддів погоджується з цим висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до п.2 розд.VІІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» з дня набрання чинності цим Законом суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали спрощену систему оподаткування відповідно до Указу Президента України від 03.07.1998 року №727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», розділу ІV Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 року №13-92 «Про прибутковий податок з громадян» нараховують, обчислюють та сплачують єдиний внесок відповідно до цього Закону.

Згідно ч.2 ст.6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування, виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом.

Відповідно до приписів Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи» внесено зміни до ст.12 розд.IV Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а саме завдання і функції із забезпечення адміністрування єдиного внеску шляхом його збору, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за сплатою єдиного внеску, покладено на центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику та його територіальні органи.

Згідно п.3 розд.VІІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску.

Перереєстрація платників страхових внесків та застрахованих осіб не здійснюється. Пенсійний фонд спільно з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, проводить звірення платників страхових внесків у порядку, встановленому Пенсійним фондом спільно з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, за погодженням із фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно п.п.3, 4 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи» Пенсійний фонд України передає, а Міністерство доходів і зборів України отримує акти приймання-передачі розрахунків платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в частині недоїмки, штрафів, пені та авансових платежів/переплат для подальшої роботи згідно Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Так, як вбачається з листа ГУ ДФС у Херсонській області від 29.06.2017 року №330/Р/21-22-17-16, адресованого позивачу, передача даних здійснювалась станом на 01.10.2013 року на центральному рівні в електронному вигляді, після чого була завантажена до єдиної інформаційної системи органів державної фіскальної служби "Податковий блок".

Також з матеріалів справи вбачається, що позивач оскаржувала в судовому порядку дії Управління Пенсійного фонду України в Високопільському районі Херсонської області стосовно передачі даних про заборгованість по сплаті єдиного соціального внеску, штрафам та пені по особовому рахунку позивача до ОДПІ.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 17.02.2015 року по справі №821/25/15-а (залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.10.2015 року), яка набрала законної сили 15.11.2015 року, в задоволенні позовних вимог позивача відмовлено.

Вказаною постановою було встановлено, що передача інформації ОДПІ стосовно позивача здійснена правомірно, адже надання відповідної інформації органам доходів і зборів є прямим обов'язком органів Пенсійного фонду України. При зарахуванні грошових коштів єдиного соціального внеску з порушенням терміну їх сплати на суму платежу нараховувалась пеня та необхідна штрафна санкція. Пеня та штрафна санкція обліковувались поза особовим рахунком. Даний алгоритм дій став підставою для видачі позивачу довідки Управління Пенсійного фонду України в Високопільському районі Херсонської області від 04.02.2014 року про відсутність заборгованості, яка не могла враховувати суми санкцій не зараховані в особовий рахунок.

Тобто, судовим рішенням, яке набрало законної сили, встановлено правомірність дій органу Пенсійного фонду України по передачі органу доходів і зборів інформації стосовно штрафних санкцій і пені позивача. А тому в силу ч.1 ст.72 КАС України наведені обставини доказуванню не підлягають.

Крім того, внаслідок того, що органом Пенсійного фонду України не приймалося рішення про нарахування позивачу штрафних санкцій і пені, Управлінням Пенсійного фонду України в Високопільському районі Херсонської області було видано позивачу довідку від 07.04.2014 року про відсутність заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску, на яку також посилається позивач.

При цьому суми штрафних санкцій та пені за рішеннями №1647/02-2-1, №1647/02-2-2 нараховані 02.02.2015 року, в той же час як довідку видано 04.02.2014 року, тобто рішення прийнято після видачі довідки.

Відповідно до ст.5 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (в редакції від 04.07.2013 року) облік осіб, зазначених у пунктах 1, 4, 5 частини 1 ст.4 цього Закону, ведеться в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування. Взяття на облік осіб, зазначених у пунктах 1, 4, 5 частини 1 ст.4 цього Закону, здійснюється органом доходів і зборів шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників.

Згідно п.3 ч.1 ст.7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» для фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, єдиний внесок нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому, сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Згідно ч.4 ст.8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

У відповідності до п.п.2-4 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок. Обчислення єдиного внеску за минулі періоди, крім випадків сплати єдиного внеску згідно з частиною п'ятою статті 10 цього Закону, здійснюється виходячи з розміру єдиного внеску, що діяв на день нарахування (обчислення, визначення) заробітної плати (доходу), на яку відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Пунктом 11 ст.8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (в редакціях, що діяли до 24.12.2015 року) єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини 1 ст.4 цього Закону, становив 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини 1 ст.7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

З матеріалів справи вбачається, що позивач своєчасно не сплачувала єдиний соціальний внесок, внаслідок чого сума недоїмки стягувалася в тому числі в судовому порядку.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що вона сплатила повну суму єдиного соціального внеску за 2011 рік, та на підтвердження цього надала суду копії постанов про відкриття та закінчення виконавчих проваджень №38334883 та №41332233.

Але, згідно вказаним виконавчим провадженням, позивачем на протязі 2013-2014 років здійснено сплату єдиного соціального внеску: в сумі 4010,30 грн., нарахованої згідно вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 06.04.2012 року №Ф-2 (за виконавчим листом від 29.05.2013 року, виданого на підставі постанови Херсонського окружного адміністративного суду від 11.06.2012 року у справі №2а-1670/12/2170); в сумі 1860,13 грн., нарахованої згідно вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 03.12.2013 року №Ф-35-17.

Таким чином, вказаними платежами позивачем було погашено заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску (недоїмки) за 2011 рік, суми якого позивачем не були своєчасно сплачені в передбачений законом строк. При цьому, сплачені за даними виконавчими провадженнями суми не включали штрафні санкції та пеню, які утворились за несвоєчасну сплату єдиного внеску.

Надані позивачем копії квитанцій від 15.07.2013 року, 15.08.2013 року, 13.09.2013 року, 17.10.2013 року, 20.12.2013 року, 16.01.2014 року підтверджують лише сплату позивачем сум основного платежу єдиного соціального внеску за 2011 рік, за 3 та 4 квартали 2013 року, а докази сплати штрафних санкцій та пені позивачем не надані.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції правильно встановив, що штрафні санкції та пеня за несвоєчасну сплату єдиних внесків позивачем не сплачувалися.

Також колегія суддів вважає безпідставним посилання позивача на довідку від 30.01.2015 року №295/10/20-225 про відсутність заборгованості з податків, зборів, що контролюються органами державної податкової служби ОДПІ, в якій вказано, що станом на 20.01.2015 року позивач не має заборгованості із сплати єдиного внеску для фізичних осіб-підприємців, у тому числі, які обрали спрощену систему оподаткування, оскільки така довідка була видана на підставі рішення ДФС України від 13.01.2015 року №311/Р/99-99-10-01-07-15, яким було скасовано рішення від 05.11.2014 року №1647/02-2/1, №1647/02-2, від 06.11.2014 року №1647/02-2/2, за результатами їх адміністративного оскарження позивачем до ДФС України.

Крім цього рішенням ДФС України від 13.01.2015 року №311/Р/99-99-10-01-07-15 було зобов'язано ОДПІ винести та направити нові рішення, у зв'язку з чим 02.02.2015 року контролюючим органом винесені спірні рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №1647/02-2-1 на загальну суму 2586,35 грн. та №1647/02-2-2 на загальну суму 63,69 грн..

Отже, оскільки спірні рішення були прийняті ОДПІ 02.02.2015 року, вони не були відображені у довідці від 30.01.2015 року №295/10/20-225.

Відповідно до ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» рішення, прийняті органами доходів і зборів з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Частиною 14 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначено, що про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа органу доходів і зборів у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.

Суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти робочих днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для зарахування єдиного внеску. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до органу доходів і зборів вищого рівня або до суду з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це територіального органу доходів і зборів, яким прийнято це рішення. Оскарження рішення органу доходів і зборів про застосування фінансових санкцій зупиняє перебіг строку їх сплати до винесення органом доходів і зборів вищого рівня та/або центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, або судом рішення у справі. Строк сплати фінансових санкцій також зупиняється до ухвалення судом рішення у разі оскарження платником єдиного внеску вимоги про сплату недоїмки, якщо застосування фінансових санкцій пов'язано з виникненням або несвоєчасною сплатою суми недоїмки.

Вказані приписи кореспондуються з положеннями розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 року №455 (далі - Інструкція №455) (в редакції, чинній на час прийняття оскаржуваних рішень), у відповідності до якого заходи стягнення та впливу застосовуються до платників, визначених підпунктами 1 - 4 пункту 2.1 розділу II цієї Інструкції, на яких згідно із Законом покладено обов'язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Відповідно до приписів розділу VІІ Інструкції №455 за порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до платників, на яких згідно із Законом покладено обов'язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до Закону.

Частиною 10 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та п.7.5 розділу VІІ Інструкції №455 передбачено, що на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.

Документами, які є підставою для нарахування пені є, зокрема, рішення суду; документи, що підтверджують суму та дату погашення недоїмки за єдиним внеском, - виписки з рахунків у вигляді електронного реєстру розрахункових документів; корінець прибуткового документа про приймання установою банку платежів готівкою тощо.

Згідно п.2 ч.11 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та пп.2 п.7.2 розд.VІІ Інструкції №455 за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних карток особових рахунків платників.

При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за формою згідно з додатком 9 Інструкції №455.

У відповідності до ч.15 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» рішення органу доходів і зборів про нарахування пені та/або застосування штрафів, передбачених частинами одинадцятою і дванадцятою цієї статті, є виконавчим документом.

Частиною 16 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено, що строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

З матеріалів справи вбачається, що штрафні санкції та пеня згідно спірних рішень нараховані позивачу за несвоєчасну сплату єдиного внеску за період з 20.01.2012 року по 16.08.2013 року та за період з 02.08.2013 року по 18.09.2013 року.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що нарахування позивачу штрафних санкцій та пені по сплаті єдиного внеску на підставі рішень від 02.02.2015 року №1647/02-2-1 на суму 2586,34 грн. та №1647/02-2-2 на суму 63,69 грн. здійснено ОДПІ правомірно, а тому вказані рішення скасуванню не підлягають.

Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.311, ст.315, ст.317, ст.321, ст.322, ст.325, ст.329 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2017 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано 25 січня 2018 року.

Головуючий суддя:К.В. Кравченко Суддя: Суддя: О.В. Джабурія Н.В. Вербицька