Постанова № 71824328, 23.01.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2018 рокуЛьвів№ 876/11848/17

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача: ОСОБА_1

суддів: Качмара В.Я., Ніколіна В.В.

за участю секретаря судових засідань: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» ОСОБА_3 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2017 року (суддя Гулкевич І.З.) у м. Львові у справі № 813/2899/17 за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, АТ «Дельта Банк» про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, –

встановив:

позивач ОСОБА_4 15.08.2017 звернулася в суд із адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» ОСОБА_3 у якому просить зобов’язати відповідача вчинити дії з включення (внесення) ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із наданням інформації про позивача до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Дельта Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 14.11.2017 позов задоволено повністю.

Із цією постановою не погодився відповідач та оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає, що така є незаконною та необґрунтованою, ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування апеляційних вимог посилається на те, що правочин банківського вкладу позивача є нікчемним, укладений в період дії Постанови Національного банку України № 692/БТ від 30.10.2014 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до категорії проблемних. Як наслідок, відсутні правові підстави для включення позивача до переліку вкладників. Про нікчемність правочину банківського вкладу позивачу було надіслано повідомлення.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, хоча належним чином були повідомлені про його дату, час та місце.

Відповідно до ч. 4 ст. 229, ч. 2 ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи і такий проведено у їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи та обговорив підстави і межі апеляційних вимог, вважає, що апеляційна скарга задоволеною бути не може.

Судом першої інстанції встановлено, що 29.01.2015 ОСОБА_4 уклала договір банківського рахунку з ПАТ «Дельта Банк» № 004-13112-290115, згідно якого в неї був відкритий поточний рахунок в доларах США № 26201703990692. Крім цього, 02.02.2015 позивач уклала Договір № 001-13112-020215 банківського вкладу (депозиту) з ПАТ «Дельта Банк». 13.02.2015, до введення в банк тимчасової адміністрації та початку ліквідації, нею була подана заява у ПАТ «Дельта Банк» про розірвання договору банківського вкладу № 001-13112-020215 від 02.02.2015, після чого банківський вклад був їй виплачений, згідно п. 1.10 Договору, шляхом зарахування на поточний банківський рахунок № 26201703990692. Частина грошових коштів, що перебували на поточному рахунку № 26201703990692 вкладником були отримані, а сума коштів у розмірі 5,005 доларів США продовжують знаходитись в ПАТ «Дельта Банк», згідно договору банківського рахунку № 004-13112-290115 від 29.01.2015.

В матеріалах справи наявний договір № 004-13112-290115 від 29 січня 2015 року на відкриття та обслуговування поточного рахунку, який не визнавався недійсним і наслідки нікчемності до нього не застосовувалась.

Згідно з довідкою про наявність рахунків в ПАТ «Дельта Банк» у ОСОБА_4 на рахунку № 26201703990692 перебуває сума коштів у розмірі 5 005, 31 доларів США.

Правлінням Національного банку України 2 березня 2015 року прийнято Постанову № 150 «Про віднесення Публічного Акціонерного Товариства «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних».

Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 2 березня 2015 року прийнято рішення № 51 про запровадження з 3 березня 2015 року тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію. Призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків. Тимчасову адміністрацію в ПAT «Дельта Банк» запроваджено строком на 3 місяці з 3 березня 2015 року по 2 червня 2015 року.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 2 жовтня 2015 за № 664 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного Акціонерного Товариства «Дельта Банк» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 2 жовтня 2015 прийнято рішення № 181 «Про початок здійснення процедури ліквідації AT «Дельта Банк» та делегування повноважень ліквідатора банку», відповідно до якого розпочато процедуру ліквідації банку та призначено уповноважену особу ОСОБА_3, строком на 2 роки з 5 жовтня 2015 року до 4 жовтня 2017 року включно.

На офіційному сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб розміщено повідомлення про те, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб розпочне виплати вкладникам ПАТ «Дельта Банк» за Загальним реєстром (незалежно від часу закінчення строку депозитного договору) з 08 жовтня 2015 року.

Оскільки позивача не включено до реєстру вкладників, який формує та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, позивач звернувся до суду із вищезазначеним позовом.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що позов належить задовольнити, оскільки відповідачем не доведено наявність правових підстав стосовно не включення позивача до переліку вкладників ПАТ ««Дельта Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду як вкладника відповідно до договору банківського рахунку, а тому така бездіяльність уповноваженої особи суперечить нормам Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та є протиправною.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується суд апеляційної інстанції, з огляду на таке.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулювання відносини між Фондом, банками, НБУ, визначення повноважень та функцій Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків встановлюються Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 № 4452-VI (далі – Закон № 4452-VI).

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону № 4452-VI Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об'єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні. Фонд є суб'єктом управління майном, самостійно володіє, користується і розпоряджається належним майном, вчиняючи стосовно нього будь-які дії (у тому числі відчуження, передача в оренду, ліквідація), що не суперечать законодавству та меті діяльності Фонду (ч. 2 ст. 3 Закону № 4452-VI).

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку (ч. 2 ст. 26 цього Закону).

За змістом частин 1 та 2 ст. 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний Перелік.

Частиною 3 вказаної статті встановлено, що уповноважена особа Фонду зазначає у Переліку суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Пунктом 5 статті 27 Закону № 4452-VI передбачено, що протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами фізичних осіб, а також порядок здійснення виплат коштів за вкладами протягом дії тимчасової адміністрації в межах суми, гарантованої Фондом, за рахунок цільової позики Фонду визначається «Положенням про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами», затвердженим рішенням виконавчої дирекції Фонду від 09.08.2012 № 14, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07.09.2012 за № 1548/21860 (далі - Положення).

Відповідно до пунктів 3-6 розділу ІІІ Положення (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний Перелік (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 ч. 4 ст. 26 Закону № 4452-VI, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку.

Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.

Визначений у Переліку залишок гарантованої суми надається з урахуванням розрахункових сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку.

Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах граничного розміру суми відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики Фонду, така сума відшкодування включається до Переліку.

Перелік складається в алфавітному порядку за прізвищами вкладників та подається до Фонду на паперових та електронних носіях разом із супровідним листом.

Інформація про вкладника в Переліку має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

Протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування.

За пунктами 2, 4, 6 розділу IV Положення Фонд складає на підставі Переліку Загальний реєстр, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення.

Виконавча дирекція Фонду приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами та затверджує Загальний реєстр протягом шести днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

На підставі рішення виконавчої дирекції за розпорядженням директора-розпорядника Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів (здійснює перерахування гарантованої суми за Загальним реєстром, передачу Загального реєстру банку-агенту) не пізніше семи днів з дня прийняття НБУ рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Таким чином, процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами передбачає такі послідовні етапи: складення уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду; складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального реєстру; затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.

Статтею 37 Закону № 4452-VI визначені повноваження уповноваженої особи Фонду, яка діє від імені Фонду відповідно до цього Закону і нормативно-правових актів Фонду.

З метою забезпечення прав Фонду, уповноважена особа Фонду, як зазначено у ч. 2 ст. 38 № 4452-VI, протягом дії тимчасової адміністрації зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Частина 3 статті 38 Закону № 4452-VI встановлює чіткий перелік підстав за якими правочини неплатоспроможного банку слід визнавати нікчемними, зокрема, і у випадку коли банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

З вищевикладеного вбачається, що уповноважена особа Фонду наділена правом перевірки правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 Цивільного кодексу України (далі - ЦК; в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).

Згідно з ч. 2 ст. 215 ЦК недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У відповідності до ст. 228 цього ж Кодексу правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Із матеріалів справи вбачається, що позивача не включено до переліку вкладників у зв'язку з визнанням нікчемним договору банківського вкладу від 02 лютого 2015 року на підставі статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Судом першої інстанції встановлено, що договір на відкриття та обслуговування поточного рахунку № 004-13112-290115 від 29 січня 2015 року не визнавався недійсним і наслідки нікчемності до нього не застосовувалась, жодних рішень щодо даного договору Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб не приймалось. Відповідачем не заперечується факт наявності коштів на поточному банківському рахунку вкладника № 26201703990692 у розмірі 5,005 доларів США у ПАТ «Дельта Банк».

Частиною 3 ст.1058 ЦК передбачено, що до відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка, якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.

За договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком (ч. 1 ст. 1066 ЦК).

З огляду на наведені вище законодавчі норми, позивач є вкладником Банку (в розумінні п. 4 ст. 2 Закону № 4452-VI), а відтак має право на отримання коштів за своїми вкладом в ПАТ в межах гарантованої суми за рахунок Фонду, які Банком залишаються йому невиплаченими.

Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідачем не доведено наявність правових підстав стосовно не включення позивача до переліку вкладників ПАТ ««Дельта Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду як вкладника відповідно до договору банківського рахунку, а тому така бездіяльність уповноваженої особи суперечить нормам Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та є протиправною.

Таким чином, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення суд апеляційної інстанції не вбачає.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд –

постановив:

апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2017 року – без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач ОСОБА_1 судді ОСОБА_5 ОСОБА_6

Повне судове рішення складено 26.01.2018.