Постанова № 71848384, 19.01.2018, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/8198/16-а

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 січня 2018 року м.Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області у складі:

головуючого судді Харечка С.П.,

при секретарі Глотовій П.В.,

з участю позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

представників відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4,.ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Начальника 4 ТВУЗ, адміністрації Держспецзв'язку, Головного управління пенсійного фонду України в Рівненській області, ОСОБА_2 про проведення перерахунку пенсії та виплату різниці в пенсії за минулий час і відшкодування шкоди, заподіяної особі бездіяльністю органу державної влади,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Начальника 4 ТВУЗ, адміністрації Держспецзв'язку, Головного управління пенсійного фонду України в Рівненській області, ОСОБА_2 про проведення перерахунку пенсії та виплату різниці в пенсії за минулий час і відшкодування шкоди, заподіяної особі бездіяльністю органу державної влади.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що він після звільнення з Четвертого територіального вузла урядового зв'язку з посади начальника вузла зв'язку отримує пенсію за вислугу років в розмір 2277,02 грн. із розрахунку грошового забезпечення станом на 01 квітня 2012 року, а саме 4422,26 грн. Вказує, що після цього грошове забезпечення начальника вузла неодноразово збільшувалось, та на даний момент грошове забезпечення начальника вузла зв'язку складає близько 7000 грн.. Тому він вважає, що його пенсія має обраховуватись також із цієї суми. Зазначає,що в 2010 році він вже звертався до адміністративного суду з подібним позовом проти тих самих відповідачів. І вказує, що суд заставив відповідачів надати відповідні документи і зробити перерахунок пенсії та виплати різницю пенсії за минулий час. Вважає, що бездіяльність посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень командира Четвертого територіального вузла урядового зв'язку, Адміністрації Держспецзв'язку та Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області не відповідають чинному законодавству України, їх бездіяльність і навмисне невиконання законодавства України є протиправною та такою, що порушує його права, як громадянина України. Зазначає, що 17.06.2016 року він звернувся до начальника 4 ТВУЗ Держспецзв'язку полковника ОСОБА_6 із заявою в якій просив надати йому та в Головне управління Пенсійного фонду відповідну довідку встановленого зразка, щодо розміру грошового забезпечення начальника вузла Дон-14, необхідну для надання Головному управлінню пенсійного фонду в Рівненській області для проведення перерахунку пенсії згідно Постанови Кабінету Міністрів України №45 від 13 лютого 2008 року. Однак вказує, що йому було відмовлено у видачі вказаної довідки. У зв'язку з цим він звернувся до суду для захисту свого порушеного права.

В судовому засіданні позивач неодноразово змінював редакцію позовних вимог, їх підтримав та просив суд задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити в задоволені позову

Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та підтримала подані суду письмові заперечення проти позову. Просила суд відмовити в задоволені позову.

Представник відповідача ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити в задоволені позову.

Представник відповідача ОСОБА_5 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та підтримала подані суду письмові заперечення проти позову.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, встановивши обставини справи і перевіривши їх доказами, суд прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 після звільнення з Четвертого територіального вузла урядового зв'язку з посади начальника вузла зв'язку отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" .

В 2010 році позивач вже звертався до адміністративного суду з подібним позовом проти тих самих відповідачів. Суд зобовязав відповідачів надати відповідну довідку і зробити перерахунок пенсії, що підтверджується виконавчим листом від 22 жовтня 2013 року по справі №2а-4066/210.

17.06.2016 року ОСОБА_1 звернувся до начальника 4 ТВУЗ Держспецзв'язку полковника ОСОБА_6 із заявою в якій просив надати йому та в Головне управління Пенсійного фонду відповідну довідку встановленого зразка, щодо розміру грошового забезпечення начальника вузла Дон-14, необхідну для надання Головному управлінню пенсійного фонду в Рівненській області для проведення перерахунку пенсії згідно Постанови Кабінету Міністрів України №45 від 13 лютого 2008 року.

Однак відповідач повідомив ОСОБА_1, що йому відмовлено у видачі вказаної довідки.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання начальника Четвертого територіального вузла урядового зв'язку надати ОСОБА_1 довідку встановленого зразка, щодо розміру грошового забезпечення для перерахунку пенсії в яку включити додаткові види грошового забезпечення, які ОСОБА_1 отримував на посаді начальника вузла зв'язку за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням і з яких було сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, враховуючи грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, індексацію, одноразову грошову допомогу при звільненні, одноразову грошову допомогу за інвалідність, то суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до ст.63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Також, згідно ст.49 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний видати працівникові на його вимогу довідку про його роботу на даному підприємстві, в установі, організації із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи і розміру заробітної плати.

