Рішення № 71824869, 11.12.2013, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження № 22-ц/785/9322/13

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Процик М. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.12.2013 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі: головуючої судді Процик М.В.,

суддів Гірняк Л.А., Доценко Л.І.,

при секретарі Булгак Х.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Марфін Банк» про визнання договору поруки припиненим,

за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Марфін Банк» на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 21 жовтня 2013 року, -

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до Публічного акціонерного товариства (далі ПАТ) «Марфін Банк» про визнання припиненим договір поруки № 3199rO від 06 листопада 2007року, який було укладено між ОСОБА_2 та відповідачем. Позивач та його представник посилались на те, що порука припинилася через те, що у встановлений законом строк вимога банку до поручителя пред’явлена не була, про існування судового наказу позивач дізнався тільки в травні 2013р..

Представник відповідача заперечував проти задоволення позову, посилаючись на своєчасність пред’явлення вимоги до поручителя, на наявність судового наказу про стягнення боргу з поручителя, який було винесено до настання строку виконання основного зобов’язання; на те, що банк своєчасно звернувся до виконавчої служби з приводу виконання судового рішення, і що за дії державного виконавця по виконанню судового наказу банк відповідальності не несе.

Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 21 жовтня 2013 року позов ОСОБА_2 задоволено. Визнано припиненим договір поруки № 3199rO від 06 листопада 2007 року, який було укладено між ОСОБА_2 та ПАТ «Марфін Банк». Стягнуто з ПАТ «Марфін Банк» на користь ОСОБА_2 судові витрати.

В апеляційній скарзі ПАТ «Марфін Банк» просить рішення суду від 21 жовтня 2013 року скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову у повному обсязі, посилаючись на неповне з’ясування судом обставин справи, на невідповідність висновків суду обставинам справи, та на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Проти апеляційної скарги заперечувала представник позивача.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у позові, з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд 1-ої інстанції, виходив з того, що у договорі не встановлено строку, після якого порука припиняється, що строк виконання зобов’язання настав з 06 листопада 2008 року, що вимога до поручителя була пред’явлена тільки 05 травня 2009 року, після спливу шестимісячного строку.

Однак висновки суду не відповідають обставинам справи, зроблені з порушенням норм матеріального і процесуального права, що згідно з п. п. 3,4 ч.1 ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду.

За вимогами ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

У відповідності зі ст. ст. 1054 ч.1, 553ч.1,2, 554ч.1,2 ЦК України за кредитним договором банк… зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником. Порукою може забезпечуватись виконання зобов’язання частково або у повному обсязі. У разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники у повному обсязі.

За змістом ст. ст. 559, 525 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов’язання.. Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя… Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Із матеріалів справи вбачається, що між ВАТ «Морський транспортний банк» (тепер ПАТ «Марфін Банк») та ОСОБА_3 10 грудня 2007 року було укладено кредитний договір № 765\RO, за умовами якого банк надав позичальниці кредит у розмірі 50 тис. грн., на строк до 05 листопада 2008 року, зі сплатою 25 % річних. Додатковою угодою № 1 від 10 грудня 2007 року термін погашення кредиту сторонами продовжено до 05 листопада 2009 року включно.(а.с.84) Одночасно між ВАТ«Морський транспортний банк» та ОСОБА_2 було укладено договір поруки, за умовами якого поручитель несе солідарну відповідальність перед банком за повне виконання зобов’язань позичальником за кредитним договором. За п.4.6 вказаного договору він набирає чинності з моменту підписання і діє до повного виконання зобов’язань за кредитним договором та договором поруки. За умовами додаткової угоди до договору поруки № 1 від 10.12.2007 року поручитель зобов’язався перед кредитором відповідати за виконання зобов’язань ОСОБА_3 за кредитним договором з терміном погашення кредиту: з 06 листопада 2007 року по 05 листопада 2009 року, включно. (а. с. 7-9,10) Оскільки у вищевказаному договорі поруки строк закінчення поруки сторонами не обумовлено, то на підставі ст. 559 ч. 4 ЦК України припинення поруки пов’язується з закінченням шестимісячного строку з дня настання виконання основного зобов’язання (яким є 06 листопада 2009 року) у разі непред’явлення кредитором вимоги до поручителя. Відтак, кінцевий термін пред’явлення вимоги до поручителя - 06 травня 2010 року.

За матеріалами справи 26 лютого 2009 року банк направив одночасно позичальнику і поручителю вимогу про дострокове погашення заборгованості по кредиту у повному обсязі протягом 30 днів з моменту отримання повідомлення. Письмова вимога банком була направлена поручителю, як за місцем реєстрації так і за місцем фактичного проживання, і була ним отримана особисто. (а.с.19,20,41)

У зв’язку з невиконанням боржником і поручителем своїх зобов’язань по кредитному договору та договору поруки, банк 05 травня 2009 року, тобто задовго до настання строку виконання основного зобов’язання, звернувся до суду з заявою про видачу судового наказу.(а.с.12-14) Відтак, висновок суду про те, що банк пред’явив вимогу до поручителя після спливу шестимісячного строку не відповідає вище встановленим обставинам справи.

Згідно з матеріалами справи 08 травня 2009 року Київським районним судом м. Одеси було видано судовий наказ про солідарне стягнення на користь банку з боржника і поручителя заборгованості у сумі 29086,76 грн.(а.с.17) Судовий наказ є чинним і судом не скасовувався. 26 лютого 2010 року судовий наказ було звернено до виконання.(а.с.37) 01 березня 2010 року головним державним виконавцем Другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції було відкрито виконавче провадження по виконанню вищезгаданого судового наказу.(а.с.38)

За роз’ясненням Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» (п.24 ) .. у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов’язань за кредитним договором строк пред’явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку виконання зобов’язання у повному обсязі або у зв’язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково. Таким строком не може бути лише несплата чергового платежу. Пред’явлення вимоги до поручителя є, як направлення йому вимоги про погашення боргу ( залежно від умов договору), так і пред’явлення до нього позову…

Враховуючи встановлене, висновок суду та посилання представника позивача на те, що порука припинилася є неспроможними. З огляду на зміст судового наказу, описка в написанні «по-батькові» позивача, а саме Михайлович замість Миколайович в екземплярах договору позивача, несвоєчасне отримання ним відомостей про видачу судового наказу тощо висновків суду не спростовує. Існування боргу у ОСОБА_3 за станом на травень 2008 року також неможливо вважати підставою для визнання поруки припиненою.

Судом неправильно застосовано правила ст. 559 ЦК України, та не враховано вищенаведені роз’яснення Постанови Пленуму № 5 від 30 березня 2012 року .

За таких обставин, апеляційна скарга ПАТ «Марфін Банк» підлягає задоволенню, а рішення суду 1-ої інстанції - скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у позові.

Керуючись ст. ст. 303,307ч.1п.2,309,313-314,316-317,319 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Марфін Банк» задовольнити.

Рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 21 жовтня 2013 року скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Марфін Банк» про визнання договору поруки припиненим відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 (прож. 67830 в с. Новоградівка вул. Карла Маркса,2а Овідіопольського району Одеської області ІПН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Марфін Банк» (68003 Одеська обл.. м. Іллічівськ вул. Леніна,28 код ЄДРПОУ 21650966) понесені судові витрати у сумі 57 грн. 50 коп., та в дохід держави недоплачений судовий збір у сумі 57 грн. 20 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуюча: М.В. Процик

Судді: Л.І. Доценко

ОСОБА_4