Рішення № 71852280, 25.01.2018, Луганський окружний адміністративний суд

10.2.4

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

25 січня 2018 рокуСєвєродонецькСправа № 812/2113/17

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Секірської А.Г.,

за участі секретаря - Вакуленка А.В.,

сторін:

представника позивача - ОСОБА_1, угода від 26.12.2017 № 07/18;

представника відповідача - не прибув,

розглянувши в відкритому судовому засіданні у залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

28 грудня 2017 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_2 (далі - Позивач) до управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області (далі - Відповідач, УПФУ в Попаснянському районі), на обґрунтування якого зазначено таке.

09.12.2017 позивач звернувся до відповідача з заявою щодо перерахунку пенсії відповідно до норм Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», до заяви було додано довідки, підтверджуючі пільговий стаж роботи від 15.09.2014 № 354 на 13 арк., видані ВП шахтоуправління «Луганське» ДП «Луганськвугілля», та накази про проведення атестації робочих місць. Рішенням відповідача від 18.12.2017 позивачу повідомлено, що прийнято рішення про відмову в перерахунку пенсії у зв'язку з не зарахуванням до пільгового стажу певних періодів роботи з причин відсутності пільгових довідок, атестації робочих місць, даних про спецстаж індивідуальних відомостей про застраховану особу, відсутністю сплати страхових внесків.

З посиланням на Конституцію України, статті 1, 7, 62, 82 Закону України «Про пенсійне забезпечення», Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений наказом Міністерства юстиції та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383, позивач зазначив, що відповідно до записів у його трудовій книжці, він працював на підземних роботах по видобутку вугілля з повним робочим днем під землею. В трудовій книжці вказано і періоди роботи, і професії, і те, що за цими професіями позивач працював повний робочий день під землею. Також є відомості, що згідно атестацій підтверджено право на пільгову пенсію за Списком № 1. Тому, на думку позивача, для підтвердження його пільгового стажу взагалі не потрібно надавати уточнені довідки, на які посилається відповідач.

Також позивач зазначив, що ним було надано уточнюючі довідки за період роботи на підземних роботах, які вдалося отримати на підприємстві, де він працював. Але відповідач не прийняв ці довідки до уваги, оскільки підприємство знаходиться на території, яка не контролюється українською владою. Надати іншу довідку в позивача взагалі не має можливості у зв'язку з проведенням антитерористичної операції.

З посиланням на норми Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442, відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації, а тому її не проведення не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на пільгових умовах. Також на наказах та інших документах про атестацію робочих місць, проставлено печатку підприємства українського зразка.

На підставі викладеного позивач просив суд:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови ОСОБА_2 в перерахунку пенсії відповідно до норм Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці»;

- скасувати рішення відповідача від 18.12.2017 про відмову в перерахунку пенсії;

- зобов'язати відповідача перерахувати пенсію ОСОБА_2 відповідно до норм Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» з моменту настання такого права, тобто з 10.12.2017.

Ухвалою суду від 02.01.2018 відкрито провадження у даній справі, за клопотанням позивача вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та повернуто без розгляду клопотання позивача про виклик та допит свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (арк.спр. 1-2).

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні, викладеним у позові, просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, надав заяву від 22.01.2018 вх. № 2022/2018 про розгляд справи без його участі (арк.спр. 144) та відзив від 15.01.2018 за вх. № 1426/2018 (арк.спр. 85-86), в якому позовні вимоги не визнав з посиланням на таке. 15.12.2017 ОСОБА_2 звернувся до відповідача з заявою щодо перерахунку пенсії відповідно до норм Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», до якої було надано довідки, підтверджуючі пільговий стаж роботи № 354 на 13 аркушах, видані ВП «Шахтоуправління «Луганське» ДП «Луганськвугілля», накази про проведення атестації робочих місць. Позивач на час звернення має загальний стаж роботи 22 роки 5 місяців 3 дні, в тому числі на підземних роботах - 14 років 4 місяці 18 днів. До пільгового стажу роботи зараховано періоди з 01.01.1998 по 29.03.2005, з 01.01.2006 по 21.11.2006, з 01.01.2007 по 07.02.2013, з 01.04.2014 по 31.05.2014 на підставі записів трудової книжки та інформації про спецстаж індивідуальних відомостей про застраховану особу.

Відповідно до п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у них, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, передбачено у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугою років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їхніх правонаступників.

До заяви щодо перерахунку пенсії ОСОБА_2 надав довідки, уточнюючі пільгову роботу № 354 від 15.09.2014 на 13 арк., адреса в них зазначена м. Луганськ, смт. Ювілейне, вул. Бондаренко, 1. Зарахувати періоди роботи згідно цих довідок до пільгового стажу немає підстав, оскільки відповідно до постанови КМУ від 07.11.2014 № 595 з 01.12.2014 будь-які запити, звернення, довідки чи інші документи, видані органами фонду або підприємствами, які непідконтрольні українській владі, вважаються недійсними та не можуть прийматися до розгляду.

Питання перереєстрації підприємств з зони АТО врегульовано ст. 4 закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції». Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ДП «Луганськвугілля» перереєстроване за адресою: м. Київ, Святошинський район, пров. Приладний, буд. 2-а, але довідок з новою адресою заявником надано не було.

Також відповідач зазначив, що з 08.02.2013 по 10.04.2014 ОСОБА_2 займав посади, пов`язані з підземними роботами, на які не розповсюджується дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», за наявності атестації робочих місць можливе зарахування цих періодів роботи тільки до пільгового стажу за Списком № 1 відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а не Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

На підставі викладеного представник відповідача вважає оскаржуване рішення правомірним, та просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-77 КАС України, суд дійшов наступного.

Спірні правовідносини врегульовано Законом України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788), Законом України від 02.09.2008 № 345-VI «Про підвищення престижності шахтарської праці» (далі - Закон № 345), Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637), Порядком застосування Списків №1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 (далі - Порядок № 383), Законом Ураїни від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058).

Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 1788 громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом установлено, що ОСОБА_2 перебуває на обліку в УПФУ в Попаснянському районі Луганської області і отримує пенсію за віком з 10.12.2017, що підтверджується довідкою відповідача від 26.12.2017 № 20180/03-02 (арк.спр. 31), має статус внутрішньо переміщеної особи згідно з довідкою від 23.01.2017 № 0000092906, виданою УПСЗН Попаснянської РДА Луганської області (арк.спр. 78).

15.12.2017 ОСОБА_2 звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії у відповідності до норм Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», до якої долучив уточнюючі довідки на підтвердження пільгового стажу роботи від 15.09.2014 № 354 на 13 аркушах, видані ВП «Шахтоуправління «Луганське» ДП «Луганськвугілля», та накази про проведення атестації робочих місць від 19.05.1997 № 341, від 16.05.2002 № 593, від 14.05.2007 № 364 та від 08.05.2012 № 354 (арк.спр. 115, 116-122, 123-132).

На час звернення позивач має загальний стаж роботи 22 роки 5 місяців 3 дні, стаж на підземних роботах - 14 років 4 місяці 18 днів, до останнього зараховано періоди з 01.01.1998 по 29.03.2005, з 01.01.2006 по 21.11.2006, з 01.01.2007 по 07.02.2013 та з 11.04.2014 по 31.05.2014, що визнається сторонами та підтверджується розпорядженням УПФУ в Попаснянському районі від 16.01.2018 № 172480 (арк.спр. 93 зв.), протоколом від 15.12.2017 № 2589 (арк.спр. 95 зв.) та розрахунками стажу (арк.спр. 94, 96).

За результатами розгляду заяви позивача від 15.12.2017 про перерахунок пенсії УПФУ в Попаснянському районі Луганської області прийнято рішення від 18.12.2017 «Про відмову в перерахунку пенсії відповідно до норм Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» гр. ОСОБА_2», яким відмовлено в перерахунку пенсії через відсутність необхідного пільгового стажу роботи (арк.спр.113 зв. - 114).

Рішення про відмову з посиланням на статті 1 та 8 Закону № 345, п. 20 Порядку № 637 вмотивовано тим, що до заяви про перерахунок пенсії ОСОБА_2 надано довідки, уточнюючі пільгову роботу від 15.09.2014 № 354 на 13 аркушах, адреса в яких зазначена м. Луганськ, смт. Ювілейне, вул. Бондаренко, 1. Зарахувати періоди роботи згідно цих довідок до пільгового стажу немає підстав, так як відповідно до постанови КМУ від 07.11.2014 № 595 з 01.12.2014 будь-які запити, звернення, довідки чи інші документи видані органами фонду або підприємствами, які непідконтрольні українській владі, вважаються недійсними та не можуть прийматися до розгляду.

Також зазначено, що питання перереєстрації підприємств із зони АТО врегульовано нормативно - ст. 4 Закону № 1669, ДП «Луганськвугілля» перереєстроване за адресою: м. Київ, Святошинський район, пров. Приладний, буд. 2-а, але довідок з новою адресою заявником надано не було.

З урахуванням наведеного до пільгового стажу не зараховано періоди роботи:

- з 02.09.1986 по 15.11.1986, з 23.03.1987 по 30.04.1987, з 23.07.1987 по 04.11.1987, з 02.01.1990 по 21.08.1992 - у зв'язку з відсутністю пільгових довідок;

- з 22.08.1992 по 20.05.1994, з 25.11.1997 по 31.12.1998 - у зв'язку з відсутністю пільгових довідок та атестації робочих місць;

- з 30.03.2005 по 31.12.2005, з 22.11.2006 по 31.12.2006 - у зв'язку з відсутністю даних про спец стаж індивідуальних відомостей про застраховану особу;

- з 08.02.2013 по 10.04.2014 - у зв'язку з відсутністю атестації робочих місць, так як згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу в відомостях по спец стажу підприємство звітувало про роботу ОСОБА_2 по ст. 13А1 Закону України «Про пенсійне забезпечення», згідно якої право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах за Списком № 1 і за результатами атестації робочих місць. З 08.02.2013 по 10.04.2014 ОСОБА_2 займав посади, повязані з підземними роботами, на які не розповсюджується дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці». За наявності атестації робочих місць можливе зарахування цих періодів роботи тільки до пільгового стажу за Списком № 1 відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а не Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці»;

- з 01.06.2014 по 01.07.2014 - у зв'язку з відсутністю сплати страхових внесків;

- з 02.07.2014 по 31.07.2014 та з 01.01.2015 по 28.02.2015 - у зв'язку з відсутністю атестації робочих місць та сплати страхових внесків (звіт по спецстажу - ст. 13А1);

- з 01.08.2014 по 31.12.2014 та з 01.03.2015 по 23.11.2015 - у зв'язку з відсутністю даних про спец стаж та сплати страхових внесків індивідуальних відомостей про застраховану особу (арк.спр. 114).

Надаючи оцінку рішенню відповідача про відмову в перерахунку пенсії за заявою позивача від 15.12.2017, суд зазначає таке.

Підставами для відмови в зарахуванні періодів роботи до пільгового стажу згідно із оскаржуваним рішенням стали:

- відсутність пільгових довідок;

- відсутність атестації робочих місць;

- відстуність даних про спец стаж індивідуальних відомостей про застраховану особу;

- зайняття посад, на які не розповсюджується дія Закону № 345;

- відсутність сплати страхових внесків.

Щодо відстуності пільгових довідок та посилань відповідача в оскаржуваному рішенні на те, що в довідках, уточнюючих пільгову роботу позивача від 15.09.2014 № 354 на 13 аркушах, зазначена адреса м. Луганськ, смт. Ювілейне, вул. Бондаренко, 1, і зарахувати періоди роботи згідно цих довідок до пільгового стажу немає підстав, так як відповідно до постанови КМУ від 07.11.2014 № 595 з 01.12.2014 будь-які запити, звернення, довідки чи інші документи видані органами фонду або підприємствами, які непідконтрольні українській владі, вважаються недійсними та не можуть прийматися до розгляду, суд зазначає таке.

По-перше, постанова Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 595 не містить зазначених положень.

По-друге, з матеріалів справи вбачається, що позивачем надано довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (додаток №5 до Порядку) від 15.09.2014 № 354, видані ВП «Шахтоуправління «Луганське» ДП «Луганськвугілля», на штампах яких міститься адреса цього відокремленого підрозділу - 91493, м. Луганськ, смт. Ювілейне, вул. Бондаренко, 1. Довідки завірені печатками відокремленого підрозділу, на яких зазначено код 26410557, з зазначенням тієї ж адреси.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на сьогоднішній день ДП «Луганськвугілля» (ідентифікаційний код юридичної особи 26410557) не ліквідоване, зареєстроване на у м. Києві, Святошинський район, пров. Приладний, буд. 2-а. За наявними в реєстрі даними єдиним засновником підприємства є Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, тобто вказане підприємство належить до державної сфери управління. ВП Шахтоуправління «Луганське» ДП «Луганськвугілля» зареєстровано за тією ж адресою в м. Києві (арк.спр. 134-135).

Указом Президента України № 405/2014 від 14 квітня 2014 року введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 року «Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України».

Позивач надав уточнюючі довідки від підприємства, що перереєстроване на підконтрольній українській владі території України, засвідчені печатками українського зразка, проте з адресою розташування ВП - м. Луганськ смт. Ювілейне. Позивач зазначив у позові, що інших довідок отримати не мав змоги через проведення антитерористичної операції на території Луганської та Донецької областей.

У відповідності до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

При цьому, відповідач відповідно до положень пункту 4.2. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 як орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Вказані положення свідчать, що відповідач в межах своєї компетенції має право самостійно звертатися до органів державної влади та підприємств з метою перевірки даних про стаж та умови роботи. Натомість відповідачем не надано доказів звернення до ВП «Шахтоуправління «Луганське» чи безпосередньо до ДП «Луганськвугілля», до складу якого входить зазначений відокремлений підрозділ, і які розташовані у Святошинському районі м. Києва, з метою перевірки даних про стаж та умови роботи, в оскаржуваному рішенні зазначено лише про ненадання позивачем уточнюючих довідок з адресою у м. Києві, що не може бути законною підставою для позбавлення позивача пенсійного забезпечення.

Водночас позитивним обов'язком держави в цілому та її державних органів, в тому числі Пенсійного фонду України, є забезпечення можливості збереження на державному підприємстві первинних документів про умови праці та атестацію робочих місць та від яких залежить виникнення і реалізації майнових прав громадянин при призначені пенсії. Незабезпечення належного зберігання вказаних документів в державних підприємствах, не витребування вичерпної інформації органами пенсійного фонду і невиконання своїх гарантійних функції державою, незалежно від надзвичайності підстав та як наслідок обмеження громадянам в реалізації та підтвердженні прав на пенсійне забезпечення, не повинно нівелювати або обмежувати конституційні права позивача на їх підтвердження документами, що залишилися в місті Луганську. Натомість відповідач не спростував незаконність або недостовірність представленої позивачем уточнюючих довідок, що дає підстави для їх врахування при розрахунку пенсійного стажу і призначенні пенсійних виплат.

Щодо посилань відповідача у оскаржуваному рішенні на відсутність атестації робочих місць, суд зауважує, що згідно з матеріалами пенсійної справи, наданої відповідачем, позивачем разом з заявою від 15.12.2017 було надано, зокрема, накази ДВАТ Шахтоуправління «Луганське» від 19.05.1997 № 341 «Про результати атестації робочих місць за умовами праці в шахтоуправлінні «Луганське» (арк.спр. 124), ДВАТ «Шахтоуправління «Луганське» ДП ДХК «Луганськвугілля» від 16.05.2002 № 593 «Про результати атестації робочих місць за умовами праці працівників, зайнятих на роботах в підземних умовах в шахтоуправлінні «Луганське» (арк.спр. 126 зв.), ВП «Шахтоуправління «Луганське» ДП «Луганськвугілля» від 14.05.2007 № 364 «Про результати атестації робочих місць за умовами праці працівників, зайнятих на роботах в підземних умовах в шахтоуправлінні «Луганське» (арк.спр. 128 зв.), ВП «Шахтоуправління «Луганське» ДП «Луганськвугілля» від 08.05.2012 № 354 «Про результати атестації робочих місць за умовами праці працівників, зайнятих на роботах в підземних умовах в шахтоуправлінні «Луганське» (арк.спр. 130 зв.) з додатками «Перелік робочих місць, виробництв, робіт, професій та посад зі шкідливими умовами праці, працівникам яких підтверджено право на пільги та компенсації, передбачені законодавством», до яких внесено посади, що обіймав у наведені вище періоди позивач, з повним робочим днем під землею - посади помічника начальника підземної дільниці, заступника начальника підземної дільниці, підземного помічника начальника дільниці, начальника підземної дільниці (арк.спр. 124 зв. - 125, 127, 129, 131 зв. - 132).

В оскаржуваному рішенні зазначено про надання наказів про проведення атестації робочих місць, і при цьому міститься лише посилання на відсутність атестації робочих місць, не надано оцінки вищенаведеним наказам, що свідчить про невмотивованість та безпідставність рішення, оскільки відповідні накази позивачем надано.

Щодо посилань відповідача у спірному рішенні на відсутність сплати страхових внесків у період з 01.06.2014 по 01.07.2014, суд зазначає таке.

Статтею 8 Закону № 1058 передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Абзацом першим частини першої статті 24 Закону № 1058 визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не менше ніж мінімальний страховий внесок.

Страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування найманих працівників та інших осіб, які належать до кола осіб, що підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та зазначені у статті 11 Закону № 1058, сплачуються їх роботодавцями та безпосередньо застрахованими особами.

Механізм обов'язкового пенсійного страхування передбачає відповідні державні гарантії реалізації застрахованими особами своїх пенсійних прав.

Так, зокрема, статтею 113 Закону № 1058 передбачено, що держава створює умови для функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування і гарантує дотримання законодавства з метою захисту майнових та інших прав і законних інтересів осіб стосовно здійснення пенсійних виплат.

Згідно з частиною першою статті 16 Закону № 1058 застрахована особа має право отримувати від страхувальника підтвердження про сплату страхових внесків, вимагати від страхувальників сплати внесків, у тому числі в судовому порядку тощо.

З цим правом кореспондується обов'язок страхувальника нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески (пункт 6 частини другої статті 17 Закону № 1058) незалежно від фінансового стану платника (частина дванадцята ст. 20 Закону № 1058).

Таким чином, страхові внески є складовою умовою існування солідарної системи і підлягають обов'язковій сплаті, перерахунок пенсії провадиться з урахуванням часу, коли особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, та за який підприємством, де працює людина, (страхувальником) сплачені щомісячні страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

При цьому, у частині десятій статті 20 Закону № 1058 зазначено, якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Відповідно до положень статті 106 Закону № 1058 відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.

Також, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» від 24 грудня 2015 року № 909-VIII, який набрав чинності з 01.01.2016, внесено зміни до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року № 2464-VI та виключено положення п. 2 ч. 1 ст. 4 зазначеного закону, яка передбачала, що до платників єдиного внеску віднесено працівників - громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють.

Отже, з 01.01.2016 ОСОБА_2 не є платником єдиного соціального внеску та фактично позбавлений можливості забезпечити сплату сум єдиного внеску.

Тобто, за змістом наведених норм вбачається, що обов'язок щодо сплати страхових внесків та відповідальність за їх несвоєчасну або не в повному обсязі сплату законом покладено на страхувальника.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку щодо сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування до страхового та пільгового стажу при перерахунку пенсії позивача періоду роботи з 01.06.2014 по 01.07.2014.

Надаючи оцінку спірному рішенню в частині незарахування певних періодів роботи до пільгового стажу, що дає право на перерахунок пенсії у відповідності до вимог Закону № 345, суд зазначає таке.

У відповідності до статті 62 Закону № 1788 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно із пунктом 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

У відповідності до абзацу сьомого пункту 20 Порядку № 637 у разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Таким чином, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а уточнюючі довідки підприємств необхідні в разі відсутності відповідних відомостей у трудовій книжці.

При цьому, згідно із пунктом 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 (приклади у додатках 1, 2).

Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 № 442 (далі - Порядок проведення атестації робочих місць), атестація робочих місць за умовами праці (далі - атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.

Зазначена постанова набула чинності з 21.08.92. Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.92, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації (пункт 4.1 Порядку № 383).

Відповідно до пункту 4.3 Порядку № 383 у разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць, до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Пунктом 10 Порядку № 383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637.

Таким чином, довідка уточнюючого характеру може бути основним доказом підтвердження пільгового стажу в період роботи на відповідних посадах або за професіями лише в тих випадках, коли відсутня трудова книжка або відсутні відповідні записи у трудовій книжці та в тих випадках, коли такий пільговий стаж виник до 21 серпня 1992 року. Після 21 серпня 1992 року основними документами, які підтверджують пільговий стаж в період роботи на відповідних посадах або за професіями, які включені до Списків, є трудова книжка та документи, що підтверджують проведення атестації робочих місць за умовами праці. При цьому, значення трудової книжки та результатів атестації як основних документів, що підтверджують пільговий стаж роботи, встановлено Законом №1788 (статті 13, 62), і будь-які підзаконні нормативно-правові акти, які суперечать цьому положенню, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.

Позивач звернувся з заявою про перерахунок пенсії на підставі Закону № 345.

Відповідно до статті 1 Закону № 345 дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.

Згідно із статтею 8 Закону № 345 (в редакції від 13.10.2017) мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Таким чином, обов`язковою умовою при визначенні підстав для перерахунку пенсій у відповідності до Закону № 345, є наявність в чоловіків 15 років стажу з повним робочим днем на підземних роботах.

З огляду на наведені норми законодавства, до стажу, який дає право на перерахування пенсії згідно з Законом № 345, можуть бути зараховані виключно періоди роботи позивача в повним робочим днем під землею, за умови надання підтверджуючих стаж документів - трудової книжки з відповідними записами та уточнюючіх довідок щодо періодів роботи до 21.08.1992, трудової книжки з відповідними записами та документів, що підтверджують атестацію робочих місць - щодо періодів роботи після 21.08.1992.

Згідно з даними трудової книжки НОМЕР_3 від 17.11.1986 позивач ОСОБА_2 працював:

- з 02.09.1986 по 15.11.1986 - підземним гірничим робочим з повним робочим днем під землею на шахті Ордена Трудового Червоного Прапору імені Леніна ВО «Ворошиловград»;

- з 23.03.1987 по 30.04.1987 - підземним гірничим робочим з повним робочим днем під землею;

- з 23.07.1987 по 04.11.1987 - підземним гірничим майстром з повним робочим днем під землею;

- з 17.11.1987 по 17.10.1989 - служба в лавах Червоної Армії;

- з 02.01.1990 по 20.05.1994 - гірничим робочим очисного вибою V розряду, помічником начальника підземної дільниці, заступником начальника підземної дільниці, підземним помічником начальника дільниці з повним робочим днем під землею на шахті «Ворошиловградська» № 1 Ордену Леніна виробничого об`єднання «Ворошиловградвугілля»;

- з 25.11.1997 по 07.02.2013 - заступником начальника підземної дільниці, підземним гірничим майстром, виконуючим обовязки начальника підземної діяльниці, помічником начальника підземної дільниці, начальником підземної дільниці - всі посади з повним робочим днем під землею, ДП «Шахтоуправління «Луганське» ДХК «Луганськвугілля»;

- з 08.02.2013 по 10.04.2014 - виконуючим обов`язки начальника шахти «Мощинська», виконуючим обовязки заступника директора по виробництву, заступником директора по виробництву - посади, пов`язані з підземними роботами;

- з 11.04.2014 по 01.07.2014 - начальником підземної дільниці по видобутку вугілля з повним робочим днем під землею;

- з 02.07.2014 по 23.11.2015 - заступником директора по виробництву - посада, пов`язана з підземними роботами в ВП шахтоуправління «Луганське ДП «Луганськвугілля» (арк.спр. 10 - 24).

Таким чином, періоди роботи позивача з 08.02.2013 по 10.04.2014, з 02.07.2014 по 23.11.2015 на посадах, пов`язаних з підземними роботами, не можуть бути зараховані до стажу, що дає право на перерахунок пенсії згідно з нормами Закону № 345, тому в цій частині висновки, викладені в рішенні відповідача, є обгрунтованими.

На підтвердження наявності пільгового стажу, що дає право на перерахунок пенсії у відповідності з вимогами Закону № 345, у періоди з 02.09.1986 по 15.11.1986, з 23.03.1987 по 30.04.1987, з 23.07.1987 по 04.11.1987, з 02.01.1990 по 21.08.1992, позивачем відповідачу надано трудову книжку з відповідними записами, та уточнюючу довідку від 15.09.2014 № 354, видану ВП «Шахтоуправління «Луганське» ДП «Луганськвугілля», в якій підтверджено періоди робіт з 23.03.1987 по 30.04.1987, з 23.07.1987 по 04.11.1987, з 02.01.1990 по 07.06.1992 (арк.спр. 116) та з 08.06.1992 по 21.08.1992 (арк.спр. 116 зв.).

Тобто уточннючими довідками не підтверджено характер виконуваних позивачем робіт у період з 02.09.1986 по 15.11.1986, та з 08.06.1992 по 21.08.1992, тому ці періоди відповідачем правомірно не взято до уваги при оцінці наявності підстав для перерахунку пенсії позивача згідно з Законом № 345, проте періоди роботи з 23.03.1987 по 30.04.1987, з 23.07.1987 по 04.11.1987, з 02.01.1990 по 07.06.1992 підтверджено належними документами.

На підтвердження наявності пільгового стажу, що дає право на перерахунок пенсії у відповідності з вимогами Закону № 345, у періоди з 22.08.1992 по 20.05.1994, з 25.11.1997 по 31.12.1998, з 30.03.2005 по 31.12.2005, з 22.11.2006 по 31.12.2006, з 01.06.2014 по 01.07.2014, позивачем відповідачу надано:

1) трудову книжку з відповідними записами;

2) уточнюючі довідки від 15.09.2014 № 354, видані ВП «Шахтоуправління «Луганське» ДП «Луганськвугілля», в якіх підтверджено періоди робіт:

- з 08.06.1992 по 06.12.1992, з 07.12.1992 по 22.10.1993, з 23.10.1993 по 20.05.1994 (арк.спр. 116 зв.);

- з 25.11.1997 по 20.04.1999, з 21.04.1999 по 20.08.1999, з 21.08.1999 по 13.12.1999 (арк.спр. 117);

- з 14.12.1999 по 31.05.2000, з 01.06.2000 по 24.09.2000, з 25.09.2000 по 20.07.2001 (арк.спр. 117 зв.);

- з 21.07.2001 по 24.02.2004, з 25.02.2004 по 06.06.2004, з 07.06.2004 по 03.08.2004 (арк.спр. 118);

- з 03.08.2004 по 04.08.2004, з 05.08.2004 по 15.09.2004, з 16.09.2004 по 18.03.2005 (арк.спр. 118 зв.);

- з 19.03.2005 по 19.04.2005, з 20.04.2005 по 04.05.2005, з 05.05.2005 по 07.02.2006 (арк.спр. 119);

- з 08.02.2006 по 22.10.2007 (арк.спр. 119 зв.);

3) накази підприємства про проведення атестації робочих місць.

Також у матеріалах пенсійної справи ОСОБА_2 містяться листи УПЗН ЛОДА від 16.09.1997 № 69/05-678 (арк.спр. 123 зв.), від 03.09.2002 № 11/3801 (арк.спр. 126), від 15.06.2007 № 11/2833-33 (арк.спр. 128), від 18.05.2012 № 11/2932-33 (арк.спр. 130) з зазначенням, що атестація робочих місць проведена згідно з вимогами Методичних рекомендацій по її проведенню, затведжених постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 № 41 (арк.спр. 130), історичні довідки щодо ВП «Шахтоуправління «Луганське» ДП «Луганськвугілля» (арк.спр. 132 зв., 133).

При цьому, як зазначалося вище, на підтвердження пільгового стажу у зазначені періоди достатньо трудової книжки з відповідними записами та наказів про проведення атестації, які позивачем надано, тому ці документи мали бути враховані відповідачем при визначенні підстав для перерахунку пенсії позивача згідно з Законом № 345 та врахуванні пільгового стажу за періоди роботи з 22.08.1992 по 20.05.1994, з 25.11.1997 по 31.12.1998, з 30.03.2005 по 31.12.2005, з 22.11.2006 по 31.12.2006, з 01.06.2014 по 01.07.2014.

Щодо посилань відповідача на відсутність даних про спецстаж індивідуальних відомостей про застраховану особу, суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України № 1028 від 09.12.2015 року пункт 20 Порядку № 637 доповнено новим абзацом яким визнано, що у разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Зазначена норма застосовується лише у разі відстуності інших підтверджуючих пільговий стаж - трудової книжки та відомостей про атестацію робочих місць, які позивачем надано.

Крім того, Європейський Суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п.53 рішення у справі "Ковач проти України" від 7 лютого 2008 року, п.59 рішення у справі "Мельниченко проти України" від 19 жовтня 2004 року, п.50 рішення у справі "Чуйкіна проти України" від 13 січня 2011 року, п.54 рішення у справі "Швидка проти України" від 30 жовтня 2014 року тощо).

