Ухвала суду № 71821954, 26.01.2018, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/1043/18

Провадження № 1-кс/344/464/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2018 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Пастернак І.А., з участю секретаря Кріцак Г.В., прокурора Чижовського С.Б., підозрюваного ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12018090010000347 від 25.01.2018, -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся з вказаним клопотанням, яке погоджено з прокурором в обгрунтування якого посилалася на те, що в провадженні слідчого відділу Івано-Франківського ВП ГУНП в Івано-Франківській області перебувають матеріали кримінального провадження № 12018090010000347 від 25.01.2018 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України, по факту вчинення квартирних крадіжок на території м. Івано-Франківська.

Зокрема, 25.01.2018 в чергову частину Івано-Франківського ВП ГУНП в Івано-Франківській області поступила заява ОСОБА_3 про те, що в період часу з 28.12.2017 по 25.01.2018 невідома особа, шляхом підбору ключа, проникла до приміщення житлової квартири № 66, що в м. Івано-Франківську, по вул. Целевича, буд. 34/2, звідки таємно викрала майно потерпілої в результаті чого останній було спричинено майнову шкоду на загальну суму 63 289 грн.

Окрім цього, 25.01.2018 в чергову частину Івано-Франківського ВП ГУНП в Івано-Франківській області поступила заява ОСОБА_4 про те, що в період часу з 24.01.2018 по 25.01.2018 невідома особа, шляхом підбору ключа, проникла до приміщення квартири № 50, що в м. Івано-Франківську, по вул. Целевича буд. 34/2, звідки таємно викрала майно потерпілої в результаті чого останній було спричинено майнову шкоду на загальну суму 36 860 грн.

В ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження встановлено, що до вчинення даних кримінальних правопорушень можуть бути причетними ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2.

25 січня 2018 року ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208 КПК України та повідомлено про підозру у вчиненні двох кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України.

Причетність ОСОБА_6 до інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України повністю підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме: протоколом огляду місця події від 25.01.2018, протоколом допиту потерпілої ОСОБА_3, протоколом допиту потерпілої ОСОБА_4, протоколами пред’явлення речей для впізнання, та іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований та проживаючий за адресою: в ІНФОРМАЦІЯ_4, українець, громадянин України, одружений, непрацюючий, ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше судимий 16.02.2015 Івано-Франківським міським судом за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді трьох років позбавлення волі.

Злочини, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_6, відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до категорії тяжких злочинів, санкція статті передбачає максимальне покарання у виді шести років позбавлення волі.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:

- п. 1 - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі та вона усвідомлює про можливу неминучість покарання за вчинення такого злочину;

- п. 3 - незаконно впливати на потерпілих, оскільки ОСОБА_6 відоме їх місце проживання;

- п 5 - вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_6, будучи раніше судимим за вчинення злочину проти власності, зокрема таємного викрадення чужого майна, маючи не зняту і не погашену у встановленому законом порядку судимість за вчинення злочину, на шлях виправлення не став та підозрюється у вчиненні нових умисних злочинів. Окрім цього, ОСОБА_6 офіційно не працює, міцних соціальних зв’язків і постійно джерела доходу немаєта може вчиняти нові злочини з метою отримання прибутку.

Враховуючи вище наведені ризики, репутацію підозрюваного, наявності в нього не знятої та не погашеної у встановленому законом порядку судимості, обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов’язання, не можливе.

Застосування запобіжного у вигляді особистої поруки не може запобігти зазначеним ризикам, оскільки до органів досудового розслідування не надходили заяви від жодних осіб про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, покладених на нього обов’язків відповідно до ст. 194 КПК України і зобов’язуються, за необхідності, доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу.

Інший вид запобіжного заходу – заставу, застосувати відносно підозрюваного також не можливо, оскільки він офіційно ніде не працює, не має постійного джерела доходів та власних коштів, відсутності особи, яка б могли внести кошти на спеціальний рахунок з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов’язків.

Беручи до уваги вищевикладене, вважаю, що застосування менш суворого запобіжного заходу не може запобігти вказаним ризикам.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, з підстав викладених в ньому обставини, просив задоволити без визначення застави.

В судовому засіданні захисник підозрюваного повідомив, що не погоджується з мірою запобіжного заходу, просив визначити посильний для підозрюваного розмір застави.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку захисника.

Заслухавши прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.

Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Ч. 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п’ять років.

Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов’язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов’язків, передбачених цим Кодексом, який в свою чергу відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов’язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Ч. 5 ст. 182 КПК України визначено, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З матеріалів клопотання вбачається, що 25 січня 2018 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, санкція статті якої передбачає максимальне покарання у вигляді шести років позбавлення волі.

Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.

У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об’єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об’єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».

В справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Отже враховуючи, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю матеріалів кримінального провадження, детальний перелік яких міститься у клопотанні та досліджений в судовому засіданні, а слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов’язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 злочину передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Крім цього, прокурором доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема можливість підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Вирішуючи дане клопотання враховую також вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_6 вказаного вище злочину, характеризуючі особу підозрюваного дані, його вік, стан здоров’я та майновий стан, міцність соціальних зв’язків.

При визначенні розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, крім наведеного вище, враховую практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, а також тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 за інкриміновані злочини, характер та обставини його вчинення.

Отже, враховуючи вищенаведене, вважаю, що в судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено відсутність можливості застосування більш м’якого запобіжного заходу, тому клопотання слід задоволити та застосувати щодо ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави – 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з покладенням на підозрюваного передбачених у ст. 194 КПК України додаткових обов’язків, необхідність покладення яких встановлена з наведеного слідчим обґрунтування клопотання і саме такий запобіжний захід буде достатнім для забезпечення дієвості даного кримінального провадження.

На підставі ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст.ст. 176-178, 182-183, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 309, 376, 395 КПК України, -

У Х В А Л И В :

Клопотання задоволити.

Застосувати щодо ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого та проживаючого за адресою: в ІНФОРМАЦІЯ_4, українця, громадянина України, одруженого, непрацюючого, ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше судимого: 16.02.2015 Івано-Франківським міським судом за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді трьох років позбавлення волі., запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів – до 26 березня 2018 року включно.

Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12.

Визначити заставу – 140 960 (сто сорок тисяч дев”ятсот шістдесят) гривень, яка може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ м. Київ, МФО: 820172, р/р: 37312032002265).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_6 на строк до 26 березня 2018 року включно обов’язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду за кожною вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту в якому вона проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4) утриматись від спілкування з усіма свідками в даному кримінальному провадженні;

5) здати до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в’їзд в Україну;

та роз’яснити, що в разі невиконання таких обов’язків щодо нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Роз’яснити ОСОБА_7, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі оригінал документу із відміткою банку має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув’язнення, яка після його отримання та перевірки має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення, про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Івано-Франківської місцевої прокуратури ОСОБА_8

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Івано-Франківської області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Пастернак І.А.