Постанова № 71832619, 24.01.2018, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 750/9219/17 Провадження № 22-ц/795/205/2018 Головуючий у I інстанції - Рахманкулова І. П. Доповідач - Страшний М. М.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 січня 2018 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - судді Страшного М.М.

суддів - Бечка Є.М., Євстафіїва О.К.,

при секретарі - Герасименко Ю.О.

з участю - позивача ОСОБА_2, його представника ОСОБА_3, представника ТДВ « Міжнародна страхова компанія» Скакуна Ю.Є. , третіх осіб ОСОБА_5, ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційні скарги ОСОБА_2 та ТДВ "Міжнародна страхова компанія" на рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 12 грудня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Комунального підприємства "АТП-2528" Чернігівської міської ради про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП,

треті особи - Товариство з додатковою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія", ОСОБА_5, ОСОБА_6,

В С Т А Н О В И В:

В вересні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з КП „АТП-2528" 220 363 грн. 67 коп. матеріальної шкоди та 100 000 грн. моральної шкоди, 1250 грн. вартості експертного дослідження та понесені по справі. В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що 04.02.2017 року у м.Чернігові сталась ДТП за участю автомобіля Mitsubishi Outlander, д.н.з.НОМЕР_4 під його керуванням, та автомобіля НОМЕР_1, належного КП „АТП-2528" Чернігівської міської ради, під керуванням водія ОСОБА_5, в результаті якої обидва автомобілі отримали механічні пошкодження. Вартість ремонту автомобіля Mitsubishi Outlander становить 220 363 грн. 67 коп. Розмір моральної шкоди позивачем оцінено в 100 000 грн. В добровільному порядку шкода відповідачем не відшкодована.

Рішенням Деснянського районного суду м.Чернігова позов задоволено частково, стягнуто з КП «АТП-2528» Чернігівської міської ради на користь ОСОБА_2 110181 грн. 83 коп. у відшкодування матеріальної шкоди, 625 грн. 00 коп. на відшкодування збитків за проведене автотоварознавче дослідження, 1000 грн. 00 коп. у відшкодування моральної шкоди. В іншій частині вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Вказує, що суд дійшов хибного висновку, що ступінь вини водія ОСОБА_5 у вчиненні ДТП становить лише 50%. На думку позивача, суд невірно застосував засади розумності і справедливості при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди у розмірі 1%. Відповідач повинен був довести суду, що шкоду завдано не з його вини. Висновок судового експерта, який є в матеріалах справи про адміністративне правопорушення був зроблений з власності ініціативи ОСОБА_5, без присутності іншого водія. Позивач вказує, що він не притягувався до адміністративної відповідальності, проте судом встановлено ступінь його вини. Позивач також зазначає, що через ДТП він зазнав душевних страждань та хвилювань, оскільки було пошкоджено майно його матері, порушення звичайного способу життя, він був змушений витрачати кошти на ремонт автомобіля, не зміг вивести дітей на оздоровлення, у зв'язку з чим погіршились відносини з дружиною в сім'ї. Не погоджується позивач також із розміром стягнутої судом суми витрат на правову допомогу.

В апеляційній скарзі Товариство з додатковою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія" просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Судом не було встановлено вини водія ОСОБА_5, лише зазначено, що його дії не відповідали положенням Правил дорожнього руху. Згідно висновку експерта технічною причиною виникнення ДТП є невідповідність дій водія ОСОБА_2 Оскільки вина водія ОСОБА_5 не доведена, тому позивач не має достатніх правових підстав вимагати відшкодування матеріальної шкоди, враховуючи також те, що власником автомобіля є ОСОБА_6, а не позивач.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ „Міжнародна страхова компанія" КП „АТП-2528" зазначає, що погоджується із вимогами апеляційної скарги товариства та підтримує їх в повному обсязі.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 ТОВ „Міжнародна страхова компанія" просить залишити апеляційну скаргу без задоволення.

Судом встановлено, що 04 лютого 2017 року у м. Чернігові по вул. Дніпровській відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Mitsubishi Outlander, д.н.з.НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля НОМЕР_2 під керування водія КП „АТП-2528" ОСОБА_5 та автомобіля НОМЕР_3, який стояв на стоянці.

Відносно ОСОБА_5 був складений протокол про адміністративне правопорушення і постановою судді Новозаводського районного суду м.Чернігова від 31 серпня 2017 року провадження у справі було закрито на підставі п.7 ст.247 КУпАП у зв'язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Також, в постанові було зазначено, що згідно висновку експерта за результатами проведення судової комплексної транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи № 2350/2351/17-24 від 16.08.2017 року визначено, що :

1. Місце зіткнення автомобілів Mitsubishi та ЗІЛ знаходиться в межах стоянки автотранспорту біля магазину "Гастроном" поблизу лівого краю проїзної частини вул. Дніпровської поряд з розташуванням лівих задніх коліс автомобіля ЗІЛ в його кінцевому положенні. Встановити розташування місця зіткнення більш точно не надається за можливе у зв'язку з недостатністю зафіксованих слідових ознак цього. Встановлене дослідженням місце зіткнення автомобілів Mitsubishi та ЗІЛ приблизно співпадає з зафіксованим символом "+" на схемі до протоколу про адмінпорушення місцем зіткнення, позначеним поз. 9 на масштабній схемі ДТП.