Це означає, що суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав. Отже суд першої інстанції правомірно взяв до уваги інформацію, яка міститься в копії довідки про пільговий стаж позивача, яка не суперечить та не спростовує фактичні дані, наявні в трудовій книжці позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

За статтею 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.

Отже, позивач опинився в ситуації, що відповідно позбавляє його можливості забезпечити належний захист своїх прав.

Суд також звертає увагу на те, що відповідно до ч.3 ст.23 Загальної Декларації прав людини, п.4 ч.1 Європейської Соціальної хартії та ч.3 ст.46 Конституції України кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

Таким чином, позивачем надано належні та достатні документи для прийняття відповідачем законного та обґрунтованого рішення щодо зарахування до пільгового стажу, що надає підстави для перерахунку пенсії на підставі Закону № 345, за періоди роботи з 23.03.1987 по 30.04.1987, з 23.07.1987 по 04.11.1987, з 02.01.1990 по 07.06.1992, з 22.08.1992 по 20.05.1994, з 25.11.1997 по 31.12.1998, з 30.03.2005 по 31.12.2005, з 22.11.2006 по 31.12.2006 та з 01.06.2014 по 01.07.2014, при цьому відповідачем прийнято рішення про повну відмову в перерахунку пенсії, і це рішення не відповідає положенням діючого законодавства та міжнародним принципам верховенства права щодо прав людей на окупованих територіях, є протиправним та підлягає скасуванню повністю.

Щодо обраного позивачем способу захисту у вигляді визнання протиправними дій відповідача щодо відмови ОСОБА_2 в перерахунку пенсії відповідно до норм Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», суд зазначає, що в даному випадку ефективним способом захисту порушеного права є саме визнання протиправним та скасування рішення від 18.12.2017, тому в задоволенні цієї частини позовних вимог слід відмовити.

Стосовно обраного позивачем способу захисту у вигляді зобов'язання здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 відповідно до норм Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» з моменту настання такого права, тобто з 10.12.2017, суд зазначає таке.

З практики Європейського суду слідує таке: в національному праві має бути передбачено засіб правового захисту від довільних втручань органів державної влади в права, гарантовані Конвенцією. Будь-яка законна підстава для здійснення дискреційних повноважень може створити юридичну невизначеність, що є несумісною з принципом верховенства права без чіткого визначення обставин, за яких компетентні органи здійснюють такі повноваження, або, навіть, спотворити саму суть права. Отже, законом повинно з достатньою чіткістю бути визначено межі дискреції та порядок її здійснення, з урахуванням легітимної мети певного заходу, аби убезпечити особі адекватний захист від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Конкретна норма закону повинна містити досить чіткі положення про рамки і характер здійснення відповідних дискреційних повноважень, наданих органам державної влади. У разі, якщо ж закон не має достатньої чіткості, повинен спрацьовувати принцип верховенства права.

Статтею 58 Закону №1058 визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.

Як вбачається з матеріалів справи, спірним питанням є перерахунок розміру пенсії з моменту призначення урахуванням акону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

У відповідності до частини другої статті 9 КАС України суд розглядє адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно із частиною четвертою статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобовязати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

З огляду на встановлені обставини справи та наведені норми закону, якими регулюються спірні відносини, та з урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення суд дідшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з застосуванням положень статей 9, 245 КАС України, а саме, обрати інший спосіб захисту, який необхідний для повного відновлення порушеного права, та зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 15.12.2017 про перерахунок пенсії, з урахуванням висновків суду.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд виходить з того, що відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно із частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду з позовом позивачем сплачено судовий збір в розмірі 640,00 грн (арк.спр.3), з урахуванням часткового задоволення позовних вимог, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає стягненню 320,00 грн.

Керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 19, 20, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області від 18.12.2017 «Про відмову в перерахунку пенсії відповідно до норм Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» гр. ОСОБА_2.

Зобов`язати управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 15.12.2017 про перерахунок пенсії, з урахуванням висновків суду.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_2, місце реєстрації: АДРЕСА_1; місце проживання: АДРЕСА_2) за рахунок бюджетних асигнувань управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області (ідентифікаційний код юридичної особи 21792608, 93300, Луганська область, Попаснянський район, м. Попасна, вул. Шкільна, 2) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 320,00 грн (триста двадцять гривень 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено та підписано 29 січня 2018 року.

Суддя А.Г. Секірська