Рішення № 71828211, 18.01.2018, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 428/10612/17

Провадження №2-а/428/17/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2018р. Сєвєродонецький міський суд

Луганської області в складі:

судді Юзефовича І.О.

при секретарі Продченко О.А.

розглянувши в порядку спрощеного (письмового) провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання протиправними та дискримінаційними дії щодо невиплати пенсії за віком, зобов’язання відновити нарахування та виплату пенсії за віком з квітня 2017р., допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення пенсії за один місяць, зобов’язання подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення,

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до Сєвєродонецького міського суду Луганської області з позовом Управління пенсійного фонду в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання протиправними та дискримінаційними дії щодо невиплати пенсії за віком, зобов’язання відновити нарахування та виплату пенсії за віком з квітня 2017р., допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення пенсії за один місяць, зобов’язання подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення мотивуючи вимоги тим, що позивач ОСОБА_1 є тимчасово переміщеною особою та знаходиться на обліку в УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області, як пенсіонер за віком з грудня 2014р. Відповідач безпідставно припинив виплату пенсії з квітня 2017р. Позивач ОСОБА_1 вважає дії відповідача протиправними та дискримінаційними та такими, що порушують її конституційні права. Тому, ОСОБА_1 звернулась з адміністративним позовом до суду і просить суд визнати протиправними та дискримінаційними дії УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області щодо невиплати пенсії за віком ОСОБА_1; зобов’язати УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області відновити нарахування та виплату пенсії за віцком з квітня 2017р. ОСОБА_1; допустти негайне виконання рішення суду в частині стягнення пенсї за один місяць; зобов’язати УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області подати у встановлений судом строк про виконання судового рішення.

Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого зазначено, що ОСОБА_1 являється внутрішньо переміщеною особою та перебуває на обліку у відповідача. Пенсія позивачу виплачувалась по 31.03.2017р. З 01.04.2017р. відповідачем було припинено виплату пенсії позивачу, тому як УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області отримало інформацію з ГУПФ України в Луганській області (лист від 27.03.2017 року № 3147/02) про відсутність за місцем проживання одержувачів пенсій з числа внутрішньо переміщених осіб та про призупинення з 01 квітня 2017 року виплати пенсій вказаним особам, до яких також віднесено позивача. Із заявою про поновлення виплати пенсії згідно Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо перемішеним особам та Порядку 22-1, позивач до УПФУ в м. Сєвєродонецьку не звертався. Тому, УПФУ в м. Сєвєродонецьку не мало правових підстав вирішувати питання про поновлення чи відмову у поновленні виплати пенсії позивача та жодного рішення з цього приводу відповідачем прийнято не було. Щодо вимоги про поновлення нарахування та виплати пенсії з 01.04.2017р. без зазначення кінцевої дати, то покладення на майбутнє зобов’язаннь діючим законодавством не передбачено. Позовні вимоги повинні місити чітко визначений період (із зазначенням кінцевої дати), у який, як вважає позивча, були порушені його права. Також, правових підстав для звернення до негайного виконання судового рішення у даній справі не має. Щодо вимоги зобов’язати відповідача подати до суду звіт про виконання судового рішення, то згідно ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України. За таких обставин, УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області вважає свої дії щодо припинення з 01.04.2017р. виплати пенсії позивачу правомірними та просить суд відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.

Також представником відповідача подано до суду клопотання про залучення до участі у справі у якості третьої особи УПтСЗН Сєвєродонецької міської ради. В обґрунтування даного клопотання представник відповідача зазначає, що поновлення виплати пенсій внутрішньо переміщеним особам, якою є позивач, врегульовано ЗУ „Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб", Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою КМУ від 01.10.2014р. №509 "Про облік внутрішньо переміщених осіб", постановою КМУ „Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам" від 05.11.2014р. №637, Порядком призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам та Порядком здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затверджених постановою КМУ від 08.06.2016р. №365. Згідно даних норм права, пенсія внутрішньо переміщеним особам призначається (відновлюється), окрім іншого, за наявності довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та за наслідками перевірки фактичного місця проживання пенсіонера. Контроль за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам здійснюють структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад.

Щодо залучення до участі у справі в якості третьої особи Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради, суд зазначає наступне.

Відповідно до КАС України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов’язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.

Відповідачем не надано належним чином обґрунтованих підстав для залучення в якості третьої особи яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору – Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради, не наведено жодних доказів того, що рішення у справі може вплинути на права чи обов’язки Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради, у зв’язку із чим, вважає за доцільним відмовити у задоволенні клопотання про залучення третьої особи яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору.

