Постанова № 71834085, 23.01.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22ц/790/1138/18

Провадження № 22ц/790/1141/18 Головуючий 1 інст. – Іванова І.В.

Справа № 639/3264/16-ц Доповідач – Бурлака І.В.

Категорія: спадкові

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«23» січня 2018 року м. Харків

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого судді: Бурлака І.В.,

Суддів: Бровченка І.О., Карімової Л.В.,

за участю секретаря: Баранкової В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові за апеляційними скаргами ОСОБА_1 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Харкова від 20 листопада 2017 року та ухвалу Жовтневого районного суду м. Харкова від 01 грудня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_1 до П’ятої Харківської державної нотаріальної контори, Комунального підприємства «Харківське міське бюро технічної інвентаризації», ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3 про визнання незаконними, протиправними дії або бездіяльність, визнання права власності на спадкування, визнання права на земельну ділянку, за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, третя особа: ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування,

в с т а н о в и л а:

У квітні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним та у подальшому уточненим позовом до П’ятої Харківської державної нотаріальної контори, Комунального підприємства «Харківське міське бюро технічної інвентаризації», ОСОБА_2 та просив визнати незаконними (протиправними) дії або бездіяльність Комунального підприємства «Харківське міське бюро технічної інвентаризації», визнати за ним право власності на нерухоме майно (квартири № 1 домоволодіння та земельну ділянку площею 1302 кв. м.) по провулку Тімірязєва № 7 в місті Харкові в порядку спадкування за законом.

У липні 2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду з зазначеним позовом до ОСОБА_1 та просив визнати за ним право власності на ? частину житлового будинку А-1 (квартира №1) та господарських будівель і споруд по провулку Тімірязєва № 7 в місті Харкові та вирішити питання щодо стягнення судових витрат.

У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням, в якому просив у зв’язку з обтяженням вартісної оцінки спірного майна та розміру судових витрат постановити ухвалу з судовим дорученням до Комунального підприємства «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» у призначенні експертної ринкової оцінки нерухомого майна по провулку Тімірязєва № 7 в м. Харкові.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 20 листопада 2017 року, в якій ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 01 грудня 2017 року виправлено описку, заяву ОСОБА_1 – задоволено, зобов’язано Комунальне підприємство «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» надати суду оціночну вартість будинку № 7 по провулку Тімірязєва в м. Харкові.

Не погоджуючись з ухвалами суду ОСОБА_1 подав апеляційні скарги, в яких просив ухвалу про задоволення клопотання змінити та надати висновок по ухвалі про виправлення описки.

При цьому посилався на неповне з’ясування судом обставин справи, що мають значення для справи, на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення та неправильне застосування норм процесуального права. Вважав, що суд фактично не розглянув його клопотання від 09 листопада 2017 року.

В судове засідання ОСОБА_1 не з’явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутністю, яку задоволено.

Частиною 2 статті 372 ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Виходячи з вимог закону та обставин справи, судова колегія вважає за можливе розглянути справу за відсутністю ОСОБА_1

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення з’явившихся осіб, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг вважає, що апеляційні скарги ОСОБА_1 необхідно задовольнити частково, ухвали суду – скасувати.

Постановляючи ухвалу про задоволення клопотання, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 просив забезпечити докази.

Проте з таким висновком суду погодитися не можна, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи в провадженні суду першої інстанції знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до П’ятої Харківської державної нотаріальної контори, Комунального підприємства «Харківське міське бюро технічної інвентаризації», ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3 про визнання незаконними, протиправними дії або бездіяльність, визнання права власності на спадкування, визнання права на земельну ділянку, за позовом третьої особи із самостійними вимогами ОСОБА_3 до ОСОБА_1, третя особа: ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування.

09 листопада 2017 року ОСОБА_1 подав ще зустрічний позов до ОСОБА_3 та 22 листопада 2017 року клопотання про продовження терміну подання зустрічного позову, по якому суд першої інстанції як вбачається з матеріалів справи, ще не визначився, відповідно до статей 193, 194 ЦПК України не прийняв будь – якого судового рішення.

09 листопада 2017 року ОСОБА_1 подав клопотання, в якому просив у зв’язку з обтяженням вартісної оцінки спірного майна та розміру судових витрат постановити ухвалу з судовим дорученням до Комунального підприємства «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» у призначенні експертної ринкової оцінки нерухомого майна по провулку Тімірязєва № 7 в м. Харкові, однак ОСОБА_1 не просив ані забезпечити докази, ані витребувати докази.

Із змісту ухвали про задоволення клопотання вбачається, що суд першої інстанції фактично не розглянув по суті клопотання ОСОБА_1

Статтею 379 ЦПК України передбачено підстави для скасування ухвали суду.

Зокрема, пунктом 3 частини 1 статті 379 ЦПК України передбачено, що однією із підстав для скасування ухвали є невідповідність висновкам суду обставинам справи.

Оскільки клопотання по суті не розглянуто, ухвала суду підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Виходячи з того, що ухвалу про задоволення клопотання скасовано, підлягає скасуванню і ухвала про виправлення описки в ній, яка є частиною цієї ухвали.

Доводи ОСОБА_1 щодо того, що суд апеляційної інстанції повинен надати висновок і щодо його зустрічного позову не можуть бути розглянуті судом апеляційної інстанції, оскільки будь – якого судового рішення по цьому зустрічному позову судом першої інстанції не приймалося, а предметом апеляційного перегляду є відповідно до статей 352, 353 ЦПК України тільки судові рішення.

Керуючись ст. ст. 367, 368, п. 6 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 379, 381, 382, 383, 384 ЦПК України судова колегія

п о с т а н о в и л а:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Ухвалу Жовтневого районного суду м. Харкова від 20 листопада 2017 року та ухвалу Жовтневого районного суду м. Харкова від 01 грудня 2017 року – скасувати. Справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною, касаційному оскарженню не підлягає як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий суддя Судді колегії

Повний текст постанови складено 25 січня 2018 року.