2. В дорожній обстановці, що склалася, водій автомобіля ЗІЛ повинен був діяти у відповідності до вимог п. п. 10.1 ПДР, 10.4 ПДР. Тобто, водій автомобіля ЗІЛ ОСОБА_5 повинен був перед початком руху упевнитись, що самим початком руху він не створить для інших учасників руху небезпечну дорожню обстановку.

5. В дорожній обстановці, що склалася, дії водія ОСОБА_5 не відповідали вимогам п. п. 10.1, 10.4 ПДР України.

Звертаючись з даним позовом до суду, ОСОБА_2 вказував на те, що саме відповідачем ОСОБА_5 були порушені Правила дорожнього руху, що стало причиною та умовою виникнення і настання дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно з ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам.

Правилами дорожнього руху України, зокрема, п. 1.2, п. 1.3, п. 1.4, п. 1.5 встановлено, що в Україні установлено правосторонній рух транспортних засобів; учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил; кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила; дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Згідно з п. 10.1 Правил дорожнього руху перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Пунктом 10.4 Правил дорожнього руху передбачено, що перед поворотом праворуч та ліворуч, у тому числі в напрямку головної дороги, або розворотом водій повинен завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку, крім випадків, коли здійснюється поворот у разі в'їзду на перехрестя, де організовано круговий рух, напрямок руху визначено дорожніми знаками чи дорожньою розміткою або рух можливий лише в одному напрямку, установленому конфігурацією проїзної частини, дорожніми знаками чи розміткою. Водій, що виконує поворот ліворуч або розворот поза перехрестям з відповідного крайнього положення на проїзній частині даного напрямку, повинен дати дорогу зустрічним транспортним засобам, а при виконанні цих маневрів не з крайнього лівого положення на проїзній частині - і попутним транспортним засобам. Водій, що виконує поворот ліворуч, повинен дати дорогу попутним транспортним засобам, які рухаються попереду нього і виконують розворот. За наявності трамвайної колії посередині проїзної частини водій нерейкового транспортного засобу, що виконує поворот ліворуч або розворот поза перехрестям, повинен дати дорогу трамваю.

Судом також встановлено, що згідно висновку експерта за результатами проведення судової комплексної транспортно-трасологічної та авто технічної експертизи від 16.08.2017 року встановлено, що в дорожній обстановці для створення безпечних умов руху водій ОСОБА_2 повинен був з моменту виникнення небезпеки для руху застосувати екстрене гальмування, тобто діяти у відповідності до вимог п.12.3 ПДР; за прийнятих умов виникнення небезпеки для руху водій автомобіля ОСОБА_2 мав технічну можливість уникнути зіткнення з автомобілем під керування ОСОБА_5 шляхом застосування екстреного гальмування керованого транспортного засобу з моменту початку маневру розвороту автомобіля ЗІЛ; за прийнятих обставин виникнення небезпеки ОСОБА_2 запізнився із вжиттям необхідних заходів, тобто його дії не відповідали вимогам п.12.3 Правил дорожнього руху; технічною причиною виникнення даної ДТП є невідповідність дій водія ОСОБА_2 вимогам п.12.3 Правил дорожнього руху.

Відповідно до п.12.3 Правил дорожнього руху у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.

Розглядаючи справу, суд першої інстанції прийшов до висновку, що дії обох водіїв ОСОБА_2 та ОСОБА_5 не відповідали вимогам Привал дорожнього руху, та визначив ступінь вини кожного із водіїв по 50%.

Встановивши вину обох водіїв в ДТП у заподіянні шкоди джерелам підвищеної небезпеки, суд обгрунтовано застосував правила відшкодування шкоди, завданої внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, визначені ст.1188 ЦК України.

Апеляційній суд не погоджується з висновком суду першої інстанції про визначення частки вини водія ОСОБА_2 у ДТП в розмірі 50 % та ОСОБА_5 50%, та вважає що ступінь вини водія ОСОБА_5 у скоєнні ДТП належить визначити у 80 %, а водія ОСОБА_2 - у 20%, зважаючи на ту обставину, що водій автомобіля ЗІЛ-138 ОСОБА_5 не врахував дорожню обстановку, а подія мала місце в лютому 2017 року, на вулиці була ожеледиця та сніг, не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод іншим учасникам руху, грубо порушив вимоги п. 10.1 та 10.4 ПДР України. В свою чергу, суд оцінює ступінь вини позивача ОСОБА_2, в 20% ,оскільки останній при виявлені небезпеки для руху, мав негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки,про те цю вимогу правил не виконав.

