Постанова № 71832599, 26.01.2018, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 750/5164/17 Провадження № 22-ц/795/221/2018

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 січня 2018 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - судді Страшного М.М.

суддів - Бечка Є.М., Євстафіїва О.К.,

Позивач - Комунальне підприємство «Деснянське» Чернігівської міської ради

Відповідач - ОСОБА_1

Відповідач - ОСОБА_2

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 07 липня 2017 року, ухваленого у складі судді Карапути Л.В.,

В С Т А Н О В И В:

Позивач КП «Деснянське» звернулось до суду з позовом, в якому просило стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість по квартирній платі (утримання житла) в сумі 4579 грн. 75 коп., а також 1600 грн. судового збору. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що відповідачі є співвласниками квартири АДРЕСА_1 та мають заборгованість за надані послуги з утримання будинку і споруд за період з 01.11.2012 року по 01.05.2017 року. В добровільному порядку борг не погашено, договір про реструктуризацію також не укладено.

Рішенням Деснянського районного суду м.Чернігова від 07 липня 2017 року позов задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь позивача заборгованість з утримання житла по 1777 грн. 40 коп. та по 800 грн. судового збору з кожного.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, порушення норм матеріального або процесуального права, просить скасувати дане рішення суду першої інстанції та закрити провадження у справі (залишити позовну заяву позивача без розгляду). Відповідач зазначає, що суд порушив норму ст. 130 ЦПК України, відмовившись проводити попереднє судове засідання, чим позбавив його права приєднати до справи докази, подати зустрічний позов, докази на підтвердження існування між сторонами спору про той самий предмет і з тих самих підстав, наявності окремої ухвали, якою позивач зобов'язаний врегулювати відносини із відповідачами. Вказує, що суд відкрив провадження без сплати позивачем судового збору, виніс рішення по неналежному відповідачу, не звернув уваги на матеріали інших цивільних справ до відповідачів. На думку ОСОБА_2 спір не може розглядатись в позовному провадженні, поки не буде вирішений даний спір в наказному провадженні. Відповідач зазначає, що він не отримував копії ухвали про відкриття провадження у справі та позовної заяви. Суд за відсутності відповідачів повинен був ухвалити заочне рішення. Також ОСОБА_2 звертає увагу на порушення судом норм матеріального права. Зокрема, відповідач вважає, що квартира належить відповідач на праві спільної сумісної власності, тому судом безпідставно застосовано до спірних правовідносин норми, що регулюють право спільної часткової власності, а також норми ст.67-68 ЖК України. ОСОБА_2 наполягає на тому, що між сторонам повинен був бути укладений письмовий договір про надання послуг. Зазначає, що між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 були розірвані договірні відносини в серпні 2007 року, оскільки позивач відмовився переоформити особистий рахунок на іншого співвласника.

Відповідно до ч.1 ст. 369 ЦПК України справа розглядається в апеляційному порядку за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Задовольняючи частково позовні вимоги КП „Деснянське", суд першої інстанції виходив з того, що відповідачами не виконуються зобов'язання по утриманню житла в межах належної їм частки. Посилання відповідачів на те, що позивач не уклав з ними договору на надання відповідних послуг по утриманню житла, судом першої інстанції не було взято до уваги, оскільки фактично відповідачі послуги, що надаються позивачем, отримують.

Апеляційний суд погоджується із такими висновками суду, враховуючи наступне.

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є власниками квартири АДРЕСА_1 в рівних частинах (а.с.7).

На ім'я ОСОБА_1 відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 (а.с.6).

Жодною із сторін не заперечується, що будинок, в якому проживає відповідач, знаходиться на балансі та в оперативному управлінні і обслуговуванні КП "Деснянське".

Згідно з п. п. 1, 2, 4 ст. 10 Закону України "Про приватизацію житлового фонду" державні комунальні підприємства по обслуговуванню та ремонту житла зобов'язані здійснювати обслуговування та ремонт приватизованого житла, надавати мешканцям комунальні та інші послуги, а власники квартир багатоквартирних будинків зобов'язані брали участь у загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку. Пунктом 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 45 від 24.01.2006 р., передбачено, що власник квартири зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Твердження апелянта про те, що за відсутності укладеного між сторонами договору про надання послуг КП "деснянське" не має правових підстав вимагати від нього здійснювати оплату отриманих послуг, не заслуговують на увагу, оскільки відповідачі є власниками квартири у багатоквартирному будинку, який знаходиться на обслуговуванні у КП "Деснянське", а тому він зобов'язаний і за відсутності договору згідно з п. 2 ст. 10 Закону України "Про приватизацію житлового фонду" сплачувати кошти за обслуговування будинку, оскільки відповідно до ст.4 ЦК України зобов'язання виникають не лише з підстав, передбачених законодавством, зокрема, з угод, а також з дій громадян і організацій, які в силу загальних засад і змісту цивільного законодавства породжують цивільні права і обов'язки, а в даному випадку між сторонами фактично виникли цивільно-правові відносини.

Крім того, відповідачі офіційно не відмовлялися від послуг, що надаються позивачем, а тому вони як споживачі послуг зобов"язані сплачувати за послуги, що надаються комунальним підприємством. Доказів того, що жодних послуг позивач не надає, відповідачем не надано ні суду першої інстанції, ні апеляційному суду.

Наявність окремої ухвали щодо неправомірних дій КП „ЖЕК-2" також не може бути визнано підставою для звільнення відповідачів від обов'язку сплачувати квартирну плату.

Твердження ОСОБА_2 про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, не знайшли свого підтвердження.

Не можуть бути визнані законною підставою для скасування рішення суду посилання ОСОБА_2 на не вирішення позивачем питання про переведення на нього особового рахунку НОМЕР_2, оскільки даний факт не спростовує наявності заборгованості відповідачів перед позивачем. Крім того, з довідки позивача (а.с.6) вбачається, що на квартиру АДРЕСА_2 відкритий особовий рахунок НОМЕР_3.

Апеляційна скарга ОСОБА_2 не містить заперечень щодо розміру заборгованості, що стягнута з відповідачів оскаржуваним судовим рішення.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою судді апеляційного суду від 11 січня 2018 року ОСОБА_2 було відстрочено сплату судового збору до ухвалення апеляційним судом рішення. Таким чином, з ОСОБА_2 належить стягнути 2400 грн. судового збору за подання апеляційної скарги (150% від 1600 грн.).

Керуючись ст.ст.367, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 07 липня 2017 року - без змін.

Стягнути з ОСОБА_2 2400 грн. 00 коп. судового збору за подання апеляційної скарги на розрахунковий рахунок: 31210206780002, отримувач - УК у м.Чернігові/м.Чернігів/22030101, код ЄДРПОУ 38054398, банк одержувача: ГУДКСУ у Чернігівській області, МФО: 853592.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її складання.

Головуючий:Судді: