Ухвала суду № 71849311, 25.01.2018, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/8423/17

Провадження № 2п/712/3/18

Ухвала

Іменем України

про відмову у скасуванні заочного рішення

25 січня 2018 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді – ТОКОВОЇ С.Є.

при секретарі – ТИМОШЕНКО Д.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В:

Заочним рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 01 листопада 2017 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення коштів, позовні вимоги задоволені повністю.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суму боргу за договором про поділ майна подружжя від 14 жовтня 2013 року, посвідченого приватним нотаріусом Черкаського районного нотаріального округу ОСОБА_3 у розмірі 3 228 474,50 грн. та судовий збір в сумі 8320 грн., а всього 3 236 794,50 грн.

Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення, посилаючись на те, що дане рішення було прийнято за відсутності його у судовому засіданні з поважних причин, оскільки він більше року проживає та працює за кордоном в Хорватії. Зокрема 30.09.2017 року він виїхав, до цього часу не повертався. З родичами, які отримували повістки про виклик до суду, він стосунки не підтримує та не спілкується. Через зазначені обставини родичі, які отримували судові повістки, його не повідомляли про жодні листи чи іншу кореспонденцію, що надходила на його ім’я. Внаслідок зазначених обставин він фактично не знав про дану справу і про те, що його викликають в судове засідання у цій справі, тому не міг з’явитися і прийняти участь у судовому розгляді. Крім того, твердження позивачки про те, що вона не давала йому згоди на відчуження жилого будинку в м. Черкаси по вул. Кавказькій, 1/1, не відповідають дійсності, оскільки така згода надавалась. Посилання позивачки про те, що він не сплатив їй кошти, передбачені договором про поділ майна від 14.10.2013 року, також не відповідають дійсності, оскільки він здійснив відповідні розрахунки у повному обсязі та може надати відповідні докази таких розрахунків при розгляді справи, оскільки ці документи перебувають у нього безпосередньо. Оскільки зазначені обставини судом при розгляді даної справи та ухваленні заочного рішення не враховано і не досліджено, хоча вони мають істотне значення для правильного вирішення справи, просив скасувати заочне рішення.

В судовому засіданні представник заявника заяву підтримав повністю та просив скасувати заочне рішення.

Адвокат позивача в судовому засіданні заперечував щодо скасування заочного рішення, посилаючись на те, що причини неявки відповідача у судове засідання, що призначене було на 14.09.2017 року у поданій заяві не вказано взагалі. Натомість, згідно з наявних у матеріалах справи повідомлень про вручення, судові повістки у вказані засідання отримував відповідач особисто, а не члени його сім'ї, як зазначено в заяві. Доводи заяви, на які посилається відповідач не мають істотного значення для вирішення справи. Просив у задоволенні заяви відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали зазначеної вище цивільної справи та надані докази, судом встановлено наступне.

У відповідності до п. 2 ч. 3 ст. 287 ЦПК України суд може своєю ухвалою за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з’явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається із заяви підставами для перегляду заочного рішення заявник зазначає процесуальні порушення, а саме що він не був повідомлений про дату та час судового засідання, оскільки перебував за кордоном. Судом не було враховано і не досліджено істотні значення для правильного вирішення справи.

Як слідує зі змісту поданої заяви, причиною неявки відповідача до суду є те, що останній 30.09.2017 виїхав за межі України та з цього часу на територію держави не повертався. В той час, як судові повістки отримували його родичі, з якими відповідач зв’язку не підтримує.

Натомість, судові засідання у справі були призначені на 14.09.2017, 12.10.2017, 01.11.2017.

Причини неявки відповідача у судове засідання, що призначене на 14 вересня 2017 року у поданій заяві не вказано.

Згідно з наявних у матеріалах справи повідомлень про вручення, судові повістки у вказані засідання отримував відповідач особисто, а не члени його сім'ї , як зазначено в заяві.

Більше того, у судовому засідання, що було призначено на 12.10.2017, представником відповідача за довіреністю ОСОБА_4, яким подано клопотання про відкладення судового розгляду справи з метою забезпечення можливості особистої участі у засіданні відповідача, ОСОБА_1

Вказане клопотання судом було задоволене та призначене наступне засідання на 01.11.2017, тобто з перервою, що є достатньою для прибуття відповідача до суду. Як уже зазначалось повістку про виклик у вказане судове засідання відповідач отримав особисто.

Суд вважає, що особа, яка заявляє, що їй не було надано доступ до правосуддя, повинна довести, що використовувала всі можливі засоби для того, щоб скористатись цим правом. В тому числі через свого представника.

Натомість добросовісне використання процесуальних прав та готовність до участі у справі відповідачем спростовано. Оскільки останній не з’являвся до суду будучи особисто повідомленим про дати судових засідань, в тому числі і після відкладення судового засідання за клопотанням його представника. Аналогічно не з’являвся у судові засідання і представник відповідача за довіреністю ОСОБА_4

Недоведеність поважних причин неявки до суду не є підставою для перегляду заочного рішення.

Більше того, не заслуговують на увагу доводи відповідача про надання позивачем згоди на відчуження спільного будинку сторін за адресою: вул. Кавказька, 1/1, м. Черкаси.

Так, предметом даного позову є стягнення коштів, а не поділ майна. Оскільки, спільне майно сторони поділили у позасудовому порядку згідно з договором від 14.10.2013, як це передбачено ч. 1 ст. 64, ч. 1 ст. 69 СК України.

Згода позивача на продаж її чоловіком спільного майна сторін була відкликана ще 17.12.2012, про що повідомлено відповідача. Та підписанням договору про поділ майна подружжя і заяви про визнання боргу, що мало місце 14.10.2013 та 05.03.2015, відповідач підтвердив, що йому відомо про відсутність волевиявлення позивачки на продаж спільного майна сторін до повного виконання його зобов’язань за договором.

Відповідач, яким залучено для представництва його інтересів представника ОСОБА_4 за довіреністю, у вказані ЦПК строки докази на підтвердження своїх заперечень не подав. Аналогічним чином не додано жодного доказу на підтвердження належного виконання відповідачем свого обов’язку до заяви про скасування заочного рішення суду.

Згідно з ч. 8 ст. 83 ЦПК України, докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

З урахуванням наведеного вище, суд вважає, що заява ОСОБА_1 не підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 288, 287 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення коштів - відмовити.

Роз'яснити заявнику, що відповідно до пункту 4 ст. 287ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Згідно п. 13 Перехідних положень ЦПК України (в редакції станом на 15.12.2017 року) судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: