Рішення № 71851542, 26.01.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 січня 2018 р. Справа№805/4680/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазарєва В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Мар’їнському районі Донецької області до публічного акціонерного товариства «Красногорівський вогнетривкий завод» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з жовтня 2017 року по листопад 2017 року у розмірі 193577,53 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Мар’їнському районі Донецької області (далі – УПФ) звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до публічного акціонерного товариства «Красногорівський вогнетривкий завод» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з жовтня 2017 року по листопад 2017 року у розмірі 193577,53 грн.

16 січня 2018 року надійшла заява про зміну предмету позову, згідно якої позивач просить стягнути з публічного акціонерного товариства «Красногорівський вогнетривкий завод» заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з липня 2017 року по вересень 2017 року у розмірі 193577,53 грн. Ухвалою суду від 17 січня 2018 року вказану заяву прийнято до розгляду.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно з даними особового рахунку страхувальника у публічного акціонерного товариства «Красногорівський вогнетривкий завод» мається заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період з липня 2017 року по вересень 2017 року у розмірі 193577,53 грн.

Відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, працівники, зайняті повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком. Відповідачеві було виставлено розрахунки витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, але витрати відшкодовані не були, в зв’язку з чим утворилась заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період з липня 2017 року по вересень 2017 року за списком № 2 у розмірі 193577,53 грн.

Оскільки, зазначена сума заборгованості відповідачем не сплачена, позивач, на підставі частини другої Прикінцевих положень Закону України № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663, просив суд стягнути суму заборгованості з відповідача.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 26.12.2017 року відкрито спрощене позовне провадження у даній справі без проведення судового засідання та виклику учасників справи, запропоновано відповідачу у п’ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву зі всіма докази на його підтвердження, які наявні у відповідача.

Представник позивача до суду не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник відповідача до суду не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. 23.01.2018 року надійшов відзив на позовну заяву в якому зазначив, що платіжними дорученнями №102 від 27.11.2017 року у сумі 80000,00 грн., №123 від 06.12.2017 року у сумі 81354,37 грн., №169 від 22.12.2017 року у сумі 50000,00 грн., №181 від 28.12.2017 року у сумі 37432,56 грн. було погашено заборгованість у повному обсязі.

25 січня 2018 року надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначив, що в платіжних дорученнях відвідач не завжди вказує період, за який сплачується борг, тому Управління Пенсійного фонду України в Мар’їнському районі Донецької області розподіляє сплачені кошти на погашення заборгованості за попередні періоди.

За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Розглянувши наявні заяви сторін по суті справи, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується вимоги та заперечення, дослідивши докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування, суд встановив наступне.

Відповідач – публічне акціонерне товариство «Красногорівський вогнетривкий завод» є юридичною особою, код ЄДРПОУ 00191744.

Позивачем на підставі розрахунків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України № 1058-IV в частині пенсій призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», визначено розмір витрат, які підлягають відшкодуванню в період з липня 2017 року по вересень 2017 року у розмірі 193577,53 грн.

Відповідно до преамбули Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-IV (далі – Закон № 1058) останній визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Отже, спірні правовідносини, що виникли між сторонами регулюються нормами Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-IV (далі – Закон № 1058) та іншими нормативно-правовими актами (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з частиною другою розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пільгових пенсій. Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Таким чином, відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій до досягнення працівником пенсійного віку, призначених за списком № 2, має здійснюватися відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та п. «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Згідно пункту 6 Інструкції «Про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 (далі – Інструкція № 21-1), відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Пунктом 6.4 розділу 6 Інструкції 21-1 встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно положень пункту 6.5 Інструкції 21-1 розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом місяця з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

Згідно з пунктом 6.7 розділу 6 Інструкції 21-1, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Отже, підприємство зобов'язане відшкодовувати фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій.

Згідно розрахунків, УПФ в період з липня 2017 року по вересень 2017 року здійснювало доставку та виплату пільгових пенсій за Списками № 2 працівникам публічного акціонерного товариства «Красногорівський вогнетривкий завод» на суму 193577,53 грн.

Таким чином, позивач повинен відшкодувати УПФ витрати за доставку та виплату пільгових пенсій за Списками № 2 з липня 2017 року по вересень 2017 року у 193577,53 грн.

Разом з тим, відповідно до платіжних доручень від 06.12.2017 року №123, від 22.12.2017 року №169, від 28.12.2017 року №181, відповідачем перераховано на користь позивача в рахунок відшкодування пільгових пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період з липня 2017 року по вересень 2017 року загальну суму у розмірі 168768,93 грн.

Щодо сплати відповідачем заборгованості платіжним дорученням №102 від 27 листопада 2017 року на суму 80000,00 грн. без зазначення в графі призначення платежу періоду заборгованості суд зазначає наступне.

Згідно пункту 1.30 статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», платіжне доручення це розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22 зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за №377/8976, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу». Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

З аналізу наведених норм, суд приходить до висновку, що право самостійно визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику, натомість органи пенсійного фонду не наділені правом змінювати будь-яким чином призначення платежу, якщо таке призначення вказане платником.

Таким чином, враховуючи відсутність в реквізиті «Призначення платежу» платіжного доручення №102 від 27 листопада 2017 року на суму 80000,00 грн. періоду за який сплачується заборгованість, УПФ направив сплачені кошти на сплату заборгованості за інший період, ніж зазначений у позовній заяві.

З урахуванням часткової сплати відповідачем заборгованості, загальна сума фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, що підлягає відшкодуванню відповідачем за період з липня 2017 року по вересень 2017 року за списком № 2 становить 24790,60 грн.

На час розгляду справи доказів погашення відповідачем вищевказаної заборгованості суду не було надано.

З огляду на зазначене та беручи до уваги докази, які наявні у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги УПФ є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись статтями 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Мар’їнському районі Донецької області до публічного акціонерного товариства «Красногорівський вогнетривкий завод» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з липня 2017 року по вересень 2017 року у розмірі 193577,53 грн., – задовольнити частково.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Красногорівський вогнетривкий завод» (код ЄДРПОУ 00191744, місцезнаходження: вул. Ахтирського, 4, м. Красногорівка, Донецька область, 85630) на користь Управління Пенсійного фонду України в Мар’їнському районі Донецької області (код ЄДРПОУ 22014014, місцезнаходження: вул. Заводська, буд. 24, м. Мар’їнка, Донецька область, 85600) заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період з липня 2017 року по вересень 2017 у розмірі 24790 (двадцять чотири тисячі сімсот дев’яносто) грн. 60 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Лазарєв В.В.