Постанова № 71824317, 23.01.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2018 рокуЛьвів№ 876/11418/17

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача: ОСОБА_1

суддів: Качмара В.Я., Ніколіна В.В.

за участю секретаря судових засідань – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26 жовтня 2017 року (суддя Леміш О.М.) у м. Ужгороді у справі № 308/2735/17 за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити дії, –

встановив:

позивач ОСОБА_3 звернувся в суд із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області у якому просив визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у проведенні йому перерахунку пенсії, з урахуванням одноразових додаткових видів грошового забезпечення та зобов’язати відповідача здійснити позивачу перерахунок і виплату пенсії з врахуванням одноразових додаткових видів грошового забезпечення, а саме: матеріальної допомоги (на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань) та одноразової грошової допомоги при звільненні, починаючи з 11.11.2015 на підставі довідок Фінансового управління Генерального штабу ЗСУ від 07.02.2017 № 305/86 та Закарпатського обласного військового комісаріату від 06.02.2017 № 640 та подати протягом одного місяця з дня набрання постановою законної сили звіт про виконання судового рішення, що передбачено ч. 1 ст. 267 КАС України.

Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26.10.2017 позов задоволено.

Із цією постановою не погодився відповідач та оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає, що така прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому просить її скасувати та ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги апелянт посилається на те, що матеріальні допомоги (на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань), одноразова грошова допомога при звільненні не можуть враховуватися при обчисленні розміру пенсії особи згідно ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», оскільки не відносяться до щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, а є одноразовими (щорічними). Отже, відсутні законні підстави для проведення перерахунку пенсії ОСОБА_3

Крім того, вказує на те, що позивачем пропущено строк звернення до суду, встановлений ст. 99 КАС України (в редакції чинній на час звернення до суду).

Представник апелянта в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представник позивача апеляційну скаргу заперечив та просив залишити її без задоволення.

Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевірив матеріали справи та обговорив підстави і межі апеляційних вимог, вважає, що апеляційну скаргу належить задовольнити частково.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_3 з 11.11.2015 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України Закарпатської області та отримує пенсію по інвалідності ІІІ групи внаслідок, травми пов’язаної з виконанням обов’язків військової служби в розмірі пенсії за вислугу років відповідно до ст. 23 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» в розмірі 70 % грошового забезпечення.

ОСОБА_3 17.02.2017 звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії з урахуванням грошової допомоги на оздоровлення, матеріально допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації, грошової допомоги при звільненні згідно довідок фінансового управління Генерального штабу ЗСУ від 07.02.2017 № 305/86 та Закарпатського обласного військового комісаріату від 06.02.2017 № 640 про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії та виплати йому з урахуванням раніше виплачених сум пенсії по інвалідності, починаючи з 01 грудня 2015 року.

До вказаної заяви позивачем долучено довідку від 07.02.2017 № 305/86, від 06.02.2017 № 640 про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії, до яких включено грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, та одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби, які позивач отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби.

Листом від 10.03.2017 № 60/В-99-01 відповідач відмовив у перерахунку пенсії, оскільки спірні виплати не входять у перелік щомісячних додаткових видів грошового забезпечення для обчислення пенсії.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що позов належить задовольнити, оскільки суми грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації та одноразової грошової допомоги при звільненні, з яких сплачено страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія. Отже, перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_3 необхідно здійснювати саме з 11 листопада 2015 року, часу, з якого позивач отримує пенсію по ІІІ групі інвалідності внаслідок травми, пов’язаної з виконанням обов’язків військової служби в розмірі пенсії за вислугу років, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» перерахунок не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на перерахунок без обмеження його строком.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Частиною 3 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей» пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Постановою Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» упорядковано структуру та умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та затверджено схеми посадових окладів і додаткових видів грошового забезпечення за категоріями військовослужбовців (пункт 3 цієї постанови).

Умови, розмір та порядок виплати військовослужбовцям допомоги на оздоровлення визначені зазначеною вище постановою № 1294 та «Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», затвердженої наказом Міністерства оборони України від 11 червня 2008 року № 260 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 липня 2008 року за № 638/15329). Розмір грошової допомоги на оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою на день вибуття в щорічну основну відпустку (підпункт 3 пункту 5 постанови № 1294, підпункт 30.4 пункту 30 розділу ХХХ Інструкції).

Розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань установлюється за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України (підпункт 3 пункту 5 постанови № 1294, підпункти 33.1, 33.3 пункту 33 розділу ХХХІІІ Інструкції).

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що матеріальні допомоги на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення, які відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.

Щодо задоволення судом першої інстанції позовної вимоги про виплату позивачу одноразової допомоги при звільненні, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Згідно ч. 3 ст. 43 Закону України № 2262-XII, пенсія військовослужбовців обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.

Проте, ця норма не містить положень про включення до грошового забезпечення такої виплати, як одноразова грошова допомога при звільненні. Правові підстави для її виплати встановлені статтею 15 Закону України № 2011-XII та статтею 9 Закону України № 2262-XII, які пов'язані зі звільненням особи зі служби.

З огляду на викладене, хоча виплата грошової допомоги при звільненні й підпадає під ознаки одноразової допомоги, однак має інше правове призначення. Тобто, одноразова грошова допомога при звільненні не входить до додаткового грошового забезпечення, яка повинна враховуватися при нарахуванні пенсії, оскільки відноситься до разових платежів і має характер окремих гарантій держави щодо соціального захисту громадян, зокрема військовослужбовців, а тому в цій частині позовні вимоги не можуть бути задоволені.

Ця правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 12 вересня 2017 року у справі № 21-1115а16 та у відповідності до ст. 244-2 КАС України висновок якої, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Пунктом 1.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 № 1566/11846 передбачено, що днем звернення, зокрема за перерахунком пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами.

Таким чином, за наявності у позивача підстав для перерахунку пенсії, суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо протиправності відмови Управління здійснити перерахунок раніше призначеної пенсії позивачу з 17.02.2017 на підставі його заяви від 17.02.2017, з врахуванням довідок від 07.02.2017 № 305/86, від 06.02.2017 № 640 про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії, а саме матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.

Покликання суду першої інстанції на те, що перерахунок пенсії провадиться з дати виникнення права на перерахунок без обмеження його строком згідно ч. 3 ст. 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», суд апеляційної інстанції вважає помилковим, оскільки норми цієї статті слід застосувати в разі не проведення з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів перерахунку пенсії. Однак, судом не здобуто жодних доказів підтвердження вини відповідача у не здійсненні перерахунку пенсії позивачу, саме з 11.11.2015, оскільки довідки про нарахування додаткових видів грошового забезпечення ним подані до пенсійного органу лише 17.02.2017, з якого слід провести перерахунок пенсії.

Щодо покликання апелянта на те, що Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області безпідставно відмовлено в задоволенні клопотання відповідача щодо передачі поданого позову за правилами предметної підсудності до Закарпатського окружного адміністративного суду, то суд апеляційної інстанції вважає, що такі не заслуговують на увагу, оскільки згідно п. 1 ст. 18 КАС України (в редакції, чинній на час звернення до суду) місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні, зокрема усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Враховуючи те, що поданий позивачем позов стосується здійснення перерахунку пенсії, вказана справа на момент її розгляду була підсудна Ужгородському міськрайонному суду Закарпатської області.

З огляду на те, що постанова суду першої інстанції ухвалена з неповним з’ясуванням судом обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про її скасування та ухвалення нової постанови про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд –

постановив:

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області задовольнити частково.

Постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26 жовтня 2017 року – скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_3 з урахуванням грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити перерахунок та виплату пенсії по інвалідності ОСОБА_3 починаючи з 17 лютого 2017 року, з урахуванням грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, з яких були сплачені страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, з врахуванням проведених виплат.

У задоволенні решту позову відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя-доповідач ОСОБА_1 судді ОСОБА_4 ОСОБА_5 Повне судове рішення складено 26.01.2018.