Ухвала суду № 71850309, 13.11.2017, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/67583/17-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2017 року Печерський районний суд міста Києва у складі:

слідчого судді - Соколова О.М.,

при секретарі - Мудренко О.О.

за участю слідчого в ОВС Генеральної прокуратури України - Бережника В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Печерського районного суду міста Києва клопотання слідчого в ОВС Генеральної прокуратури України Бережника В.В. погодженого прокурором першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Генеральної прокуратури України А.М. Марущаком, про арешт майна, -

В С Т А Н О В И В :

Слідчий в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України Бережник В.В. звернувся до Печерського районного суду міста Києва з клопотанням, погодженим прокурором першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Генеральної прокуратури України А.М.Марущаком про накладення арешту на майно підозрюваного ОСОБА_3, а саме на житловий будинок адресою: АДРЕСА_3, квартиру за адресою:м. Київ АДРЕСА_1, легковий автомобіль марки AUDI Q7, 2014 року випуску, реєстраційний державний номер НОМЕР_1. Та просив суд накласти арешт: - на 1/2 (половину) частки житлового будинку адресою: АДРЕСА_3, який на праві приватної спільної сумісної власності належить ОСОБА_3; - на 1/2 (половину) частки квартири за адресою:м. Київ АДРЕСА_1, яка на праві приватної спільної сумісної власності належить ОСОБА_3; - на легковий автомобіль марки AUDI Q7, 2014 року випуску, реєстраційний державний номер НОМЕР_1, який належать ОСОБА_3 на праві приватної власності та заборонити здійснювати відчуження вказаного майна.

13 листопада 2017 року в провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва Соколова О.М.в межах кримінального провадження № 42015050230000042 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 3, 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, надійшло клопотання сторони кримінального провадження слідчого в ОВС Генеральної прокуратури України Бережника В.В.,погодженого прокурором першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Генеральної прокуратури України А.М.Марущаком про накладення арешту на майно підозрюваного ОСОБА_3, а саме на житловий будинок адресою: АДРЕСА_3, квартиру за адресою:м. Київ АДРЕСА_1, легковий автомобіль марки AUDI Q7, 2014 року випуску, реєстраційний державний номер НОМЕР_1. Та просив суд накласти арешт: - на 1/2 (половину) частки житлового будинку адресою: АДРЕСА_3, який на праві приватної спільної сумісної власності належить ОСОБА_3; - на 1/2 (половину) частки квартири за адресою:м. Київ АДРЕСА_1, яка на праві приватної спільної сумісної власності належить ОСОБА_3; - на легковий автомобіль марки AUDI Q7, 2014 року випуску, реєстраційний державний номер НОМЕР_1, який належать ОСОБА_3 на праві приватної власності та заборонити здійснювати відчуження вказаного майна.

У судовому засіданні слідчий просив задовольнити подане до суду клопотання.

Обґрунтовуючи внесене до суду клопотання сторона кримінального провадження вказує, що головним слідчим управлінням Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 09.12.2015 до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42015050230000042 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 3, 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.

07.11.2017 ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні ним злочинів проти власності та у сфері службової діяльності у вигляді: заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене в особливо великих розмірах, тобто у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, та службового підроблення, тобто, складанні, видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.

Установлено, ОСОБА_3 перебуваючи на посаді генерального директора ДП «ОК Укрвуглереструктуризація», за попередньою змовою з технічним директором - першим заступником генерального директора ОСОБА_4 та директором ТОВ «КПД ГРУПП» ОСОБА_5, зловживаючи своїм службовим становищем, з метою привласнення грошових коштів, що виділялись з державного бюджету України на виконання програми реструктуризації вугільної промисловості України на 2015 рік, штучно створювались умови для перемоги в тендерних процедурах підконтрольним їм комерційним структурам, зокрема ТОВ «КПД ГРУПП» (код ЄДР 35140833).

12.10.2015 генеральним директором ДП «ОК Укрвуглереструктуризація» ОСОБА_3, як замовником, укладено з директором ТОВ «КПД ГРУПП» ОСОБА_5, як підрядником, договір підряду № 29/ОР-15 про проведення робіт з рекультивації породних відвалів (колишньої шахти № 40) згідно проекту ліквідації шахти «Гірник», на загальну суму 3785199,60 грн. (з ПДВ).

За умовами укладеного договору з ДП «ОК «Укрвуглереструктуризація», ТОВ «КПД ГРУПП» повинно було провести роботи з рекультивації породних відвалів (колишньої шахти № 40) згідно проекту ліквідації шахти «Гірник».

Натомість, директор ТОВ «КПД ГРУПП» ОСОБА_5 згідно попередньої домовленості із ОСОБА_3 та ОСОБА_4, без виконання робіт в повному обсязі, у невстановленому слідством місці, у період з листопада по грудень 2015 року склав та підписав 5 актів приймання виконаних робіт форми КБ2в на загальну суму 3219130,80 грн., внісши туди завідомо неправдиві відомості про завищені обсяги виконаних робіт з розроблення ґрунту при гасінні породного відвалу в об'ємі 13605 м3, та відповідно збільшивши суму вартості виконаних робіт і витрат на суму 270885,10 грн.

Після проведення відповідних розрахунків директором ТОВ «КПД ГРУПП» ОСОБА_5 отримані грошові перекази знімались готівкою, та у подальшому частину невикористаних коштів, виконуючи попередню домовленість, передав ОСОБА_3 та ОСОБА_6

Згідно висновку експерта судової будівельно-технічної експертизи від 09.06.2017 № 10051/17-42 та висновку експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи від 11.10.2017 № 16316/16317/17-45, вартість перевищення обсягів, відображених в актах приймання виконаних бульдозерних робіт по гасінню породного відвалу за договором підряду від 12.10.2015 № 29/ОР-15 в розмірі 13605 м.куб. становить 270885,10 гривень.

Крім того, продовжуючи свої злочинні дії направлені на заволодіння чужим майном у особливо великих розмірах, реалізовуючи спільний злочинний план, у 2015 році генеральним директором ДП «ОК Укрвуглереструктуризація» ОСОБА_3, від імені замовника, укладено з директором ТОВ «КПД ГРУПП» ОСОБА_5, як підрядником, договори від 28.07.2015 № 21/ОР-15, від 09.09.2015 № 25/ОР-15, від 16.10.2015 31/ОР-15 щодо проведення робіт з фізичної ліквідації шахт.

За умовами укладених договорів з ДП «ОК «Укрвуглереструктуризація», ТОВ «КПД ГРУПП» повинно було провести роботи з розбирання будівель і споруд, по рекультивації та гасінню породного відвалу, та інші роботи.

Натомість, директор ТОВ «КПД ГРУПП» ОСОБА_5 згідно попередньої домовленості із ОСОБА_3 та ОСОБА_4, виконавши підрядні роботи, під час яких не з'явилося ніякого будівельного об'єкту, в результаті чого роботи по демонтажу, які згідно Правил визначення вартості будівництва, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2013 № 293 (ДСТУ Б Д.1.1-1:2013), відносяться до І категорії складності об'єкта будівництва, склав та видав акти виконаних робіт, умисно внісши в них завідомо неправдиві відомості про розмір витрат виконаних робіт.

Згідно висновків експерта судової будівельно-технічної експертизи від 15.03.2017 № 12710/16-42, від 30.01.2017 № 12709/16-42, від 28.11.2016 № 12712/16-42, вартість фактично виконаних будівельних робіт за вказаними договором на 948 365,55 грн. нижче ніж в актах виконаних робіт, підписаних ДП «ОК «Укрвуглереструктурізація» та ТОВ «КПД ГРУПП».

Таким чином, ОСОБА_3, за попередньою змовою з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 шляхом зловживання своїм службовим становищем всупереч інтересам служби, заволодів грошовими коштами ДП «ОК «Укрвуглереструктуризація» на суму 1 219 250,65 гривень.

Спричинені злочинними діями ОСОБА_3 матеріальні збитки ДП «ОК «Укрвуглереструктуризація» на загальну суму 1 219 250,65 грн., на даний час не відшкодовані.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, та декларації ОСОБА_3 за 2016 рік, житловий будинок за адресою: АДРЕСА_3, на праві спільної сумісної власності належить ОСОБА_3 та його дружині ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1. (підстава виникнення права власності: свідоцтво про право власності від 23.06.2008 року б/н. видане Головним управлінням благоустрою та комунального обслуговування).

Згідно даним Київського міського бюро технічної інвентаризації від 08.09.2017 року №062/14-10907 та №13362, декларації ОСОБА_3 за 2016 рік, квартира за адресою: АДРЕСА_2 на праві приватної власності належить дружині підозрюваного ОСОБА_3 - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 і придбана нею під час шлюбу з ОСОБА_3

Згідно інформації Головного сервісного центру МВС України від 09.08.2017 року №31/11496 та реєстраційної картки транспортного засобу встановлено, що легковий автомобіль марки AUDI Q7, 2014 року випуску, реєстраційний державний номер НОМЕР_1, належить ОСОБА_3 і зареєстрований за ним 29.07.2014 року.

Відповідно декларації ОСОБА_3 за 2016 рік та витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб

№ 00018969713 від 03.11.2017 року ОСОБА_3 з 27.12.1979 року по даний час одружений на ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, з якої спільно проживає, пов'язаний спільним побутом.

Житловий будинок за адресою: АДРЕСА_3, відповідно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно придбаний ОСОБА_3 у 2008 році, тобто під час шлюбу з ОСОБА_7 і форма його власності є приватна спільна сумісна.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Сімейного кодексу України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

У відповідності до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається у тому числі з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.

Як передбачено ч. 5 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Санкцією ч. 5 ст. 191 КК України передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, що підпадає під вимоги п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України.

Частина 1 ст. 131 КПК України регламентує, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Пунктом 7 частини другої цієї статті визначено, що арешт майна є одним з таких заходів забезпечення.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Досудовим слідством встановлено, що ОСОБА_3 обіймаючи посаду генерального директора державного підприємства «Об'єднана компанія «Укрвуглереструктуризація», у період з 24.07.2015 по 23.12.2015, діючи за попередньою змовою із технічним директором - першим заступником ДП «ОК «Укрвуглереструктуризація» ОСОБА_4, директором ТОВ «КПД ГРУПП» ОСОБА_5 та іншими невстановленими в ході досудового розслідування особами, шляхом зловживання своїм службовим становищем всупереч інтересам служби, незаконно заволодів грошовими коштами ДП «ОК «Укрвуглереструктуризація», а саме незаконно обернув чуже майно на користь інших осіб на загальну суму 1219250,65 грн., чим спричинив державному підприємству матеріальну шкоду в особливо великому розмірі, що підтверджується висновками експертів судово-економічної, судово-будівельних експертиз, показами свідків, протоколами огляду документів, та іншими доказами.

17.07.2017 № 587 ДП «ОК «Укрвуглереструктуризація» подано до Господарського суду м. Києва, позовну заяву про стягнення з

ТОВ «КПД ГРУПП» матеріальних збитків на суму 270897,60 грн., що встановлені в ході досудового розслідування по виконанню договору підряду №29/ОР-15.

З вищезазначених фактів та наявних доказів у кримінальному провадженні вбачається достатньо підстав для арешту нерухомого та рухомого майна підозрюваного ОСОБА_3 щодо якого здійснюється кримінальне провадження.

Заслухавши у судовому засіданні слідчого, дослідивши матеріали, що обґрунтовують клопотання, слідчий суддя вважає клопотання підлягаючим задоволенню за таких підстав: відповідно до вимог ч. 2 ст. 170 КПК України слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Як визначено ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Речовими доказами є, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 98 КПК України).

З урахуванням думки слідчого, дослідивши надані до клопотання матеріали, відповідно до вимог ст. 173 КПК України, наявність даних про достатність доказів, що вказують на наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, наявність даних про належність майна, на яке слідчий просить накласти арешт та з метою забезпечення збереження речових доказів, арешт зазначеного майна у вигляді грошових коштів на банківських рахунках є необхідною умовою досягнення дієвості даного кримінального провадження. Слідчий суддя вважає клопотання обґрунтованим та заснованим на законі.

Разом з тим, слідчий суддя вважає за необхідне заборонити розпоряджатися грошовими коштами, які надходитимуть на вказані поточні рахунки та зупинити видаткові операції з грошовими коштами, що надходять в адресу вищезазначених підприємств на вказані рахунки та які вже знаходяться на вищезазначених банківських рахунках за винятком видаткових операцій виключно з платежів до бюджетів всіх рівнів та державних цільових фондів, платежів, пов'язаних з виплатою заробітної плати.

Незастосування заборони використання та розпорядження банківськими рахунками надасть можливість вищезазначеним підприємствам - фігурантам кримінального провадження або їх представникам за дорученням безперешкодно його відчужити, що призведе до зникнення або втрати майна і перешкодить забезпеченню збереження речових доказів. Слідчий суддя вважає клопотання обґрунтованим та заснованим на законі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173,175,309 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчого в ОВС Генеральної прокуратури України Бережника В.В. погодженого прокурором першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Генеральної прокуратури України А. Марущаком, про арешт майна, задовольнити.

Накласти арешт:

- на 1/2 (половину) частки житлового будинку адресою: АДРЕСА_3, який на праві приватної спільної сумісної власності належить ОСОБА_3;

- на 1/2 (половину) частки квартири за адресою:м. Київ АДРЕСА_1, яка на праві приватної спільної сумісної власності належить ОСОБА_3;

- на легковий автомобіль марки AUDI Q7, 2014 року випуску, реєстраційний державний номер НОМЕР_1, який належать ОСОБА_3 на праві приватної власності.

Заборонити здійснювати відчуження вказаного майна.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя О.М. Соколов.