Ухвала суду № 71836027, 27.01.2018, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/1581/18

1-кс/755/427/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ "27" січня 2018 р.

Слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва Федосєєв С.В. при секретарі Чернюшок М.І., за участю слідчого Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві Султанової Є.Ю., прокурора Андрєєва Я.А., захисника Вакуленка В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про застосування запобіжного заходу відносно

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Києва, українки, громадянки України, з загальною середньою освітою, не одруженої, не працюючої, на утриманні двое малолітніх дітей: доньку - 2006 року народження, сина -2009 року народження, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимої (зі слів),-

підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся до суду в межах кримінального провадження № 12018100040000957 від 26.01.2018 р. із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_3

Клопотання мотивоване тим, що 25.01.2018 року приблизно о 17-00 год., біля будинку № 34 по вулиці Ушакова в м. Києві, неповнолітній ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_8, зустрівся зі своїм наглядно знайомим ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_9. В ході усного спілкування неповнолітній ОСОБА_4 запропонував ОСОБА_5 вчинити таємне викрадення чужого майна, а саме акумуляторів з автомобілів, що залишені власниками на не охоронюваних стоянках. На злочинну пропозицію неповнолітнього ОСОБА_4, ОСОБА_5 погодився, тим самим вступивши з ним у попередню злочинну змову, спрямовану на таємне викрадення акумуляторів з салонів автомобілів, розподіливши при цьому між собою свої злочинні ролі. В свою чергу ОСОБА_5 повідомив, що для вчинення крадіжки акумуляторів з автомобілів, він візьме автомобіль марки «Форд Скорпіо», д/н НОМЕР_1, що належить його батьку, та за кермо сяде його співмешканка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_10. Розробивши між собою злочинний план вчинення крадіжки з салону автомобіля, неповнолітній ОСОБА_4 та ОСОБА_5 домовилися зустрітися у вечірній час доби з метою подальшої реалізації розробленого ним плану. В подальшому, цього самого дня, ОСОБА_5 запропонував прийняти участь у вчиненні злочину ОСОБА_3, на що остання погодилась.Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення акумуляторів з автомобілів, з корисливих мотивів, з метою протиправного збагачення, 26.01.2018 року приблизно о 00 годин 30 хвилин, на вулиці біля будинку № 10 по вулиці Бахмацькій в м. Києві, неповнолітній ОСОБА_4 та неповнолітній ОСОБА_6, який також дав свою згоду на участь у вчиненні злочину, зустрілися з ОСОБА_5 та ОСОБА_3, які на той час вже знаходились у салоні автомобіля марки «Форд Скорпіо», д/н НОМЕР_1, за кермом якого знаходилась ОСОБА_3. Перебуваючи в салоні автомобіля марки «Форд Скорпіо», д/н НОМЕР_1, неповнолітній ОСОБА_4, неповнолітній ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_3, ще раз між собою оговорили раніше складений ними план вчинення злочину, детальніше розподіливши між собою свої злочинні ролі, з метою подальшого таємного викрадення чужого майна, а саме таємного викрадення акумуляторів з автомобілів, що залишені власниками в нічний час на не охоронюваних стоянках. Після чого, останні поїхали територією міста Києва у пошуках автомобілів з яких можна було б вчинити крадіжку. Так, 26.01.2018 року приблизно о 02 годині 40 хвилин, неповнолітній ОСОБА_4, неповнолітній ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_3, на автомобілі марки «Форд Скорпіо», д/н НОМЕР_1, за кермом якого знаходилась ОСОБА_3, під'їхали до автомобільної стоянки, яка розташована неподалік від будинку № 1-А по вулиці Двінській в м. Києві, де помітили біля вищевказаної стоянки автомобіль марки «IVECO» моделі «Eurotech 240Е38», д/н НОМЕР_2, що належить ОСОБА_8, обравши вказаний автомобіль об'єктом свого злочинного посягання. Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, з корисливих спонукань, з метою власного незаконного збагачення, 26.01.2018 року приблизно о 03-00 год., неповнолітній ОСОБА_4 та неповнолітній ОСОБА_6, діючи згідно заздалегідь розподілених ролей, вийшли з салону автомобіля марки «Форд Скорпіо», д.н.з. НОМЕР_1, та пішли у напрямку автомобіля марки «IVECO» моделі «Eurotech 240Е38», д/н НОМЕР_2, що належить ОСОБА_8, а ОСОБА_5 та ОСОБА_3 залишись в автомобілі поряд з метою спостереження за навколишньою обстановкою з метою попередження своїх спільників про виникнення будь-якої небезпеки. Продовжуючи задумане, неповнолітній ОСОБА_6 з метою таємного викрадення чужого майна, з корисливих спонукань, з метою власного незаконного збагачення, підійшов до автомобіля марки «IVECO» моделі «Eurotech 240Е38», д/н НОМЕР_2, що належить ОСОБА_8, та руками зняв захисну кришку акумулятора, в цей час з метою продовження вчинення злочину, до автомобіля підійшов неповнолітній ОСОБА_4 та за допомогою гайкового ключа зняв клеми від двох акумуляторів марки «SZNAJDER» 190 Ah 1200 en 12v «Truck Professional», загальною вартістю 18000 гривень 00 копійок. В цей час неповнолітній ОСОБА_6 спостерігав за навколишньою обстановкою, з метою попередження своїх спільників про виникнення будь-якої небезпеки. Після чого, неповнолітній ОСОБА_4 почергово відніс два викрадені акумулятори марки «SZNAJDER» 190 Ah 1200 en 12v «Truck Professional» на відстань приблизно 20 метрів від автомобіля марки «IVECO» моделі «Eurotech 240Е38», д/н НОМЕР_2, де поставив їх на землю, та залишив біля них неповнолітнього ОСОБА_6. В подальшому неповнолітній ОСОБА_4 пішов до автомобіля марки «Форд Скорпіо», д/н НОМЕР_1, в якому знаходився ОСОБА_5 та ОСОБА_3, та разом з ними на вищевказаному автомобілі, під'їхав до місця розташування викрадених акумуляторів. Після чого, неповнолітній ОСОБА_4 разом з неповнолітнім ОСОБА_6 перенесли два викрадені акумулятори марки «SZNAJDER» 190 Ah 1200 en 12v «Truck Professional» до салону автомобіля марки «Форд Скорпіо», д/н НОМЕР_1.Після чого, неповнолітній ОСОБА_4, неповнолітній ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 з викраденим майном з місця вчинення злочину зникли, чим завдали потерпілому ОСОБА_8 матеріального збитку на загальну суму 18000 гривень 00 копійок.

