Постанова № 71834053, 22.01.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22-ц/790/713/18 Головуючий 1- інстанції–Зимовський О.С.

Справа № 634/402/17 Доповідач - Кругова С.С.

Категорія - сімейні

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2018 року Апеляційний суд Харківської області в складі:

головуючого Кругової С.С.,

суддів Колтунової А.І.,

Маміної О.В.

за участю секретаря Прологаєвої А.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа: Галицька районна адміністрація Львівської міської ради, як орган опіки та піклування, про позбавлення батьківських прав

за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на рішення Сахновщинського районного суду Харківської області від 2 листопада 2017 року (ухваленого під головуванням Зимовського О.С.),-

в с т а н о в и в :

У травні 2017 року ОСОБА_6 звернулась до Сахновщинського районного суду Харківської області з позовом до ОСОБА_4, третя особа: Галицька районна адміністрація Львівської міської ради, як орган опіки та піклування, в якому просила позбавити ОСОБА_4 батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_7.

Рішенням Сахновщинського районного суду Харківської області від 2 листопада 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_3 - відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати вказане рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити позов у повному обсязі.

В обґрунтування скарги посилається на неповне з'ясування судом обставин, які мають значення для справи, порушення норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.

Вказує, що матеріали справи містять достатньо доказів, які свідчать про ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов'язків та про наявність обґрунтованих підстав для позбавлення відповідача батьківських прав.

Так, відповідач здійснює погашення заборгованості по аліментах у мізерному розмірі близько 5% від суми заборгованості, не спілкується з дитиною жодним способом, відмовлявся надати згоду на реєстрацію дитини, чим грубо порушував права дитини.

Дитина протягом більш ніж 5 років проживає окремо, спілкування батька з сином відсутнє.

Позбавлення батьківських прав не є виключно безстроковим і відповідач має право у випадку зміни його поведінки на поновлення батьківських прав в порядку передбаченому Сімейним кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, як батько дитини не ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини, так зокрема він надав дозвіл дружині на реєстрацію дитини за її місцем проживання. Відповідачем здійснюється погашення заборгованості по сплаті аліментів, вказана заборгованість виникла в зв'язку з неможливістю відповідача працевлаштуватись, але в даний час він працює та погашає заборгованість, що підтверджується наданими ним платіжними документами.

З таким висновком суду, судова колегія погоджується, з наступних підстав.

Судом встановлено, що заочним рішенням Галицького районного суду м. Львів від 11 липня 2013 року шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 розірвано (а.с. 12).

Від даного шлюбу сторони мають неповнолітнього сина - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження серія НОМЕР_1 від 14 липня 2010 року, виданого міським відділом реєстрації актів цивільного Львівського міського управління юстиції) (а.с. 4).

Рішенням Галицького районного суду м. Львів від 09 квітня 2013 року з ОСОБА_4 на корить ОСОБА_6 стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_7 (а.с. 5).

Як вбачається зі змісту довідки з місця проживання від 10.05.2017 року № 2322 позивач ОСОБА_6 зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 6).

Згідно з довідкою Олександрійського МР ВДВС ГТУЮ у Кіровоградській області про неотримання аліментів від 30.01.2017 року № 298 позивач в період з 01.06.2016 року по 31.12.2016 року не отримувала аліменти від ОСОБА_4, заборгованість станом на 31.12.2016 року становить 47 000 грн (а.с. 7).

На спростування доводів апеляційної скарги слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ, держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

За загальним правилом позбавлення батьківських прав спрямоване насамперед на захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей та є засобом стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов'язків.

Позбавлення батьківських прав є, з одного боку, засобом захисту прав дитини, а з другого - заходом впливу на батьків, які неналежним чином виконують свої батьківські обов'язки стосовно дитини.

Частиною 1 ст. 164 СК встановлено вичерпний перелік підстав для позбавлення батьківських прав.

Пленум Верховного Суду України в п.п. 15, 16 постанови від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз'яснив, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують, та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Той факт, що відповідач повільно погашає заборгованість по аліментах не свідчить про ухилення від обов»язку утримувати дитину. В суді апеляційної інстанції відповідач пояснив, що раніше сплачував аліменти , але не зберіг квитанції і тому виникла заборгованість. З сином він бажає спілкуватись, але він проживає в іншому місті. На телефонні дзвінки мати дитини не відповідає. Вважає, що з часом дитина подоросліша і сама зрозуміє хто правий був в цій спірній ситуації. Заперечує проти позбавлення його батьківських прав.

Оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об»єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд вважає, що підстав для задоволення позову не має, оскільки апеляційна скарга не містить доводів зі змісту яких би вбачалось яким чином позбавлення батьківських прав направлене на захист інтересів дитини.

З матеріалів справи не вбачається, що батько негативно впливає на дитину.

Отже, позбавлення батьківських прав слід розглядати як крайній захід сімейно-правового характеру, який застосовується до батьків, що не забезпечують належного виховання своїх дітей.

При цьому, реалізація зазначеного правового механізму має здійснюватися за результатами з'ясування наявності вини батьків по невиконанню своїх батьківських обов'язків. Судовим розглядом не встановлено винної поведінки відповідача .

За таких обставин судова колегія прийшла до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим і не може бути скасоване з підстав, викладених у апеляційній скарзі.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 390, 391 ЦПК України суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Рішення Сахновщинського районного суду Харківської області від 2 листопада 2017 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Касаційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий С.С. Кругова

Судді А.І. Колтунова

О.В. Маміна

Повний текст постанови складено 25 січня 2018 року