Рішення № 71835685, 17.01.2018, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/931/18 Справа №754/7546/17

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

17 січня 2018 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Клочко І.В.

при секретарі Шевчук М.В.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа: Служба у справах дітей Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації, про позбавлення батьківських прав -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом та просить позбавити відповідача ОСОБА_3 батьківських прав щодо малолітньої доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, посилаючись на наступне.

07.10.2010 року між сторонами зареєстровано шлюб, про що у Лівобережному відділі державної реєстрації шлюбів м. Києва з Державним центром розвитку сім'ї складено актовий запис №2289.

18.03.2016 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дарницького РУЮ у м. Києві шлюб, укладений між сторонами було розірвано.

Вже після розірвання шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_1 року у сторін народилась спільна донька - ОСОБА_4.

Шлюбні стосунки між сторонами припинено, проживають окремо, дитина проживає разом з позивачем. Спорів стосовно місця проживання дитини між сторонами не виникало, відповідач не заперечував проти проживання дитини з позивачем. ОСОБА_4 цей час відповідач життям доньки не цікавився, не телефонував, не виявляв бажання спілкуватись з нею та приймати участь у її вихованні.

Всі питання щодо виховання доньки вирішуються самостійно позивачем.

З огляду на те, що відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків, позивач вимушена була звернутись до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 12.06.2017 року позовну заяву залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків.

19.06.2017 року до суду надійшло клопотання позивача про усунення недоліків.

20.06.2017 року відкрито провадження у справі.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги за викладених обставин та просила суд про їх задоволення.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчать матеріали справи, причини своєї неявки суду не повідомив.

За даних обставин, заслухавши думку представника позивача, суд вважав за можливе провести заочний розгляд справи за правилами Глави 11 Розділу ІІІ ЦПК України.

Представник третьої особи - Служби у справах дітей Дарницької в м. Києві РДА в судове засідання не з'явилась. До суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника Служби у справах дітей Дарницької в м. Києві РДА, а також направлено до суду висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 щодо малолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 року, та акт обстеження умов проживання від 03.08.2017 року.

Суд вважав за можливе розглянути справу за відсутності представника третьої особи.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено, що 07.10.2011 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 укладено шлюб, про що у Лівобережному відділі державної реєстрації шлюбів м. Києва з Державним центром розвитку сім'ї складено актовий запис №2289, відповідно до копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 (а.с. 3).

18.03.2016 року у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану Дарницького РУЮ у м. Києві зареєстровано розірвання шлюбу, що підтверджується копією паспорта позивача ОСОБА_1 (а.с. 5-6).

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народилась спільна донька сторін ОСОБА_4 (а.с. 4).

З листа Служби у справах дітей Дарницької в м. Києві РДА №101/46-В-428-111 вбачається, що ОСОБА_1 зверталась до вказаної служби із заявою про позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно малолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 13).

17.01.2017 року позивачу було відмовлено у проведенні реєстрації місця проживання дитини, у зв'язку з відсутністю згоди другого з батьків (а.с. 12).

Відповідно до акта обстеження житлово-побутових умов проживання дитини від 03.08.2017 року встановлено, що малолітня ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає разом з матір'ю ОСОБА_1 та бабусею ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1. Житло розміщене на 1-му поверсі 9-типоверхового будинку, складається з двох кімнат. Квартира з усіма комунальними зручностями. У дитини є власне ліжечко, столик для годування, столик для пеленання, іграшки. Для дитини створені належні умови для проживання, розвитку та відпочинку.

Згідно з висновком Дарницької районної в м. Києві РДА №101-8224/04 від 17.08.2017 року, визнано за доцільне позбавити ОСОБА_3 батьківських прав щодо малолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно до ч. 7 ст. 7 СК України, дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Стаття 3 Конвенції ООН про права дитини проголошує, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно приписів ст. 9 Конвенції ООН про права дитини, держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини. Держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Виходячи зі змісту принципу 7 Декларації прав дитини, найкраще забезпечення інтересів дитини повинно бути керівним принципом для тих, на кому лежить відповідальність за її освіту та навчання; ця відповідальність лежить перш за все на її батьках.

Відповідно до ч.2 ст. 150 СК України, батьки зобов'язані піклуватись про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Частиною 1 ст. 12 ЗУ «Про охорону дитинства» визначено, що виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно вимог ч.1, 2 ст.155 СК України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають грунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

В положеннях ч.3, 4 ст. 155 СК України закріплено, що відмова батьків від дитини є невірозгідною, суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Нормою ч. 2 ст. 157 СК України встановлено обов'язок того з батьків, хто проживає окремо від дитини, брати участь у її вихованні та право на особисте спілкування з нею.

Відповідно до вимог п.2 ч.1 ст.164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Пунктом 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 № 3 встановлено, що особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України.

Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце,

коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Статтею 165 СК України передбачено право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав, яке мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Приймаючи до уваги висновок Дарницької в м. Києві РДА про доцільність позбавлення батьківських прав, а також встановлені судом обставини, що свідчать про невиконання відповідачем своїх батьківських обов'язків щодо виховання малолітньої доньки, суд приходить до висновку про можливість задоволення позовних вимог.

Стаття 166 СК України передбачає такі правові наслідки позбавлення батьківських прав:

1. Особа, позбавлена батьківських прав:

1) втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов'язків щодо її виховання;

2) перестає бути законним представником дитини;

3) втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім'ям з дітьми;

4) не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником;

5) не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов'язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування);

6) втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною.

2. Особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.

На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача витрати по сплаті судового збору в розмірі 640 грн.

Керуючись приписами Декларації прав дитини, Конвенції ООН про права дитини, положеннями ЗУ «Про охорону дитинства», ст.ст. 150, 155, 157, 164-166 Сімейного Кодексу України, ст.ст.1-18, 76, 77-81, 95, 141, 228, 229, 235, 241, 244, 245, 258, 259, 263-265, 268, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до ОСОБА_3 (АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_2), третя особа: Служба у справах дітей Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації (пр. Бажана, 7-Є, м. Київ, код ЄДРПОУ 37448223), про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 (АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_2), стосовно малолітньої доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Стягнути з ОСОБА_3 (АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_2) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) витрати по сплаті судового збору в розмірі 640 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Повний текст заочного рішення суду складено 26 січня 2018 року.

Суддя: