Ухвала суду № 71827363, 23.01.2018, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

Провадження № 11-кп/781/131/18 Головуючий у І інстанції: Авраменко О.В.

Категорія: ч. 1 ст. 286 КК України Доповідач у ІІ інстанції: ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.01.2018 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Бондарчука Р.А.,

суддів: Драного В.В., Олексієнко І.С.,

з участю: секретаря Ковальової Н.Д.,

прокурора Добрової Н.І.,

захисника ОСОБА_2,

представника потерпілих ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кропивницькому кримінальне провадження № 12015120070002790 за апеляційними скаргами представника Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» ОСОБА_4 та представника потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_6 – адвоката ОСОБА_3 на вирок Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 08 грудня 2017 року, яким

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, українець, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_3, військовозобов’язаний, не одружений, не працюючий, студент другого курсу Національного юридичного університету імені ОСОБА_8, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, фактично проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, гуртожиток, кім. 422, раніше не судимий,

засуджений за ч. 1 ст. 286 КК України до покарання у виді штрафу розмірі 3 400 (три тисячі чотириста) гривень 00 копійок без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Стягнуто з ОСОБА_7 на користь Олександрійської міської ради, витрати понесені на лікування ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у розмірі 13 590 (тринадцять тисяч п'ятсот дев'яносто) гривень 90 копійок.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» (ідентифікаційний код 23510137, 01032, м. Київ, ОСОБА_9Шевченка, 37/122) на користь ОСОБА_5 суму витрат на лікування потерпілої в розмірі 7 137 (сім тисяч сто тридцять сім) гривень 95 копійок.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» (ідентифікаційний код 23510137, 01032, м. Київ, ОСОБА_9Шевченка, 37/122) на користь ОСОБА_6 суму витрат на лікування потерпілого в розмірі 13 097 (тринадцять тисяч дев'яносто сім) гривень 29 копійок.

Стягнуто з ОСОБА_7 на користь держави витрати за проведення інженерно-транспортних експертиз в сумі 3 183 (три тисячі сто вісімдесят три) гривні 69 копійок.

Цим же вироком вирішено питання про речові докази у кримінальному провадженні,

В С Т А Н О В И Л А:

Згідно вироку суду ОСОБА_7 вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило двом потерпілим середньої тяжкості тілесні ушкодження, за таких обставин:

6 вересня 2015 року близько 14 годині 10 хвилин, ОСОБА_7, керуючи автомобілем ВАЗ 2109, д.р.н. ВН3285АХ, рухаючись у світлу пору доби по вулиці Героїв Сталінграду в м Олександрія, Кіровоградської області, в напрямку від вул. 6-го Грудня до вул. Садової, виїхав на перехрестя вул. ОСОБА_10 та пр. Соборного, де увімкнувши покажчик лівого повороту, мав намір виконати поворот ліворуч на пр. Соборний. В подальшому ОСОБА_7, грубо порушуючи вимоги п. 1.5, п. п. «б», «д» п. 2.3, п. п. 10.1., 16.6. Правил дорожнього руху України (п. 1.5. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків; п. 2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху; п. 10.1. Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху; п. 16.6. Повертаючи ліворуч або розвертаючись при зеленому сигналі основного світлофора, водій нерейкового транспортного засобу зобов'язаний дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються в зустрічному напрямку прямо або повертають праворуч), при виконанні маневру повороту наліво, не надав перевагу в русі мотоциклу «ІЖ6114-01», д.р.н. 02-91КДЕ, під керуванням ОСОБА_6, який рухався у зустрічному напрямку по вул. Героїв Сталінграду від вул. Садової в бік вул. 6-го Грудня, внаслідок чого допустив зіткнення з вказаним мотоциклом.

В результаті зіткнення транспортних засобів водій мотоцикла «ІЖ 6114-01», д.р.н. 02-91КДЕ ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження у вигляді саден передпліч, гомілок, травми лівого колінного суглобу: рани лівого коліна, відриву епіфізу великої гомілкової кістки, які згідно з висновком судово-медичної експертизи №43 від 27 січня 2016 року в комплексі відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, як такі, що викликали тривалий розлад здоров’я на термін понад 21 добу.

Крім того, в результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пасажир цього ж мотоцикла «ІЖ6114-01», д.р.н. 02-91 КДЕ ОСОБА_5 отримала тілесні ушкодження у вигляді багатоуламкового перелому лівої стегнової кістки, які згідно з висновком судово-медичної експертизи №23 від 20 січня 2016 року відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, як такі, що викликали тривалий розлад здоров’я на термін понад 21 добу.

В апеляційній скарзі представник Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» ОСОБА_4 просить вирок Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області скасувати в частині задоволення цивільних позовів цивільних позивачів до ПрАТ «СК «Провідна» та у задоволенні позовних вимог всіх цивільних позивачів до ПрАТ «СК «Провідна» відмовити повністю.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що суд першої інстанції перебрав на себе повноваження Страховика по визначенню як факту настання страхового випадку, обставини ДТП та навіть розмір заподіяної шкоди (страхового відшкодування), при цьому грубо порушуючи низьку норм Цивільного права України (гл. 67 ЦК України), та положення двох спеціальних регулюючих Законів України - «Про страхування» та «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Також районним судом порушено вимоги ст. 24 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відповідно до яких У зв’язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов’язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров’я,медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів. Зазначені витрати та необхідність їх

здійснення мають бути підтверджені документально відповідним закладом охорони здоров’я.

До того ж, Суд не звернув уваги що витрати на лікування ОСОБА_6 у розмірі 13 097 гривень 00 копійок не підтверджені документально, не мають причинний зв'язок з вказаною ДТП, оскільки ОСОБА_11 перебував на лікуванні з 17.09.2016р. з приводу перфоративної виразки 12 палої кишки.

На вказану обставину Суд увагу не звернув, поверхнево дослідив наявну медичну документацію, що призвело до незаконного стягнення зі Страховика витрат на лікування, які жодного відношення до наслідків ДТП не мають.

Також ПрАТ «СК «ПРОВІДНА» взагалі не може бути цивільним відповідачем по даній кримінальній справі, відповідно до норм чинного законодавства, в зв'язку з чим у задоволенні цивільних позовів до страхової компанії необхідно було відмовити в повному обсязі.

В даному випадку об'єктивна сторона кримінального правопорушення взагалі не передбачає шкоду заподіяну майну, моральну шкоду і тому не можуть такі позови щодо відшкодування шкоди заподіяну майну та моральної шкоди цивільних позивачів розглядатися в рамках такого кримінального провадження (в рамках пред'явленого обвинувачення) - оскільки такі позови про відшкодування шкоди внаслідок пошкодження майна та позови про відшкодування моральної шкоди), оскільки вони не випливають із пред'явленого обвинувачення. Такі позови потрібно розглядати в рамках цивільного провадження.

Разом з тим апелянт зазначає, що жодного процесуального документу, з якого вбачалить би будь-які пред'явлені позовні вимоги до ПрАТ «СК «Провідна» в матеріалах справи відсутні, тобто, стягуючи суми на користь потерпілих Суд вийшов за межі позовних вимог, грубо порушуючи норми процесуального права.

В апеляційній скарзі представник потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_6 – адвоката ОСОБА_3 просить змінити вирок Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 08 грудня 2017 року та стягнути : з Приватного акціонерного товариства « Страхова компанія « Провідна » на користь ОСОБА_6 3299 (три тисячі двісті дев'яносто дев'ять ) грн. 73 коп. в рахунок відшкодування знищеного мотоцикла « ІЖ 6.114-01», реєстраційний номерний знак 02-91 КДЕ; з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_5 і ОСОБА_6 завдану моральну шкоду в сумі 15000 (п'ятнадцять тисяч) грн. кожному. В іншій частині вирок Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 08 грудня 2017 року залишити без змін.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що суд першої інстанції не вирішив жодним чином позову потерпілих щодо стягнення завданої матеріальної шкоди у вигляді фактично знищеного транспортного засобу - мотоцикла « ІЖ 6.114-01» в сумі 3299 грн.

Потерпілі згодні із визнанням транспортного засобу - мотоцикла « ІЖ 6.114-01», фізично знищеним і його ремонт є економічно необгрунтованим.

Згідно ст.ст. 22, 23, 26-1 вищевказаного Закону України, при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи, в тому числі і моральну шкоду, а тому суму ринкової вартості вказаного мотоцикла, або 3299 грн. 73 коп., необхідно стягнути з страхової компанії.

Разом з тим, при вирішенні питання про стягнення моральної шкоди суд першої інстанції не врахував, що потерпілі є пенсіонерами і їх навіть сукупний дохід є незадовільним для забезпечення необхідних умов проживання. Вони є людьми похилого віку і мають незадовільний стан здоров'я.

Але, не зважаючи на вказане, в результаті неправомірних дій засудженого їм були заподіяні тілесні ушкодження і потерпілі були вимушені витрачати кошти на своє лікування, позбавляючи себе в елементарних побутових потребах.

Заслухавши доповідь судді, прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, обвинуваченого ОСОБА_12 та його захисника ОСОБА_13, які заперечували проти її задоволення, перевіривши матеріали кримінального провадження та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що вона задоволенню не підлягає, з таких підстав.

Суд першої інстанції обґрунтовано визнав обвинуваченого ОСОБА_7винним у вчинені кримінального правопорушення, передбачених ч. 1 ст. 286 КК України оскільки свою вину в пред'явленому йому обвинуваченні визнав у повному обсязі, фактичних обставин, викладених у обвинувальному акті, не оспорював, оскільки в ньому все викладено вірно, і пояснив, що він, дійсно вчинив інкримінований йому злочин у спосіб, в час та за обставин, зазначених в обвинувальному акті.

Дослідження доказів по даній справі в суді першої інстанції відбувалось на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, а тому обвинувачений та інші учасники судового розгляду справи позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

Дії обвинуваченого ОСОБА_7 правильно кваліфіковані районним судом за ч. 1 ст. 286 КК України,як вчинення порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило двом потерпілим середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_7покарання, суд першої інстанції, врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до категорії тяжких невеликої тяжкості , а також те, що за місцем проживання скарг та заяв щодо нього не надходило, за місцем навчання характеризується позитивно, навчається на денній формі у вищому навчальному закладі, добровільно відшкодував потерпілим моральну шкоду в загальному розмірі 10 000,00 грн., раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, на обліку в лікаря психіатра та нарколога не перебуває, визнав обставини, що пом’якшують покарання - щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину,відсутність обставин, що обтяжують покарання, а тому, враховуючи позицію озицію потерпілих, які не наполягали на суровому покаранні, колегія суддів погоджується з думкою районного суду про те, що достатнім та необхідним для виправлення обвинуваченого ОСОБА_7 буде покарання у виді штрафу в межах санкції ч. 2 ст. 289 КК України.

Щодо вимог апелянта ПрАТ «СК «Провідна» в частині скасування задоволення цивільного позову потерпілих, то слід зазначити наступне.

За змістом ст. ст. 9, 22 – 31, 35, 36 зазначеного Закону настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов'язана зі смертю потерпілого. Таке відшкодування повинне відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

З огляду на зазначене сторонами договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння ДТП за участю забезпеченого транспортного засобу. Потерпілий не є стороною договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, але наділяється правами за договором: на його, третьої особи, користь страховик зобов'язаний виконати обов'язок зі здійснення страхового відшкодування.

Відповідно до полісу обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АЕ/2581259 від 18 березня 2015 року, виданого ПрАТ «СК «Провідна», застраховано цивільно-правову відповідальність, забезпеченим транспортним засобом є автомобіль ВАЗ 2109, державний номерний знак НОМЕР_1, керуючим яким обвинувачений ОСОБА_7 порушив ПДР, здійснив ДТП та своїми діями скоїв кримінальне правопорушення, строк дії договору з 19 березня 2015 року по 18 березня 2016 року. Пунктом 4 полісу встановлено страхову суму на одного потерпілого за шкоду заподіяну життю і здоров’ю в 100 000,00 гривень, за шкоду заподіяну майну – 50 000,00 грн., п. 6 визначено розмір франшизи в розмірі нуль гривень.

Отже, подія, яка відбулася 16 вересня 2015 року за участю забезпеченого транспортного засобу є страховим випадком.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, який визначений в ухвалі Верховного Суду України від 20.01.2016 року, справа №6-2808цс15, право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем є абсолютним і суд не вправі відмовити в такому позові з тих підстав, що цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди застрахована. У разі задоволення такого позову заподіювач шкоди не позбавлений можливості пред’явити майнові вимоги до страхової компанії, з якою ним укладено договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Так, згідно ч.1, 2 ст.509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

З огляду на зазначені положення статті 509 ЦК України та з урахуванням приписів статей 11, 22, 23, 599, 1166-1168 ЦК України факт завдання фізичній особі шкоди каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю, якщо ця особа (потерпілий) не перебуває в договірних правовідносинах із особою, яка завдала шкоди, та/або якщо завдання такого роду шкоди не пов’язане з виконанням цими особами обов’язків за договором, породжує виникнення позадоговірного, деліктного зобов’язання. Воно виникає з факту завдання шкоди й припиняється належним виконанням у момент відшкодування потерпілому шкоди в повному обсязі особою, яка завдала шкоду. Сторонами деліктного зобов’язання класично виступають потерпілий (кредитор) і особа, яка завдала шкоди (боржник).

За загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник – особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки – особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частина друга статті 1187 ЦК України).

Разом із тим правила регулювання деліктних зобов’язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, – якщо законом передбачено такий обов’язок.

Так, відповідно до статті 999 ЦК України законом може бути встановлений обов’язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров’я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов’язкове страхування). До відносин, що випливають із обов’язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

До сфери обов’язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України від 1 липня 2004 року № 1961-IV «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі – Закон № 1961-IV).

Метою здійснення обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності Закон № 1961-IV (стаття 3) визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров’ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а також захист майнових інтересів страхувальників. Об’єктом обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов’язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров’ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону № 1961-IV).

Згідно зі статтею 6 Закону № 1961-IV страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров’ю та/або майну потерпілого.

За змістом Закону № 1961-IV (статті 9, 22-31, 35, 36) настання страхового випадку (скоєння дорожньо-транспортної пригоди) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми.

З огляду на вищенаведене, сторонами договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння дорожньо-транспортної пригоди за участю забезпеченого транспортного засобу.

Завдання потерпілому шкоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди породжує деліктне зобов’язання, в якому право потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондується відповідний обов’язок боржника (особи, яка завдала шкоди). Водночас така дорожньо-транспортна пригода слугує підставою для виникнення договірного зобов’язання згідно з договором обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в якому потерпілий так само має право вимоги до боржника – в договірному зобов’язанні ним є страховик.

З огляду на вищенаведене, право потерпілого на відшкодування шкоди за рахунок особи, яка завдала шкоди, є абсолютним і не може бути припинене чи обмежене договором, стороною якого потерпілий не був, хоч цей договір і укладений на користь третіх осіб. Закон надає потерпілому право одержати страхове відшкодування, але не зобов’язує одержувати його.

Таким чином потерпілому як кредитору належить право вимоги в обох видах зобов’язань, деліктному та договірному. Він вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди, або шляхом звернення до страховика, у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільну відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування, або шляхом звернення до страховика та в подальшому доособи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених статтею 1194 ЦК України підстав.

Потерпілий вправі відмовитися від свого права вимоги до страховика та одержати повне відшкодування шкоди від особи, яка її завдала, в рамках деліктного зобов’язання, не залежно від того, чи застрахована цивільно-правова відповідальність особи, яка завдала шкоди. В такому випадку особа, яка завдала шкоди і цивільно-правова відповідальність якої застрахована, після задоволення вимоги потерпілого не позбавлена права захистити свій майновий інтерес за договором страхування та звернутися до свого страховика за договором із відповідною вимогою про відшкодування коштів, виплачених потерпілому, в розмірах та обсязі згідно з обов’язками страховика як сторони договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження потерпілі ОСОБА_5 та ОСОБА_6звернулись до суду з позовом до ПрАТ «СК «Провідна» й просила стягнути з останнього грошові кошти на відшкодування завданої кримінальним правопорушенням матеріальної шкоди, яка полягає у витратах на лікування, у зв’язку із заподіянням їм тілесних ушкоджень, які викликали тривалий розлад здоров’я та відшкодування вартості знищеного транспортного засобу.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив із тих встановлених обставин, згідно яких, протиправними діями обвинуваченого ОСОБА_7, цивільно-правова відповідальність якого застрахована ПрАТ «СК «Провідна», - потерпілим було завдано, як матеріальну так моральну шкоду. Отримані травми внаслідок кримінального правопорушення призвели до необхідності перебувати потерпілим тривалий час на лікарняному. Проте відшкодована потерпілим добровільно моральна шкода у розмірі по 5000 грн. є достатньою компенсацією завданої моральної шкоди з урахуванням ступеню їх фізичних та душевних страждань та матеріального становища потерпілих.

Твердження ПрАТ «СК «Провідна», що безпідставно стягнуто витрати на лікування колегія суддів не враховує, оскільки суд першої інстанції належним чином дослідив та встановив вартість лікування, що підтверджується чеками на придбання медикаментів, які узгоджуються з призначенням лікаря у медичній картці та відповідно до отриманих тілесних ушкоджень, тяжкість яких встановлена висновками судово-медичних експертиз, які належно оцінені судом.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що районний суд забезпечив реалізацію абсолютного права потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_6на відшкодування шкоди, завданої ДТП, безпосередньо страховиком, який застрахував відповідальність особи, яка завдала шкоди, -обвинуваченого ОСОБА_7, на підставах, передбачених законом.

Отже, результат розгляду районнимсудом позову по суті, в частині стягнення з ПрАТ «СК «Провідна» витрат на лікування потерпілих, -відповідає загальним правилам вирішення вимог про відшкодування шкоди, завданої потерпілій під час ДТП, яка полягала у витратах на лікування, у зв’язку з отриманням тілесних ушкоджень, які викликали тривалий розлад здоров’я, в деліктних правовідносинах і підстав для скасування апеляційним судом ухваленого у кримінальному провадженні, яке переглядається, рішення суду першої інстанції, не вбачається.

Відповідно, доводи, що наводить ПрАТ «СК «Провідна» в своїй апеляційній скарзі не заслуговують на увагу.

В той же час, вирішуючи питання про стягнення матеріальної шкоди районний суд, дав оцінку в мотивувальній частині вироку, проте взагалі не вирішив питання про стягнення матеріальної шкоди, пов’язаної звідшкодування вартості знищеного транспортного засобу - мотоцикла «ІЖ 6114-01», який належав потерпілому ОСОБА_6 .

Згідно зі висновком №33 8кр від 18 травня 2017 року вартість відновлення мотоциклу складає 5 585,06 грн. та перевищує його ринкову вартість до ДТП, яка складає 3 299,73 грн., а тому в силу ст. 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» зазначений транспортний засіб вважається фізично знищеним.

Відповідно до звіту №27/05/17 від 22 травня 2017 року залишкова вартість мотоцикла після ДТП складає 633,60 грн. При цьому колегія суддів враховує, що залишкова вартість мотоциклу є незначна, потерпілий є людиною похилого віку, а тому не зможе залишки пошкоджених деталей транспортного засобу реалізувати.

За таких обставин, враховуючи те, що транспортний засіб є фізично знищеним, колегія суддів приходить до висновку про те, що необхідно стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» матеріальну шкоду, а саме: вартість знищеного після дорожньо-транспортної пригоди транспортного засобу в сумі 3299 (три тисячі двісті дев’яносто дев’ять) гривень 73 копійок.

Також, колегія суддів не може погодитися з розміром стягнутої на користь потерпілої моральної шкоди.

Так, при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, вимоги ст. ст. 1167, 1168 ЦК України та вимог п. 3 п. 5, п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31.03.1995 року № 4, якою передбачено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Також, суд належним чином не врахував те, що моральна шкода, спричинена особам, які є людьми похилого віку проживають однією сім’єю, потребували тривалий час сторонньої допомоги під час лікування. Добровільне відшкодування обвинуваченим ОСОБА_7 моральної шкоди в розмірі 5000 грн. кожному є недостатнім. А тому, враховуючи незначний розмір ліміту відшкодування моральної шкоди, яка відповідно до умов договору страхування складає лише 5 % від загальної страхової суми, колегія суддів вважає необхідним стягнути моральну шкоду з обвинуваченого ОСОБА_14

При цьому колегія суддів враховує, що моральна шкода, заподіяна внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пов'язана із заподіянням шкоди здоров'ю потерпілим. Внаслідок тілесних ушкоджень потерпілі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 отримали тілесні ушкодження середньої тяжкості, що потребувало довготривалого лікування, в зв’язку з чим потерпілі перенесла моральні та фізичні страждання, порушився звичний для них уклад життя, плани та суспільні зв’язки, в тому числі і родинні.

За наведених обставин, виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, приймаючи до уваги, що обвинувачені є пенсіонерами, людьми похилого віку, отримують незначний розмір пенсії, враховуючи, що у зв’язку з спричиненими тілесними ушкодженнями, змінився уклад життя останніх, вони втратили в цей період можливість повноцінно працювати по господарству,- колегія суддів вважає, що розмір моральної шкоди слід стягнути частково, у сумі по 5 000 грн. на користь кожного потерпілого.

При перевірці справи в апеляційному порядку допущення істотних порушень кримінального процесуального закону чи неправильного застосування кримінального закону, які б тягнули за собою скасування чи зміну вироку в іншій частині, не виявлено, а тому слід задовольнити частково апеляцію потерпілих, змінивши вирок в частині вирішення цивільного позову.

Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407-409, 419 КПК України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скарга представника Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» ОСОБА_4 - залишити без задоволення.

Апеляційну скарга представника потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_6 – адвоката ОСОБА_3 – задовольнити частково.

Вирок Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 08 грудня 2017 року стосовно ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 286 КК України в частині вирішення цивільного позову ОСОБА_5 та ОСОБА_6 - змінити.

Цивільний позов потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_6 - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» (ідентифікаційний код 23510137, 01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 37/122) на користь ОСОБА_5 витрати на лікування потерпілої, в розмірі 7 137 (сім тисяч сто тридцять сім) гривень 95 копійок.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» (ідентифікаційний код 23510137, 01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 37/122) на користь ОСОБА_6 витрати на лікування потерпілого, в розмірі 13 097 (тринадцять тисяч дев'яносто сім) гривень 29 копійок.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» (ідентифікаційний код 23510137, 01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 37/122) на користь ОСОБА_6 матеріальну шкоду, а саме: вартість знищеного після дорожньо-транспортної пригоди транспортного засобу, в сумі 3299 (три тисячі двісті дев’яносто дев’ять) гривень 73 копійок.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_5 в рахунок відшкодування моральної шкоди заподіяної злочином 5 000 грн.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 в рахунок відшкодування моральної шкоди заподіяної злочином 5 000 грн.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

В іншій частині вирок Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 08 грудня 2017 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвалу може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з моменту проголошення, а обвинуваченим з моменту отримання її копії.

Судді:

Р.А. ОСОБА_15 ОСОБА_16 Олексієнко