Статтею 1166 Цивільного кодексу України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Відповідно до ч.1 ст.1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Особи, які спільно завдали шкоди, тобто завдали неподільної шкоди взаємопов'язаними, сукупними діями, або діями з єдністю наміру, несуть солідарну відповідальність перед потерпілими (статті 543, 1190 ЦК). У такому самому порядку відповідають особи, які здійснюють діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, за шкоду, завдану внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки іншим особам. Спір про відшкодування шкоди, завданої при цьому самим джерелам підвищеної небезпеки кожним із їх володільців перед іншим із них, вирішується за правилами статті 1188 ЦК, а саме: шкода, завдана одному з володільців із вини іншого, відшкодовується винним; не відшкодовується шкода, завдана володільцю лише з його вини; за наявності вини всіх володільців розмір відшкодування визначається судом у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення (тобто залежно від ступеня вини кожного); у разі відсутності вини володільців у взаємному завданні шкоди жоден із них не має права на відшкодування.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Оскільки згідно постанови Новозаводського районного суду м. Чернігова №751/827/17 від 31.08.2017 року провадження у справі щодо ОСОБА_5 за ст. 124 КУпАП за порушення правил дорожнього руху мало місце не зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, а в зв'язку із закінченням строків притягнення до відповідальності, то зазначена постанова не є підставою для звільнення його від цивільно - правової відповідальності за завдану шкоду, оскільки вину особи у ДТП може бути підтверджено чи спростовано іншими належними і допустимими доказами, передбаченими ЦПК України, зокрема висновком судової експертизи.

З врахуванням обставин даної справи та досліджених в процесі розгляду доказів в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що доводи ТОВ „Міжнародна страхова компанія" щодо недоведеності вини ОСОБА_5 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди є такими, що до уваги не сприймаються, оскільки повністю спростовуються матеріалами справи. За таких обставин, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга ТОВ „Міжнародна страхова компанія" задоволенню не підлягає.

Не заслуговують на увагу із зазначений вище підстав і доводи ОСОБА_2 про відсутність його вини у скоєнні ДТП.

Згідно висновку №54 від 01 червня 2017 року експертного автотоварознавчого дослідження вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу, завданого власнику легкового автомобіля Mitsubishi Outlander, д.н.з. НОМЕР_4 внаслідок його пошкодження у ДТП станом на 04.02.2017 року складає 220 363 коп. 67 коп.

З врахуванням ступеня вини водія ОСОБА_5, визначеного апеляційним судом в 80 %, з КП „АТП-2528" на користь позивача пісні С.П. належить стягнути 176 290 грн. 94 коп. (80% від 220363 грн. 67 коп.).

Розглядаючи вимоги про відшкодування моральної шкоди, апеляційний суду приходить до висновку, що визначений судом першої інстанції розмір морального відшкодування є заниженим. Зважаючи на характер і обсяг страждань, яких зазнав позивач внаслідок пошкодження автомобіля, тяжкість вимушених змін у його житті, а також враховуючи розмір матеріально збитку, завдану в результаті пошкодження автомобіля, вважає за необхідне визначити розмір моральної шкоди в 5000 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача КП „АТП-2528" на користь позивача ОСОБА_2 належить стягнути понесені по справі судові витрати в сумі 11 237 грн. 44 коп. (1762,91 грн. (судовий збір за вимоги про відшкодування матеріальної шкоди, який становить 80% від 2203,64 грн.) + 32 грн. ( судовий збір за вимоги про стягнення моральної шкоди, який становить 5% від 640 грн.) + 6400 грн. (витрати на правову допомогу, які становлять 80% від 8000 грн. оплати за послуги адвоката) + 1000 грн. (вартість автотоварознавчого дослідження, що становить 80% від 1250 грн.) + 2042 грн. 53 коп. (судовий збір за розгляд справи в апеляційному порядку, який складається із 1994 грн. 53 коп. за вимоги майнового характеру та 48 грн. за вимоги немайнового характеру).

В іншій частині рішення суду першої інстанції належить залишити без змін.

Керуючись ст.ст.141, 367, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія" залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 12 грудня 2017 року змінити в частині стягнення матеріальної та моральної шкоди і судових витрат.

Стягнути з Комунального підприємства "АТП-2528" Чернігівської

міської ради на користь ОСОБА_2 176 290 грн. 94 коп. (сто сімдесят шість тисяч двісті дев'яносто гривень дев'яносто чотири) коп. у відшкодування матеріальної шкоди.

Стягнути з Комунального підприємства "АТП-2528" Чернігівської міської ради на користь ОСОБА_2 5000 грн. (п'ять тисяч) у відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з Комунального підприємства "АТП-2528" Чернігівської міської ради на користь ОСОБА_2 11 237 грн. 44 коп. судових витрат.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання її в повному обсязі.

Повний текст постанови складено 26.01.2018

Головуючий:Судді: