Постанова № 71853814, 22.01.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2018 рокуЛьвів№ 876/11584/17

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Онишкевича Т.В.,

суддів Іщук Л.П., Обрізка І.М.,

з участю секретаря судових засідань Гелецького П.В.,

позивача ОСОБА_2,

представника позивача ОСОБА_3,

представника відповідача Динько С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Сокальського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на постанову Червоноградського міського суду Львівської області, прийняту о 16 годині 5 хвилин 27 вересня 2017 року у м. Червонограді суддею Новосадом М.Д. (час виготовлення повного тексту не зазначено), у справі за позовом ОСОБА_2 до Сокальського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

10 травня 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому після уточнення своїх вимог просив:

1) визнати протиправними дії Сокальського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - ОУ ПФУ) щодо відмови у зарахуванні до загального та пільгового (підземного) стажу періоду його роботи:

з 6 червня 1991 року по 5 листопада 1991 року у шахтоуправлінні «Жовтневе» ВО «Макіїввугілля»,

з 22 серпня 1992 року по 6 червня 1994 року у шахтоуправлінні «Жовтневе» ВО «Макіїввугілля»,

з 28 вересня 1994 року по 26 жовтня 1999 року на шахті «Холодна Балка» ДХК «Макіїввугілля»,

з 2 червня 2006 року по 5 лютого 2007 року у ВП «Гірник-95»;

2) зобов'язати відповідача зарахувати вказані періоди роботи до відповідного виду стажу.

Постановою Червоноградського міського суду Львівської області від 27 вересня 2017 року у справі № 459/1219/17 позов було задоволено повністю.

У апеляційній скарзі ОУ ПФУ просить зазначену постанову суду першої інстанції скасувати та відмовити у задоволенні позову ОСОБА_2 Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що судове рішення ухвалене без врахування фактичних обставин справи та з порушенням вимог матеріального права. При цьому наполягає на тому, що у ОУ ПФУ відсутні правові підстави для зарахування періоду роботи позивача з 6 червня 1991 року по 5 листопада 1991 року до загального і підземного стажу роботи у зв'язку з тим, що не вказаний рік видачі наказу та відсутня довідка про підтвердження наявного трудового стажу, а періодів з 22 серпня 1992 року по 6 червня 1994 року, з 28 вересня 1994 року по 26 жовтня 1999 року та з 2 червня 2006 року по 6 лютого 2007 року - у зв'язку із відсутністю відомостей щодо проведення атестації на відповідному робочому місці.

Представник ОУ ПФУ у ході апеляційного розгляду підтримала доводи, викладені у апеляційній скарзі. Просила скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову про відмову у задоволенні позову ОСОБА_2

Позивач ОСОБА_2 та його представник у судовому засіданні апеляційного суду заперечили обґрунтованість вимог апелянта. Просили залишити постанову суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача та учасників справи, перевіривши матеріали справи та доводи апелянта у їх сукупності, апеляційний суд приходить до переконання, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких мотивів.

Задовольняючи позов ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив із того, що відповідно до копії трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 з 6 червня 1991 року по 5 листопада 1991 року він працював у шахтоуправлінні «Жовтневе» ВО «Макіїввугілля» помічником начальника дільниці підземної. При цьому очевидним є датування наказу № 670 к саме 1991 роком, а не будь-яким іншим.

Окрім цього, відповідно до копії наказу шахти «Холодна Балка» ВО «Макіїввугілля» Мінвуглепрому України від 3 липня 1995 року № 424 «Про затвердження результатів атестації робочих місць по умовам праці» та додатку до нього, за посадами, на яких працював позивач, були проведені відповідні атестації. Атестація на ДП «Макіїввугілля» вперше була проведена згідно з наказом № 286 від 29 квітня 1995 року та з наказом № 424 від 31 липня 1995 року було затверджено перелік робочих місць, професій і посад робітників шахти, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, що підтверджується ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2012 року у справі № 2а/2510/18/2012.

Також позивач належними доказами довів свою роботу на виробничому підприємств «Гірник-95» у спірний період, а тому відсутні підстави для незарахування йому до пільгового (підземного) стажу періоду роботи з 2 червня 2006 року по 5 лютого 2007 року.

Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Як безспірно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_2 з 8 листопада 2016 року ОУ ПФУ була призначена пенсія за віком на пільгових умовах за Списком № 1 згідно із заявою від 31 січня 2017 року.

31 березня 2017 року позивач звернувся до відповідача із заявою, у якій просив зарахувати до пільгового стажу періоди роботи з 6 червня 1991 року по 5 листопада 1991 року у шахтоуправлінні «Жовтневе» ВО «Макіїввугілля», з 22 серпня 1992 року по 6 червня 1994 року у шахтоуправлінні «Жовтневе» ВО «Макіїввугілля», з 28 вересня 1994 року по 26 жовтня 1999 року на шахті «Холодна Балка» ДХК «Макіїввугілля», з 2 червня 2006 року по 5 лютого 2007 року у ВП «Гірник-95».

На заяву ОСОБА_2 ОУ ПФУ листом від 10 квітня 2017 року № 45/Н-8/1 повідомило його про відсутність підстав для зарахування до пільгового стажу періодів, зазначених у заяві від 31 березня 2017 року.

Щодо спірного періоду роботи з 6 червня 1991 року по 5 листопада 1991 року у шахтоуправлінні «Жовтневе» ВО «Макіїввугілля» апеляційний суд зазначає таке.

Відповідно до копії трудової книжки ОСОБА_2 запис № 13 не містить року видачі наказу про зарахування на посаду помічника начальника дільниці підземного в шахтоуправлінні «Зуєвське» виробничого об'єднання з видобутку вугілля «Жовтневевугілля».

Пунктом «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788) встановлено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Згідно із частиною 4 статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058) періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Приписами статті 62 Закону № 1788 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абзацу 1-2 пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Наказом Міністерства праці, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за № 110, затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок (далі - Інструкція № 58), .

Згідно з пунктом 2.4 глави 2 Інструкції № 58 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними).

Наприклад, якщо робітник або службовець прийнятий на роботу 5 січня 1993 р., у графі 2 трудової книжки записується « 05.01.1993».

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Таким чином, на переконання апеляційного суду, з огляду на неналежне оформлення у трудовій книжці ОСОБА_2 запису № 13 (не зазначено року видачі документу, на підставі якого внесено запис) у відповідача були належні правові підстави для неврахування до загального та пільгового стажу роботи періоду роботи з 5 червня 1991 року по 4 листопада 1991 року за відсутності відповідної уточнюючої довідки підприємства.

При цьому висновки суду першої інстанції про те, що очевидним є датування наказу № 670 к саме 1991 роком, а не будь-яким іншим, на думку апеляційного суду, не спростовують правомірності дій відповідача щодо неврахування зазначеного періоду, оскільки ОУ ПФУ не вправі приймати відповідні рішення на припущеннях без належного документального обґрунтування.

З огляду на викладене апеляційний суд вважає помилковим задоволення судом першої інстанції позову ОСОБА_2 у цій частині.

Щодо спірного періоду роботи позивача з 22 серпня 1992 року по 26 жовтня 1999 року у шахтоуправлінні «Жовтневе» ВО «Макіїввугілля», шахті «Холодна Балка» ДХК «Макіїввугілля» суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Відповідно до пункту 4.5 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчислені стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2005 року за № 1451/11731 (далі - Порядок № 383), якщо атестація з 21 серпня 1992 року не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21 серпня 1997 року, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21 серпня 1992 року включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року № 442 (далі - Порядок, постанова № 422 відповідно).

У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком та розробленими на виконання постанови № 442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі - Мінпраці) від 1 вересня 1992 року № 41 (далі - Методичні рекомендації).

Згідно із зазначеними нормативними актами основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Відповідно до положень Порядку відомості про результати атестації робочих місць заносяться до картки умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Згідно із статтею 101 Закону № 1788 органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Відповідно до вимог пункту 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Таким чином, на підставі аналізу зазначених норм суд апеляційної інстанції вважає, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту «а» статті 13 Закону № 1788 є формальна констатація факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку № 1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: картка умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Записи у трудовій книжці ОСОБА_2 № 18-23 не містять відомостей щодо проведення атестації робочих місць за умовами праці, якими підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення.

При цьому відповідачем не заперечується того, що період роботи з 22 серпня 1992 року по 26 жовтня 1999 року, з 2 червня 2006 року по 6 лютого 2007 року зараховано до загального стажу роботи позивача.

Як свідчать матеріали справи, ОУ ПФУ скеровувались необхідні запити щодо витребування довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній на ОСОБА_2, копій наказів про завершення атестації робочих місць, та висновки Державної експертизи якості проведення атестації робочих місць за умовами праці до атестацій, проведених на підприємствах шахтоуправління «Жовтневе» виробничого об'єднання «Макиїввугілля». дочірнє підприємство «Шахта «Бутівська» Державного підприємства «Макіїввугілля» та приватне виробниче підприємство «Гірник - 95». Однак у відповідях Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 10 січня 2017 №130/02-1, управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області від 8 лютого 2017 року № 1160/03, Державного підприємства «Макіїввугілля» зазначено, що всі документи на сьогоднішній день фактично знаходяться на непідконтрольній Україні території і доступ до них відсутній (а.с. 27-33).

Відповідно до частини 1-3 статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 року № 1085 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення» затверджено перелік населених пунктів, згідно з яким до вказаних населених пунктів належать, зокрема м. Макіївка.

З огляду на викладене, на думку апеляційного суду, наявні у матеріалах справи документи, створені незаконно утвореними органами на тимчасово окупованій території (а.с. 488-51) не можуть братися до уваги як такі, що не створюють жодних правових наслідків.

Щодо посилання суду першої інстанції на встановлення ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2012 року у справі № 2а/2510/18/2012 факту того, що вперше атестації на ДП «Макіїввугілля» була проведена згідно з наказом № 286 від 29 квітня 1995 року та з наказом № 424 від 31 липня 1995 року було затверджено перелік робочих місць, професій і посад робітників шахти, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, що звільняє від доказування даного факту у рамках даної справи, суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Відповідно до приписів частини 1 статті 72 КАС України у редакції на час вирішення спору судом першої інстанції обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Разом із тим, сторонами даної справи є ОСОБА_2 та ОУ ПФУ, а у справі № 2а/2510/18/2012 розглядався спір за позовом ОСОБА_6 до управління Пенсійного Фонду України в Гірницькому районі міста Макіївки Донецької області, а тому приписи часини 1 статті 72 КАС України у цьому спорі не можуть бути використані.

Щодо спірного періоду роботи позивача у приватному виробничому підприємстві «Гірник-95» з 2 червня 2006 року по 5 лютого 2007 року суд апеляційної інстанції зазначає таке.

У відповідності до абзацу 7 пункту 20 Порядку № 637 у разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу Пенсійного фонду України (форма ОК-5) позивачем у 2016 році було відпрацьовано 6 місяців 29 днів, а у 2007 році - 1 місяць 6 днів на посадах із спеціальним стажем.

При цьому відповідно до Довідника кодів підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства (Додаток 3 до Порядку формування та подання

страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (пункт 1 розділу I, пункт 13 розділу IV) затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14 квітня 2015 року № 35, у редакції від 11 квітня 2016 року № 441, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 6 травня 2016 року за № 682/28812) код ЗПЗ014А4 стосується працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за Списком робіт і професій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів від 31 березня 1994 року № 202 «Про затвердження Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років».

Відтак, оскільки виробниче підприємство «Гірник-95» розміщене на тимчасово непідконтрольній Україні території у районі проведення антитерористичної операції, а зазначені у формі ОК-5 відомості щодо ОСОБА_2 перебували у розпорядженні відповідача, суд апеляційної інстанції вважає, що ОУ ПФУ було допущено протиправну бездіяльність щодо зарахування до спеціального трудового стажу позивача період роботи з 2 червня 2006 року по 5 лютого 2007 року і з метою захисту його прав відповідача слід зобов'язати вказаний період зарахувати до зазначеного стажу.

При цьому апеляційний суд звертає увагу на те, що ОУ ПФУ ні у апеляційній скарзі, ні у судовому засіданні апеляційного суду не навело доводів про неможливість застосування до вказаного страхового стажу ОСОБА_2 при присів абзацу 7 пункту 20 Порядку № 637.

За таких обставин апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору неповно з'ясував обставини справи та допустив невідповідність своїх висновків таким обставинам, а отже постанову суду першої інстанції слід скасувати та ухвалити нову, якою позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.

Керуючись ст.ст. 241, 243, 308, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу Сокальського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Львівській області задовольнити частково.

Скасувати постанову Червоноградського міського суду Львівської області від 27 вересня 2017 року у справі № 459/1219/17 та прийняти нову, якою позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Сокальського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо незарахування до загального та пільгового (підземного) стажу періоду роботи ОСОБА_2 з 2 червня 2006 року по 5 лютого 2007 року у виробничому підприємстві «Гірник-95» та зобов'язати відповідача його зарахувати.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддя Т.В.Онишкевич

Судді Л.П.Іщук

І.М.Обрізко

Постанова у повному обсязі складена 29 січня 2018 року.