Відповідно до п.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

У відповідності до п.2 ч.1 ст.263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Враховуючи те, що дана справа розглядається в порядку письмового провадження, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч.4 ст.229 КАС України не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З матеріалів справи вбачається, що згідно копії пенсійного посвідчення №2033601868 від 23.11.2010р. ОСОБА_1, 05.09.1955р.н. призначено пенсію за віком довічно. ОСОБА_1, 05.09.1955р.н., громадянка України перебуває на обліку в УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області та отримує пенсію за віком. Згідно копії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи №11251 від 05.12.2014р., ОСОБА_1, 05.09.1955р.н. взято на облік внутрішньо переміщеної особи та вона має фактичне місце проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1. З 01.04.2017р. УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області припинило виплачувати пенсію позивачу ОСОБА_1

Позивач ОСОБА_1 вважає дії відповідача щодо припинення виплати пенсії протиправними та такими, що порушують її конституційні права.

Суд погоджується з вищевказаним твердженням позивача з огляду на наступне.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Статтею 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Згідно ст.4 вищевказаного Закону, законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відмінні від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

У відповідності до ч.3 ст.4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яка визначає складові законодавства про пенсійне забезпечення в Україні, виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Статтею 5 вказаного Закону передбачено, що він регулює відносини, які виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом, зокрема, визначаються порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування.

Відповідно до ст.47 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.

Статтею 49 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.

Таким чином, припинення виплати пенсій можлива лише з підстав визначених ст.49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При цьому, згідно Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» №1669 - VIII (із змінами і доповненнями), період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Відповідно до ч.2 ст.14 Закону України «Про боротьбу з тероризмом», у районі проведення антитерористичної операції можуть вводитися тимчасово обмеження прав і свобод громадян.

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову «Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей» від 07.11.2014 року №595.

Вказаною постановою затверджено Тимчасовий порядок фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей (далі - Тимчасовий порядок).

Пунктом 8 Тимчасового порядку встановлено, що особам, які переміщені на контрольовану територію та взяті на облік відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. №509, пенсії та інші соціальні виплати з бюджетів усіх рівнів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування виплачуються за заявами таких осіб до органів (установ), які здійснюють такі виплати протягом усього строку дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 зареєстрована у встановленому законом порядку, як особа, що перемістилася з району проведення антитерористичної операції, що підтверджується довідкою, копія якої наявна у матеріалах справи.

Відповідач УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області посилається на постанову Кабінету Міністрів України «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» від 08.06.2016 року №365, якою затверджено Порядок призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам та Порядок здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України №365 зазначено, установити, що комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, утворені районними, районними у м. Києві і м. Севастополі державними адміністраціями, виконавчими органами міських, районних у містах (у разі утворення) рад, приймають рішення про відновлення або про відмову у відновленні соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, довідки яких недійсні на дату набрання чинності цією постановою, відповідно до Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженого цією постановою, за умови отримання внутрішньо переміщеною особою нової довідки відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. №509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб».

На момент припинення виплати пенсії позивачу довідка №11251 від 05.12.2014р. не була скасована.

Порядок здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування визначає механізм здійснення контролю за проведенням виплати внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування незалежно від факту реєстрації місця проживання/перебування пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, субсидій та пільг (далі - соціальні виплати) за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування (пункт 1 Порядку).

Згідно п.12 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, соціальні виплати припиняються у разі: 1) наявності підстав, передбачених законодавством щодо умов призначення відповідного виду соціальної виплати; 2) встановлення факту відсутності внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем проживання/перебування згідно з актом обстеження матеріально-побутових умов сім'ї; 3) отримання рекомендацій Мінфіну щодо фактів, виявлених під час здійснення верифікації соціальних виплат; 4) скасування довідки внутрішньо переміщеної особи з підстав, визначених статтею 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб»; 5) отримання інформації від Держприкордонслужби, МВС, СБУ, Мінфіну, Національної поліції, ДМС, Держфінінспекції, Держаудитслужби та інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

Відповідно до п. 2 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, на структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення) або робочі групи, а не на відповідача.

Таким чином, у відповідача УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області відсутні повноваження здійснення вищезазначеного контролю.

Згідно статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

Як зазначив Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні в справі «Пічкур проти України», яке набрало статусу остаточного 7.02.2014р., право на отримання пенсії як таке стало залежним від місця проживання заявника. Це призвело до ситуації, в якій заявник, пропрацювавши багато років у своїй країні та сплативши внески до системи пенсійного забезпечення, був зовсім позбавлений права на пенсію лише на тій підставі, що він більше не проживає на території України (пункт 51 цього рішення). У пункті 54 вказаного рішення ЄСПЛ зазначив, що наведених вище міркувань ЄСПЛ достатньо для висновку про те, що різниця в поводженні, на яку заявник скаржився, порушувала статтю 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), згідно з якою користування правами та свободами, визнаними в Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою - статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження, або за іншою ознакою, у поєднанні зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, якою передбачено право кожної фізичної або юридичної особи мирно володіти своїм майном та закріплено, що ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Враховуючи те, що рішення ЄСПЛ є джерелом права та обов'язковими для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції, суди при розгляді справ зобов'язані враховувати практику ЄСПЛ, у тому числі й рішення в справі «Пічкур проти України», як джерело права відповідно до статті 17 Закону України від 23.02.2006р. №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

За таких обставин позивач ОСОБА_1 як внутрішньо переміщена особа, яка проживає на території міста Сєвєродонецьк Луганської області (вказаний факт підтверджується відповідною довідкою), має право на віднолення нарахування та виплати пенсії за віком, починаючи з 01 квітня 2017р. Посилання відповідача на лист №3147/02 від 27.03.2017р. Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про відсутність за місцем проживання одержувачів пенсій з числа внутрішньо переміщених осіб та про призупинення з 01.04.2017р. виплати пенсій вказаним особам, до яких також віднесено позивача, є звуженням прав громадян, які встановлено нормативно-правовими актами вищої юридичної сили.

Судом встановлено, що виплата пенсії позивачу зупинена без винесення певного рішення відповідачем, тобто вчинені дії, які порушують право позивача на соціальний захист.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині визнання протиправними та дискримінаційними дії УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області в частині припинення виплати пенсії позивачу з квітня 2017р. Також є обґрунтованими і підлягають задоволенню вимоги позивача в частині зобов’язання відповідача УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області відновити нарахування та виплату пенсії за віком ОСОБА_1

Стосовно посилань представника відповідача на те, що позовні вимоги не містять чітко визначеного періоду із зазначенням кінцевої дати, в який були порушені права позивача, то суд зазначає, що пенсія була призначена позивачу довічно, а тому покладення на відповідача зобов'язань щодо призначення та виплати пенсії позивачу без вказівки на кінцеву дату не призведе до вирішення судом вимог на майбутнє та відповідатиме характеру спірних правовідносин.

Підстав для застосування заходів судового контролю за виконанням рішення суд станом на час прийняття рішення не вбачає, проте зазначає, що згідно із ч.1 ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов’язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств , установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на яких надана Верховною радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Відповідно до ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Стосовно вимоги позивача звернути постанову суду до негайного виконання на підставі п.1 ч.1 ст.371 КАС України, суд зазначає, що вказаний пункт стосується випадків прийняття судом рішення про стягнення певних конкретно визначених в грошовому вимірі платежів, в той час як позовними вимогами у цій справі є вимоги про зобов’язання відповідача вчинити певні дії.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд враховує, що позов був задоволений частково, у звязку із чим на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача слід стягнути суму судових витрат в розмірі 640 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 10, 21, 73-77, 139, 229, 241-246, 262-263, 292-293, 295, 297, 371 КАС України, суддя -

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання протиправними та дискримінаційними дії щодо невиплати пенсії за віком, зобов’язання відновити нарахування та виплату пенсії за віком з квітня 2017р., допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення пенсії за один місяць, зобов’язання подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, задовольнити частково.

Визнати протиправними та дискримінаційними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області щодо невиплати пенсії за віком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, місце реєстрації: м. Луганськ, 26 –й кварталАДРЕСА_1, ід.номер НОМЕР_1.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області відновити нарахування та виплату пенсії за віком з квітня 2017р. ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, місце реєстрації: м. Луганськ, 26 –й кварталАДРЕСА_1, ід.номер НОМЕР_1.

Стягнути на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, місце реєстрації: м. Луганськ, 26 –й кварталАДРЕСА_1, ід.номер НОМЕР_1, за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області, ідентифікаційний код 21792459, місцезнаходження: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Шевченка, буд. 9, суму судового збору в розмірі 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп.

У задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 відмовити за необґрунтованістю.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Донецького апеляційного адміністративного суду Луганської області шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частиною другою статті 299 КАС України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Сєвєродонецький міський суд Луганської області.

Суддя