Оскільки після отримання вище зазначеної довідки в позивача є право на звернення до органів пенсійного фонду для проведення перерахунку, тому, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для видачі довідки позивачу про його розмір грошового забезпечення, а тому дана позовна вимога підлягає до задоволення.

Щодо позовної вимоги про стягнення з начальника 4 ТВУЗ п-ка ОСОБА_6, начальника фінансово-економічного відділу 4 ТВУЗ п/п-ка ОСОБА_7 29180,41 грн. недоотриманої ним надбавки за виконання особливо важливих завдань з відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць на індекс інфляції в період невиплати доходу, то суд звертає увагу на наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» Міністру оборони України надано право здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого вкладу в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного у розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення (підпункт 2 пункту 5 зазначеної постанови).

Аналіз наведених норм свідчить про те, що премія є складовою грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців. Така премія, яку встановлено, зокрема, зазначеними вище наказами, носить тимчасовий та індивідуальний характер і залежить від результатів служби конкретного військовослужбовця, індивідуальні заслуги якого не можуть бути розповсюджені на осіб, що перебували на цій посаді в попередні роки, її виплата дозволена за наявності певних умов тільки в межах видатків, передбачених у кошторисі Міністерства оборони України для грошового забезпечення військовослужбовців у відповідних роках. Отже, встановлення такої премії не є підставою для перерахунку пенсії відповідно до частини 3 статті 63 Закону № 2262-ХІІ.

На підставі викладено, суд не вбачає правових підстав для задоволення даної позовної вимоги.

Щодо позовної вимоги про те, щоб Головному управлінню пенсійного фонду України в Рівненській області провести перерахунок призначеної позивачу пенсії на підставі виданих довідок згідно з діючим законодавством України за весь період, починаючи з 1 січня 2009 року, то суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ від 09 квітня 1992 року (далі - Закон № 2262-ХІІ) передбачено, що перерахунок пенсій особам, які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для даної категорії пенсіонерів..

Згідно частини третьої статті 63 Закону № 2262-ХІІ, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Постановою Кабінету Міністрів України № 45 від 13 лютого 2008 року затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Порядок).

Порядком передбачено, що перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон) пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом (далі - особи), або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством (пункт 1 Порядку).

На підставі зазначеного в пункті 1 цього Порядку рішення Кабінету Міністрів України Міноборони, МВС, Мінінфраструктури, СБУ, Служба зовнішньої розвідки, ДПС, Управління державної охорони, Адміністрація Держспецзв'язку, Адміністрація Держприкордонслужби, ДПтС, ДСНС (далі - державні органи) повідомляють у п'ятиденний строк Пенсійному фонду України про підстави перерахунку пенсій військовослужбовцям.

Пенсійний фонд України повідомляє у п'ятиденний строк з моменту надходження інформації від державних органів своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки).

Головні управління Пенсійного фонду України складають у десятиденний строк з моменту надходження зазначеної інформації списки за формою згідно із додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії (пункт 2 Порядку).

На підставі списків уповноважені органи готують для перерахунку пенсії довідки про розмір грошового забезпечення кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно із додатком 2 (далі - довідка) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України (пункт 3 Порядку).

Тобто, обов'язок щодо направлення до Пенсійного фонду України документів, на підставі яких здійснюється перерахунок пенсії відповідним категоріям осіб, що мають право на пенсію за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», покладено на Адміністрацію Держспецзвязку.

Як встановлено судом, Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області не повідомлялося про прийняття відповідного нормативно-правового акту, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Довідок про новий розмір грошового забезпечення позивача з уповноваженого органу до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області не надходило.

За встановлених по справі обставин, позовні вимоги ОСОБА_1 про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду в Рівненській області здійснити перерахунок пенсії є передчасними та безпідставними, а тому задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимог про зобов'язання головного управління пенсійного фонду України в Рівненській області провести законну індексацію пенсії, починаючи з 27.12.2008 року по цей час, а саме в розмірі 45 729 грн.44 копійок та стягнення різниці пенсії за весь період, з суд звертає увагу на наступне.

Статтею 64 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" визначено, що призначені військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом пенсії підвищуються відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

Порядок проведення індексації затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 пунктом 2 якого визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, які не мають разового характеру, у тому числі пенсії.

Судом встановлено, що 17.02.2009 року до органів Пенсійного фонду ОСОБА_1 надано заяву про проведення йому індексації пенсії як непрацюючій особі.

Разом з тим з 01.04.2009 року, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2009 року № 198, до пенсії ОСОБА_1 було встановлене підвищення як непрацюючій особі, що змінювалося наступним чином: з 01.04.2009 - 7,50 грн., з 01.07.2009 - 14,20 грн., 01.10.2009 - 28,40 грн. і призводило до підвищення розміру пенсії.

Пунктом 5 Порядку визначено, що у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не проводиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

Враховуючи вищезазначене, та те, що розмір пенсії ОСОБА_1 протягом 2009-2010 років змінювався в зв'язку із зростанням надбавки на неповнолітнього утриманця, розмір якої залежить від прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та з врахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2009 року №198, індексація пенсійної виплати протягом зазначеного періоду не проводилася.

Разом з тим, на виконання рішення суду , в травні 2014 року розмір пенсії ОСОБА_1 перераховано з врахуванням грошового забезпечення, визначеного судовим рішенням. Перерахунок проведено з 05.04.2010 року, що призвело до підвищення розміру пенсії та встановлення базовим місяцем травня 2010 року.

Крім того, з 01.12.2010 року по 11.05.2014 року ОСОБА_1 був працевлаштований, і згідно з пунктом 9 Порядку, в першу чергу індексації підлягала сума оплати праці. Пенсійна виплата за цей період не індексувалась.

В червні 2014, в місяці що слідує за місцем звільнення з роботи, пенсія була проіндексована і сума індексації становила 64,53 грн., яка виплачена в липні 2014 року.

Також, суд звертає увагу на те, що з 01.07.2014 року, як непрацюючій особі, позивачу відновлено виплату надбавки на повнолітнього утриманця, відповідно пенсійна виплата підвищилася черговий раз, що призвело до чергової зміни базового місяця для розрахунку індексації.

З врахуванням наростаючого підсумку індексу споживчих цін, право на індексацію пенсійної виплати ОСОБА_1 виникло в листопаді 2014 року і її розмір склав 35,11 грн., аз 01.12.2014 по 31.08.2015 - 58,84 грн.. Виплата індексації проводилась разом з пенсійними виплатами за поточний місяць.

Разом з тим, пунктом 5 Порядку визначено, що у разі, коли грошовий дохід з урахуванням суми підвищення менше суми грошового доходу з урахуванням індексації до нього підвищення, у базовому місяці сума загального доходу визначається з таким розрахунком, щоб сума грошового доходу з урахуванням індексації не перевищувала загального доходу до його підвищення

Також, пунктом 5 Порядку (з врахуванням норм постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013) визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення, у випадку позивача - з червня 2016 року.

З 01.01.2016 постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2016 № 77 внесено зміни до пункту 1-1 Порядку, відповідно до якого індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.

Оскільки обчислений наростаючим підсумком з січня 2016 року індекс споживчих цін для проведення індексації не перевищив вищевказаного порогу індексації, індексація пенсій з зазначеної дати не проводиться.

Отже, дії відповідача щодо індексації здійснено згідно з діючим законодавством України та відсутні підстави сплати різниці в пенсії за минулий час.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідачів на користь позивача відшкодування упущеної вигоди із розрахунку 24% річних згідно ст. 22 Цивільного Кодексу України з урахуванням індексу інфляції на всю недораховану суму пенсії за весь прострочений час згідно ст. 2 Закону України „ Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати " суд звертає увагу на наступне.

Згідно Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» № 2050-ІІІ від 19.10.2000 та Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» № 1282-ХІІ від 03.07.1991, компенсація та індексація передбачені у разі, якщо належні громадянину суми були нараховані та своєчасно не сплачені, чого немає у відповідних правовідносинах.

Крім того, згідно ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є, зокрема, доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Водночас, згідно статті 1 ЦК України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

До майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

Отже, перерахунок пенсії не є упущеною вигодою в розумінні ст. 22 ЦК України, тому і суд не вбачає підстав для задоволення даної позовної вимоги.

Щодо позовної вимоги про стягнення з пенсійного фонду відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць на індекс інфляції в період невиплати доходу, суд зазначає наступне.

Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України «Про компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» № 2050-ІІІ (далі - Закон № 2050-ІІІ та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати затверджений Постановою КМУ від 21.02.2001 року №159 (далі - Порядок №159), для реалізації згаданого Закону.

Відповідно до статей 1,2 Закону № 2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Із наведеного вбачається, що дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).

Основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 46 Закону № 1058-IV,статтею 2 Закону № 2050-ІІІ та Порядком компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі - пенсійним органом) добровільно чи на виконання судового рішення.

Згідно ст. 3 ЗУ «Про компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Положеннями вказаного порядку визначено, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом (п. 4 Порядку №159).

Згідно з пунктами 5 - 7 Порядку №159 сума компенсації виплачується громадянам у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць та проводиться за рахунок джерел, з яких здійснюються відповідні виплати, зокрема коштів відповідного бюджету - підприємствами, установами та організаціями, що фінансуються чи дотуються з бюджету.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 18 листопада 2014 року (справа № 21-518а14): «Основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 46 Закону № 1058-IV,статтею 2 Закону № 2050-ІІІ та Порядком компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі - органом ПФУ) добровільно чи на виконання судового рішення».

Оскільки відповідач діяв межах закону щодо виплати пенсії позивачу і ця виплата здійснювалась вчасно, заборгованості щодо виплати пенсії позову немає, а тому з урахуванням цього не заслуговують на увагу доводи позивача про те, що відповідач має сплатити компенсацію позивачу.

На підставі викладеного,суд приходить до висновку, що дана позовна вимога не підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги про притягнення до адміністративної відповідальності Командира Четвертого територіального вузла урядового зв'язку полковника ОСОБА_6 та начальника фінансово-економічного відділу 4 ТВУЗ підполковника ОСОБА_7 та винних посадових і службових осіб Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, Адміністрації Держспецзв'язку згідно чинного законодавства за дискримінацію по відношенню до позивача і до більшості військових пенсіонерів, за їх бездіяльність при здійснення ними своїх повноважень та за умисне невиконання законодавства України то суд звертає увагу на таке.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» №5207- VI від 06.09.2012 року визначено, що дискримінація - ситуація, за якої особа та/або група осіб за їх ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання, мовними або іншими ознаками, які були, є та можуть бути дійсними або припущеними, зазнає обмеження у визнанні, реалізації або користуванні правами і свободами в будь-якій формі, встановленій цим Законом, крім випадків, коли таке обмеження має правомірну, об'єктивну обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними.

Посадові і службові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України та дотримуються принципу дискримінації у своїй діяльності.

Отже, суд звертає увагу на те, що при здійснення свої повноважень посадові особи дотримувались Порядку видачі довідок, встановлених Постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45.

На підставі викладеного суд приходить до висновку про відмову в задоволені даної позовної вимоги.

Щодо позовної вимоги про стягнення з кожного з відповідачів на користь позивача по 40000 грн. моральної шкоди завданої позивачу внаслідок дискримінації, а також внаслідок навмисних правопорушень посадових і службових особі при здійснення ними свої повноважень для отримання неправомірної вигоди то суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

За змістом статей 23 та 1167 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

При вирішенні даного спору в частині стягнення моральної шкоди суд бере до уваги роз'яснення, що містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», та приходить до переконання, що позивач не довів чим саме підтверджується факт заподіяння моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, у чому саме полягає вина заподіювача та інші обставини, що мають значення для вирішення спору в цій частині, а тому суд вважає, що відсутні підстави для задоволення позову в частині стягнення моральної шкоди.

Керуючись ст.ст. 9, 19, 77, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Начальника 4 ТВУЗ, адміністрації Держспецзв'язку, Головного управління пенсійного фонду України в Рівненській області, ОСОБА_2 про проведення перерахунку пенсії та виплату різниці в пенсії за минулий час і відшкодування шкоди, заподіяної особі бездіяльністю органу державної влади - задовольнити частково.

Зобов'язати начальника Четвертого територіального вузла урядового зв'язку надати ОСОБА_1 довідку встановленого зразка, щодо розміру грошового забезпечення для перерахунку пенсії в яку включити додаткові види грошового забезпечення, які ОСОБА_1 отримував на посаді начальника вузла зв'язку за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням і з яких було сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, враховуючи грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, індексацію, одноразову грошову допомогу при звільненні, одноразову грошову допомогу за інвалідність.

В решті позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана через Рівненський міський суд Рівненської області до Житомирського апеляційного адміністративного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 29 січня 2018 року

Суддя Рівненського

міського суду Харечко С.П.