Прокурор клопотання підтримав та просив задовольнити з підстав викладених у клопотанні.

Захисник та підозрювана заперечували проти задоволення клопотання та просили призначити запобіжний не пов'язаний з триманням під вартою. При цьому захисник зазначив, що підозра взагалі не обґрунтована, ризики передбачені ст. 177 КПК України прокурором в судовому засіданні не доведені. Також, захисник просив врахувати наявність у підозрюваної на утриманні двох малолітніх дітей, на підтвердження чого надав копії свідоцтв про народження дітей.

Дослідивши копії документів з матеріалів кримінального провадження, додані до клопотання, заслухавши думку прокурора, якій навів наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, думку захисника, підозрюваного, які просили застосувати запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, суд вважає, що клопотання не підлягає задоволенню виходячи з наступного:

метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Беручи до уваги те, що на даний час існують ризики, а саме:

- п.1 ст. 177 КПК України- підозрювана ОСОБА_3 будучи обізнаним з покаранням за вчинений ним злочин,може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

-п. 2 ст. 177 КПК України - перебуваючи на свободі підозрювана ОСОБА_3 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

-п.3 ст. 177 КПК України- перебуваючи на свободі підозрювана ОСОБА_3 може незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому ж кримінальному провадженні;

-п. 4 ст. 177 КПК України - підозрювана ОСОБА_3 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчиняти інші, абоаналогічні злочини;

З наявних матеріалів вбачається, що існує обґрунтована підозра у вчинені ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі кримінального провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах дані у слідчого судді наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Ионкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_3 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, в клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_3 підозри.

Отже, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_3, чогось очевидно необгрунтованого чи недопустимого не встановив.

Таким чином, доводи захисника Вакуленка В.В. про відсутність будь-яких доказів причетності ОСОБА_3 до вчинення інкримінованого їй кримінального правопорушення, є непереконливими.

Крім того слідчий суддя враховує, що ОСОБА_3 не працює, раніше не судимий, має стійки соціальні зв'язки має на утриманні двох малолітніх дітей: донька ОСОБА_9 - 2006 року народження, син ОСОБА_10 -2009 року народження .

Відповідно до ч.4 ст. 194 КПК України, - якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

За таких обставин суд вважає про доцільність застосування до підозрюваної ОСОБА_3 запобіжного заходу, але більш м'якого, ніж той, що просить застосувати прокурор.

Так, з урахуванням особи підозрюваної, її соціальних зв'язків, віку, стану здоров'я, конкретних обставин вчиненого правопорушення, ставлення ОСОБА_3 до вчиненого, суд прийшов до висновку про можливість застосування такого запобіжного заходу як домашній арешт, що на думку суду стане достатнім стримуючим фактором для запобігання вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення та забезпечить її належну процесуальну поведінку.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 177, 183, 184, 193-196 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Застосувати щодо підозрюваної ОСОБА_3 запобіжний захід у виді домашнього арешту строком на 60 днів - до 27 березня 2018 року.

Покласти на неї обмеження у виді заборони залишати місце постійного проживання: АДРЕСА_2 з 21-00 год. до 07-00 год. ранку наступного дня.

Роз'яснити підозрюваній, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтись в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних з виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.

Виконання ухвали покласти на орган досудового розслідування, який зобов'язати негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з моменту її проголошення, а підозрюваним у той же строк з моменту вручення копії ухвали.

Слідчий суддя